Справа №2-557/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2007 року Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого: судді Затолочного B.C.,
при секретарі Ходюк О.І.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плата Трейдінг Лімітед» про стягнення заробітної плати, не виплаченої при звільненні працівника, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плата Трейдінг Лімітед» про стягнення невиплаченої заробітної плати та моральної шкоди.
Позов, на задоволенні якого в судовому засіданні наполягав позивач, обґрунтовується тим, що він працював в ТОВ «Плата Трейдінг Лімітед» з січня 2005 року і звільнився з 17 листопада 2006 року. При звільненні позивачу не було виплачено заробітну плату за серпень-жовтень 2006 року в сумі 2647,89 грн., які він просить стягнути з відповідача. Крім того, позивач вимагає стягнення 1384 грн. середнього заробітку за час затримки та 5000 грн. моральної шкоди, завданої внаслідок несвоєчасної виплати заробітку.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала.
Як вбачається з її усних пояснень та письмових пояснень відповідача, сума заборгованості з боку відповідача перед позивачем зі сплати заробітної плати складає 2939,97 грн. Несвоєчасна виплата заробітної плати пов'язана з тим, що відповідач повністю втратив обсяг робіт з ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг», що призвело до виникнення заборгованості перед працівниками підприємства, різними бюджетними та цільовими фондами. Тобто вина відповідача у несвоєчасній виплаті заробітної плати відсутня і підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та моральної шкоди немає.
Вислухавши сторони, дослідивши надані докази, суд вважає позов частково доведеним.
Як встановлено в судовому засіданні в беззаперечному порядку, позивач працював в ТОВ «Плата Трейдінг Лімітед» і звільнений з 17 листопада 2006 року на підставі наказу від 17 листопада 2006 року НОМЕР_1.
Ця ж обставина підтверджується записами в трудовій книжці позивача.
Відповідач при звільненні не здійснив повний розрахунок з позивачем і на день звільнення заборгував йому суму 2939,97 грн., яка складається із заробітної плати за вересень-листопад 2006 року, компенсації за невикористану відпустку.
Ці обставини, крім пояснень сторін, підтверджуються довідками відповідача про розмір заборгованості, розрахунково-платіжними відомостями, відомостями про обрахування заробітку.
Враховуючи наявність в матеріалах справи кількох суперечливих довідок про розмір невиплаченої позивачу заробітної плати, суд визнає достовірними відомості про її розмір, зазначені в запереченнях відповідача на позов, оскільки ці відомості підтверджені наявними розрахунками про обчислення заробітної плати.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи н інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Враховуючи ці вимоги, а також те, що позивач відмовився уточнювати свої позовні вимоги, суд не вправі вийти за межі його вимог, а тому вважає за можливе задовольнити позов про стягнення заборгованості із заробітної плати в сумі 2647,89 грн.
Розмір середнього заробітку за час затримки по день звернення позивача до суду (45 днів з 17 листопада 2006 року по 02 січня 2007 року) згідно з наданою відповідачем довідкою про розмір середнього заробітку позивача (33,28 грн.) складає 1497,6 грн.
Заперечення відповідача щодо відсутності підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки суд не бере до уваги, оскільки частиною 1 статті 117 КЗпП відсутність вини власника або
2
уповноваженого органу в затримці виплати ніяк не пов'язана з необхідністю виплатити середній заробіток за час затримки.
Тому, враховуючи зазначені вище вимоги частини 1 статті 11 ЦПК, суд вважає, що середній заробіток за час затримки слід стягнути в межах позовних вимог - 1384 грн.
Відповідно до частини 1 статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Відповідач порушив визначені вказаною нормою закону строки виплати сум, які належали позивачу, і не здійснив їх виплату по цей час.
Тому суд вважає, що позивач зазнав певних душевних страждань внаслідок неможливості скористатися належними йому сумами, що призвело до порушення звичного способу життя, порушення його права власності на ці суми, викликало необхідність докладати додаткових зусиль для витребування своїх грошей шляхом звернення до суду.
В той же час суд виходить з того, що відповідно до статті 237-1 КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Оскільки цей порядок КЗпП не визначено, суд погоджується з доводами відповідача про те, що відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.
Із наданих відповідачем документів вбачається, що заборгованість перед працівниками відповідача виникла не з вини останнього, оскільки відповідач раптово був позбавлений можливості вести прибуткову діяльність, вживає всіх необхідних зусиль для відновлення своєї платоспроможності. Це підтверджується наявними листами керівництва відповідача до різних державних інстанцій, ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг», зверненнями трудового колективу відповідача, ухвалою господарського суду про відкриття провадження у справі за позовом ТОВ «Плата Трейдінг Лімітед» до ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг».
Тому вимоги про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 22, 23, 316, 317 ЦК України, ст. ст. 21, 25, 34 Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 47, 116,237-1 КЗпП України, ст.. 1167 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плата Трейдінг Лімітед» про стягнення заробітної плати, не виплаченої при звільненні працівника задовольнити частково.
Стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Плата Трейдінг Лімітед» на користь позивача, ОСОБА_3 заборгованість із заробітної плати в розмірі 2647 (дві тисячі шістсот сорок сім) грн. 89 коп. та 1384 (одна тисяча триста вісімдесят чотири) грн., середнього заробітку за час затримки, а всього 4031 (чотири тисячі тридцять одна) грн. 89 коп.
В іншій частині позову відмовити за недоведеністю.
Стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Плата Трейдінг Лімітед» на користь держави судовий збір в розмірі 51 (п'ятдесят одна) грн.., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 (тридцять) грн., на користь територіального управління Державної судової адміністрації у Дніпропетровській області.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. .
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.