Справа №2 –а- 275/2009 року.  

П О С Т А Н О В А    

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

19 жовтня 2009 року.                                                                                                                               смт. Демидівка.  

Демидівський районний суд, Рівненської області.  

Одноособово суддя Зозуля П.Г.,  розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну  справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Демидівської районної державної адміністрації Рівненської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав,свобод та інтересів та зобов”язання Управління праці та соціального захисту населення Демидівської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити їй недоплачену щомісячну державну  допомогу по догляду за дитиною  до досягнення нею трирічного віку з липня 2007 року по  грудень 2008 року включно, -  

  В С Т А Н О В И В:  

У позовній заяві ОСОБА_1  просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів та зобов”язати Управління праці та соціального захисту населення Демидівської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити  їй недоплачену щомісячну державну  допомогу по догляду за дитиною  до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім”ям  з дітьми” за період з липня 2007 року по грудень 2008 року включно.  

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що вона є матір’ю малолітньої дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, і  перебувала на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення, яке здійснювало їй нарахування та виплату державної допомоги по догляду за дитиною до трьох років.  

Відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» їй повинна надаватися щомісячна допомога у розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, як особі, що фактично здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку.  

Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» затверджено розміри прожиткового мінімуму на один місяць на одну дитину віком до шести років: з 1 січня 2007 року – 434 гривні; з 1 квітня 2007 року – 463 гривні; з 1жовтня 2007 року – 470 гривень.  

Однак, всупереч вимогам ст.22 ОСОБА_3 України, пунктом 14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено дію ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» на 2007 рік, внаслідок чого їй виплачували занижену щомісячну  державну допомогу.  

Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9 липня 2007 року положення пункту 14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнане не конституційним.  

Про цей факт позивачці стало відомо лише у грудні 2008 року, коли рішення Конституційного Суду України стали широко обговорювати у пресі. Тому вона вважає, що дана причина пропуску нею річного строку для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів через юридичну необізнаність є поважною і просить суд розглянути її позов.  

Управління праці та соціального захисту населення Демидівської районної державної адміністрації Рівненської області  позов не визнало. В своїх запереченнях посилається на   п.3 розділу VIII Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», де зазначено, що розмір Державної допомоги сім’ям з дітьми, передбаченої ст.15 цього Закону визначається Верховною Радою України в Законі «Про державний бюджет України» на відповідний рік. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців у розмірі: з 1 січня 2007 року – 50% але не менше 90 гривень. Виходячи з цього положення у Законі України «Про державний бюджет України на 2007 рік» передбачений відповідний обсяг видатків. Частиною другою ст.95 ОСОБА_3 України встановлено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загально-суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Відповідно до ч.2 ст.4 Бюджетного кодексу України, при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в  

          -  2  -  

частині, в якій вони не суперечать положенням ОСОБА_3 України, Бюджетному кодексу та Закону України «Про Державний бюджет України». Будь-які зобов’язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним Кодексом України та Законом «Про Державний бюджет України» не вважаються бюджетними зобов’язаннями. Витрати з Державного бюджету  на покриття таких зобов’язань не можуть здійснюватися (ч.6 ст.51 БК України). Законами «Про державний бюджет України» на  2008 та 2009 роки кошти на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за попередній період не передбачені. На сьогоднішній день до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року зміни не внесені і фінансування норм, відновлених цим Рішенням, відсутнє. Воно може бути відновлене лише за умови відповідного законодавчого забезпечення Верховною Радою України. Якщо це буде зроблено, то позивачці дійсно слід доплатити  державну допомогу яку необхідно буде нарахувати відповідно до діючого законодавства. Крім того, ОСОБА_1 пропустила встановлений законом річний строк для звернення до суду за захистом своїх прав. На цій підставі у задоволенні позову їй слід відмовити.  

Вивчивши подані відповідачем заперечення та дослідивши матеріали справи, чинне законодавство суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.  

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, має дочку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).  

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України №2811-ХІІ від 21 листопада 1992 року «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», з наступними змінами та доповненнями, щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна надаватися у розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей, віком до шести років.  

Всі види державної допомоги сім’ям з дітьми, крім допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у ч.2 ст.4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків. Джерела покриття витрат на виплату державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів (статті 4,5 Закону України №2811-ХІІ від 21 листопада 1992 року «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»).  

Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» затверджено розміри прожиткового мінімуму на один місяць на одну дитину віком до шести років: з 1 січня 2007 року – 434 гривні; з 1 квітня 2007 року – 463 гривні; з 1жовтня 2007 року – 470 гривень.  

Однак, позивачка отримувала допомогу у меншому розмірі, оскільки, пунктом 14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено дію ч.1 ст.15 Закону України №2811-ХІІ від 21 листопада 1992 року «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» на 2007 рік.  

Конституційний Суд України, розглянувши справу про соціальні гарантії громадян, а саме щодо відповідності положень статей 29, 36, ч.2 ст.56, ч.2 ст.62, ч.1 ст.66, пунктів 7, 9, !2, 13, 14, 23,29,30,39,41,43,44,45,46 ст.71 ст.98,101,103 та 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», 9 липня 2007 року постановив рішення №6-рп/2007, яким визнав, зокрема п.14 ст.71 зазначеного Закону, неконституційним. Конституційний Суд України дійшов висновку, що Законом про державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки це створює протиріччя у законодавстві і, як наслідок, скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.  

Відповідно до ч.2 ст.152 ОСОБА_3 України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовуються державою у встановленому законом порядку.  

Таким чином, п.14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» втратив чинність з 9 липня 2007 року. Отже, позивачці недоплачена допомога по догляду за дитиною, що порушило її право на передбачене законом державне забезпечення сімей з дітьми. Дізнавшись про те, що її законні права порушено, ОСОБА_1 звернулася за захистом своїх прав  до суду.  

Відповідно до частин 2,4,6 статті 9 КАС України, суд вирішує справи на підставі ОСОБА_3 (254 к/96-ВР) та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта ОСОБА_3 України (254 к/96-ВР), закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору.  

У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року “Про  

          -  3  -  

застосування ОСОБА_3 України при здійсненні правосуддя” зазначено, що суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону або іншого нормативно-правового акта  з позиції відповідності  ОСОБА_3 України і у всіх необхідних випадках застосовувати ОСОБА_3 як акт прямої дії.  

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  

Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропуску строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом (ст.100 КАС України).  

Таким чином, відновлення строку для звернення до адміністративного суду  за захистом порушених прав, свобод та інтересів особи Кодексом адміністративного судочинства не передбачено.  

Позивачка у судовому засіданні довела, що про існування Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9 липня 2007 року дізналася лише у грудні 2008 року з дискусій у засобах масової інформації. Представник відповідача доказів щодо спростування доводів ОСОБА_1 про причини пропуску строку звернення до адміністративного суду не надала. Отже, на думку суду даний адміністративний позов підлягає до розгляду.  

Згідно з ч.2 ст.19 ОСОБА_3 України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_3 та законами України.  

Завданням адміністративного судочинства, зазначено у ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб”єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.  

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення,  дії чи бездіяльності   покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.  

Стаття 22 ОСОБА_3 України вимагає при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускати звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.  

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст..55 ОСОБА_3 України).  

ОСОБА_3 України має найвищу юридичну силу, зазначено у ст.8 ОСОБА_3 України. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_3 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_3 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_3 України гарантується.  

    Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України 17 липня 1997 року, передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.  

Зважаючи на вищевикладене, а також на позицію Конституційного суду України, висловлену у Рішеннях від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, суд вважає, що невиплата позивачці щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є протиправною і такою, що суперечить ОСОБА_3 України та Законам України. Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України №2811-ХІІ від 21 листопада 1992 року «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», з наступними змінами та доповненнями, щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна надаватися у розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей, віком до шести років.  

Однак, у порушення вимог ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» на 2007 рік, позивачці виплачували занижену щомісячну допомогу:  липень  - серпень - 129 гривень 03 копійки;  вересень - 132 гривні 64 копійки; жовтень –  137 гривень 91 копійка ; листопад - 134 гривні 30 копійок; грудень - 130 гривень 64 копійки та у 2008 році  січень – 163 гривні 31 копійка; лютий – 147 гривень 74 копійки; березень – грудень по 144 гривні  10 копійок(а.с. 8-9).  

Суд вважає, що відповідно до ст.22 ОСОБА_3 України, скасування або зупинення на деякий період будь-якими законодавчими актами прав та свобод громадянина, наданих йому ОСОБА_3 України, що має найвищу юридичну силу, не можуть бути відновлені частково або за якийсь період. Ці права та свободи є повними і невід’ємними. З часу постановлення такого  

          -  4  -  

Рішення Конституційного Суду України, особа має законне право звернутися до суду за захистом своїх прав та свобод. Тому щомісячна державна допомога по догляду за дитиною до трьох років ОСОБА_1  має бути нарахована та виплачена у відповідності до ч.1 ст.15 Закону України №2811-ХІІ від 21 листопада 1992 року «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», з наступними змінами та доповненнями. Спору про розмір недоплаченої позивачці суми допомоги між сторонами немає, оскільки дану суму сторони не визначили.  

Враховуючи наведене, на підставі статей 22, 55, ч.2 ст.152 ОСОБА_3 України, Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9 липня 2007 року, керуючись статтями 8-12,99,100,ч.3 ст. 122,159-163 КАС України, -  

        П О С Т А Н О В И В:  

Позов ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення Демидівської районної державної адміністрації Рівненської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав,свобод та інтересів та зобов”язання Управління праці та соціального захисту населення Демидівської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити  їй недоплачену щомісячну державну  допомогу по догляду за дитиною  до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім”ям  з дітьми” за період  з липня 2007 року по грудень 2008 року включно – задовольнити.  

Зобов”язати Управління праці та соціального захисту населення Демидівської районної державної адміністрації Рівненської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну  допомогу по догляду за дитиною  до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім”ям  з дітьми” за період з липня 2007 року по  грудень 2008 року включно.  

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Демидівської районної державної адміністрації Рівненської області  на користь ОСОБА_1  судові витрати у сумі 3 (три) гривні 40 копійок.  

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Демидівський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її проголошення або з дня складення постанови у повному обсязі, шляхом подання апеляційної скарги чи заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне  оскарження - апеляційної скарги.  

Суддя:                                                                             П.Г. Зозуля