Р І Ш Е Н Н Я справа №ц2-9139/09
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 жовтня 2009року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Ямкової О.О., при секретарі – Петровській О.С., за участю позивача – ОСОБА_1, відповідача – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду із позовом про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей Вікторії, 1993року народження, і Валерії, 1998року народження, у розмірі Ѕ частини від усіх видів заробітку.
У судовому засіданні позивач вимоги позову підтримала, посилаючись на обставини, викладені у позові, а також пояснила, що відповідач надає добровільно допомогу на утримання дітей, але вона хвилюється, що у подальшому він може відмовитися від їх добровільного утримання.
Відповідач вимоги позову визнав частково у частині стягнення з нього аліментів у розмірі 1/3 частини, які він платить добровільно.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши доводи позову і дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Як вбачається із матеріалів справи, пояснень сторін, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, якій розірвали 24.06.2009року та від якого мають неповнолітніх дітей Вікторію, 1993року народження, і Валерію, 1998року народження, на користь яких відповідач з квітня 2009року добровільно надає допомогу у вигляді утримання з його доходів аліментів у розмірі 33% та додатково особисто надає гроші дітям на їх потреби. Неповнолітні проживають сумісно з позивачем.
Як слідує із наданих відповідачем документів, останній працює на посаді водія в МФ ТОВ "Дікергофф транспорт Україна", де отримує середню заробітну платню у розмірі 1302грн.48коп., виплачує аліменти на утримання дітей в розмірі 33% від доходів, що складає у середньому 645грн.62коп., інших доходів та власності не має.
Згідно до пояснень позивача, що підтверджено копіями наданих документів, остання працює у якості лаборанта в Миколаївському портовому елеваторі ДП ДАК "Хліб України", отримує середній заробіток у розмірі 1696грн.08коп., має у власності приватний будинок, іншої власності та доходів немає.
Оцінюючи зібрані докази у справі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2, який є батьком неповнолітніх дітей, зобов'язаний до їх утримання та добровільно надає ним матеріальну допомогу, яка є достатньою для задоволення розумних потреб останніх та є більшою, ніж передбачений законом мінімум. Але, позивач вважає цю допомогу недостатньою та хвилюється про можливість відмови відповідача у подальшому добровільному утриманні дітей, у зв`язку з чим звернулася до суду із даним позовом.
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 180, 181, 182 СК України, суд приходить до висновку, що відповідач не ухиляється від утримання неповнолітніх дітей, утримує їх і тому правових підстав для додаткового примусового стягнення з нього аліментів на користь позивача, суд не вбачає. З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову.
Згідно до ст. 81, 88 ЦПК України з позивача підлягає стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120грн.00коп.
Керуючись ст. ст. 14, 209, 212-215 ЦПК України , суд -
ВИРІШИВ:
У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей - відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 інформаційно-технічні послуги у розмірі 120грн.00коп. на користь держбюджету Центрального району м. Миколаєва .
Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області у порядку, якій передбачений ст. ст. 294-296 ЦПК України.
СУДДЯ ЯМКОВА О. О.