Р І Ш Е Н Н Я Справа№ц2-913/09
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2009року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі : головуючого - судді – Ямкової О.О., при секретарі – Петровській О.С., за участю позивача – ОСОБА_1, представника позивача – ОСОБА_2, представника відповідача – ОСОБА_3, експертів – ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" про стягнення страхового відшкодування, -
ВСТАНОВИВ :
24.11.2008року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом ВАТ "УСК "Дженералі Гарант", у якому просила про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 150742грн.50коп. у зв’язку з настанням 29.03.2008року страхового випадку із належним їй застрахованим майном – автомобілем MITSUBISHI LANCER 2.0 д/з ВЕ7909АІ.
23.09.2009року позивач надала до суду заяву про зменшення позовних вимог, у якій просила про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 90900грн.00коп..
У судовому засіданні позивач, її представник уточнені вимоги, викладені у позовній заяві від 23.09.2009року підтримали.
Представник відповідача вимоги позову не визнав, посилаючись тільки на те, що ДТП не є страховим випадком, у зв`язку із грубим порушенням позивачем правил страхування.
Вислухавши пояснення сторін, показання експертів, вивчивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Як вбачається із наданої до суду копії договору, 6 листопаду 2007року між ОСОБА_1 і ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" був укладений договір добровільного страхування належного позивачу автомобіля MITSUBISHI LANCER 2.0 д/з ВЕ7909АІ, вартістю та розміром страхової суми - 151500грн.00коп.. Пунктом 3.1.1 вказаного договору передбачена франшиза у розмірі 0,5% у разі настання страхових випадків за наявності повної або часткової вини водія. Але пунктом 5.2.2 договору також передбачені ДТП, які за згодою сторін не відносяться до страхових випадків, а саме це стосується дорожньо-транспортних пригод, що викликані грубим порушенням водієм застрахованого транспортного засобу ПДР України, в тому числі перевищення швидкості руху більш ніж на 30км/год від встановленої швидкості.
Згідно до матеріалів адміністративної справи Заводського райсуду м. Миколаєва №15-2570/08, 29 березня 2008року о 12.00год. відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю позивача, яка керуючи автомобілем MITSUBISHI LANCER 2.0 д/з ВЕ7909АІ порушила вимоги п. 2.3 "б" ПДР України, оскільки не витримала безпечну швидкість руху та відволіклась від керування транспортним засобом, що призвело до з`їзду в правий кювет і перекиданню. Але, постановою голови апеляційного суду Миколаївської області від 10.11.2008року провадження по адміністративної справи було закрито за п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу правопорушення, у зв`язку із заподіянням майнової шкоди у вигляді пошкодження автомобіля тільки позивачу.
Як слідує із матеріалів справи, після дорожньо-транспортної пригоди, позивач ОСОБА_1 звернулася до відповідача для отримання страхового відшкодування відповідно до протоколу огляду спеціаліста №134 та п. 3.1.1 договору страхування у розмірі 150742грн.50коп.. Але, листом ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" №576 від 22.08.2008року на підставі страхового акту №18683 з урахування висновку спеціаліста Кримського НДІСЕ №1180 від 28.06.2008року позивачу у виплаті страхового відшкодування відмовлено, у зв`язку із порушенням ОСОБА_1 п.4.2.2 Правил страхування 119, до встановлення якого дійшов відповідач на підставі математичних формул спеціаліста без огляду місця пригоди і матеріалів адміністративної справи, наслідком чого стало припущення відповідача про перевищення позивачем швидкості на 30км/год..
Відповідно до висновку судово-автотоварознавчої експертизи №9309 від 27.05.2009року і висновку судово-автотехнічних експертиз №9308 від 20.05.2009року та №3818 від 22.09.2009року, показань експертів у судових засіданнях, визначити швидкість руху за механічними пошкодженнями автомобіля в наступний час не можливо, у зв`язку із відсутністю на Україні затвердженої у встановленому порядку методики дослідження. З урахуванням наданої судом до дослідження інформації, місце втрати позивачем керування автомобілем, яке призвело до його пошкодження, знаходиться на деякий відстані, після знаку "кінець населеного пункту". Розмір матеріальної шкоди, заподіяний пошкодженням автомобіля MITSUBISHI LANCER 2.0 д/з ВЕ7909АІ дорівнюється ринкової вартості автомобіля і складає 138137грн.70коп., у зв`язку з тим, що автомобіль позивача не підлягає поновленому ремонту. Утилізаційна вартість залишкових складових автомобіля складає 208196грн.65коп., у зв`язку з тим, що вартість запчастин завжди є більшою, ніж у цілому автомобіль, але їх ринкова вартість може складати від 48039грн. до 80065грн..
На підставі викладеного, у відповідності до ст. ст. 509, 526, 979-982, 988-991 ЦК України, ст. 8 Закону України "Про страхування", п.п. 2.3 "б", 12.1, 12.4, 12.6 ПДР України, Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) №119, які затверджені рішенням правління ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" №8 від 16.01.2007року, суд дійшов висновку, що пошкодження належного позивачу автомобіля MITSUBISHI LANCER 2.0 д/з ВЕ7909АІ відбулося з вини останній, але не у зв`язку із перевищенням нею встановленої швидкості, оскільки зазначені обставини були належним чином встановлені як при складані адміністративних матеріалів, так і при проведенні судово-автотехнічної експертизи. Тому, суд вважає посилання відповідача на дослідження спеціаліста неправомірним, оскільки воно проведено з порушенням встановленого порядку для проведення подібних досліджень, що також підтверджують і відповіді заступника Міністра юстиції України від 26.01.2009року та 7.08.2009року.
Таким чином, суд вважає, що 6.11.2007року відбувся страховий випадок і є усі правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми страхового відшкодування.
При стягненні зазначеного відшкодування, суд враховує, що договором страхування не передбачається звільнення страхової компанії від виконання своїх обов`язків у тому випадку, якщо залишкова вартість автомобіля у вигляді вартості запчастин значно перевищує як дійсну вартість автомобіля на момент укладання договору, так і ринкову вартість на момент ДТП.
Також судом враховується й той факт, що відповідач не бажає передачі йому залишків автомобіля з виплатою страхового відшкодування і конкретну ринкову залишкову вартість автомобіля встановити неможливо без його реальної продажі, яку сторони здійснювати не бажають.
Але, виходячи з того, що у даному випадку відповідно до п. 7.17 договору, відповідач повинен був сплатити позивачу страхове відшкодування у розмірі повної страхової суми – 151500грн.00коп. за відрахуванням франшизи у розмірі 0,5% - 757грн.50коп., тобто у розмірі 150742грн.50коп., а ринкова залишкова вартість може складати як 48039грн.00коп., так і 80065грн.00коп., то сума страхового відшкодування на користь позивача може складати як 102703грн.50коп., так і 70677грн.50коп..
Тому, враховуючи те, що розмір матеріальної шкоди, яка була заподіяна позивачу складає 138137грн.70коп., а дійсна вартість автомобіля на час укладання договору складала 151500грн.00коп., суд вважає вартість залишковою у вигляді 13362грн.30коп., у зв`язку з чим сума страхового відшкодування з відрахуванням франшизи і розміру залишковою вартістю повинна складати 137380грн.20коп.. Між тим, виходячи із обсягу заявлених позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 90900грн.00коп., задовольнив тим самим позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до ст. ст. 81, 84, 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати у розмірі 939грн.00коп. та витрати на проведення експертиз у розмірі 751грн.20коп., а всього на загальну суму 1690грн.20коп., а також витрати на правову допомогу у розмірі 650грн.00коп..
Керуючись ст. ст. 14, 209, 212-215 ЦПК України , суд , -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 90900грн.00коп., судові витрати - 1690грн.20коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 650грн.00коп..
Рішення набирає законної сили через десять днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області у порядку, якій передбачений ст. ст. 294-296 ЦПК України.
СУДДЯ ЯМКОВА О.О.