Справа № 2-а-207/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2009 року м.Донецьк
Пролетарський районний суд м.Донецька в складі:
головуючого судді Агєєва О.В.
при секретарі Матроскіній Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради «про стягнення разової грошової допомоги до 5 травня», -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача, зазначивши, що він є інвалідом війни другої групи та відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 27.10.1993 року з наступними змінами, має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007-2008 рік у розмірах, передбачених Законом, а саме восьми мінімальних пенсій за віком. Однак, УТСЗН Пролетарської районної ради у м. Донецьку виплатило йому грошову допомогу за 2007 рік у розмірі 360 грн., за 2008 рік у розмірі 400 грн., посилаючись на обмеження, встановлені Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», згідно якого виплата щорічної разової грошової допомоги інвалідам війни першої групи у відповідності з Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», здійснюється у розмірі – 360 грн., та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», згідно якого виплата щорічної разової грошової допомоги у відповідності з Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет Україниу а саме – 400 грн. Однак згідно рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року положення Законів України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки в частині визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня визнані неконституційними. На підставі викладеного, просив суд стягнути з УТСЗН Пролетарської районної ради м. Донецька на його користь недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги за 2007 рік у розмірі 2888 гривень 48 копійок, за 2008 рік у розмірі 3448 гривень 00 копійок, а всього 6336 гривень 00 копійок.
Позивач у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, підтримав свої вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача УТСЗН Пролетарської районної ради м. Донецька у судове засідання не з’явився, надавши заяву з проханням розглядати справу у їх відсутність. Позовні вимоги не визнали, посилаючись на виконання Закону України «Про Державний бюджет України» та встановлення розміру грошової допомоги кошторисом.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:
Так, стаття 46 Конституції України, гарантує громадянам право на соціальний захист.
Згідно ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом війни другої групи, що підтверджується копією посвідчення Серія Є № 038804 (а.с.6) та копією довідки МСЕК серія ДОН-04 № 017843 (а.с.7) та перебуває на обліку у відповідача, як отримувач щорічної та одноразової допомоги до 5 травня, у зв’язку з чим має право на пільги, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме: на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.
Відповідно до ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 27.10.1993 року з наступними змінами від 01.01.1999 року, щорічно до 5 травня інвалідам війни другої групи виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, виплата якої здійснюється відповідно до положень ст.17-1 вказаного Закону, органами праці та соціального захисту населення, яким є Управління праці і соціального захисту населення Пролетарської районної ради м. Донецька (відповідач по справі).
Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» від 09.07.2003 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом.
Згідно ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.04.2007 року дорівнює 410,06 грн., тому мінімальна пенсія за віком у 2007 році для зазначеної категорії осіб складає 410,06 грн., у зв’язку з чим розмір щорічної грошової допомоги за 2007 рік ОСОБА_1 повинен складати 3280 гривень 48 копійок (410,06*8).
В той же час п.13 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги
здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни другої групи - 360 гривень, на підставі чого, ОСОБА_1 була виплачена грошова допомога у розмірі 360 грн., що підтверджується відповідною довідкою.
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 року № 6-рп визнано неконституційним положення п.13 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими призупинена дія ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат щорічної грошової допомоги.
Крім того, відповідно до положень зазначеного Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» розмір мінімальної пенсії за віком у 2008 році, з урахуванням ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» для осіб, які втратили працездатність складає з 01.04.2008 року 481 грн., тому розмір щорічної грошової допомоги ОСОБА_1 повинен складати 3848 грн. (481*8).
Однак, відповідно до п. 20 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік», внесено зміни до ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат щорічної грошової допомоги, а саме зазначено, що разова грошова допомога інвалідам війни визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Так, згідно п.1 ч.1 ст.1 Постанови Кабінету міністрів України № 183 від 12.03.2008 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законом України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» виплата щорічної разової допомоги здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни другої групи - 400 гривень, на підставі чого, ОСОБА_1 була виплачена грошова допомога у розмірі 400 грн., що підтверджується відповідною довідкою.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 року № 10-рп визнано неконституційним положення п.20 Розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», якими внесено зміни до ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат щорічної грошової допомоги.
За наведених підстав, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007-2008 роки у розмірі, встановленому ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», а саме: восьми мінімальних пенсій за віком. Але, враховуючи, що ОСОБА_1 була виплачена грошова допомога у розмірі у 2007 році у розмірі – 360 грн., що підтверджується відповідною довідкою, а також те, що станом на 01.04.2008 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність дорівнює 410,06 грн., з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає за необхідне на підставі ч.2 ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог та при стягнення сум недоплаченої разової допомоги до 5 травня за 2007 рік стягнути з відповідача на користь позивача недоплату за цей період у розмірі 2920 гривень 48 копійок (3280,48 - 360).
Крім того, враховуючи, що ОСОБА_1 була виплачена грошова допомога у розмірі у 2008 році у розмірі – 400 грн., що підтверджується відповідною довідкою, суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути недоплату за 2008 рік у розмірі 3448 гривень 00 копійок (3848 - 400).
На підставі викладеного, керуючись ст. 46 Конституції України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту”, Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Законом України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, Постановою Кабінету Міністрів України № 183 від 12.03.2008 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законом України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» », рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.07 року № 6-рп та від 22.05.08 року № 10-рп, ст.9, 10, 11, 69, 158-163, 186 Кодексу Адміністративного Судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради «про стягнення разової грошової допомоги до 5 травня» - задовольнити частково.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради: м. Донецьк, пл. Героїв Сталінграду, буд.1, (р/р 35219012001512 ГУДКУ Донецької області, МФО 834016, ЗКПО 25968228, КФК „Щорічна грошова допомога ветеранам війни”) за рахунок державного бюджету на користь ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, суму недоотриманої разової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік у розмірі 2920 гривень 48 копійок, за 2008 рік у розмірі 3448 гривень 00 копійок, а разом 6368 гривень 48 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня оголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: