Справа № 2-а-3802/2009
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2009 року Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області під головуванням судді Мальцевої Є.Є., при секретарі Шевченко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Маріуполі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ВДАІ м. Маріуполя УДАІ УМВС України в Донецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності -
В С Т А Н О В И В :
18 серпня 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому вказав, він є власником автомобіля НОМЕР_1. У відношенні нього посадовою особою ДПС РДПС ВДАІ м.Маріуполя 22.03.2009 року було винесено постанову № АН 220288 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255,00 грн. за те, що 22.03.2009 року о 13-10 год. він, керуючи автомобілем „Сан eнг”, держномер АН 2323 СХ, який належить ОСОБА_1 по вул.1 Травня в населеному пункті м.Маріуполі рухався із швидкістю 92 км/год, чим перевищив встановлену швидкість більш ніж на 20 км/год, у межах міста, що зафіксовано за допомогою приладу «Візир». Оскільки цей прилад фіксації працював не у автоматичному режимі, вказана постанова винесена всупереч вимогам ст. 14-1 КУпАП. Із цією постановою позивач не згоден, вважає її незаконною та безпідставною, такою, що не відображає дійсні обставини справи, складена при відсутності належних доказів та з грубим порушенням чинного законодавства. Позивач просить її скасувати, оскільки правопорушення не скоював. Крім того, порушені права позивача на захист, можливість дати пояснення, заявити клопотання, надавати докази, бути присутнім при розгляді справи. Строк для звернення до суду вважає пропущеним з поважної причини, оскільки постанову винесено 22.03.2009 року, а позивач отримав постанову лише 15.04.2009 року.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги на визначених підставах , просив поновити строк для оскарження постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, а також скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № АН 220288 від 22.03.2009 року.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився за невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що посадовою особою ДПС РДПС ВДАІ м.Маріуполя 22.03.2009 року було винесено постанову № АН 220288 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255,00 грн. за те, що 22.03.2009 року о 13-10 год. він, керуючи автомобілем „Сан енг”, держномер АН 2323 СХ, який належить ОСОБА_1 по пр.1 Травня в населеному пункті м.Маріуполі рухався із швидкістю 92 км/год, чим перевищив встановлену швидкість більш ніж на 20 км/год, у межах міста, що зафіксовано за допомогою приладу «Візир».
Вказана постанова не відповідає вимогам закону та винесена із його порушенням, а тому підлягає скасуванню.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 288 КУпАП, постанову посадової особи органу внутрішніх справ у справах про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення, зокрема, в районний суд у порядку, визначенному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, визначеними КУпАП.
Згідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб, інших субьєктів при здійсненні ними вдадних повноважень.
Аналізуючи ці норми законодавства, суд вважає, що порушення вимог закону щодо порядку і підстав притягнення особи до відповідальності за адміністративне правопорушення посадовими особами органів внутрішніх справ, які зобов’язані діяти виключно в межах і в порядку, визначених законом, є підставою для захисту прав фізичних осіб, одним із способів якого є скасування рішення у відношенні цієї особи, прийнятого всупереч вимогам закону.
Діючим законодавством про адміністративні правопорушення передбачена певна процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності, порушення якої, на думку суду, є підставою для скасування рішення уповноваженого органу, прийнятого із порушенням цієї процедури.
Так, згідно ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушеня складається протокол уповноваженими на те особами. У разі його оформлення, протокол складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Не складається протокол у випадках, передбачених ст. 258 КУпАП.
Зі змісту ст. 258 КУпАП вбачається, що виключення щодо складання протоколу за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху містяться лише в частині 6, згідно якої, у разі фіксації такого правопорушення за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Зі змісту вказаної норми закону вбачається, що підставою для виключення із загальних вимог про обов’язковість складання протколу про адміністративне правопорушення є саме робота засобів фіксації в «автоматичному режимі», що відповідно унеможливлює виконання вимог ст. 254 КУпАП щодо складання протоколу про адмінправопорушення.
Таким чином, із діючих норм законодавства можливо зробити висновок, що у всіх інших випадках виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху посадовими і службовими особами органів внутрішніх справ вимоги ст. 254 КУпАП повинні виконуватись у повному обсязі, а отримані із допомогою засобів фіксації фото- або відео- матеріали можуть бути визнані лише доказами скоєння правопорушення.
Крім того, оскільки вимоги ст.258 ч.6 КУпАП щодо можливості винесення постанови у справі про адміністратвине правопорушення без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стосуються лише випадків фіксації правопорушення засобами, працюючими в автоматичному режимі, суд вважає що посадовою особою відповідача порушені також вимоги ст. 268 КУАП в частині забезпечення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на присутність при розгляді справи, на захист, на пояснення, на надання доказів і т.ін.
Ці порушення з боку відповаідача, на думку суду також є безперечними підставами для скасування оскарженого рішення посадової особи.
Незабезпечення відповідачем виконання вимог ст. 254 та 268 КУпАП призвело до того, що він не зміг при розгляді справи про адміністративне правопорушення повною мірою виконати вимоги ст. 280 КУпАП щодо з’ясування обставин, які є обов’язковими для прийняття рішення, встановити особу, яка безпосередньо скоїла правопорушення.
В той же час, згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазнеаченого строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу.
Відповідно ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, що на цьому наполягає одна із сторін. Позивач просив поновити строк поновити строк для оскарження постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Також суд враховує, що крім наявності порушень при притягненні позивача до адміністративної відповідальності, відповідачем, на якого законом покладено обов’язок доведення правомірності своїх дій, не надано суду жодних доказів на підтвердження часу і місця скоєння правопорушення позивачем, який заперечує зазначені у оскаржуваній постанові обставини правопорушення. З наданих до постанови фотоматеріалів неможливо встановити, де саме було зафіксоване перевищення швидкості, чи було перевищення, чи цим автомобілем керував позивач, чи це автомобіль, що належить позивачу.
Через вказані причини постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 17, 18, 70, 71, 159, 162, 163 КАС України, 268, 280 КУпАП, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ВДАІ м. Маріуполя УДАІ УМВС України в Донецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – задовольнити.
Постанову АН 220288 від 22.03.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу розміром 255 грн за ст. 122 ч.1 КУпАП, винесену посадовою особою ДПС РДПС ВДАІ м.Маріуполя УДАІ УМВС України в Донецькій області – скасувати.
На постанову може бути подана апеляція в Донецький апеляційний адміністративний суд через Іллічівський районний суд м. Маріуполя. Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подано потягом 10 днів з дня проголошення постанови, а апеляційна скарга повинна бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви по апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання такої заяви.
Суддя :