Справа № 2-37/2009р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 травня 2009 року Центрально-Міський районний суд міста Горлівки Донецької області в складі : головуючого судді Федько С.П.,
при секретарі Ковальовій О.Г.,
за участю представників позивача ЗАТ «Горлівськтепломережа» Гаврилова Д.О., Коцюбенко Ю.М., Гаврилюк Н.В.,
відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ЗАТ «Горлівськтепломережа» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання договору реструктуризації, стягнення суми заборгованості за договором,
В С ТА Н О В И В:
Позивач звернувся із зазначеним позовом, на обґрунтування якого послався на наступне. 17 грудня 2004 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір № 11020341 про реструктуризацію за послуги з теплопостачання (далі Договір, або договір про реструктуризацію. Згідно з умовам Договору позивач надав відповідачу розстрочку в погашенні заборгованості за послуги з теплопостачання, які виникли станом на 1 липня 2003 року в сумі 1052.80 грн. на період з 1 січня 2005 року по 31 грудня 2009 року. При цьому обов’язковою умовою договору своєчасна оплата поточних платежів. Отже, відповідач за умовами Договору зобов’язана щомісячно сплачувати позивачу суму реструктуризованої заборгованості 17.55 грн.; поточні платежі, сума визначається квитанцією; Термін сплати вказаних платежів щомісячно до 10 числа наступного місяця. Відповідач на своєчасно і не в повному обсязі сплачував платежі за договором, чим порушив свої зобов’язання як сторони договору. Позивач просить стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість по платежах за договором про реструктуризацію за період з 10 лютого 2005 року по 29 січня 2007 року в сумі 1656.02 грн. пені в сумі 25.36 грн., судові витрати.
У судовому засіданні позивачем були змінені позовні вимоги, просив розірвати договір реструктуризації, стягнути заборгованість за договором про реструктуризацію в сумі 0.57 грн. станом на 1 липня 2003 року, платежі за Договором в сумі 126.71 грн. з 1 липня 2003 року по 31 грудня 2004 року; поточні платежі за період з 1 січня 2005 року по 1 жовтня 2008 року в сумі 1442.87 грн., пені в сумі 22.92 грн., мотивуючи аналогічно викладеним. Представники позивача, які діяли на підставі довіреності також пояснили, що витрати на безоплатне та пільгове забезпечення , на яке мають окремі категорії осіб, здійснюється за рахунок і в межах бюджетних асигнувань. До цих витрат відноситься і плата за комунальні послуги. Відшкодування цих витрат проводиться що квартально за рішенням керівника підприємства. Пільга працівникам міліції надається в разі, якщо розмір наданих пільг разом із середньомісячним сукупним доходом працівника міліції за попередні шість місяців не перевищує величину доходу, який дає право на соціальну пільгу. Крім того, відповідно до п. 7 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги» уповноважений орган Управління праці та соціального захисту населення відшкодовує витрати підприємству, яке надає пільги по сплаті за комунальні послуги з моменту реєстрації пільговика в реєстрі. Квартири відповідачів в даному реєстрі немає. Таким чином, у позивача відсутні підстави для врахування 50-відсоткової знижки по сплаті за послуги для відповідачів.
Відповідач ОСОБА_1 проти позову заперечував, посилаючись на те, що згідно із Законом України «Про міліцію» він, як працівник міліції, має право на 50% знижку в оплаті за комунальні послуги. Вважає, що не має перед позивачем заборгованості. Крім того, позивач, на його думку, пропустив строк позовної давності.
Відповідач ОСОБА_2 судове засідання не з’явилась, подала суду письмові заяви про розгляд справи за її відсутності. Проти позову заперечувала.
Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 626, 629, 651 ЦК України «договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору».
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 17 грудня 2004 року укладено договір № 11020341 про реструктуризацію за послуги з теплопостачання. Згідно з умовами Договору позивач надав відповідачу розстрочку в погашенні заборгованості за послуги з теплопостачання, які виникли станом на 1 липня 2003 року в сумі 1052.80 грн. на період з 1 січня 2005 року по 31 грудня 2009 року. Відповідач за умовами Договору зобов’язана щомісячно сплачувати позивачу суму реструктуризованої заборгованості 17.55 грн.; поточні платежі, сума яких визначається квитанцією. Термін сплати вказаних платежів щомісячно до 10 числа наступного місяця. Ці обставини підтверджені копією Договору, визнаються всіма сторонами по справі.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (договори та інші правочини).
Оскільки стороною в договорі є відповідач ОСОБА_2, вона є особою, відповідальною за зобов’язаннями по договору. Отже, позов в частині пред’явлення вимог до відповідача ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Відповідно до наданих позивачем розрахунків, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувала суми за договором - зокрема, суми поточних платежів, що визначаються квитанціями, проти чого фактично заперечень не надано. Враховуючи розмір боргу, суд вважає порушення договору істотним, оскільки позивач в значній мірі позбавлений того, на що розраховував при укладенні договору. Отже, вимога про розірвання договору реструктуризації підлягає задоволенню як обґрунтована та законна.
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 25 лютого 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ЗАТ «Горлівськтепломережа» про визнання договору реструктуризації недійсним, яке є чинним, встановлено, що борг ОСОБА_2 перед позивачем за договором реструктуризації станом на 1 липня 2003 рок дорівнює 205 грн. 57 коп. Оскільки відповідачем під час розгляду надана квитанція про сплату суми боргу в розмірі 205 грн., підлягає стягненню решта суми – 0.57 грн. як сума заборгованості за Договором станом на 1 липня 2003 року.
Відповідно до пункту 12 Договору громадяни зобов’язуються сплатити за послуги теплопостачання за період з 01 липня 2003 року по 31 грудня 2004 року в сумі 126.71 грн. до 10 грудня 2009 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Оскільки вищезазначеним рішенням Апеляційного суду Донецької області встановлена дійсність договору реструктуризації, окрім суми боргу станом на 1 липня 2003 року, вимоги позивача про стягнення суми договору в розмірі 126.71 грн. за період з 01 липня 2003 року по 31 грудня 2004 року підлягають задоволенню як такі, що не потребують доказуванню.
Що стосується доводів відповідача про необхідність перерахунку сум, нарахованих за сплату за постачання теплової енергії із застосуванням 50% знижки відповідно до Закону України «Про міліцію», слід вказати наступне.
Згідно з довідкою Горлівського міського управління ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_1 являється працівником міліції. Згідно зі ст. 22 Закону України «Про міліцію» він та члени його сім’ї користуються 50% знижкою щодо сплати за комунальні послуги.
Згідно зі ст. 42 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» встановлено, що пільги і компенсації, на які згідно із законами України мають право окремі категорії працівників бюджетних установ надаються у разі, якщо зазначені працівники мають право на податкову соціальну пільгу.
Такі ж умови виникнення права на пільги передбачені ст. 39 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» та ст. 36 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 10 ЦПК України). Відповідач ОСОБА_1 не довів в судовому засіданні, що має право на податкову соціальну пільгу, що дає право на застосування 50% знижки по сплаті за комунальні послуги.
Між тим, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, якими статті законів про Державний бюджет України за 2004 та 2007 рік щодо застосування пільг визнані неконституційними та втратили чинність з моменту прийняття цих рішень – необхідно застосувати 50% знижку щодо сплати за послуги за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року за наступним розрахунком :
48.14 : 31 х 8 = 12.42 – сума, яку необхідно платити за вісім днів липня 2007 року до часу прийняття рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007.
48.14 : 31 х 23 : 2 = 17.86 – сума, яку необхідно сплатити за 23 дні липня 2007 року з урахуванням 50% знижки.
121.30 х 50% + 121.30 х 50% + 121.30 х 50% + 105.65 х 50% + 121.30 х 50% + 12.42 + 17.86 = = 325.71 – сума, яка підлягає до сплати за зазначений період. Позивачем за даний період було нараховано 638. 99 грн. згідно з наданим Розрахунком № 1. Сума, на яку повинно бути зменшена вимога, дорівнює 313. 71 (638.99 – 325.71). Відповідачі не надали доказів, які б спростовували вірність даних про наявну заборгованість за поточними платежами. Отже, сума боргу по поточних платежах, яка підлягає стягненню за період з 1 січня 2005 року по 1 жовтня 2008 року, дорівнює 1129.59 грн. (1442.87 – 313.28).
Відповідно до пункту 11 Договору у разі несвоєчасного внесення плати за цим договором нараховується пеня в розмірі 0.01 відсотка від суми простроченого платежу, встановленого пунктами 4, 12 Договору, яка нараховується за кожний день прострочення, але не більше ніж 100 відсотків загальної суми боргу, за умови відсутності перед громадянином заборгованості з виплати заробітної плати, пенсії, стипендії та інших будь-яких видів соціальної допомоги.
Суд вважає, що вимоги позивача про стягнення пені за несвоєчасне внесення плати за Договором підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані. Відповідачі не надали заперечень стосовно суми пені, визначеної позивачем, як і не навели обставин щодо наявності в них заборгованості по заробітній платі або інших соціальних виплатах, що могло б звільнити від сплати суми пені.
Відповідно до ст.ст. 257, 258, 261, ЦК України «загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання».
Аналізуючи зазначені норми закону, суд дійшов, що позивачем не пропущені строки позовної давності з наступних підстав. Позовна заява згідно із судовим штемпелем зареєстрована 2 лютого 2007 року. Вимоги про стягнення сум за договором за період з 1 січня 2005 року по 1 жовтня 2008 року та про стягнення пені з жовтня 2007 року пред’явлені впродовж встановленого трирічного та річного строку позовної давності. Крім того, строк виконання за договором, визначений до 31 грудня 2009 року, ще не сплинув.
На підставі вищенаведеного, ст. ст. 257, 258, 261, 626, 629, 651 ЦК України, Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» від 20 лютого 2003 року № 554, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 79, 84, 88, 213, 214, 218,223 ЦПК України,
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ЗАТ «Горлівськтепломережа» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання договору реструктуризації, стягнення суми заборгованості за договором задовольнити частково.
Розірвати договір реструктуризації № 11020341 від 17 грудня 2004 року, укладений між ЗАТ «Горлівськтепломережа» та ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ЗАТ «Горлівськтепломережа» заборгованість за договором реструктуризації в сумі 0.57грн. станом на 1 липня 2003 року , суму платежів за період з 1 липня 2003 року по 31 грудня 2004 року в розмірі 126 (сто двадцять шість) грн. 71 коп., поточні платежі за період з 1 січня 2005 року по 1 жовтня 2008 року в сумі 1129 (одна тисяча сто двадцять дев’ять)грн. 59 коп., пеню в розмірі 22 грн. 92 коп.
В задоволенні позову ЗАТ «Горлівськтепломережа» про розірвання договору, стягнення сум за договором реструктуризації до ОСОБА_1 відмовити.
В задоволенні позову ЗАТ «Горлівськтепломережа» до ОСОБА_2 про стягнення суми за договором реструктуризації за період з 1 січня 2005 року по 1 жовтня 2008 року в розмірі 313 (триста тринадцять) грн. 28 коп. відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ЗАТ «Горлівськтепломережа» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 51.00 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30.00 грн.
Рішення суду набирає законної сили, якщо після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження (десяти днів з дня проголошення рішення) заяву про апеляційне оскарження не буде подано або якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений ст. 294 ЦПК України (протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження).
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Горлівки шляхом подання заяви про оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя С.П. Федько