Справа № 2-а-1716/09  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

24 липня 2009 року                                                                                                      м. Донецьк  

Пролетарський районний суд м.Донецька в складі:  

головуючого судді     Агєєва О.В.  

при секретарі                   Федоровій Ю.М.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради «про стягнення недоотриманої допомоги на оздоровлення за 2007-2008 роки»,-  

В С Т А Н О В И В:  

  10.06.2009 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, вказавши, що він є інвалід третьої групи та відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Однак Управління праці та соціального захисту Пролетарської районної ради у м. Донецьку (відповідач) виплатило йому у 2007 - 2008 роках допомогу на оздоровлення у розмірі 90 грн. Вважає, що відповідач недоплатив йому щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 4080 грн. за 2007-2008 роки, яку і просив стягнути з відповідача на його користь.  

  Позивач у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, підтримав свої вимоги та просив їх задовольнити.  

  Представник відповідача у судове засідання не з»явився, надавши до суду письмову заяву з проханням розглядати справу у її відсутність та заперечення проти позову, згідно яких позов не визнав у зв’язку з тим, що фінансування щорічної допомоги на оздоровлення проводиться  із державного бюджету. УПСЗН є органом виконавчої влади, у своїй діяльності керується в тому числі Постановами та Розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а саме: № 562 від 12.07.2005 року, якою встановлений розмір щорічної допомоги на оздоровлення.  

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:  

Так, стаття 46 Конституції України, гарантує громадянам право на соціальний захист.  

Згідно ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, що підтверджується копією посвідчення Серія А № 052883 (а.с. 4) та перебуває на обліку у відповідача, як отримувач компенсації часткової вартості продуктів харчування громадянам постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС,  інвалід третьої групи у зв’язку з чим має право на пільги, встановлені Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 19.12.1991 року № 2532, а  саме: на отримання допомоги на оздоровлення.  

Відповідно  до копії довідки медико-соціальної експертної комісії № 233466, при огляді ОСОБА_1, підтверджено статус інваліда третьої  групи за профзахворюванням, пов'язаним з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, безстроково ( а.с. 7)  

Відповідно до ст. 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які  
постраждали внаслідок  Чорнобильської   катастрофи» від 19.12.1991 року № 2532, передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам третьої груп у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, розмір якої визначається на момент виплати.  

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» розмір мінімальної заробітної плати становив з 01.01.2007 року - 400 грн. на місяць, з 01.04.2007 року - 420 грн., з 01.10.2007 року - 460 грн.  

Відповідно до Закону України «Про Державній бюджет України на 2008 рік та внесенні змін до деяких законодавчих актів України», розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 1 січня 2008 року - 515 гривен, з 01.04.2008 року – 525 грн., з 01.10.2008 року – 545 грн., з 01.12.2008 року – 605 грн.  

    Зі змісту вказаних вище Законів не вбачається будь-яких обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих від ЧАЕС».  

Доводи представника відповідача з приводу того, що призначаючи допомогу на оздоровлення необхідно керуватись Постановами Кабінету Міністрів № 836 від 26.07.96 року та № 562 від 12.07.05 року, які передбачають порядок застосування Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” у 2007-2008 роках, суд вважає необгрунтованими, оскільки діючі на той період часу закони, не містили обмежень щодо застосування ст.48 вказаного вище Закону України.  

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, суд вважає, що застосуванню підлягає саме ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Постанова Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.96 року та № 562 від 12.07.05 року.  

Таким чином, враховуючи момент фактичної виплати щорічної грошової допомоги на оздоровлення, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по виплаті щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 3840 грн., а саме: за 2007 рік - у розмірі 1750 грн. (460*4-90), за 2008 рік – у розмірі  2090(545*4-90).  

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з вимогою провести перерахунок отримуваної ним щорічної грошової допомоги на оздоровлення, однак у виплаті вказаної допомоги йому було відмовлено. З огляду на викладене, суд вважає за необхідне визнати неправомірними дії відповідача, щодо відмови позивачеві у доплаті щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2002-2008 рік.  

На підставі викладеного, керуючись ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Законів України «Про Державний бюджет на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік» ст. 9, 10, 11, 69, 158-163, 186 Кодексу Адміністративного Судочинства України, -  

П О С Т А Н О В И В:  

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради «про стягнення недоотриманої допомоги на оздоровлення за 2007-2008 роки» - задовольнити частково.  

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради в частині недоплати щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2007-2008 роки.  

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради: м. Донецьк, пл. Героїв Сталінграду, буд.1, (р/р 35212019001512 КПКВ 2501250, КЕКВ 1341 "Компенсація за шкоду, завдану здоров*ю та допомога на оздоровлення, у разі звільнення з роботи громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи", за рахунок державного бюджету на користь ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 суму недоотриманої допомоги на оздоровлення за 2007 рік у розмірі 1750 грн., за 2008 рік у розмірі 2090 грн., а разом 3840 грн.  

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня оголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням  після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

Суддя:                 О.В. Агєєв