Справа № 2-а-274/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2009 року м. Донецьк
Пролетарський районний суд м.Донецька в складі:
головуючого судді Агєєва О.В.
при секретарі Федоровій Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради «про стягнення недоотриманої допомоги на оздоровлення на 2008 рік»,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, вказавши, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, інвалід третьої групи та відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Однак Управління праці та соціального захисту Пролетарської районної ради у м. Донецьку (відповідач) нарахувало йому у 2008 році допомогу на оздоровлення у розмірі 90 грн. Вважає, що відповідач ухиляється від виплати йому щорічної допомоги на оздоровлення у повному обсязі, а саме у розмірі 2420 грн. за 2008 рік, яку і просив стягнути з відповідача на його користь.
Позивач у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, підтримав свої вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з»явився, надавши до суду письмову заяву з проханням розглядати справу у її відсутність та заперечення проти позову, згідно яких позов не визнав у зв’язку з тим, що фінансування щорічної допомоги на оздоровлення проводиться із державного бюджету. УПСЗН є органом виконавчої влади, у своїй діяльності керується в тому числі Постановами та Розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а саме: № 562 від 12.07.2005 року, якою встановлений розмір щорічної допомоги на оздоровлення.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:
Так, стаття 46 Конституції України, гарантує громадянам право на соціальний захист.
Згідно ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, що підтверджується копією посвідчення Серія А № 440215 (а.с. 7) та перебуває на обліку у відповідача, як отримувач компенсації часткової вартості продуктів харчування громадянам постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС, у зв’язку з чим має право на пільги, встановлені Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 19.12.1991 року № 2532, а саме: на отримання допомоги на оздоровлення.
Відповідно до копії довідки медико-соціальної експертної комісії Серія ДОН-04 № 017246, при огляді ОСОБА_1, підтверджено статус інваліда третьої групи за профзахворюванням, пов'язаним з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, безстроково ( а.с. 8)
Відповідно до ст. 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 19.12.1991 року № 2532, передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам третьої груп у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, розмір якої визначається на момент виплати.
Відповідно до довідки про розмір допомоги на оздоровлення від 03.02.2009 року, Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради (відповідач по справі) виплатило позивачу ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2008 рік у розмірі 90 гривень (а.с.32), встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», посилаючись на ст. 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме на те, що Кабінет Міністрів України правомірно з урахуванням реальних можливостей бюджету визначив зазначений розмір щорічної допомоги на оздоровлення, яка й була отримана позивачем за 2008 рік у вказаній сумі. Крім того посилаючись на те, що дія ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 19.12.1991 року № 2532призупинена Законом України « Про Державній бюджет України на 2008 рік та внесенні змін до деяких законодавчих актів України ».
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в меж повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про Державній бюджет України на 2008 рік та внесенні змін до деяких законодавчих актів України» та дійсно згідно статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 19.12.1991 року № 2532 одноразова допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».
Разом з тим, відповідно до Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення п. 28 розділу 2 «Внесення змін до деяких законодавчих актів» вказаного Закону визнані неконституційними.
Зазначеною постановою № 562 усупереч Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі, зокрема, для інвалідів третьої групи 90 гривен.
Між тим, з моменту прийняття постанови № 562 від 12.07.2005 року, встановлені нею розміри щорічної допомоги на оздоровлення залишалися незмінними у той час як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався новий державний бюджет.
Тому оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 19.12.1991 року № 2532, Закон України «Про Державній бюджет України на 2009 рік та внесенні змін до деяких законодавчих актів України», яким з 01.01.2009 року розмір мінімальної заробітної плати встановлений - 605 гривен, а не постановою № 562.
Таким чином, з урахуванням отриманої позивачем ОСОБА_2 суми на оздоровлення за 2008 рік в розмірі 90 гривень та розміру мінімальної заробітної плати на час виплати йому допомоги, яка становила 605 гривень, недоотримана сума складе – 2330 гривень ( 605 грн. х 4) – 90 грн.), яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп, Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік», ст.ст. 9, 10, 11, 69, 158-163, 186 Кодексу Адміністративного Судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної ради м. Донецька «про стягнення недоотриманої допомоги на оздоровлення на 2008 рік» - задовольнити частково.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради: м. Донецьк, пл. Героїв Сталінграду, буд.1, , (р/р 35212019001512, КПКВ 2501250, КЕКВ 1341, код програмної класифікації витрат "Компенсація за шкоду, завдану здоров*ю та допомога на оздоровлення, у разі звільнення з роботи громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи", за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 суму недоотриманої допомоги на оздоровлення за 2008 рік у розмірі 2330,00 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня оголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: