№ 2-2680/2009
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2009 року Іллічівський районний суд м. Маріуполя під головуванням судді Мальцевої Є.Є., при секретарі Шевченко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі цивільну справу за позовом Прокурора м. Маріуполя в інтересах держави України в особі Державного підприємства „Приазовське лісове господарство” до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, спричиненої протиправними діями,
встановив:
Прокурор м. Маріуполя звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, спричиненої протиправними діями. В обґрунтування позову вказав, що відповідач 28.01.2003 року, перебуваючи на посаді директора ДП „Приазовський лісгосп” уклав договір оренди про надання СПД фізичній особі – ОСОБА_2 приміщення столярного цеху загальною площею 162, 2 кв.м., що знаходиться на балансі ДП „Приазовський лісгосп” та у подальшому пролонгував цей договір га термін до 26.01.2007 року. При укладенні вказаного договору оренди, а також його пролонгації ОСОБА_1, використовуючи своє службове положення, всупереч інтересам служби не узгодив укладення цього договору з регіональним відділенням ДМ України в Донецькій області, а також не надав в цей орган проект даного договору і розрахунків орендної плати, зроблених відповідно до визначеної Методики. Замість визначеного законодавством порядку, відповідач самостійно призначив орендну плату в розмірі 100 грн в місяць, занизивши її на користь ОСОБА_3, чим спричинив шкоду державним інтересам в особі ДП „Державний лісгосп” в розмірі 9 642,65 грн, які прокурор просить стягнути з ОСОБА_1
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ДП „Приазовське лісове господарство” шкоду, заподіяну його протиправними діями в розмірі 9642,65 грн.
Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, тому що вважає, що шкода спричинена не була, збитків також не було, про що надав відповідні акти. Також пояснив, що з постановою про припинення кримінальної справи був згоден, тому що з нього не було стягнуто грошової суми, питання про це не ставилося, постанову він не оскаржував.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28.01.2003 року, перебуваючи на посаді директора ДП „Приазовський лісгосп” уклав договір оренди про надання СПД фізичній особі – ОСОБА_2 приміщення столярного цеху загальною площею 162, 2 кв.м., що знаходиться на балансі ДП „Приазовський лісгосп” та у подальшому пролонгував цей договір га термін до 26.01.2007 року. При укладенні вказаного договору оренди, а також його пролонгації ОСОБА_1, використовуючи своє службове положення, всупереч інтересам служби не дотримувався вимог ст.ст. 5,9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, а саме – не узгодив та не отримав висновок на укладення цього договору з регіональним відділенням ДМ України в Донецькій області, а також не надав в цей орган проект даного договору та розрахунків орендної плати, зроблених відповідно до „Методики розрахунку орендної плати за оренду державного майна”, затвердженої постановою КМУ України від 04.11.1995 року №786. Замість встановленого законодавством порядку відповідач самостійно призначив орендну плату в розмірі 100 грн в місяць, занизивши її на користь ОСОБА_3, чим спричинив шкоду державним інтересам в особі ДП „Державний лісгосп” в розмірі 9 642, 65 грн.
Згідно з постановою від 05.04.2007 року ОСОБА_1 на підставі ст. 48 КК України було звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 364 ч.1 КК України у зв’язку зі зміною обстановки.
Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному розмірі особою, яка її завдала.
Суд не приймає надані відповідачем акт №05-230063 від 09.09.2005 року та акт б/н від 03.02.2006 року в якості доказів, тому що вони були складені до моменту винесення постанови про закриття кримінальної справи, а також протирічать висновкам, вказаним у постанові про закриття кримінальної справи.
Згідно з ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Вивчивши зібрані в справі докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню і з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ДП „Приазовське лісове господарство” шкоду, заподіяну його протиправними діями в розмірі 9642,65 грн, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн та судовий збір в розмірі 96,43 грн.
Керуючись ст.ст. 10,11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 23, 1166, 1192 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 ?ро практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”
вирішив:
Позов Прокурора м. Маріуполя в інтересах держави України в особі Державного підприємства „Приазовське лісове господарство” до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, спричиненої протиправними діями - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства „приазовське лісове господарство” (р/р 26079806 в АК УСБ, МФО 334185) шкоду, заподіяну його протиправними діями у розмірі 9 642,65 грн, а також на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі 30,00 грн, судовий бір в розмірі 96,43 грн.
На рішення може бути подана апеляція в апеляційний суд Донецької області через Іллічівський райсуд м. Маріуполя.
Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження в строк, передбачений для подачі такої заяви.
Суддя: