ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2009 року о 10 год., 30 хв. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.
секретар судового засідання Черній Ю.Л.
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 2а-792/09/1370
за позовом Державної інспекції контролю за цінами у Львівській області, представник – Рущак О.О. (довіреність № 04-4619 від 22.10.2009 року)
до Міського комунального підприємства «Радехівтеплоенерго», представник – Кормилюк І.В. (довіреність від 03.12.2008 року), Грещук В.П. – директор
про стягнення заборгованості в сумі 23803,56 грн.
Позивач Державна інспекція контролю за цінами у Львівській області звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міського комунального підприємства «Радехівтеплоенерго» про стягнення 23803,56 грн.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач в період з 01.01.2008 року по 20.01.2008 року здійснював нарахування плати населенню за послуги з теплопостачання у розмірі 7,70 грн. за м. кв. опалювальної площі, який встановлений рішенням виконавчого комітету Радехівської міської ради № 20 від 15.01.2008 року, яке було офіційно оприлюднено в газеті «Наш Радехів» 21.01.2008 року, а відтак набуло чинності лише з 21.01.2008 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала суду додаткові письмові пояснення, просила суд задоволити позов повністю з підстав, зазначених у позовній заяві.
Позиція відповідача викладена в заперечені за № 34 від 12.03.2009 року. Відповідач заперечує позов з підстав, що згідно п. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ст. 20 Закону України «Про теплопостачання», п. 2 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлення та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування. Міська рада рішенням виконавчого органу визначила порядок і строки змін тарифів. Крім цього, у березні-квітні 2008 року споживачам було знято нарахування за постачання теплової енергії на суму, що перевищила зайво нараховану плату, таким чином підприємство необґрунтовану одержану виручку повернуло споживачам та фактично не одержало необґрунтованої виручки.
В доповненні до заперечення проти позову за № 57 від 16.04.2009 року відповідач зазначив, що згідно ст. 31 Закону України «Про теплопостачання», як спеціального Закону, визначається розмір штрафних санкцій, що застосовується до юридичних осіб за правопорушення у сфері теплопостачання.
Представники відповідача у судовому засіданні заперечення на позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд в задоволені позову відмовити повністю з підстав, зазначених у запереченні та доповненні.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд –
ВСТАНОВИВ:
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про ціни та ціноутворення» за № 507-ХІІ від 03.12.1990 року, із змінами і доповненнями, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» за № 1875-ІV від 24.06.2004 року із змінами і доповненнями, Законом України «Про теплопостачання» за № 2633-ІV від 02.06.2005 року, із мінами і доповненнями, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» за № 280/97-ВР від 21.05.1997 року, із змінами і доповненнями, КАС України.
15 січня 2008 року виконавчим комітетом Радехівської міської ради Радехівського району Львівської області прийнято рішення за № 20 «Про підняття тарифів на теплопостачання для споживачів теплової енергії». Вказаним рішенням затверджено з 01.01.2008 року тарифи, а саме – п. 1.2.3. населення – 7,70 грн. Це ж рішення про підняття тарифів оприлюднено в газеті «Наш Радехів» 21.01.2008 року, що підтверджується довідкою Радехівської міської ради Львівської області за №-1236 від 20.11.2008 року.
21.11.2008 року Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області на підставі посвідчення від 03.11.2008 року за №002682, відповідно до ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» проведена планова перевірка МКП «Радехівтеплоенерго» на предмет формування та застосування цін на продукцію і роботи та послуги. Перевіркою встановлено, що за 1 кв. 2008 року плата за послуги централізованого опалення нараховується по тарифах, які затверджені рішенням виконкому Радехівської міської ради від 15.01.2008 року № 20.
Вказаною перевіркою також встановлено, що діючі тарифи для населення, введені з 01.01.2008 року, затверджені рішенням виконкому Радехівської міської ради від 15.01.2008 року № 20 і опубліковані в газеті «Наш Радехів» 21.01.2008 року.
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення ради
нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення.
Порядок офіційного оприлюднення регуляторних актів зазначено в ст. 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а саме регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються у друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності – у місцевих друкованих ЗМІ, не пізніше, як у десятиденний строк їх прийняття та підписання.
Однак, МКП «Радехівтеплоенерго» ввело нові тарифи на послуги теплопостачання для населення з 01.01.2008 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі.
На підставі вказаних нормативних актів тарифи на послуги теплопостачання для населення, введені в дію рішенням Виконкому Радехівської міської ради від 15.01.2008 року № 20 набувають чинності тільки з дня його оприлюднення, тобто з 21.01.2008 року.
Отже, в період з 01.01.2008 року по 20.01.2008 року фактично діяли тарифи, затверджені рішенням виконкому Радехівської міської ради від 08.08.06 року № 197, яке набуло чинності з 23.08.2006 року, оскільки було офіційно оприлюднено 23.08.2006 року в районній газеті «Народна справа» № 36 (1435).
Нарахування плати за послуги теплопостачання населенню в період з 01.01.2008 року по 20.01.2008 року (включно) за тарифами, встановленими рішенням виконкому Радехівської міської ради від 15.01.2008 року за № 20, яке не набуло чинності, є порушенням порядку застосування регульованих тарифів та тягне за собою відповідальність передбачену ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення».
В результаті вказаного порушення зайво нарахована плата мешканцям за послуги теплопостачання з 01.01.2008 року по 20.01.2008 року (включно) склала 9010,62 грн.
Враховуючи заборгованість населення за ЖКГ, необґрунтовано одержана виручка становить 7934,52 грн.
На підставі проведеної перевірки складено акт № 000979.
27.11.2008 року позивачем винесено рішення № 325 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, згідно якого вирішено вилучити у відповідача 23803,56 грн., про що позивача було належним чином повідомлено, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 792722 від 03.12.2008 року.
28.11.2008 року позивачем направлено відповідачу претензію № 325, в якій зазначено, що сума економічних санкцій підлягає перерахуванню в 10-ти денний термін. Відповідач вимоги вказаної претензії не виконав, про виконання рішення позивача не повідомив.
Згідно ст. 2 Закону України «Про ціни і ціноутворення», цей закон поширюється на всі підприємства й організації незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці та виробництва.
Згідно ст. 13 цього ж Закону, державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.
Згідно ст. 14 цього ж Закону, вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.
Згідно ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
Згідно ст. 59 цього ж Закону, рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.
Згідно ст. 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.
Згідно ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційним судом вказаній нормі конституції дано тлумачення, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб (рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 року N 1-рп/99 по справі N 1-7/99).
Рішення виконавчого комітету Радехівської міської ради Радехівського району Львівської області за № 20 «Про підняття тарифів на теплопостачання для споживачів теплової енергії» оприлюднено в газеті «Наш Радехів» 21.01.2008 року, відповідно підлягало до застосування лише з 21.01.2008 року, тобто після оприлюднення, а відтак відповідач п орушив порядок застосування регульованих тарифів, що є підставою для відповідальності за порушення державної дисципліни цін в частині, що вся необґрунтовано одержана підприємством сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача необґрунтовано одержаної підприємством сума виручки в сумі 7934,52 грн. підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення», крім вказаного вилучення необґрунтовано одержаної виручки, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки.
Судом не враховуються посилання позивача лише на правомірність визначення розміру стягнення штрафу саме у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки . Вказана норма діє в редакції із змінами, внесеними згідно із Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України » від 15.05.2003 року N 762-IV, однак Законом України «Про теплопостачання» в редакції від 02.06.2005 року, а саме ч. 5 ст. 31, встановлено, що уповноважені органи застосовують до суб'єктів господарювання - юридичних осіб штрафні санкції за завищення нарахування плати за фактично відпущену теплову енергію споживачу (покупцю) - у розмірі до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 241 ГК України, адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього ж Кодексу. Відтак до позивача крім застосування економічних санкцій - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, може застосовуватися і штраф у розмірі встановленому законом.
Оскільки вищевказані норми Закону України «Про ціни та ціноутворення» та Закону України «Про теплопостачання» по різному регулюють застосування до суб'єктів господарювання - юридичних осіб, саме розмір штрафних санкцій, суд за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше застосовує положення ч. 5 ст. 31 Закону України «Про теплопостачання» в редакції від 02.06.2005 року, про застосування до відповідача штрафної санкції за завищення нарахування плати за фактично відпущену теплову енергію споживачу (покупцю) - у розмірі до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вказана позиція суду про пріоритет норми, яка прийнята пізніше, повністю узгоджується із позицією ВАС України викладеній у постанові від 22.07.2008 року де вказано про обов’язковість такого застосування.
Згідно п. 22.5. ст. 22 Прикінцевих положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» неоподатковуваний мінімум становить 17 гривень.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафної санкції в двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки 15869,04 грн. (7934,52 х 2 = 15869,04) задоволенню підлягають частково, а саме лише в частині 5100,00 грн. (300 х 17 = 5100,00), як триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом не враховуються посилання відповідача, що фактично розмір одержаної виручки з постачання теплової енергії (з нарахованих послуг за січень 2008 року) у період з 01.02.2008 року по 21.11.2008 року становить 7059,29 грн., оскільки згідно розрахунку необґрунтовано одержаної виручки і зайво нарахованої плати МКП «Радехівтеплоенерго» мешканцям за січень 2008 року за послуги теплопостачання з 01.01.2008 року по 20.01.2008 року (включно), підписаного керівником та головним бухгалтером відповідача, необґрунтовано одержана виручка складає 7934,52 грн.
Таким чином, позовні вимоги Державної інспекції контролю за цінами у Львівській області підлягають задоволенню частково, а саме в частині 7934,52 грн. - необгрунтовано одержаної підприємством суми виручки та 5100,00 грн . - штрафної санкції за завищення нарахування плати за фактично відпущену теплову енергію споживачу, всього 13034,52 грн. (7934,52 + 5100,00 = 13034,52).
Розподіл судових витрат згідно ч. 2, 4 ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки такі зі сторін не належить стягувати.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -
П Р И Й Н Я В:
1. Адміністративний позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Міського комунального підприємства «Радехівтеплоенерго» (ЗКПО 20780980, Львівська область, м. Радехів, вул. Сонячна, 3А, р/р 26009303220 в ВАТ «Ощадбанк» № 6332 в м. Радехів, МФО 385242) на користь Держбюджету Радехівського району (ЄДРПОУ 23963409, р/р 31111106700432 в ГУДКУ у Львівській області, код платежу – 21081100, МФО 825014) заборгованість в сумі 23803,56 грн.
3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
4. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС України:
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена у повному обсязі 14.08.2009 року.
Суддя Гавдик З.В.