Справа № 2-7398/09  

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ  

23 жовтня 2009 року  

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:  

Головуючого     – судді Гуревського В.К.  

за секретаря       – Кузнецової Т.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Філії ВАТ КБ „Надра” ОСОБА_2  

про повернення банківського вкладу (депозиту), стягнення майнової та моральної шкоди –  

в с т а н о в и в :  

Позивач ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище – ОСОБА_3) ОСОБА_4 звернувся до суду із вимогою про стягнення з відповідача грошової суму в розмірі 12735,0 доларів США, згідно договору № 636678 строкового банківського вкладу (депозиту) від 01.10.2008 року, 34000,0 гривень матеріальної шкоди, 40000,0 гривень моральної шкоди та витрати по розгляду справи. Свої вимоги вона обґрунтовувала тим, що 01 жовтня 2008 року вона уклала договір № 636678 строкового банківського вкладу (депозиту) „Мій вибір”, оформлений в рамках пакету послуг „ПП Абсолют” №1339360  з ВАТ КБ „Надра”, в особі начальника відділення філії ВАТ КБ „НАДРА” ОСОБА_2 На виконання умов договору позивач перерахував на вкладний рахунок суму у розмірі 12000,0 доларів США. Договір укладався на шість місяців та діяв до 01.04.2009 року. 29 березня 2009 року позивач з ОСОБА_5 уклали договір завдатку в розмірі 4000,0 доларів США, що становить по курсу НБУ 34000,0 гривень, згідно якого ОСОБА_5 зобов’язується продати, а ОСОБА_3 придбати до 03.04.2009 року автомобіль марки „Хюндай Соната”, залишок становить у розмірі 11000,0 доларів США, що становить по курсу НБУ 93500,0 гривень. Після закінчення строку договору позивач постійно зверталась із заявою до відповідача про повернення їй вкладу згідно умов договору, але банк відмовився виконати своє зобов'язання. Позивач була впевнена, що 01.04.2009 року отримає гроші в банку у повному обсязі та розрахується за автомобіль. Тому, позивач вимушена звернутися з цим позовом до суду за захистом своїх прав та інтересів.  

Відповідач в судове засідання не з’явився неодноразово, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, поважних причини неявки в судове засідання суду не представив. Суд у зв’язку з його неявкою та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від представника позивачки, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, який не з’явився, у порядку заочного розгляду справи.  

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_6 (яка діє за довіреністю ВМК №442428 від 30 жовтня 2009 року, зареєстровано в реєстрі за №3062), дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних причин. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі пояснень сторони, представлених письмових доказів.  

Судом встановлено, що 01 жовтня 2008 року ОСОБА_3 (ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_7 та змінила прізвище на „Репенко”, що підтверджує свідоцтво про шлюб серії 1-ЖД №106793 від 23 червня 2009 року, запис №491) уклала договір № 636678 строкового банківського вкладу (депозиту) „Мій вибір”, оформлений в рамках пакету послуг „ПП Абсолют” №1339360 з Відкритим акціонерним товариством комерційним банком „Надра”, в особі начальника відділення №17 філії ВАТ КБ „НАДРА” ОСОБА_2 ОСОБА_8, що діяла на підставі довіреності № 1-11-2490 від 03.03.2007 року.  

Згідно п. 1, 2 означеного договору позивач як вкладник передав, а банк прийняв грошову суму і  зобов'язувався виплачувати проценти на умовах та в порядку, визначеним даним договором. На виконання умов договору позивач перерахував на вкладний рахунок суму у розмірі 12000,0 доларів США. Договір укладався на 6 місяців та діяв до 01.04.2009 року.  

Після закінчення строку Договору позивач 28 травня 2009 року звернулась із заявою до центрального начальника відділення №17 філіалу ВАТ КБ „НАДРА” ОСОБА_8 з проханням повернути їй вклад згідно договору № 636678 строкового банківського вкладу (депозиту) „Мій вибір”, оформлений в рамках пакету послуг „ПП Абсолют” №1339360 укладеного 01.10.2008 року, але банк відмовився виконати своє зобов'язання та позивач не зміг повернути свої гроші.  

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.  

Між позивачем та банком виникли договірні зобов'язання. Згідно п. 1.3. договору № 636678 строкового банківського вкладу (депозиту) „Мій вибір”, оформлений в рамках пакету послуг „ПП Абсолют” №1339360 банк закриває вкладний рахунок після закінчення строку дії договору та повертає кошти вкладнику, але банк в повному обсягу свої зобов'язання не виконав, що суперечить ст. 526 ЦК України відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1  ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.    

Отже, це грошове зобов'язання виконано відповідачем не було, чим порушено вимоги ст. 1058 ч. 1 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. При цьому боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.  

Суд, вважає що в даному випадку банк порушив права та інтереси позивача тим, що не виконує належним чином зобов'язання, які передбачені в договорі № 636678 строкового банківського вкладу (депозиту) „Мій вибір”, оформлений в рамках пакету послуг „ПП Абсолют” №1339360 укладеному між сторонами.  

29 березня 2009 року ОСОБА_3 з ОСОБА_5 уклали договір завдатку в розмірі 4000,0 доларів США, що становить по курсу НБУ 34000,0 гривень, згідно якого ОСОБА_5 зобов’язується продати, а ОСОБА_3 придбати до 03.04.2009 року автомобіль марки „Хюндай Соната”, повна вартість якого становить у сумі 15000,0 доларів США, що становить по курсу НБУ 127000,0 гривень, залишок становить у розмірі 11000,0 доларів США, що становить по курсу НБУ 93500,0 гривень. Позивач була впевнена, що 01.04.2009 року отримає гроші в банку у повному обсязі та розрахується за автомобіль, але у зв'язку з неповерненням відповідачем у строк грошей, позивач втратила даний за автомобіль завдаток в сумі 34000 гривень, оскільки не мала змоги розрахуватись із продавцем в повному обсязі.  

Слід зазначити, що відповідач сплатив позивачу проценти з розрахунку 11,7% річних за період з 01.10.2008 року по 01.04.2009 року. Втім, після 01.04.2009 року, тобто прострочення договірних зобов’язань проценти їй не нараховувались та не сплачувались, хоча відповідач фактично продовжує використовувати її грошові кошти після 01.04.2009 р. й по теперішній час. Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільних прав, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Договір згідно зі ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами. ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У порушення ст. 530 ЦК України відповідач прострочив строк виконання зобов'язання, який було встановлено у договорі. Тому у відповідності до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами відповідач зобов'язаний сплачувати проценти. Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його строк, встановлений договором або законом. Таким чином, за період з 01.04.2009 року по 01.09.2009 року, тобто за 5 календарних місяців, сума збитків складає 11,7% (попередня процентна ставка по депозиту згідно з пакетом   «   ПП Абсолют»)/12 /100*5*12000 = 585 дол. США (що еквівалентно 5000 грн.). Ст. 625 ЦК України передбачено відповідальність за порушення грошового зобов'язання у розмірі 3% річних, тому суд вважає можливим також дорахувати заборгованість відповідача на суму 3%/12/100*5*12000 = 150 доларів США (що еквівалентно 1275 грн.). Таким чином, в цілому неправомірними діями відповідача ВАТ КБ «Надра» позивачу заподіяна майнова шкода у розмірі 735 доларів США (що еквівалентно 6247,50 гривень).  

У відповідності до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.  

Суд вважає частково доведеними вимоги про відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачем в обґрунтуваннях позову не вказувалось, що своїми протиправними діями відповідач порушив нормальний уклад життя позивача, заподіяв моральні й душевні страждання, пов’язані з пошкодженням майна, яке перебуває у користуванні позивача, наступною відмовою добровільно відшкодувати заподіяний збиток згідно зі ст. 23 ЦК України. З урахуванням обґрунтованості заявлених вимог про стягнення моральної шкоди суд вважає обґрунтованими задовольнити вимоги в розмірі 10000,0 гривень.  

У відповідності зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинне виконуватися належним чином згідно умов договору й вимог ЦК України. Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі.  

Відповідно до ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.  

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів, тому суд не вправі вирішувати інші питання, стосовно яких сторона не заявила вимог.  

Керуючись ст.ст. 16, 22, 23, 88, 509, 524, 525, 526, 530, 536, 612, 629, ч. 1 ст. 1058, 1166 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 169, 209, 212, 214-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд –  

В И Р І Ш И В :  

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.  

Стягнути з Філії ВАТ КБ „Надра” ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму банківського вкладу (депозиту) за договором № 636678 від 01 жовтня 2008 року із відсотками в розмірі 12735,0 (дванадцять тисяч сімсот тридцять п’ять) доларів США.  

Стягнути з Філії ВАТ КБ „Надра” ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в ромірі 34000,0 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000,0 грн.  

Стягнути з Філії ВАТ КБ „Надра” ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати ІТЗ в розмірі 120,0 грн.  

Стягнути з Філії ВАТ КБ „Надра” ОСОБА_2 на користь держави державне мито в розмірі 1458,80 грн.  

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення з заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.  

СУДДЯ:           В.К.Гуревський