Справа № 22-а - 3502 / 2006 р.                                              Головуючий 1 інст. - Гайдук Л.П.

Категорія: захист четсі. гідності та ділової репутації                 Доповідач :       Макаров Г.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27 червня 2006 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Макарова Г.О. Суддів - Кружиліної О.А., Пилипчук Н.П. при секретарі - Каплаух Н.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (в/ч  1470),  Дзержинського районного відділення Управління Державного казначейства України у Харківській області про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування завданої моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

16 вересня 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (в/ч 1470), Дзержинського районного відділення Управління Державного казначейства України у Харківській області про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування завданої моральної шкоди, який змінив про розгляді справи по суті.

Свої вимоги мотивував тим, що 06.09.2004 року у свій вихідний він потрапив у ДТП. У той же день йому стало відомо, що з цього приводу призначено службове розслідування, згідно висновку якого, йому у подальшому було оголошено догану. У грудні 2004 року він оскаржив своє притягнення до дисциплінарної відповідальності та рішенням військового суду Харківського гарнізону дії начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо його притягнення до дисциплінарної відповідальності визнано неправомірними. Вважає, що поширення неправдивої інформації про керування ним автомобілем під час ДТП при службовому розслідуванні та оголошення догани наказом № НОМЕР_1 від 15.09.2005 року принижує його честь, гідність та ділову репутацію і що вищеозначені дії відповідача нанесли йому моральну шкоду, яку він оцінює у 2535,50 грн.

Представник відповідача Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України позовні вимоги не визнав та пояснив суду, що посилання позивача необгрунтовані, базуються лише на припущеннях. Поширення недостовірної інформації не було, із матеріалами службового розслідування знайомилися лише посадовці, які повинні були поставити свої резолюції. У теперішній час догана скасована, чергове військове звання позивачу присвоєно вчасно, тобто ніякої шкоди не спричинено. На підставі вищевикладеного, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача Дзержинського районного відділення Управління Державного казначейства України у Харківській області позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2006 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (в/ч 1470), Дзержинського районного відділення Управління Державного казначейства України у Харківській області про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування завданої моральної шкоди відмовлено.

На зазначене рішення представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог та стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на оплату судового збору та оплату витрат на інформаціно-технічне забезпечення розгляду справи у апеляційній інстанції у розмірі 27,68 грн.

В обгрунтування вимог посилається на те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, коли визначав правове становище Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України як відповідача за кожною з обраних позивачем підстав відшкодування моральної шкоди.

Судова колегія перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відмовляючи ОСОБА_1 у позові, суд першої інстанції виходив з того, що поширення недостовірної інформації яка принижує честь, гідність та ділову репутацію не мало місця, а для оскарження правомірності проведення службового розслідування, накладення дисциплінарного стягнення і відшкодування у зв"язку із цим моральної шкоди існує інший порядок.

Такий висновок є обгрунтованим, оскільки суд дійшов його на підставі повно та всебічно з"ясованих обставин справи та наданих сторонами доказів, яким дана правильна оцінка, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який її регулює.

Відповідно до вимог ст. 23, 277 ЦК України та п.п. 2,3,4 постанови Пленуму Верховного Суду УРСР від 1990.09.28 за № 7 "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності та ділової репутації громадян та організацій" фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації має право на відповідь, а також на спростування такої інформації. Особа має право на відшкодування моральної шкоди внаслідок приниження честі, гідності, а також ділової репутації відповідно до

З цих підстав суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або можуть призвести до неправильного вирішення справи, а тому в задоволенні апеляційної скарги належить відмовити на підставі ст. 308 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 79, 88 ЦПК України у задоволенні вимог позивача про стягнення судових витрат повинно бути відмовлено, оскільки у задоволенні його позову повинно бути відмовлено.

Керуючись ст.ст. 303-305, 307, 308, 313-315, 317, 319, 321, 322 ЦПК України судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня його проголошення.