НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2009 року справа № 2-а-1982/09 м. Нововолинськ
Нововолинський міський суду Волинської області в складі головуючого судді Свередюка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Нововолинського міськвиконкому про визнання дій управління праці та соціального захисту населення Нововолинського міськвиконкому неправомірними та стягнення щорічної допомоги на оздоровлення, — суд,
встановив:
06 жовтня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Нововолинського міськвиконкому про визнання дій управління праці та соціального захисту населення Нововолинського міськвиконкому неправомірними та стягнення недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік в сумі 2905,00 грн.
До початку судового розгляду позивач ОСОБА_1 подав до суду письмову заяву в якій просить суд проводити розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задоволити.
Представник відповідача, управління праці та соціального захисту населення до початку судового розгляду справи подав до суду заперечення проти позову та письмову заяву в якій позовні вимоги не визнає. Просить суд в задоволенні позову відмовити та проводити розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд здійснюється в порядку письмового провадження.
Оскільки від всіх осіб, які беруть участь у справі, надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за необхідне проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в адміністративному позові та в запереченні проти цього позову докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задоволити повністю.
Позивач ОСОБА_1 вимоги обґрунтовував тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, його визнано інвалідом 1 групи. Крім того, статтею 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" його віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На підставі цього Закону йому призначено та виплачено відповідачем компенсація на оздоровлення за 2009 рік в розмірі – 120 грн.
Вважає, що статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що він має право на виплату щорічної допомоги на оздоровлення як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом 1 групи в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Відповідач всупереч зазначеним нормам не провів відповідне нарахування цих виплат. Вважаючи дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку вищезазначених виплат протиправними, просить визнати дії відповідача щодо виплати йому як інваліду 1 групи щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік в розмірі – 120 грн. неправомірними. Зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити в користь позивача недоплачений розмір щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік в сумі 2905,00 грн.
Позивач отримав відповідь від Управління ПСЗН у м. Нововолинську, якою його повідомили, що виплати призначені вірно, відповідно до чинного законодавства. Відмову відповідача в перерахунку спірних виплат вважає безпідставною.
У запереченні проти позову та у відповіді на письмове звернення позивача до Управління праці та соціального захисту населення в м. Нововолинську начальник управління ОСОБА_2 позов не визнала та пояснила, що розміри спірних виплат затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та від 12 липня 2005 року №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії (а.с.3) і він визнаний інвалідом 1 групи внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.4).
Рішенням Конституційного суду України № 10рп від 22.05.2008р. визнано неконституційними положення статей Закону України "Про державний бюджет України на 2008р та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI, які суперечать законам та Конституції, та не відповідають конституційним положенням про гарантування права на соціальний захист, складовою частиною якої є пенсійне забезпечення за рахунок бюджетних коштів.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 27 листопада 2008 року № 26-рп/2008 р по справі № 1-37/2008 (про збалансованість бюджету) Конституційний Суд виходить з правових позицій, висловлених ним, зокрема у Рішенні від 09 липня 2007 р. № 6-рп/2007 та Рішенні від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008. Ці позиції полягають у тому, що закон про Державний бюджет України як правовий акт, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів, цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
Згідно зі статтями 2, 6, 17 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" №2017 від 05 жовтня 2000 року мінімальний розмір пенсії за віком і мінімальний розмір заробітної плати віднесені до основних соціальних гарантій і не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму доходів громадян.
Прожитковий мінімум, згідно ст.2 Закону України "Про прожитковий мінімум" встановлюється для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Ст.59 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік передбачено, що мінімальна заробітна плата, встановлена на 09 лютого 2009 року складає 605 грн.
Враховуючи наведене, розмір нарахованої виплати ОСОБА_1 слід вважати таким, що проведений з порушенням норм спеціального закону, а тому нарахування та обчислення розмірів належних позивачу виплат слід провести наступним чином.
Відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах:
Щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах:
інвалідам 1 групи, дітям-інвалідам – п’ять мінімальних заробітних плат.
Щорічна допомога на оздоровлення за 2009 рік повинна становити – 3025,00 грн.
Мінімальна заробітна плата – 605,00 грн. х 5 (мінімальних заробітних плати) = 3025,00 грн.
За 2009 рік Управлінням ПСЗН Нововолинської міської ради позивачу нараховано та виплачено щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік в розмірі – 120,00 грн. як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом 1 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, враховуючи положення ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що по адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено правомірності дій щодо нарахування ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС за 2009 рік, який став інвалідом 1 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС застосуванню підлягає стаття 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та від 12 липня 2005 року №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Згідно з положенням ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України в разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Оскільки відповідачем слід визначати належні позивачу виплати виходячи з мінімальної заробітної плати, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок належних позивачеві виплат повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком, тому суд вважає протиправною відмову відповідача у перерахунку належних позивачеві виплат в разі встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Тому суд приходить до висновку, що дії управління праці та соціального захисту населення Нововолинської міської ради з приводу відмови у перерахунку призначеного ОСОБА_1 розміру щорічної допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС, який став інвалідом 1 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2009 рік, визначеному ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" слід визнати неправомірними та зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Нововолинської міської ради нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС який став інвалідом 1 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2009 рік в порядку встановленому ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
На підставі ст.95 Конституції України, ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік», Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року №523, керуючись ст.8, ст.10, ст.11, ст.86, ст.87, ст.98, ст.100, ст.102, ст.159, ст.160, ст.161, ст.162, ст.163, ст.167 КАС України, — суд,
постановив:
Адміністративний позов задоволити повністю.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Нововолинської міської ради Волинської області по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 в розмірі – 120 грн. як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом 1 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи — протиправними.
Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Нововолинської міської ради Волинської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом 1 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи в порядку встановленому ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Нововолинський міський суд Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, передбачений ст.186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя А.В. Свередюк