Справа  №2-395

                2009  р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 04 листопада  2009 року

                        Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

     в складі:  головуючого судді                         Грищенко Н.М.

                      при секретарі:                         Мельниченко К.В.

                      представника позивача                ОСОБА_2

                   представників відповідачів         ОСОБА_3 ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського райсуду м. Кривого Розі цивільну справу за позовом: ОСОБА_1   до Відділення виконавчої дирекції Фонду  соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань  України в  м. Кривому Розі Дніпропетровської області, ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» про перерахунок щомісячних страхових сум,

                                                           в с т а н о в и  в:

            Позивач ОСОБА_1 звернувся 27.05.2008 р. до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду  соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань  України в  м. Кривому Розі Дніпропетровської області, ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» про перерахунок щомісячних страхових сум. В судовому засіданні позовні вимоги  уточнювалися.

    В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 26 грудня 1949 року під час виконання своїх службових обов'язків столяра РБЦ ШУ “Кривбасруда” з ним стався нещасний випадок, про що було складено акт форми Н-1 № 592 від 26.12.1949 року.

   При огляді у МСЕК 3.01.1989 р. йому було встановлено 20% втрати професійної працездатності безстроково.

  Наказом № 221 від 26.04.1989 р. шахта “Родина” призначила йому відшкодовування шкоди в розмірі 23 крб. 12 коп, з розрахунку середнього заробітку 115 крб. 62 коп.

  Відповідно до постанови КМУ № 276 від 26.05.1992 р. з 1.05.1992 року його середній для обчислення відшкодування шкоди був перерахований і узятий як середній заробіток по відповідній професії (столяра) за I-IV 1992 р. (4436 крб.) В подальшому його середній заробіток коригувався на коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів.

                Він в 2008 р. дізнався, що відшкодування шкоди йому робилось не правильно.

   Згідно п. 28 “Правил відшкодування шкоди...” перерахунок сум відшкодування шкоди провадиться  при збільшенні тарифних ставок і посадових окладів на величину  їхнього фактичного збільшення.

  Він  вважає, що  ВАТ „КЗРК” відшкодування шкоди провадив в неповній мірі,  значно занижуючи,  а в деяких випадках зовсім не перерахувавши втрачений заробіток , через що виникла недоплата.

  З  1.04.2001 р.  виплати страхових сум  йому проводить   Фонд  соціального  страхування від нещасних випадків…,  але в зв’язку з неправильним нарахуванням підприємством розміру відшкодування шкоди, та не перевіривши правильності нарахування, почав виплачувати в розмірі,  встановленому підприємством.

  Загальна сума заборгованості ВАТ “КЗРК” за період з 01.05.2000 р. по 01.04.2001 р. складає 450 грн. 45 коп.  Всього за період з 1.04.2001 р. по 1.06.2008 р. ВВД ФССНВУ у м. Кривому Розі йому було не доплачено сумі   6110 грн.  49 коп.

  Він просить стягнути з ВАТ „КЗРК” недоплату по щомісячним виплатам  за період з 01.05.2000 р. по 01.04.2001 р. в сумі 450 грн. 45 коп. З Фонду соціального страхування від нещасних випадків... стягнути недоплату по щомісячним страховим виплатам  в сумі   6110 грн.  49 коп. за період з 01.04.2001 р. по 01.06.2008 р., а також стягувати з його щомісячні страхові виплати в розмірі  183 грн. 32 коп.,  починаючи з 01.06.2008 р.  до наступного перерахунку, згідно діючого законодавства.        

 В судовому засіданні позивач  ОСОБА_1 не був присутній.

                    Представник позивача в судовому засіданні на позовних вимогахОСОБА_1   до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі та до ВАТ «КЗРК»  наполягає і підтвердила обставини, викладені в позовній заяві. Також просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

                Представник ВВД ФССНВ позовні вимоги не визнає посилаючись на ту обставину, що виплати ними провадяться в тому розмірі,  в якому він був переданий ВАТ «КЗРК», а також Фонд соцстраху проводить перерахунок страхових виплат у відповідність із ст.29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

                 Представник ВАТ «КЗРК» в судовому засіданні також вважає, що виплати  позивачеві проводилися в повному розмірі згідно вживаних підприємством  коефіцієнтів. Всі коефіцієнти вживалися вірно.

                  Вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає  частковому задоволенню.

    У судовому засіданні встановлено, що   ОСОБА_1 тривалий час працювал столяра РБЦ ШУ “Кривбасруда”, про що свідчить копія трудової книжки. ( а.с.5-6)

    26 грудня 1949 р. під час виконання своїх службових обов'язків столяра з позивачем стався нещасний випадок, про що було складено акт форми Н-1 № 592 від 26.12.1949 року. ( а.с. 7)

   При огляді у МСЕК 3.01.1989 р. позивачеві було встановлено 20% втрати професійної працездатності безстроково. ( а.с.9)

  Наказом № 221 від 26.04.1989 р. шахта “Родина” призначила йому відшкодовування шкоди в розмірі 23 крб. 12 коп, з розрахунку середнього заробітку 115 крб. 62 коп. ( а.с.10)

    Відповідно до постанови КМУ № 276 від 26.05.1992 р. з 1.05.1992 р. середній заробіток позивача для обчислення відшкодування шкоди був перерахований і узятий як середній заробіток по відповідній професії (столяра) за I-IV 1992 р. (4436 крб.) В подальшому його середній заробіток коригувався на коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів.

     Згідно п. 28 “Правил відшкодування шкоди...” перерахунок сум відшкодування шкоди провадиться  при збільшенні тарифних ставок і посадових окладів на величину  їхнього фактичного збільшення.

    Однак, ВАТ “ Криворізький залізорудний комбінат”  невірно застосовувало коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів, через що сталося заниження його середнього заробітку та сум відшкодування шкоди (страхових сум):

    Згідно п. 28 “Правил відшкодування шкоди...” перерахунок сум відшкодування шкоди провадиться  при збільшенні тарифних ставок і посадових окладів на величину  їхнього фактичного збільшення.

    З  1.11.1992 р. у відповідності зі  спільною постановою  від 3.12.1992 р. № 676 введено в дію коефіцієнт підвищення тарифних ставок і посадових окладів “2,55”, а ВАТ “КЗРК” необґрунтовано застосований коефіцієнт “1,75”.  Таким чином, позивачеві потрібно  було платити відшкодування шкоди у сумі 2262 крб.  з розрахунку середнього заробітку 11312 крб.

   З 1.01.1993 р. у відповідності  із Постановою КМУ від 26.01.1992 р. № 46 введено в дію коефіцієнт підвищення тарифних ставок і посадових окладів “1,33 ”.  Т аким чином, позивачеві потрібно було платити відшкодування шкоди у сумі 3009 крб. з розрахунку середнього заробітку 15045 крб.  

   З 1.03.1993 р. у відповідності  зі спільною постановою адміністрації й профкому ПО "Кривбассруда" № 3/3 від 17.03.1993 р. введено в дію коефіцієнт підвищення тарифних ставок і посадових окладів “1,5 ” , таким чином йому потрібно було платити відшкодування шкоди у сумі 4514 крб., з розрахунку середнього заробітку 22568 крб.  

   З 1.06.1993 р. у відповідності  із Постановою КМУ від 2.06.1993 р. № 392 введено в дію коефіцієнт підвищення тарифних ставок і посадових окладів “1,97 ”.  Т аким чином, йому потрібно було платити відшкодування шкоди у сумі 8892 крб., з розрахунку середнього заробітку 44459 крб.  

  З 1.09.1993 р. у відповідності  із Постановою КМУ від 30.08.1993 р. № 671 введено в дію коефіцієнт підвищення тарифних ставок і посадових окладів “2,94 ”.  Таким чином, йому потрібно було платити відшкодування шкоди у сумі 26142 крб., з розрахунку середнього заробітку 130709 крб.  

  З 1.11.1993 р. у відповідності  зі спільною постановою адміністрації й профкому ПО "Кривбассруда" № 21/6 від 30.10.1993 р. на підвищення тарифних ставок і посадових окладів “2,1 ”.  Таким чином, йому потрібно було платити відшкодування шкоди у сумі 54898 крб., з розрахунку середнього заробітку 274489 крб.  

  З  1.12.1993 р. у відповідності із КМУ  від 5.12.1993 р. № 974 введено в дію коефіцієнт підвищення тарифних ставок і посадових окладів “3,0 ” , позивачеві потрібно було платити відшкодування шкоди у сумі 164693 крб., з розрахунку середнього заробітку 823467 крб.  

 З 1.10.1994 р. у відповідності із постановою КМУ № 720 від 20.10.1994 р. введено в дію коефіцієнт підвищення тарифних ставок і посадових окладів “2,0”,  і позивачеві потрібно було платити відшкодування шкоди у сумі 329387 крб., з розрахунку середнього заробітку 1646934 крб.  

  З  1.02.1995 р. у відповідності із постановою   КМУ  № 102 від 8.08.1995 р. введено в дію коефіцієнт підвищення тарифних ставок і посадових окладів “ 3,0” , таким чином йому потрібно було платити відшкодування шкоди у сумі 988160 крб., з розрахунку середнього заробітку 4940802 крб.  

  З 1.01.1996 р. у відповідності зі Спільною постановою адміністрації й профкому ВО «Кривбассруда» № 1/6 від 26.01.1996 р. введено в дію коефіцієнт “2,5 ” , і позивачу  потрібно було платити відшкодування шкоди у сумі 24 грн. 70 коп., з розрахунку середнього заробітку 123 грн. 52 коп.

  З  1.06.1997 р. у відповідності зі  Спільною постановою  адміністрації й профкому ВО “Кривбасруда” № 3/91/06 від 21.05.97 р. введено в дію  коефіцієнт “1,25 ”.  Таким чином, йому потрібно було платити відшкодування шкоди у сумі 30 грн. 88 коп., з розрахунку середнього заробітку 154 грн. 40 коп.  

  З 1.01.1998 р. в у відповідності зі Спільною постановою адміністрації й профкому ВО “Кривбасруда” № 6/195 від 25.12.1997 р. введено в дію коефіцієнт “ 1,3”. Т аким чином, йому потрібно було платити відшкодування шкоди у сумі 40 грн. 14 коп., з розрахунку середнього заробітку 200 грн. 72 коп., однак згідно довідки ВАТ “КЗРК” середній заробіток на робочому місці столяра становив 116 грн. 13 коп., тому у відповідності з постановою КМУ № 1100 від 3.10.1997 року середній заробіток позивача з 1.01.1998 р. перерахунку не підлягав. Таким чином, йому потрібно було платити відшкодування шкоди у сумі 30 грн. 88 коп., з розрахунку середнього заробітку 154 грн. 40 коп.

 З 1.07.1999 р. у відповідності зі спільною постановою адміністрації й профкому від 30.06.1999 р. № 11/13/5 введено в дію коефіцієнт підвищення тарифних ставок і посадових окладів “1,265”.  Таким чином, ОСОБА_1 потрібно було платити відшкодування шкоди з розрахунку середнього заробітку 195 грн. 32 коп., однак, згідно довідки ВАТ “КЗРК” середній заробіток на робочому місці столяра становив 190 грн. 89 коп., тому у відповідності з постановою КМУ № 1100 від 3.10.1997 року йому потрібно було платити відшкодування шкоди у сумі 38 грн. 18 коп., з розрахунку середнього заробітку 190 грн. 89 коп.

  З 1.01.2000 р. у відповідності зі спільною постановою адміністрації й профкому від 28.12.1999 р. від 28.12.1999 р. № 16/20/11 введено в дію коефіцієнт підвищення тарифних ставок і посадових окладів “1,226”. Т аким чином, йому потрібно було платити відшкодування шкоди з розрахунку середнього заробітку 234 грн. 03 коп., однак згідно довідки ВАТ “КЗРК” середній заробіток на робочому місці столяра становив 233 грн. 94 коп., тому у відповідності з постановою КМУ № 1100 від 3.10.1997 року позивачеві потрібно було платити відшкодування шкоди у сумі 46 грн. 79 коп., з розрахунку середнього заробітку 233 грн. 94 коп.

  З  1.05.2000 р. у відповідності із наказом від 29.05.2000 р. № 159 введено в дію коефіцієнт підвищення тарифних ставок і посадових окладів “1,217 ” , таким чином, йому потрібно було платити відшкодування шкоди у сумі 56 грн. 94 коп. з розрахунку середнього заробітку 284 грн. 70 коп., що не перевищує середнього заробітку на робочому місці столяра (284 грн. 76 коп.) і відповідає вимогам постанови КМУ № 1100 від 3.10.1997 року. Платили ж позивачу по 15 грн. 99 коп. з розрахунку середнього заробітку 79 грн. 95 коп., тобто не доплачували по 40 грн. 95 коп. у місяць. За період з 1.05.2000 р. по 1.04.2001 р. позивачеві було не доплачено 450 грн. 45 коп. (40 грн. 95 коп. х 11 міс.)

   Загальна сума заборгованості ВАТ “КЗРК” за період з 1.05.2000 р. по 1.04.2001 р. склала 450 грн. 45 коп.

    З 1.04.2001 р. введено в дію Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” у відповідності із яким  особова справа ОСОБА_1 була передана у Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань України у м. Кривому Розі (ВВД ФССНВУ у м. Кривому Розі), яке продовжило йому  виплати.

   З 1.04.2001 р. страхові виплати ОСОБА_1 повинні були скласти 56 грн. 94 коп., з розрахунку середнього заробітку 284 грн. 70 коп., платили ж йому   по 15 грн. 99 коп., з розрахунку середнього заробітку 79 грн. 95 коп., тобто не доплачували по 40 грн. 95 коп. в місяць. За період с 1.04.2001 р. по 1.03.2002 р. йому було недоплачено 450 грн. 45 коп. (40 грн. 95 коп. х 11 міс.)

   З 1.03.2002 р. ВВД ФССНВУ у м. Кривому Розі збільшило страхові виплати на коефіцієнт ‘1,193’. Таким чином, страхові виплати повинні були становити 67 грн. 93 коп. (56 грн. 94 коп. х 1,193). Платили ж йому по 19 грн. 08 коп., тобто не доплачували по 48 грн. 85 коп. на місяць. За період з 1.03.2002 р. по 1.03.2003 р. йому  було не доплачено 586 грн. 20 коп. (48 грн. 85 коп. х 12 міс.).

  З 1.03.2003 р. ВВД ФССНВУ у м. Кривому Розі збільшило страхові виплати пози вача на коефіцієнт ‘1,182’. Таким чином, страхові виплати повинні були становити 80 грн. 29 коп. (67 грн. 93 коп. х 1,182). Платили ж йому по 22 грн. 55 коп., тобто не доплачували по 57 грн. 74 коп. на місяць. За період з 1.03.2003 р. по 1.03.2004 р. ОСОБА_1 було не доплачено 692 грн. 88 коп. (57 грн. 74 коп. х 12 міс.)

  З 1.03.2004 р. ВВД ФССНВУ у м. Кривому Розі збільшило його страхові виплати на коефіцієнт ‘1,152’, таким чином, страхові виплати повинні були становити 92 грн. 49 коп. (80 грн. 29 коп. х 1,152). Платили ж позивачеві по 25 грн. 98 коп., тобто не доплачували по 66 грн. 51 коп. на місяць. За період з 1.03.2004 р. по 1.03.2005 р. йому було не доплачено 798 грн. 12 коп. (66 грн. 51 коп. х 12 міс.)

  З 1.03.2005 р. ВВД ФССНВУ у м. Кривому Розі збільшило його страхові виплати на коефіцієнт ‘1,238’.Таким чином, страхові виплати повинні були становити 114 грн. 50 коп. (92 грн. 49 коп. х 1,238). Платили ж позивачеві по 32 грн. 16 коп., тобто не доплачували по 82 грн. 34 коп. на місяць. За період з 1.03.2005 р. по 1.03.2006 р. йому було не доплачено 988 грн. 08 коп. (82 грн. 34 коп. х 12 міс.).      

  З 1.03.2006 р. ВВД ФССНВУ у м. Кривому Розі збільшило його страхові виплати на коефіцієнт ‘1,203’. Таким чином, страхові виплати повинні були становити 137 грн. 74 коп. (114 грн. 50 коп. х 1,203). Платили ж йому по 38 грн. 69 коп., тобто не доплачували по 99 грн. 05 коп. на місяць. За період з 1.03.2006 р. по 1.03.2007 р. йому було не доплачено 1188 грн. 60 коп. (99 грн. 05 коп. х 12 міс.)

  З 1.03.2007 р. ВВД ФССНВУ у м. Кривому Розі збільшило його страхові виплати на коефіцієнт ‘1,183’. Таким чином, страхові виплати повинні були становити 162 грн. 95 коп. (137 грн. 74 коп. х 1,183). Платили ж йому по 45 грн. 77 коп., тобто не доплачували по 117 грн. 18 коп. на місяць. За період з 1.03.2007 р. по 1.03.2008 р. йому було не доплачено 1406 грн. 16 коп. (117 грн. 18 коп. х 12 міс.)

  З 1.03.2008 р. ВВД ФССНВУ у м. Кривому Розі збільшило його страхові виплати на коефіцієнт ‘1,125’. Таким чином, страхові виплати повинні були становити 183 грн. 32 коп. (162 грн. 95 коп. х 1,125). Платили ж позивачеві по 51 грн. 49 коп., тобто не доплачували по 131 грн. 83 коп. на місяць. За період з 1.03.2008 р. по 1.03.2009 р. йому було не доплачено 1581 грн. 96 коп. (131 грн. 83 коп. х 12 міс.)

   З 1.03.2009 р. ВВД ФССНВУ у м. Кривому Розі збільшило його страхові виплати на коефіцієнт ‘1,063’. Таким чином, страхові виплати повинні були становити 194 грн. 87 коп. (183 грн. 32 коп. х 1,063). Платили ж позивачеві по 54 грн. 73 коп., тобто не доплачували по 140 грн. 14 коп. на місяць. За період з 1.03.2009 р. по 1.06.2009 р. йому було не доплачено 420 грн. 42 коп. (140 грн. 14 коп. х 3 міс.)

  Всього за період з 1.04.2001 р. по 1.06.2009 р. ВВД ФССНВУ у м. Кривому Розі позивачеві було не доплачено 8118 грн. 87 коп.

  Однак, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають  задоволенню за час, що не перевищує трьох років на момент звернення до суду. Так,  згідно Постанови Пленуму № 6 від 27.03.1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» - « виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим  або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок  (наприклад, за відсотком втрати працездатності)  сум щомісячних платежів, раніше  визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.  Крім того, згідно статті 71 ЦК УРСР 1963 року (з урахуванням пункту 6 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України 2003 року) загальний строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права (позовна давність), встановлюється тривалістю у три роки.

   Таким чином ,  заборгованість Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професіональних захворювань України  в м. Кривому Розі  по виплатах за період з  27.05.2005 по 01.06.2009 р. позивачеві складає 5351 грн. 48 коп. ( 82.34 грн. х 9 міс. + 13.28 грн. (5 дн.) = 754 грн.34 коп.  + 1188 грн. 60 коп.  + 1406 грн. 16 коп.  + 1581 грн. 96 коп . + 420 грн. 42 коп. ).  Вказана сума, на думку суду, підлягає стягненню з Фонду.

     Також відповідач повинен виплачувати позивачеві щомісячно, починаючи з 01.06.2009 року страхові виплати у розмірі 194 грн. 87 коп. до зміни обставин, які потребують перерахунок або припинення страхових виплат .

Згідно ст. 4 Декрету  Кабінету  Міністрів  України  «Про державне  мито»  сторони  у справі  звільнено  від  державного  мита.

                           Керуючись Законом України  «Про  загальнообов'язкове державне  соціальне  страхування  від  нещасного  випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності,  ст. 10. 11, 213-215 Ц ПК   України,  суд

                                                 В И Р І Ш И В:

                     Позов   ОСОБА_1   задовольнити частково.

      Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі, Дніпропетровської області ( р/р № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України в Дніпропетровський області, м. Дніпропетровськ, код  25913606)  на користь ОСОБА_1   одноразово заборгованість по страхових виплатах за період з  27.05.2005 р. по 01.06.2009 р. у розмірі 5351 грн. 48 коп.., а також стягнути страхові виплати у розмірі 194 грн. 87 коп. в місяць, починаючи з 01.06.2009 р. до виникнення обставин, які потребують перерахунок або припинення страхових виплат .

             В іншій частині позову – відмовити.        

            Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі на користь територіального управління державної судової адміністрації в Дніпропетровській області 01 гривню 50 копійок в рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

 Інші судові витрати віднести за рахунок держави.

           Рішення  може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області  на протязі 20 днів після надання заяви про його апеляційне оскарження, яка надається до суду на протязі 10 днів після оголошення рішення.

           Після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження рішення cуду набирає законної чинності.

                                Суддя:                                      Н.М.Грищенко