Справа № 1-11/2009

В И Р О К  

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ  

смт.Турійськ                                                                                            12  лютого 2009 року                                    

Турійський районний суд Волинської області під головуванням судді Воробей І.В.  

за участю секретаря Ганюк З.Ю.

прокурора Книш В.В.

потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення   ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, судимого 10 квітня 1997 року Турійським районним судом Волинської області за ч.2 ст.140, ч.1 ст.145 КК України 1963 року з застосуванням ст.ст.42, 43 КК України 1963 року до 2 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; звільненого від покарання 25 вересня 1998 року Ізяславським районним судом Хмельницької області на підставі ст.3 Закону України “Про амністію” від 13 серпня 1998 року, судимого 29 червня 1999 року Турійським районним судом Волинської області за ч.2 ст.140 КК України 1963 року до 1 року 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; звільненого від покарання 15 червня 2000 року Франківським районним судом міста Львів Львівської області на підставі ст.52 КК України 1963 року умовно-достроково на 4 місяці 10 днів; судимого 14 вересня 2000 року Турійським районним судом Волинської області за ч.3 ст.140 КК України 1963 року з застосуванням ст.43 КК України 1963 року до 3 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією усього майна; звільненого від відбування покарання 22 листопада 2002 року умовно-достроково на 8 місяців 16 днів; судимого 23 грудня 2004 року Турійським районним судом Волинської області за ч.2 ст.185 КК України 2001 року до 2 років позбавлення волі; звільненого від відбування покарання 19 липня 2006 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області на підставі ст.81 КК України 2001 року умовно-достроково на 5 місяців 2 дні, судимого 08 лютого 2007 року Турійським районним судом Волинської області за ч.2 ст.185 КК України 2001 року до 1 року 1 місяця позбавлення волі; звільненого 07 березня 2008 року по відбуттю строку покарання, судимого 18 листопада 2008 року Турійським районним судом Волинської області за ч.1 ст.162 КК України 2001 року до 1 року обмеження волі, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.162 КК України,-

В С Т А Н О В И В:  

05 листопада 2008 року приблизно о 20 год. 00 хв. ОСОБА_2 шляхом розбиття скла віконної рами проник без відома ОСОБА_1 до його житлового будинку, розташованого по вул.Горького, 32 в смт.Турійськ Волинської області, з метою вчинення таємного викрадення майна потерпілого.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе в інкримінованому йому обвинуваченні визнав повністю та суду пояснив, що він дійсно 05 листопада 2008 року приблизно о 20 год. 00 хв. вибив скло у віконній рамі кухні житлового будинку ОСОБА_1, розташованого по вул.Горького, 32 в смт.Турійськ Волинської області, і через утворений отвір проник без відома потерпілого до його житла, щоб таємно викрасти звідти належні тому одяг та особисті речі.

Щиро розкаюється у вчиненому, просить суворо його не карати.

Крім власного визнання своєї вини винуватість підсудного ОСОБА_2 у вчиненому підтверджується й перевіреними і дослідженими  в судовому засіданні доказами.

Так потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні ствердив, що 06 листопада 2008 року зранку він прийшов до власного житлового будинку, розташованого по вул.Горького, 32 в смт.Турійськ Волинської області, і виявив у його кухні відсутність скла у віконній рамі та перукарської машинки вартістю 80.00 грн. у тумбочці, а в спальній кімнаті – 5 пар шкарпеток вартістю 02.00 грн. кожна, куртки вартістю 150.00 грн., светра вартістю 30.00 грн., 2 светрів вартістю 15.00 грн. кожен, 1 трусів вартістю 04.00 грн., 2 штанів вартістю 10.00 грн. кожні у шафі. Під час проведення у його будинку 20 листопада 2008 року огляду місця події у кухні за ширмою було виявлено належні йому 1 штани вартістю 10.00 грн. та 1 светр вартістю 15.00 грн., які він вважав викраденими з шафи у спальній кімнаті, а також - 2 плащі та 2 светри ОСОБА_2 На даний час ОСОБА_2 повернув йому лише 1 куртку вартістю 150.00 грн. та 1 светр вартістю 30.00 грн.

Хоча підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненому визнав повністю, сумнівів у добровільності та істинності його показань немає і сам підсудний при з’ясуванні обставин вчинення ним злочину просить обмежитись його допитом та допитом потерпілого, однак винуватість ОСОБА_2 у вчиненому доводиться й дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.

А саме: заявою ОСОБА_1 від 20 листопада 2008 року про незаконне проникнення до його житла ОСОБА_2 (а.с.8), протоколом огляду місця події від 20 листопада 2008 року, згідно якого у житловому будинку ОСОБА_1, розташованому по вул.Горького, 32 в смт.Турійськ Волинської області, було виявлено у кухні відсутність в тумбочці перукарської машинки та наявність за ширмою належних потерпілому 1 штанів і 1 светра, які він вважав викраденими з шафи у спальній кімнаті, 2 плащів та 2 светрів ОСОБА_2, а в спальній кімнаті – відсутність у шафі належних ОСОБА_1 5 пар шкарпеток, 1 куртки, 3 светрів, 1 трусів та 2 штанів (а.с.12-14), протоколом огляду речових доказів від 19 грудня 2008 року, з якого видно, що виявлені і вилучені під час проведення 20 листопада 2008 року огляду місця події у житловому будинку ОСОБА_1 2 плащі та 2 светри ОСОБА_2 були у вжитку і містять сліди бруду (а.с.27), довідкою Турійської селищної ради Волинської області від 24 грудня 2008 року № 731/3.3 про те, що ОСОБА_1 О.Р. дійсно проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.28).

Таким чином, суд всесторонньо аналізуючи матеріали даної справи та ті обставини, що були встановлені в судовому засіданні, приходить до висновку, що дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч.1 ст.162 КК України як незаконне проникнення до житла особи, оскільки підсудний, усвідомлюючи, що для потерпілого ОСОБА_1 він є сторонньою особою, без його відома таємно вторгнувся до належного йому на праві спільної сумісної власності подружжя будинку.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що з обвинувачення ОСОБА_2 слід виключити як зайву кваліфікацію його дій за ознакою повторності, оскільки така кваліфікуюча ознака не передбачена ч.1 ст.162 КК України.

При обранні міри покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що є злочином невеликої тяжкості, особу підсудного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

2

До пом’якшуючих покарання обставин суд відносить підсудному з’явлення із зізнанням, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину та часткове  добровільне відшкодування завданого збитку.

До обтяжуючих покарання обставин суд відносить підсудному вчинення злочину повторно та рецидив злочинів.

Також суд враховує і те, що ОСОБА_2 виключно негативно характеризується за місцем проживання, зловживає алкогольними напоями, веде аморальний спосіб життя, не працює, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності.

З врахуванням наведеного суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_2 в даному випадку можливе без ізоляції його від суспільства в умовах здійснення за ним нагляду з обов’язковим залученням до праці, і щодо нього слід обрати міру покарання, передбачену санкцією закону, за яким він повинен нести кримінальну відповідальність, із застосуванням ст.70 КК України.

Долю речових доказів у справі суд вирішує у відповідності зі ст.81 КПК України, а долю речей, які не є речовими доказами в ній – згідно з ч.2 ст.330 КПК України.

Виходячи з того, що ОСОБА_2 виключно негативно характеризується за місцем проживання, зловживає спиртними напоями, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з приводу поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, веде аморальний та бродячий спосіб життя, не працює, неодноразово притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності, направлений до місця відбування покарання у виді обмеження волі за вироком Турійського районного суду Волинської області від 18 листопада 2008 року під вартою, однак в зв’язку з провадженням слідчих дій у даній справі та з її розглядом у суді тимчасово залишений у слідчому ізоляторі, суд, у відповідності до ч.2 ст.57, ч.1 ст.88 КВК України, вважає за необхідне направити його до місця відбування покарання під вартою.

З огляду на те, що частиною 2 статті 57 КВК України можливість направлення засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання під вартою не пов’язується з наявністю у санкції частини статті, за якою його засуджено, покарання у виді позбавлення волі і, згідно з п.3 Прикінцевих положень КВК України, Закони України та інші нормативно-правові акти, до приведення їх у відповідність із цим Кодексом застосовуються у частині, що не суперечить йому, суд приходить до висновку, що для забезпечення виконання зазначених вище процесуальних рішень слід до набрання вироком законної сили обрати щодо засудженого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді взяття під варту.    

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -  

З А С У Д И В :  

ОСОБА_2  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі на строк   1 (один) рік.  

На підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом часткового складання покарань,  призначених за цим та попереднім вироком Турійського районного суду Волинської області від 18 листопада 2008 року, остаточно призначити покарання у виді обмеження волі на строк   1 (один) рік 6 місяців.  

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з дня прибуття засудженого до виправного центру та постановки його на облік у ньому.

Направити засудженого ОСОБА_2 до місця відбування покарання під вартою.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_2 обрати у вигляді взяття під варту негайно з залу суду.

Зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання строк його тримання  під вартою з 18 листопада 2008 року до 03 грудня 2008 року, а також - час слідування ОСОБА_2 під вартою до виправного центру з 04 грудня 2008 року до дня прибуття його до виправного центру  і постановки ОСОБА_2 на облік у ньому з розрахунку, за яким одному дню тримання під вартою відповідає два дні обмеження волі.

Речові докази в справі, а саме: два плащі та два светри, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Турійського РВ УМВС України у Волинській області, повернути ОСОБА_2.

Речі, які не є речовими доказами в справі, а саме: штани та светр, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_1, залишити у користуванні останнього.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому  копії вироку.

Головуючий: