НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ    

                            РІШЕННЯ

                               ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     27 жовтня 2009 року    справа № 2-1459/09     м. Нововолинськ  

                  Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

              головуючого                                      судді Свередюка А.В.,

                    при секретарі                                                Гнатюк К.В.,

                    за участю позивачки                                     ОСОБА_1 ,

        відповідача                                                   ОСОБА_2 ,

    розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в місті Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу, — суд,

встановив:

    05 жовтня 2009 року ОСОБА_1  звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу, який було укладено 07 лютого 2007 року в відділі реєстрації актів цивільного стану Нововолинського міського управління юстиції Волинської області, актовий запис №26.

    Свої вимоги обґрунтовує тим, що уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_2  07 лютого 2004 року. Від шлюбу народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження. Подружнє життя з відповідачем не склалось, оскільки він зловживає спиртними напоями, на які витрачає всі гроші, що негативно впливає на сімейний бюджет. В стані алкогольного сп'яніння влаштовував безпричинні скандали, сварки, що негативно впливало на дитину. З березня 2008 року по січень 2009 року вони не жили подружнім життям, проживали окремо, однак чоловік просив відновити подружні стосунки, запевняв що його поведінка зміниться на краще, не буде вживати алкогольні напої, і тому вона намагаючись зберегти сім'ю погодилась на відновлення подружніх стосунків.  Але ОСОБА_2  надалі продовжував попередній спосіб життя, ігноруючи інтереси сім'ї. З червня 2009 року не проживають як подружжя, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету. Дитина проживає і буде після розірвання шлюбу проживати з нею. За таких обставин сім'я не може більше існувати і вона фактично розпалась. Враховуючи ці обставини, просить розірвати шлюб між нею і відповідачем ОСОБА_2  оскільки це суперечить її інтересам та інтересам їхнього сина.

    В попередньому судовому засіданні позивачка ОСОБА_1  позов підтримала, просить розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2

    Відповідач ОСОБА_2  в попередньому судовому засіданні позов визнав повністю, не заперечив щодо розірвання шлюбу з позивачкою ОСОБА_1

    Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

    Враховуючи визнання позову відповідачем, що визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, та наявність законних підстав для розірвання шлюбу, суд позов задоволює і розриває шлюб між позивачкою ОСОБА_1  та відповідачем ОСОБА_2

    Керуючись ч.4 ст.130, ч.4 ст.174, ст.209, ст.213, ст.214, ст.215 ЦПК України, на підставі ст.110, ст.112 Сімейного кодексу України, — суд,

вирішив:

    Позов задоволити.

    Шлюб, укладений між ОСОБА_1  та ОСОБА_2  07 лютого 2007 року в відділі реєстрації актів цивільного стану Нововолинського міського управління юстиції Волинської області, актовий запис №26, розірвати.

    При отриманні свідоцтв про розірвання шлюбу стягнути з відповідача ОСОБА_2  10 (десять) грн. державного мита в дохід держави, позивачку ОСОБА_1  від сплати державного мита звільнити, оскільки на її утриманні перебуває малолітня дитина.

    Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий         підпис

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                                      А.В. Свередюк