ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.11 Справа № 7/5009/3447/11

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С.

За позовом: Державного підприємства “Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки, Луганська область

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м.Запоріжжя

За зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м.Запоріжжя

до відповідача: Державного підприємства “Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки, Луганська область

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет

Представники сторін:

від позивача (відповідач за зустрічним позовом): не з’явився.

від відповідача (позивач за зустрічним позовом): ОСОБА_1, довіреність № 18-139 від26.04.2011р.

Заявлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” на користь Державного підприємства “Ровенькиантрацит” 1881 грн. 78 коп. заборгованості по договору поставки № 39-75гп/629 від 03.08.2009р.

21.06.2011р. ухвалою господарського суду Запорізької області порушено провадження у справі, розгляд призначено на 13.07.2011р.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Виходячи з вищевикладеного, сторони належним чином були сповіщенні судом про час і місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення про одержання ухвал сторонами.

Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач посилається договір постачання № 39-75 гп/629 від 03.08.2009р., ст.ст. 525, 526, 530, 625, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України, вказуючи на те, що Згідно з укладеним Договором, відповідно до листів-заявок відповідача, позивачем у серпні 2009 року та у лютому 010 року була відвантажена вугільна продукція загальною вагою 765.0 тонн, на загальну сум 453 039 грн. 25 коп. Факт відправлення вугілля підтверджено пакетом первісних документів, а саме: листами-заявками на відвантаження, залізничними квитанціями, платіжними вимогами-дорученнями, посвідченнями якості, податковими накладними. Відповідно п. 6.3. договору : «покупець проводить 100 % попередню оплату на розрахунковий рахунок постачальника за вугілля, який належить постачанню. Оплата проводиться протягом 5-ти банківських днів згідно з рахунком постачальника, наданого покупцю по факсимільному зв’язку». З боку позивача зобов'язання по поставці вугілля були виконані у повному обсязі. На виконання умов договору позивачем на адресу відповідача було поставлено 765.0 т вугільної продукції на загальну суму - 453 039,25 грн. Відповідачем у серпні 2009 року та у лютому 2010 року була частково проведена оплата вугільної продукції на суму - 451 157,48 грн. Оскільки оплата за договором не була здійснена у повному обсязі, відповідач станом на 01.06.2011рік має заборгованість перед позивачем у сумі - 1 881 грн. 78 коп. На підставі викладеного, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач не визнав заявлені позовні вимоги, зазначає, що ПАО «Запорізький завод феросплавів»не порушувало вимог договору поставки № 39-75 гп/629 від 03.08.2009р. та положень діючого законодавства, позовні вимоги позивача ДП «Ровенькиантрацит»є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, поскільки, відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 договору, приймання вугілля за якістю відбувається по даним SGS. Сертифікат незалежної експертної організації SGSоформлений на складі покупця є основою для проведення взаємних розрахунків. Згідно п.п. 5.3.2 п.5.3 договору, у разі виявлення покупцем за участю незалежної експертної організації SGS перевищення якісних показників вугілля проти базових, визначених у специфікаціях до дійсного договору, покупець зобов’язаний, протягом 24 годин з моменту поставки, викликати представників постачальника для спільного випробування вугільної продукції. У разі неприбуття представника постачальника протягом 36 годин з моменту отримання для повторного спільного випробування, вугілля з якісними показниками, що не перевищують граничні показники згідно специфікації, вивантажується на складі покупця. При цьому, за основу розрахунків приймаються дані покупця. Відповідно до п.1 додаткової угоди №4 від 01.02.2010р. до договору № 39-75 гп/629 від 03.08.2009р., у разі вмісту фракції більше 25мм. - більше 10%, встановлюється знижка 0,5% від ціни за кожний % до 15% перевищення від бази.

Відповідно до приймання продукції за якістю, проведеного на складі відповідача, було виявлено вміст фракції більше 25мм. - 18,4 %, про що свідчить звіт про інспекцію Незалежної експертної організації 808 № ZА 1020-0217/120 від 17.02.2010р. Внаслідок чого, 17.02.2010р. відповідачем був зроблений виклик представників позивача на спільне приймання продукції у вагоні № 66752429 (лист № 45/316 від 17.02.2010р.). У листі вказано, що відповідач згоден прийняти продукцію за умов зниження вартості вугілля на % перевищення за крупністю (тобто за умови виконання умов п.1 додаткової угоди № 4 від 01.02.2010р. до договору). Представники позивача на спільне приймання поставленої продукції не прибули. Враховуючи те, що результати звіту SGS № ZА 1020-0217/120 є основою для взаємних розрахунків сторін (розрахунок знижки для проведення взаємних розрахунків наведений в додатку № 1), відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

12 липня 2011р. на адресу господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява ПАТ “Запорізький завод феросплавів” до ДП “Ровенькиантрацит” про стягнення 7728 грн. 06 коп. штрафу за неналежне виконання постачальником (позивач) умов договору №39-75гп/629 від 03.08.2009р.

Ухвалою суду від 13.07.2011р. зустрічна позовна заява була прийнята до сумісного розгляду з первісним позовом, судове засідання призначено на 13.07.2011р. в 10:15г.

Судове засідання відкладалось на 28.07.2011р., в судовому засіданні оголошувалася перерва до 22.08.2011р., ухвалою суду від 22.08.2011р. судове засідання переносилось 05.09.2011р.

Обґрунтовуючи зустрічну позовну заяву, позивач посилається на договір № 39-75гп/629 від 03.08.2009р., ст.ст. 526, 530, 550 ЦК України, зазначаючи, що, відповідно до п.1.1 договору, постачальник (ДП «Ровенькиантрацит»), на умовах, визначених цим договором, зобов’язується поставити у власність покупця (ПАТ «ЗФЗ») вугільну продукцію (далі - вугілля). Покупець, на умовах, визначених цим договором, зобов’язується сплатити його вартість і прийняти вугілля (п.1.2). Пунктом 2.1 договору встановлено, що найменування, якісні характеристики, загальна кількість вугілля, його асортимент, часткове співвідношення по марках, фракції, вартість визначається сторонами в специфікації та/або додаткових угодах до договору. Строк поставки вугілля встановлюється сторонами в додаткових угодах на відвантаження вугілля, з урахуванням необхідності ритмічної та безперебійної поставки вугілля покупцю (п.3.1 договору). На виконання додаткової угоди № 1 до договору, у серпні 2009 р. на адресу позивача по залізничним накладним №№ 51614204, 51614214, 5164232, 51614310, 51635335, 51624602, 51624601 у вагонах №№ 60373586, 60626579, 65438186, 67917054, 64611510, 66741158, 67916858, 67702175, 67846022, 67865428, було поставлено 696 тн. вугілля, загальна вартість якого складає 412517,20 грн. Позивачем, відповідно до умов договору, було сплачено вартість зазначеного вугілля, та перераховано на розрахунковий рахунок відповідача 425043,04 грн. (платіжні доручення №№ 152072 від 06.08.2009р., № 152432 від 14.08.2009р., 152585 від 17.08.2009р., 152964 від 27.08.2009р.). Таким чином, позивач зазначає, що ним було сплачено на 12525,84 грн. більше, ніж реальна вартість поставленого вугілля. 04.01.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 3 до договору, відповідно до якої, відповідач зобов’язувався у січні 2010р. поставити на адресу позивача 69тн. вугілля, загальною вартістю 38640,28 грн. 19.01.2010р. позивачем була подана заявка на поставку в січні 2010р. зазначеного вугілля на виконання додаткової угоди № 3 до договору (лист № 45/86). Відповідачем було виставлено рахунок № 4 від 21.01.2010р. у розмірі 26 114,44 грн. (враховуючи залишок предоплати за січень 2009р. у розмірі 12525,84 грн.). Зазначений рахунок позивач сплатив 22.01.2010р. платіжним дорученням № 158428. Таким чином, позивачем були в повному обсязі виконані умови п.п.1.2 та розділу 6 Договору щодо оплати поставленого вугілля.

Відповідач свої зобов'язання перед позивачем не виконав. Вугілля за додатковою угодою №3 до договору №39-75 гп/629 у січні 2010р. на адресу позивача не поставив. Вагон № 66752429 за залізничною накладною № 51937887 з вантажем вугілля за договором № 39-75 гп /629 від 03.08.2009р. надійшов на адресу позивача лише 16.02.2010р. Те, що зазначений вагон надійшов на адресу позивача саме за заявкою №45/86 від 19.01.2010р. підтвердив сам відповідач у своєму листі № 8/15 від 18.02.2010р. На підставі викладеного, позивачем за зустрічним позовом, за невиконання вимог договору відповідачу за зустрічним позовом, нараховані штрафні санкції в розмірі 3864,03 грн. Крім того, відповідно до приймання продукції за якістю, проведеного на складі відповідача, було виявлено вміст фракції більше 25мм. - 18,4 %, про що свідчить звіт про інспекцію незалежної експертної організації SGS № ZА 1020-0217/120 від 17.02.2010р. Внаслідок зазначеного, 17.02.2010р. покупцем був зроблений виклик представників продавця на спільного приймання продукції у вагоні № 66752429 (лист № 45/316 від 17.02.2010р.). Позивач, по первісному позову, в свою чергу у листі № 8/15 від 18.02.2010р. зазначив, що поставка вугілля відбулася за умов дотримання вимог договору, представники позивача на спільне приймання не прибули, чим порушили умови договору. Розмір штрафних санкцій за поставку неякісного вугілля, нарахований позивачем за зустрічним позовом, складає 3864,03 грн. На підставі викладеного позивач за зустрічним позовом просить задовольнити зустрічну позовну заяву і стягнути з відповідача 7728грн. 06 коп. .

Відповідач за зустрічним позовом заперечив проти зустрічних позовних вимог, та просить суд застосувати до поданих вимог Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів»про стягнення штрафних санкцій у сумі 7728,06 грн. позовну давність.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Представник позивача за первісним позовом, в судове засідання, продовжене 05.09.2011р., не з’явився, про причини неявки свого представника, на час розгляду спору по суті, позивач суд не повідомив.

В судовому засіданні, продовженому 05.09.2011р., представником позивача за зустрічним позовом, надано клопотання про поновлення пропущеного строку, згідно з яким позивач просить суд визнати обставини, щодо пропущення строку поважними та поновити пропущений строк, поскільки після того як, 05.07.2010р. на адресу заводу надійшла претензія ДП "Ровенькиантрацит" за вих.№60-юр від 01.07.2010 р. про сплату боргу в сумі 1 882,78 грн. за поставлений товар, завод 12.07.2010р. на адресу позивача направив претензію за вих.№18-019 від 09.07.2010 р. з вимогою про сплату штрафних санкцій у розмірі 7 728,06 грн. (мається в матеріалах справи).

Претензія заводу закінчувалася умовою, що у разі відзиву позивачем своєї претензії) №60-юр від 01.07.2010 р.) відповідач (позивач за зустрічним позовом) також відзиває свою претензію. З повідомлення працівників позивача, заявляти позов ДП "Ровенькиантрацит" по претензії №60-юр не будуть.

Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала.

Клопотання судом задоволено, відновлено пропущений строк для пред’явлення вимоги щодо стягнення штрафних санкцій.

Судовий процес ведеться із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу, а саме, програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

Спір розглянуто згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Розгляд справи закінчено 05.09.2011р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, вислухавши представника відповідача, суд вважає позовні вимоги за первісним позовом такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав:

03 серпня 2009р. між ДП “Ровенькиантрацит” (далі-постачальник) та ВАТ “Запорізький завод феросплавів” (далі-покупець) (18.04.2011р. ВАТ «Запорізький завод феросплавів»(у зв'язку з приведенням діяльності підприємства у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства»змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів») було укладено договір поставки № 39-75гп/629.

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник на умовах, визначених цим договором, зобов’язується передати (поставити) у власність покупця вугілля.

Відповідно до п. 1.2 договору, покупець, на умовах, визначених цим договором, зобов’язується оплатити його вартість та прийняти зазначене вугілля

Пункт 2.1 договору встановлює, що найменування, якісні характеристики, загальна кількість вугілля, його асортимент, часткове співвідношення по маркам, фракції, вартість визначається сторонами в специфікації та/або додаткових угодах до договору.

Згідно п.6.3 договору, покупець проводить 100% попередню оплату на розрахунковий рахунок постачальника за вугілля, що буде поставлено. Оплата проводиться протягом 5 банківських днів, відповідно до рахунка постачальника, наданого покупцем через факсимільний зв'язок.

14.02.2011р., на виконання додаткової угоди № 4 до договору поставки № 39-75 гп/629 від 03.08.2009р., позивачем зі станції “Фащівка” Донецької залізниці було відвантажено вугілля у кількості 69,00тн., яке надійшло до відповідача (ст. “Запоріжжя Ліве” Придніпровської залізниці) 16.02.2010р. у вагоні № 66752429.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 договору, приймання вугілля за якістю відбувається по даним SGS. Сертифікат незалежної експертної організації SGS оформлений на складі покупця є основою для проведення взаємних розрахунків.

Згідно п.п. 5.3, 5.3.2 договору, у разі виявлення покупцем за участю незалежної експертної організації SGS, перевищення якісних показників вугілля проти базових, визначених у специфікаціях до даного договору, покупець зобов’язаний, протягом 24 годин з моменту поставки, викликати представників постачальника для спільного випробування вугільної продукції.

У разі неприбуття представника постачальника протягом 36 годин з моменту отримання вимоги для повторного спільного випробування, вугілля за якісними показниками, неперевищуючими граничні показники згідно специфікації, вивантажується на складі покупця. При цьому за основу розрахунків приймаються дані покупця.

Відповідно до п.1 додаткової угоди №4 від 01.02.2010р. до договору № 39-75 гп/629 від 03.08.2009р., у разі вмісту фракції більше 25мм. - більше 10%, встановлюється знижка 0,5% від ціни за кожний % до 15% перевищення від бази.

Відповідно до приймання продукції за якістю, проведеного на складі відповідача, було виявлено вміст фракції більше 25мм. - 18,4 %, про що свідчить звіт про інспекцію незалежної експертної організації SGS № ZА 1020-0217/120 від 17.02.2010р.

17.02.2010р. відповідачем був зроблений виклик представників позивача на спільне приймання продукції у вагоні № 66752429 (лист № 45/316 від 17.02.2010р.). У зазначеному листі вказано, що відповідач згоден прийняти продукцію за умов зниження вартості вугілля на % перевищення за крупністю (тобто за умови виконання умов п.1 додаткової угоди № 4 від 01.02.2010р. до договору).

Листом № 8/15 від 18.02.2010р. позивач зазначив, що поставка вугілля відбулася за умов дотримання вимог договору.

Стаття 509 ЦКУ встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в ст.11 ЦКУ, до яких зокрема відносяться договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушуючи вимоги договору, представники позивача не прибули на спільне приймання продукції по якості, як того вимагають умови договору.

Результати звіту SGS № ZА 1020-0217/120 є основою для взаємних розрахунків сторін (розрахунок знижки для проведення взаємних розрахунків наведений в додатку № 1).

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Перевіривши надані матеріали, судом встановлено, що вимоги позивача не доведені належними документальними доказами, позивачем не надано доказів порушення відповідачем договірних зобов’язань, підстави для задоволення позовних вимог по стягненню з відповідача заборгованості в сумі 1881 грн. 78 коп. відсутні.

В позові слід відмовити.

Судові витрати, на підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України, слід залишити за позивачем.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача за зустрічним позовом, суд встановив, що в позові вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

03 серпня 2009р. між ДП “Ровенькиантрацит” (далі-постачальник) та ВАТ “Запорізький завод феросплавів” (далі-покупець) (18.04.2011р. ВАТ «Запорізький завод феросплавів»у зв'язку з приведенням діяльності підприємства у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства»змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів») укладено договір поставки № 39-75гп/629.

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник на умовах, визначених цим договором, зобов’язується передати (поставити) у власність покупця вугілля.

Відповідачко до п. 1.2 договору, покупець, на умовах, визначених цим договором, зобов’язується оплатити його вартість та прийняти зазначене вугілля.

Пункт 2.1 договору встановлює, що найменування, якісні характеристики, загальна кількість вугілля, його асортимент, часткове співвідношення по маркам, фракції, вартість визначається сторонами в специфікації та/або додаткових угодах до договору.

Згідно з п. 3.1 договору, строк поставки вугілля встановлюється сторонами в додаткових угодах на відвантаження вугілля з урахуванням необхідності ритмічної та безперебійної поставки вугілля покупцю.

03 серпня 2009р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки.

На виконання додаткової угоди № 1 до договору, у серпні 2009 р. на адресу позивача по залізничним накладним №№ 51614204, 51614214, 5164232, 51614310, 51635335, 51624602, 51624601 у вагонах №№ 60373586, 60626579, 65438186, 67917054, 64611510, 66741158, 67916858, 67702175, 67846022, 67865428, було поставлено 696 тн. вугілля, загальна вартість якого складає 412517,20 грн.

Позивачем за зустрічним позовом, відповідно до умов договору, було сплачено вартість зазначеного вугілля, та перераховано на розрахунковий рахунок відповідача 425043,04 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№ 152072 від 06.08.2009р., № 152432 від 14.08.2009р., 152585 від 17.08.2009р., 152964 від 27.08.2009р. (позивачем було сплачено на 12525,84 грн. більше, ніж реальна вартість поставленого вугілля).

04.01.2010р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 3 до договору, відповідно до якої відповідач (за зустрічним позовом) взяв на себе зобов’язання, у січні 2010р. поставити на адресу позивача 69тн. вугілля, загальною вартістю 38640,28 грн.

19.01.2010р. позивачем була подана заявка на поставку в січні 2010р. зазначеного вугілля на виконання додаткової угоди № 3 до договору (лист № 45/86).

Відповідачем було виставлено рахунок № 4 від 21.01.2010р. у розмірі 26 114,44 грн. (враховуючи залишок предоплати за січень 2009р. у розмірі 12525,84 грн.). Зазначений рахунок позивач сплатив 22.01.2010р. платіжним дорученням № 158428.

Таким чином, позивачем були в повному обсязі виконані умови п.п.1.2 та розділу 6 Договору щодо оплати поставленого вугілля.

Однак відповідач (за зустрічним позовом) взяті на себе зобов’язання перед позивачем не виконав. Вугілля, за додатковою угодою №3 до договору № 39-75 гп/629, у січні 2010р. на адресу позивача відповідачем не поставлялось.

Вагон № 66752429, за залізничною накладною № 51937887, з вантажем вугілля за договором № 39-75 гп /629 від 03.08.2009р. надійшов на адресу позивача лише 16.02.2010р.

Факт того, що зазначений вагон надійшов на адресу позивача саме за заявкою № 45/86 від 19.01.2010р., відповідач підтвердив у своєму листі № 8/15 від 18.02.2010р.

Відповідно до вимог п.7.7 договору, за невиконання зобов'язань по строкам поставки за цим договором, постачальник (відповідач за зустрічним позовом) сплачує покупцю (позивач за зустрічним позовом) штраф у розмірі 10% недопоставленого об'єму.

Тобто, умовами договору № 39-75 гп/629 від 03.08.2009р. встановлено умови та строки поставки, які забезпечуються штрафними санкціями у разі їх невиконання.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України, встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

З урахування викладеного, розмір штрафних санкцій за порушення строків поставки вугілля, складає 3864,03грн., пред’явлений до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем за зустрічним позовом пред’явлена до стягнення сума штрафних санкцій за поставку вугілля неналежної якості.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 договору, приймання вугілля за якістю відбувається, по даним SGS. Сертифікат незалежної експертної організації SGS оформлений на складі покупця є основою для проведення взаємних розрахунків.

Згідно п.п. 5.3.2 п.5.3 договору, у разі виявлення покупцем за участю незалежної експертної організації SGS перевищення якісних показників вугілля проти базових, визначених у специфікаціях до дійсного договору, покупець зобов’язаний, протягом 24 годин з моменту поставки, викликати представників постачальника для спільного випробування вугільної продукції.

У разі неприбуття представника постачальника протягом 36 годин з моменту отримання для повторного спільного випробування, вугілля з якісними показниками, не перевищуючими граничні показники згідно специфікації, вивантажується на складі покупця. При цьому за основу розрахунків приймаються дані покупця.

Так, відповідно до приймання продукції за якістю, проведеного на складі відповідача, було виявлено вміст фракції більше 25мм. - 18,4 %, про що свідчить звіт про інпекцію незалежної експертної організації SGS № ZА 1020-0217/120 від 17.02.2010р.

17.02.2010р., позивачем за зустрічним позовом, був зроблений виклик представників позивача на спільне приймання продукції у вагоні № 66752429 (лист № 45/316 від 17.02.2010р.).

Відповідач за зустрічним позовом, у листі № 8/15 від 18.02.2010р. зазначив, що поставка вугілля відбулася за умов дотримання вимог договору, представники відповідача на спільне приймання продукції не прибули.

Відповідно до звіту про інпекцію незалежної експертної організації SGS № ZА 1020-0217/120 від 17.02.2010р., відповідачем було порушено вимоги базових якісних показників, зазначених у п.1 додаткової угоди № 3 від 04.01.2010р. до договору, а саме: вміст фракції більше 25мм. - не більше 10%.

Відповідно до п. 7.6 договору, за неякісну (продукція з перевищенням граничних показників) поставку, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від вартості неякісного об’єму продукції.

Розмір штрафних санкцій за поставку неякісного вугілля, складає 3864,03 грн. пред’явлений до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Стаття 216 ГКУ встановлює, що учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст.217 ГКУ, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГКУ).

Відповідно до ч.4 ст.231 ГКУ, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином, договором № 39-75 гп/629 від 03.08.2009р. встановлені штрафні санкції за порушення строків поставки вугілля (п.7.7 Договору) та порушення вимог по якості поставленого вугілля (п.7.6 Договору), відповідно по 10% від вартості поставленого вугілля за кожне порушення. Розмір штрафних санкцій за порушення відповідачем за зустрічним позовом, пунктів 7.6 та 7.7 складає 7728грн. 06 коп. та підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, зустрічна позовна заява підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати, за зустрічною позовною заявою, покладаються на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 216, 217, 231, 267, 526, 549, 550, 610, 611 ЦК України, ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43,44, 49, 53, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові Державного підприємства “Ровенькиантрацит” до Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” відмовити.

Поновити Публічному акціонерному товариству “Запорізький завод феросплавів” пропущений встановлений законом процесуальний строк позовної давності.

Зустрічний позов Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” до Державного підприємства “Ровенькиантрацит” задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Ровенькиантрацит”, 94700, м. Ровеньки, Луганська область, вул. Комуністична, 6 (р/р 2600330193695 в філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луганськ, МФО 304308, ЄДРПОУ 32320704), на користь Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, 69035, м. Запоріжжя, вул.Діагональна, 11 (р/р 26005130029045 у ПАТ КБ “Приватбанк” м. Дніпропетровськ, МФО 305299, ЄДРПОУ 00186542) 7728 грн. 06 коп. штрафу, 102 грн. 00коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

Дата підписання рішення “14” вересня 2011р.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет