Судове рішення #6492923

                                                Справа № 2-2420/09

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

01 вересня 2009 року                                                  м. Донецьк

Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:

Головуючий-суддя                                          Сенчишин Ф.М.

При секретарі                                                Мазур О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства “ОСОБА_2 Аваль” до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,  

ВСТАНОВИВ:

Згідно позову, відповідно до укладеного договору № 014/11-199/15 від 21 липня 2005 року відповідач ОСОБА_3 в Акціонерному поштово-пенсійному банку “Аваль”, правонаступником якого є позивач, отримала кредит у розмірі 15000 гривень строком на 36 місяців з 21 липня 2005 року по 21 липня 2008 року. Відповідач взяв на себе зобов’язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 16 % річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами. Кінцевий строк погашення кредиту – 21 липня 2008 року. В забезпечення виконання всіх зобов’язань за кредитним договором позивачем було укладено з ОСОБА_4 договір поруки № б-н від 21 липня 2005 року, згідно п. 1.2 якого поручитель взяв на себе зобов’язання у випадку невиконання позичальником боргових зобов’язань перед банком за кредитним договором, здійснити виконання грошових зобов’язань в обсязі, заявленому банком в письмовій вимозі. Позивач свої зобов’язання за кредитним договором виконав належним чином, перерахувавши кошти в розмірі 15000 гривен на поточний рахунок, а ОСОБА_3 отримала зазначені грошові кошти готівкою через касу позивача. 21 липня 2008 року строк повернення кредиту настав, але ОСОБА_3 не повернула 9414,34 гривень кредиту та не сплатила проценти за користування ним у розмірі 2017,41 гривень. За порушення строків виконання зобов’язання ОСОБА_3 на підставі п.п. 8.1 кредитного договору повинна сплатити пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, сума якої на дату подання позову до суду становить 8003,62 гривень. Загальна сума заборгованості за кредитом складає 19435,37 гривень.

Позивач просить стягнути з відповідачів солідарно на його користь зазначену заборгованість та понесені ним судові витрати.  

Позивач ОСОБА_1 акціонерне товариство “ОСОБА_2 Аваль”, належним чином та завчасно сповіщений про час та місце розгляду справи в судове засідання представника не направив. Надав суду письмову заяву, згідно якої підтримав заявлені позовні вимоги та доводи позовної заяви, на яких вони ґрунтуються. Просить розглянути справу за відсутності свого представника.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, належним чином та завчасно сповіщені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилися, про причини неявки суду не повідомили. За ухвалою суду розгляд справи проведено в порядку ст. 224 ЦПК України заочно за наявних в справі доказів.  

На підставі досліджених письмових доказів судом встановлені наступні фактичні обставини:

Згідно копії кредитного договору (а.с. 11), 21 липня 2005 року відповідач ОСОБА_3 уклала з позивачем ОСОБА_1 акціонерним товариством “ОСОБА_2 Аваль” кредитний договір № 014/11-199/15 на підставі якого отримала кредит у розмірі 15000 гривень на споживчі цілі зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16 % річних з терміном кінцевого погашення не пізніше 21 липня 2008 року. Згідно копії договору поруки (а.с. 15), в забезпечення виконання всіх зобов’язань за вказаним кредитним договором позивачем було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю “Техно-АЄ”, від імені якого на підставі статуту діяла ОСОБА_4, договір поруки № б-н від 21 липня 2005 року, згідно п. 1.2 якого поручитель взяв на себе зобов’язання у випадку невиконання позичальником боргових зобов’язань перед банком за кредитним договором, здійснити виконання грошових зобов’язань в обсязі, заявленому банком в письмовій вимозі. Згідно розрахунку заборгованості (а.с. 12), зобов’язання за кредитним договором ОСОБА_3 виконувалися не своєчасно та не в повному обсязі, станом на 27.07.2009 року вона не погасила заборгованість 9414,34 гривень по кредиту та не сплатила проценти за користування ним у розмірі 2017,41 гривень. За порушення строків виконання зобов’язання ОСОБА_3 на підставі п.п. 8.1 кредитного договору повинна сплатити пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, сума якої на дату подання позову до суду становить 8003,62 гривень. Загальна сума заборгованості за кредитом складає 19435,37 гривень. Згідно копії листа (а.с. 19), 03.02.2009 року позивач звернувся до ОСОБА_3 з вимогою погасити заборгованість, яка останньою залишена без задоволення.

Аналізуючи правовідносини, що є предметом судового розгляду, суд враховує наступне:

 Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: ... сплата неустойки;

Згідно ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги до ОСОБА_3, суд виходить з того, що відповідач в порушення вимог ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1054 ЦК України прострочила виконання грошового зобов’язання в частині повернення позикодавцеві позики у строк та в порядку, що встановлені договором, та сплати процентів за користування кредитом, що згідно п. 3 ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 624 ЦК України спричиняє наслідки:

-   наявність у банківської установи права вимагати стягнення простроченої заборгованості за кредитом;

-   наявність у банківської установи права вимагати сплати неустойки (пені) за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Відповідачка ОСОБА_3 згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України не звільняється від відповідальності за неможливість виконання нею грошового зобов’язання, тому позовні вимоги до неї підлягають задоволенню в повному обсязі.  

 Вирішуючи заявлені позовні вимоги до ОСОБА_4, суд виходить з того, що посилання позивача на той факт, що ОСОБА_5 є поручителем за кредитним договором не відповідає фактичним обставинам справи. Як встановлено з дослідженої копії договору поруки, ОСОБА_5, укладаючи договір поруки, діяла не від свого імені, а як представник юридичної особи, відповідно набувала прав та обов’язків за договором не для себе, а для юридичної особи, яку вона представляла. За наведених обставин позовні вимоги до ОСОБА_5 не ґрунтуються на законі і задоволенню не підлягають.

З ОСОБА_3 на користь позивача згідно ст. 88 ЦПК України слід стягнути судові витрати з оплати судового збору у розмірі 194,35 гривні та інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень. Решта понесених позивачем судових витрат розподілу між сторонами не підлягають, оскільки сплачені надмірно.

 Керуючись ст. 526, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 553, ч.ч. 1, 2 ст. 554, ст. 610, п. 3 ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 625, ч. 1 ст. 625, ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1054 ЦК України та ст.ст. 10, 11, 60, 83, 212, 224 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:  

Позовні вимоги ОСОБА_1 акціонерного товариства “ОСОБА_2 Аваль” до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, яка народилася 07 листопада 1948 року в м. Оренбург, мешкає за адресою: м. Донецьк, вул. 230 Стрілкової дивізії, б. 39, кв. 44, іпн НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства “ОСОБА_2 Аваль”, м. Київ, вул. Лєскова, б. 9г, код ЄДРПОУ 14305909,:

-   заборгованість за кредитним договором №  014/11-199/15 від 21 липня 2005 року станом на 27 липня 2009 року у розмірі 19435 гривень 37 копійок;

-   судові витрати з оплати судового збору у розмірі 194 гривні 35 копійок;

-   судові витрати з оплати інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень;

усього   стягнути 19659 (дев’ятнадцять тисяч шістсот п’ятдесят дев’ять) гривень 72 (сімдесят дві) копійки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення позивачем може бути подана заява про апеляційне оскарження у Апеляційний суд Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга може бути подана у тому ж порядку  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання такої заяви.

 Рішення набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  встановлений строк,  рішення  набирає законної сили після закінчення цього строку. У  разі  подання  апеляційної скарги рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідач, який не з’явився у судове засідання, може подати до Будьоннівського районного суду м. Донецька заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.



Головуючий :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація