номер провадження справи 2/22/12-7/26/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.12 Справа № 5009/182/12

За позовом: Публічного акціонерного товариства “Агрофірма “Гюнівська”, с. Гюнівка, Велико-Білозерський район, Запорізька областа

до відповідача-1: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,с.Скельки, Василівського району Запорізької області,

до відповідача-2: Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” , м. Київ, в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжі”, м. Запоріжжя

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 17.01.2012р.

Від відповідача 1: не з’явився.

Від відповідача 2: ОСОБА_3, довіреність № 3339 від 16.09.2011р.

Розглядається позов про визнання недійсним договору поруки № 13-08п від 23.01.2008р.

Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 92, 203, 215, 319 ЦК України, ст.ст. 66, 85, 139, 140 ГК України та обставинами викладеними в позовній заяві.

Відповідно до ч. 3 ст. 2-1 ГПК України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., справу № 5009/182/12, в зв’язку з хворобою судді Мойсеєнко Т.В., справу передано на розгляд судді Кутіщевій-Арнет Н.С.

Ухвалою суду від 23.03.2012р. справу прийнято до розгляду, присвоєно провадженню № 2/22/12-7/26/12, судове засідання призначено на 11.04.2012р.

Ухвала суду була направлена в установленому законом порядку на адреси, зазначені позивачем у позовній заяві.           

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування ГПК України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судам, на безоплатній основі, надається безперешкодний доступ до відомостей названого державного реєстру (частина друга статті 7 і стаття 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців") (755-15 ). Порядок доступу до цього реєстру визначається відповідним Положенням, затвердженим наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 14.02.2011 N 17 ( v5710632-09) (зареєстрований в міністерстві юстиції України 16.02.2011 за N 1.3/6-49/5710).

Виходячи з вищевикладеного, сторони належним чином були сповіщенні судом про дату, час і місце проведення судового засідання.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

В судове засідання, розпочате 11.04.2012р., представник відповідач 1 чи його представник не з’явились, про причини неявки суд не повідомили.

Місце реєстрації відповідача 1, згідно витягу з ЄДР станом на 11.04.2012р., відповідає адресі, що зазначена в позовній заяві.

Представником позивача в судовому засіданні 11.04.2012р. надано заяву про зміну обґрунтування позову.

Заява подана згідно ст. 22 ГПК України, судом прийнята до розгляду.

Представником відповідача 2 заявлялось усне клопотання про відкладення судового засідання з метою ознайомлення з наданою позивачем заявою.

Клопотання заявлено згідно ст. 22 ГПК України, судом прийнято до розгляду і задоволено. З метою надання відповідачам можливості ознайомитися з заявою позивача про уточнення та зміну позовних вимог, судове засідання відкладалось до 25.04.2012р.

20 квітня 2012р. від позивача на адресу суду надійшли письмові пояснення, в яких позивач зазнає, що 27.10.2011 р. ухвалою господарського суду Запорізької області по справі № 16/261/08-21/5009/4540/11 підприємницьку діяльність відповідача-1 - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (71640, Запорізька обл.: Василівський район, село Скельки, вул. Калініна, 6, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) припинено.

30.11.2011р. постановою Донецького апеляційного господарського суду по справі № 16/261/08- 21/5009/4540/11 ухвалу місцевого суду від 27.10.2011 р. скасовано, провадження у справі припинено.

27.03.2012р. постановою Вищого господарського суду України по справі №16/261/08-21/5009/4540/11 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2011р. по цій справі скасовано, ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.10.2011 р. по цій справі залишено в силі. Таким чином, з 27.03.2012 р. вступило в силу судове рішення про припинення підприємницької діяльності відповідача-1.

Крім того, відповідач-2 у справі № 16/261/08-21/5009/4540/11 про банкрутство відповідача-1 був кредитором і заявляв свої кредиторські вимоги до відповідача-1, що забезпечувались договором поруки.

В силу ч.6 ст.31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними - кредиторські вимоги відповідача-2 до відповідача-1 вважаються погашеними.

При таких обставинах, всі зобов'язання відповідача-1 перед відповідачем-2, виконання яких забезпечувалось договором поруки є припиненими, оскільки кредиторські вимоги за цими зобов'язаннями вважаються погашеними (письмові пояснення позивача долучені до матеріалів справи).

Відповідач 2 не визнав заявлені вимоги, надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що 11.04.2012р. позивач змінив підставу позову, посилаючись на п.8.3.6., виклавши його текст відповідно до Статуту товариства. Так, зазначений пункт передбачає повноваження Спостережної ради щодо розгляду умов та подання пропозицій вищому органу товариства з питань витрат і договорів Товариства на суму, яка перевищує 25% активів Товариства.

Із змісту вказаного пункту Статуту не вбачається порядку такого розгляду та надання пропозицій, тобто не визначено яким чином повинні розглядатись договори та в якій формі мають бути виражені пропозиції з питань цих договорів. Крім того, Статут не містить вказівок щодо строків надання таких пропозицій, оскільки вони можуть надаватись як до, так і після укладення договору, або не надаватись взагалі, так як Статут не містить обов'язкової умови здійснення таких дій Спостережною

Тобто, вказаний пункт Статуту визначає обсяг повноважень, а не встановлює обов'язкової умови, дотримання якої необхідне для дійсності договору, укладеного Товариством за умови розгляду та надання пропозицій.

На підставі викладеного, відповідач вважає, що позивач не надав достатніх доказів встановлення обмежень стосовно обов'язковості розгляду умов та подання пропозицій від Спостережної ради вищому органу товариства з питань оскаржуваного договору. Викладена позивачем підстава не може бути підставою для визнання недійсним оскаржуваного договору поруки. З огляду на норму ст. 215 ЦК України, єдиною підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,5 та 6 статті 203 цього Кодексу (відзив долучено до матеріалів справи). Відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити.

          Судовий процес ведеться із застосуванням засобів технічної фіксації.

          Судовий процес завершено 25.04.2012р. оголошенням рішенням вступної та резолютивної частин рішення в присутності представників позивача та відповідача 2.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача та відповідача 2, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі ст. 609 ЦК України, зобов’язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов’язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов’язаннями про відшкодування шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.

27.10.2011 р. ухвалою господарського суду Запорізької області по справі № 16/261/08-21/5009/4540/11 підприємницьку діяльність відповідача-1 - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (71640, Запорізька обл.: Василівський район, село Скельки, вул. Калініна, 6, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) припинено.

30.11.2011р. постановою Донецького апеляційного господарського суду по справі № 16/261/08- 21/5009/4540/11 ухвалу місцевого суду від 27.10.2011 р. скасовано, провадження у справі припинено.

27.03.2012р. постановою Вищого господарського суду України по справі №16/261/08-21/5009/4540/11 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2011р. по цій справі скасовано, ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.10.2011 р. по цій справі залишено в силі.

27.03.2012 р. рішення про припинення підприємницької діяльності відповідача-1 набрало законної сили.

Відповідач-2 у справі № 16/261/08-21/5009/4540/11 про банкрутство відповідача-1 був кредитором і заявляв свої кредиторські вимоги до відповідача-1, що забезпечувались договором поруки.

В силу ч.6 ст.31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними - кредиторські вимоги відповідача-2 до відповідача-1 вважаються погашеними.

При таких обставинах, всі зобов'язання відповідача-1 перед відповідачем-2, виконання яких забезпечувалось договором поруки є припиненими, оскільки кредиторські вимоги за цими зобов'язаннями вважаються погашеними

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Враховуючи викладені обставини, провадження по справі в позові до відповідача 1 слід припинити на підставі п. 6 ст. 80 ГПК України.

Щодо позовних вимог до відповідача - 2, суд встановив, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав:

21.01.2008р. між Закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя»(далі —відповідач 2 - та ФОП (ПП) ОСОБА_1 (далі - відповідач-1) був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 05-08, на підставі якого відповідач-1 одержав від відповідача-2 кредит в розмірі 2 000 000 грн. зі строком повернення кредиту - 22.12.2008 р. (далі - кредитний договір).

В забезпечення виконання відповідачем-1 своїх обов'язків по кредитному договору перед відповідачем-2, 23.01.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Агрофірма «Гюнівська»(далі - позивач), відповідачем-1 та відповідачем-2 був укладений та підписаний договір поруки №13-08п (далі –договір поруки).

Згідно п. 2.1. договору поруки, позивач виступив перед відповідачем2 за відповідача1 поручителем по сплаті по кредитному договору заборгованості по сумі кредиту в розмірі 2000 000 грн., процентів, нарахованих за користування кредитом, неустойку та збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою —третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, законом обумовлений вичерпний перелік підстав для визнання правочину недійсним.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 28.04.78р. встановлено, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Пунктом 1 Роз'яснення Вищого Арбітражного Суду України № 02-5/111 від 12.03.99р. теж встановлено, що угода може бути визнана недійсною з підстав, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Обґрунтовуючи позовні вимоги до відповідача 2, позивач посилається на п. 8.3.6 статуту позивача та вказує на те, що Спостережна рада була зобов’язана розглянути та погодити укладення та підписання позивачем договору поруки та договору про заставу майна № 16-08з від 23.01.2008р.

Згідно з п. 8.3.6 статуту, Спостережна рада виконує загальний нагляд за діяльністю правління, контролює і регулює діяльність правління та має повноваження розглядати умови та подавати пропозиції вищому органу з питань….. г) одноразових витрат і договорів товариства, на суму яка перевищує 25% активів товариства, а також продаж або серію продажів акцій товариства.

Як вже зазначалось, даний пункт статуту передбачає повноваження, а не обов’язок спостережної ради щодо розгляду умов та подання пропозицій і не може бути підставою для визнання договору недійсним.

Відповідно до ч.6 ст.31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними - кредиторські вимоги відповідача-2 до відповідача-1 вважаються погашеними.

При таких обставинах, всі зобов'язання відповідача-1 перед відповідачем-2, виконання яких забезпечувалось договором поруки є припиненими, оскільки кредиторські вимоги за цими зобов'язаннями вважаються погашеними

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання... Аналогічна норма міститься в частині першій статті 593 ЦК України, згідно якої, право застави припиняється у разі: припинення зобов'язання, забезпеченого заставою ... Стаття 17 Закону України «Про іпотеку»також передбачає, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не надано належних доказів в підтвердження встановлення обмежень стосовно обов'язковості розгляду умов та подання пропозицій від Спостережної ради вищому органу товариства з питань оскаржуваного договору

В позові до відповідача –2 слід відмовити

Судові витрати, слід залишити за позивачем, згідно зі ст.. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 22, 28, 33, 43, 49, 75, п. 6 ст.80, ст.ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд:

ВИРІШИВ:

В позові Публічного акціонерного товариства “Агрофірма “Гюнівська” до відповідача-1: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 провадження у справі припинити.

В позові Публічного акціонерного товариства “Агрофірма “Гюнівська” до Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” , м. Київ, в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжі”, м. Запоріжжя відмовити.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

Дата підписання рішення «03»травня 2012р.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет