Справа №2-314/2009                                                                                                                

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

20 жовтня 2009 року     Рожищенський районний  суд Волинської області в складі:  

головуючого -                      судді Матвійчук Л.В.  

при секретарі –                 Форсюк Т.М.  

з участю позивача та відповідача – ОСОБА_1  

представника позивача та відповідача ОСОБА_2- ОСОБА_3  

відповідача -                      ОСОБА_4  

представника відповідача – ОСОБА_5      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рожище цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4,  ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно,-

В С Т А Н О В И В:  

ОСОБА_1  звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що вона є спадкоємцем за заповітом Ѕ частини  будинковолодіння № 22 по вул.Радянській в с.Квітневе Рожищенського району. Дана частина житлового будинку належала ОСОБА_6, який помер 5 жовтня 2007 року.  

На даний час вона не може оформити право власності на будинок, через відсутність державної реєстрації нерухомого майна за спадкодавцем. Просить визнати за нею право власності на 1/2 частину будинковолодіння №22 по вул.Радянській в с.Квітневе Рожищенського району.  

ОСОБА_2  звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що на праві спільної сумісної власності її батькам ОСОБА_6 та ОСОБА_7  належало будинковолодіння №22 в с.Квітневе Рожищенського району по вул.Радянській. 20.11.2008 року матір’ю позивача був складений заповіт, відповідно до якого остання заповіла належне їй майно своїй дочці ОСОБА_4. Після смерті матері 17.11.2008 року відкрилась спадщина на Ѕ частину  будинковолодіння №22 в с.Квітневе Рожищенського району по вул.Радянській. Оскільки на момент відкриття спадщини позивач була непрацездатного віку, тому відповідно до вимог ч.1 ст.1241 ЦК України має право на обов’язкову частку після смерті матері. Просить визнати за нею право власності на 1/8 частину будинковолодіння №22 в с.Квітневе Рожищенського району по вул.Радянській.  

В судовому засіданні позивач та відповідач  ОСОБА_1 зменшила позовні вимоги, просила визнати за нею право власності на 20/48 частин будинковолодіння №22 в с.Квітневе Рожищенського району по вул.Радянській, позов ОСОБА_2 визнала.

Представник позивача та відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив визнати за ОСОБА_2 право власності на 7/48 частин будинковолодіння № 22 по вул.Радянській в с. Квітневе Рожищенського району  як на обов’язкову частку у спадковому майні після смерті ОСОБА_7

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 не визнала, суду пояснила, що батько ОСОБА_6 заповіт не складав, а вона є спадкоємцем за заповітом будинковолодіння № 22 в с. Квітневе Рожищенського району по вул. Радянській після смерті матері ОСОБА_7, просить в позові відмовити.

- 2 -

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 не визнав, просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_4,  ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно слід відмовити, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно підлягає до  задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.  

Відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв  спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст.1299 ЦК України, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов’язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.  

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.  

В судовому засіданні встановлено, що будинковолодіння № 22 по вул. Радянській  в с.Квітневе Рожищенського району належало на праві спільної сумісної власності подружжю  ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.6-7).

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_6  помер  23 жовтня 2005 року (а.с.9).

З пояснень свідка ОСОБА_8, матеріалів спадкової справи № 90 в судовому засіданні встановлено, що секретарем Щуринської сільської ради Рожищенського району ОСОБА_8 від імені спадкодавця ОСОБА_6, який помер,  був посвідчений заповіт на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_4 всього  майна, яке на день його смерті буде йому належати, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалось в рівних частинах, крім земельної частки(паю). В зв’язку з хворобою ОСОБА_6, який не міг сам підписати заповіт, заповіт за нього  підписано секретарем Щуринської сільської ради, яка його посвідчувала нотаріально, що  не відповідає вимогам ч.4 ст.207 ЦК України та ст. 45 Закону України «Про нотаріат».

Згідно з п.п.2,4 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною. Якщо  фізична особа у зв’язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину в її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.

За змістом ст. 1247 ЦК України заповіт складається в письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до ч.4 ст.207 ЦК України.

Згідно з ч.2 ст. 1248 ЦК України, якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках( ст. 1253 цього Кодексу).

- 3 -

Відповідно до ч.1 ст. 1257 ЦК України, заповіт складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Згідно п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення є нікчемним, тому на підставі статті 215 ЦК визнання такого заповіту недійсним судом не вимагається.

Суд вважає, що секретарем Щуринської сільської ради Рожищенського району ОСОБА_8 був складений заповіт ОСОБА_6 з порушенням вимог щодо його форми, який є нікчемним, тому спадкування після смерті ОСОБА_6 здійснюється за законом на загальних підставах.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 є  його діти: ОСОБА_2 і ОСОБА_4 та дружина ОСОБА_7

З пояснень сторін, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_8, матеріалів спадкової  справи № 90 в судовому засіданні встановлено, що після смерті ОСОБА_6 спадкоємці ОСОБА_2 та ОСОБА_4 спадщини  в установленому законом порядку не прийняли, як спадкоємець першої черги за законом, відповідно до вимог ч.3 ст.1268 ЦК України, спадщину прийняла його дружина ОСОБА_7 ,  оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та набула права власності на весь житловий будинок з господарськими спорудами, що в с.Квітневе Рожищенського району по вул. Радянській,22, але не оформила її у встановленому законом порядку.

ОСОБА_7 12 листопада 2008 року склала заповіт, згідно з яким вона все належне їй майно заповіла своїй дочці ОСОБА_4 ( а.с.19).  

17 листопада 2008 року ОСОБА_7  померла (а.с.21)

Спадкоємцями за законом майна ОСОБА_7 є її дочки ОСОБА_4 та ОСОБА_2

На момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_7, позивач ОСОБА_2 була непрацездатною, а тому відповідно до вимог ч.1 ст.1241 ЦК України остання  спадкує, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б їй у разі спадкування за законом (обов'язкова частка), що в даному випадку становить 1/4 частину спадкового майна (половина від Ѕ частини).

З оглянутої в судовому засіданні спадкової справи № 657 судом встановлено, що ОСОБА_2 12.05.2009 року звернулася в Рожищенську державну нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини(обов’язкової частки) після смерті матері ОСОБА_7, а ОСОБА_4 звернулася з заявою про прийняття спадщини після смерті матері за заповітом.

З довідки комунального підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» від 13.05.2009 року встановлено, що право власності на нерухоме майно за адресою: с.Квітневе, вул.Радянська,22 Рожищенського району не зареєстровано (а.с.20).

 Ринкова вартість будинковолодіння № 22 по вул. Радянській в с.Квітневе Рожищенського району  становить 15 000 грн. (а.с.14).  

У видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу ОСОБА_2 відмовлено у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на ім’я померлої ОСОБА_7 на спадкове нерухоме майно – житловий будинок, який знаходиться в с.Квітневе Рожищенського району по вул.Радянській,22, що стверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.05.2009 року (а.с.60).

На підставі наведеного, враховуючи, що на день смерті ОСОБА_7 на праві власності належало все будинковолодіння, позивач ОСОБА_2 прийняла обов’язкову частку у спадщині після смерті матері, а відповідач  ОСОБА_4  прийняла спадщину після смерті матері за заповітом, тому суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 слід задовольнити і визнати за нею право власності на ј  частину будинковолодіння  

- 4 -

в с.Квітневе Рожищенського району по вул.Радянській,22 як на обов’язкову частку у спадковому майні після  смерті ОСОБА_7.  

В позові ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно слід відмовити, оскільки заповіт ОСОБА_10 в  її користь є нікчемний,  ОСОБА_1 не є спадкоємцем першої черги за законом, а тому не може спадкувати після смерті ОСОБА_6.

На підставі ст.ст. 207, 1217, 1241, 1247, 1248, 1258, 1268, 1299 ЦК України, ст. 45 Закону України «Про нотаріат», Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212, 215, 218  ЦПК України ,  суд,-                                                                                                                                                                                                    

В И Р І Ш И В :  

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_4,  ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно відмовити.  

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно задовольнити.

Визнати за   ОСОБА_2   право власності на 1/4 частину будинковолодіння №22 по вул.Радянській в с.Квітневе Рожищенського району, як на спадкове майно після смерті ОСОБА_7.    

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Рожищенський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення суду  набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20 денний строк рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі  подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:/підпис/                                                                               ОСОБА_11  

Оригіналу відповідає:  

Суддя Рожищенського районного суду                                    Л.В.Матвійчук