номер провадження справи 7/19/12
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.05.12 Справа № 5009/717/12
За позовом: Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Ватутіна, м. Василівка, Запорізька область
До відповідачів 1. Василівської міської ради, м. Василівка, Запорізька область
2. Районного комунального підприємства “Василівське бюро технічної інвентаризації” Василівської районної ради Запорізької області, м. Василівка, Запорізька область.
Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, дов. № 361 від 03.10.2010р.
від відповідачів : 1. ОСОБА_2, дов. № 05-12/563 від 19.03.2012р.
2. не з’явився.
Заявлено позов до Василівської міської ради про визнання право СВК ім. Ватутіна на оформлення права власності на об’єкт нерухомого майна - будівлю, що розташована за адресою: м. Василівка, вул. Леніна, 75; зобов’язання РКП “Василівське БТІ” провести інвентаризацію зазначеного об’єкта та зобов’язати Василівську міську раду видати свідоцтво про право власності на об’єкт нерухомого майна –будівлю, що розташована м.Василівка, вул. Леніна, 75, як на нормативне обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. ст. 16, 181, 182, 316, 317, 319, 392 ЦК України.
Ухвалою суду від 24.02.2012р. позов прийнято судом до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/717/12, провадженню присвоєно № 7/19/12, судове засідання призначено на 19.03.2012р.
Ухвала суду була направлена на адреси сторін в установленому законом порядку і в строк.
Згідно з ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (абзац шостий статті 1 в редакції Закону N 2452-IV (2452-15) від 03.03.2005р.).
Частиною 1 ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” встановлено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Також, у п. 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007 р. “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(із змінами та доповненнями) зазначено, що у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування ГПК України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою, (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Виходячи з вищевикладеного, сторони належним чином були сповіщенні судом про час і місце проведення судового засідання.
Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
В судовому засіданні, розпочатому 19.03.2012р., позивачем надано заяву про уточнення предмету спору.
Позивач просить суд:
- визнати право власності позивача на об’єкт нерухомого майна – будівлю, що розташована за адресою м. Василівка, вул. Леніна, 75 за СВК ім. Ватутіна;
- зобов’язати Районне комунальне підприємство “Василівське бюро технічної інвентаризації” Василівської районної ради Запорізької області провести реєстрацію права власності позивача на зазначений об’єкт.
Заява подана згідно ст. 22 ГПК України, судом прийнята до розгляду.
В судовому засіданні 19.03.2012р. представником відповідача 1 надано відзив на позовну заяву, згідно з яким, відповідач 1 не визнав заявлені позовні вимоги з наступних підстав: об'єктом вказаного позову є будівля будинку культури КСП ім.Ватутіна, розташована за адресою: м. Василівка, вул.Леніна, 75, яка відноситься до об'єктів соціальної сфери. На підставі п. 8 ст. 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», введеного в дію 1 березня 1992 року Постановою Верховної Ради України від 14 лютого 1992 року N 2115-XII вказано, що об'єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств - правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 14 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року № 62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 305/5496 від 04 квітня 2001 року не підлягає паюванню майно, яке неможливо виділити в натурі в рахунок майнових паїв та поділити його без ушкодження, а саме: дороги, капітальні вкладення на поліпшення земель (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші мережі), гідротехнічні споруди, ставки, багаторічні насадження, лісосмуги, а також об'єкти, які знаходяться в загальному користуванні, передаються на баланс підприємствам -правонаступника. Окремі об'єкти зі складу майна, яке не підлягає паюванню, можуть бути передані на баланс органу місцевого самоврядування за його згодою. Крім того, згідно п. 17 вказаного порядку підприємство - правонаступник здійснює заходи щодо передачі майна соціальної інфраструктури на баланс органів місцевого самоврядування.
Позивачем надані заперечення на відзив відповідача 1, в яких позивач зазначає, що: реорганізація КСП ім..Ватутіна відбулася у 2000р. та завершилася створенням СВК ім..Ватутіна 12.02.2000р., який був зареєстрований як юридична особа 07.03.2000р. Саме, у період лютого 2000р., комісією з реорганізації було вирішено всі основні питання стосовно паювання майна бувшого КСП: складені переліки майна ,що підлягає паюванню, майна загального призначення, що не підлягає паюванню, майна соціальної інфраструктури, яке може передаватися до комунальної власності, майна кредиторського фонду, визначені розміри майнових паїв. Рішення комісії були затверджені зборами уповноважених КСП.
Зборами уповноважених членів КСП від 04.02.2000р. вирішено залишити будинок культури правонаступнику та не передавати його у комунальну власність. Так, станом на 01.01.2000р. зазначена будівля вже не використовувалася як об’єкт соціальної сфери, а використовувалася як адміністративна будівля для проведення зборів, засідань, та інш.
Діючими на той час законами та нормативними актами України: Постановою КМУ №222 від 19.02.1996р. «Про поетапну передачу до комунальної власності об’єктів соціальної інфраструктури, які належать суб’єктам підприємницької діяльності», Постановою КМУ № 1060 від 05.09.1996р. «Про поетапну передачу у комунальну власність об’єктів соціальної сфери, житлового фонду сільськогосподарських, переробних та обслуговуючих підприємств...», Постановою КМУ №1443 від 02.12.1996р. «Про поетапну передачу до комунальної власності об’єктів соціальної інфраструктури», Указом президента №398/2000 від 09.03.2000р. «Про деякі заходи щодо поліпшення умов господарювання недержавних сільськогосподарських підприємств», Рекомендаціями МінАПКУ, Мінфіну, Мінекономіки, ФДМУ №37-20-13/2846 від 07.04.2000р. щодо здійснення безоплатної передачі недержавними сільгосппідприємствами об’єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність передбачалась передача майна соцсфери у комунальну власність лише за згодою цих сільгосппідприємств.
Збори уповноважених членів КСП ім..Ватутіна, як вищий орган управління при вирішенні питання про передачу майна соцсфери до комунальної власності згоду на передачу будинку культури не давали, а було вирішено залишити його правонаступнику. Комісія із вирішення майнових питань бувшого КСП ім..Ватутіна працювала тривалий час і в зв’язку із завершенням процесу паювання майна 23.02.2002р. було проведено остаточні збори співвласників майна (бувших членів КСП) з метою уточнення складу і вартості пайових фондів та вирішення питання щодо розподілу та використання майна та порядку оформлення правонаступництва.
Відповідно до Положення про комісію з організації вирішення майнових питань, затвердженого Постановою КМУ від 28.02.2001р. №177, рішення загальних зборів підприємства обов’язкове для виконання комісією.
Комісією було винесено на затвердження зборами рішення засідань комісії від 04.02.2002р, 11.02.2002р., 13.02.2002р., 18.02.2002р, 23.02.2002р., в тому числі затверджено дату фактичної реорганізації КСП - 01.01.2000р.,уточнений перелік активів та зобов’язань, затверджено списки майна загального призначення, що не підлягає паюванню, майна соціальної інфраструктури що передається у комунальну власність, розподілено майно пайового фонду, визначено порядок використання та обліку майна. При прийнятті рішень на засіданнях ,які були винесені на затвердження зборами 23.02.2002р.,в т.ч. і під час складання переліків майна, комісія враховувала рішення зборів уповноважених членів КСП 2000р. Зборами співвласників від 23.02.2002р. було затверджено перелік майна соціальної інфраструктури, що передається у комунальну власність: житловий будинок по вул.Чонгарській, житловий будинок по вул.Польовій, стадіон по вул.Степній, газопровід (незавершені капітальні вкладення) - всього на суму 348126,53 грн. (стор.58 книги протоколів СВК). Було також затверджено перелік об’єктів, що не підлягає паюванню (майно загального призначення) на суму 381681,13 грн., до якого включено також і будівлю будинку культури.
Цими ж зборами було вирішено порядок узгодження і виділення майна в натурі та порядок його використання та обліку. Так, п. 9.5. протоколу №1 зборів співвласників від 23.02.2002р. зазначено, що майно соціальної сфери та соціальної інфраструктури по акту передаються у комунальну власність згідно переліків. Переліки майна соціальної інфраструктури, що передається у комунальну власність зазначені на стор.58 книги протоколів. П. 9.6. зазначеного протоколу зборів встановлює, що майно капіталізаційного фонду, кредиторського фонду та те, що не паюється (майно загального призначення) прийняти по акту, згідно затверджених зборами переліків в розпорядження СВК та обліковувати як додатковий капітал. До майна загального призначення входить і будівля будинку культури у м.Василівка,1967 р.п.Днв. № 310, початкова балансова вартість 445206,98 грн. залишкова - 173395,10 грн.
Таким чином, відповідно до рішення зборів співвласників від 23.02.2002р. підприємство - правонаступник - СВК не приймав на баланс як майно соціальної інфраструктури, яке в подальшому підлягало передачі у комунальну власність ,будівлю будинку культури. Зазначена будівля будинку культури прийнята правонаступником як майно загального призначення, яке не підлягає паюванню та обліковується на балансі СВК як додатковий капітал .
П.14 Наказу Мін АПКУ № 62 від 14.03.2001р. зазначено, що майно, що не підлягає
Паюванню зокрема, яке неможливо виділити в натурі в рахунок майнових паїв та поділити
його без ушкодження також об’єкти, які знаходяться в загальному користуванні передаються на баланс підприємства-правонаступника. Окремі об’єкти зі складу майна, яке не підлягає паюванню можуть бути передані на баланс органу місцевого самоврядування. Зазначена норма не містить імперативної вказівки щодо обов’язковості такої передачі. П.8 ст.31 ЗУ «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (ЗУ № 2115-12 від 14.02.1992р. зі змінами) встановлює, що підлягають безоплатній передачі у комунальну власність об’єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарські меліоративні системи підприємств, що не підлягали паюванню та передані на баланс підприємств -правонаступників. Будівля будинку культури не входить до переліку майна соціальної інфраструктури, затвердженого зборами співвласників 23.02.2002р., не передавалася на баланс правонаступника як майно соціальної сфери, а тому безоплатній передачі у комунальну власність не підлягає.
Зазначена будівля будинку культури з 2000 р. не має соціальної функції та не є майном соціальної сфери, про що позивачем неодноразово заявлялося при проведенні перевірок, в т.ч. Василівській ДВС та Василівській РДА. (копія відповіді на запит ДВС долучена до матеріалів справи).В підтвердження факту будівництва Будинку культури саме силами та коштами колгоспу ім..Ватутіна в період з 1957 по 1967рр . позивачем надані витяги із протоколів зборів колгоспу, кошторисної документації, виробничо-фінансових звітів колгоспу за той період.
В заперечення щодо віднесення міського клубу до складу уточненого майна комунальної власності у 1995р., на підставі рішення виконкому Василівської міської ради № 142 від 18.04.1995р., позивач зазначив, що об’єкт під №16 із додатку №1 під назвою «город ской клуб»(а.с.66) не може бути ідентифікований ані за інвентарним номером, ані за адресою. До того ж, зазначена балансова вартість «міського клуба»зазначена 34,4 млн. крб. (станом на 19995р) жодним чином не співвідноситься із залишковою балансовою вартість будинку культури КСП ім..Ватутіна, яка станом на 1995р. складає НОМЕР_1 крб., а на дату паювання - 445206 ,98 грн., що підтверджується витягом із книги обліку основних засобів КСП за 1995р. (письмові заперечення позивача долучені до матеріалів справи).
В судовому засіданні, розпочатому 19.03.2012р., оголошувалась перерва до 04.04.2012р.
02.04.2012р. від позивача надійшло клопотання, в якому позивач в зв’язку з хворобою повноважного представника, а також в зв’язку з необхідністю надання додаткових документальних доказів, зокрема витягів та копій архівних справ Запорізького обласного архіву стосовно спірної будівлі, які будуть надані позивачу з архівних фондів в строк до 06.04.2012р., просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.
В судове засідання, продовжене 04.04.2012р., представник позивача не з’явився.
Клопотання позивача про відкладення судового засідання, надано згідно ст. 22 ГПК України, прийнято до розгляду в продовженому 04.04.2012р. і задоволено.
Представником відповідача 2 заявлено усне клопотання про залучення додаткових документальних доказів по суті предмету спору, а саме: копії листів № 1 від 03.01.2012р, №2 від 04.01.2012р., № 18 від 10.01.2012р., № 3 від 20.01.2012р., № 133 від 23.01.2012р., №05.15/392 від 24.02.2011р., № 185 від 01.03.2011р.; копію заяви № 164 від 28.02.2012р.; копію інформаційної довідки № 29146065 від 28.02.2011р.
Клопотання заявлено згідно ст. 22 ГПК України, судом задоволено, вищевказані документи залучено до матеріалів справи.
Представником відповідача 1 надано клопотання про витребування від позивача, для ознайомлення, документів, а саме оригінал протоколу зборів від 23.02.2002р. з додатками та переліками.
Клопотання подано згідно ст. ст. 22, 38 ГПК України, судом прийнято до розгляду і задоволено.
Враховуючи, необхідність присутності компетентних, повноважних представників всіх сторін по справі, з метою надання сторонами додаткових документальних доказів по суті предмету спору, судове засідання відкладалось до 27.04.2012р.
18 квітня 2012р. від відповідача 2 надійшов лист, в якому РКП «Василівське бюро технічної інвентаризації»зазначає, що ним буде виконано рішення суду у відповідності з чинним законодавством та просить суд, судове засідання проводити без участі його представника (клопотання долучено до матеріалів справи).
18.04.2012. від позивача надійшло клопотання про продовження строку розгляду спору.
Клопотання подано згідно зі ст.ст. 22, 69 ГПК України, судом задоволено.
27.04.2012р. на адресу господарського суду Запорізької області надійшло клопотання про відкладення судового засідання, в зв’язку з неможливістю присутності представника в судовому засіданні.
Судове засідання відкладалось до 10.05.2012р.
В продовженому 10.05.2012р. судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, а представник відповідача визнав заявлені вимоги.
Представник відповідача 2 в продовжене 10.05.2012р. судове засідання не з’явився.
Спір розглядається згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.
Судовий процес вівся із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу.
Розгляд справи закінчено 10.05.2012р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення в присутності представника позивача і відповідача 1.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши надані сторонами докази, пояснення присутніх в судовому засіданні представників позивача і відповідача 1, суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно витягу з протоколу № 2 загальних зборів КСП ім. Ватутіна Василевського району Запорізької області, членами КСП ім..Ватутіна було прийнято рішення про реорганізацію КСП та створення сільськогосподарського виробничого кооперативу шляхом перетворення діючого КСП на умовах правонаступництва.
В процесі реформування КСП було створено реорганізаційну комісію з вирішення майнових питань колишніх членів КСП .
Комісією було визначено переліки майна, що підлягають паюванню, не підлягають паюванню (майна загального призначення),майна кредиторського фонду, майна соціальної сфери, яке можливо передати у комунальну власність, затверджені розміри індивідуальних майнових паїв членів КСП. Рішення комісії були затверджені зборами членів КСП.
04.02.2000р., на засіданні комісії з вирішення майнових питань, було затверджено перелік майна соціальної сфери, що можуть за погодженням зборів членів КСП бути переданими до комунальної власності, а також визначено перелік об’єктів, які залишаються правонаступнику.
Згідно п. 2 витягу з протоколу № 3 зборів уповноважених членів КСП ім. Ватутіна Василівського району Запорізької області затверджено, що із об’єктів соціальної сфери правонаступнику залишається Будинок культури, а інші передається у комунальну власність і приватну власність.
12.02.2000р.Установчими зборами СВК ім..Ватутіна затверджено статутні документи СВК, а 07.03.2000р. проведено державну реєстрацію сільськогосподарського виробничого кооперативу ім.Ватутіна.
Відповідно до статуту СВК ім. Ватутіна, а саме п. 5.2 «Органами управління СВК»є:
1. загальні збори членів СВК;
2. правління СВК;
3. ревізійна комісія.
Розділом 6 статуту визначено: майно, фінанси, господарська діяльність та земля СВК ім.Ватутіна.
Комісія з вирішення майнових питань діяла тривалий час до остаточного вирішення всіх питань, пов’язаних із реорганізацією. Майно бувших членів КСП, які після реорганізації КСП набули статусу засновників та асоційованих членів СВК (пайовий фонд) використовувалось єдиним майновим комплексом без виділення в натурі, майно кредиторського фонду, не витребувані паї, загального призначення обліковувалось на балансі СВК .
23.02.2002р. було проведено збори співвласників (бувших членів КСП) майна та землі організованого КСП ім..Ватутіна. в зв’язку із завершенням процесу паювання майна, уточнення складу і вартості пайових фондів, вирішення питань щодо розподілу та використання майна реорганізованих підприємств та порядку оформлення правонаступництва.
Зборами було погоджено рішення засідань комісій з реорганізації від 04.02.2002р.,11.02.2002р., 13.02.2002р., 18.02.2002р., 23.02.2002р., в т. ч. затверджена дата фактичної реорганізації КСП - 12.02.2000р., дата передаточного балансу - 01.01.2000р., уточнений перелік активів та зобов’язань, затверджено списки соціальної сфери, що передається у комунальну власність, розподілено майно пайового фонду між засновниками та асоційованими членами, визначено порядок використання та обліку майна. До переліків майна загального призначення, яке не підлягає паюванню та залишається правонаступнику була включена в т.ч. і будівля Будинку культури СВК ім..Ватутіна.
Відповідно до рішень зборів від 23.02.2002р. зазначений об’єкт не підлягав до передачі у комунальну власність.
Відповідно до рішення цих же зборів майно, що не підлягає паюванню (загального призначення) СВК ім.. Ватутіна, як правонаступник, прийняв в розпорядження та обліковує як додатковий капітал.
Відповідно до п. 6.2 Статуту, СВК є власником:
- спільної частки власності, згідно ст. 1.2 статуту;
- кредиторська заборгованість на правах наступництва;
- основних фондів незавершеного будівництва, фінансових вкладень, товарно-матеріальних цінностей, завершеного виробництва, немайнових активів, дебіторської заборгованості, витрат майбутніх періодів та резервів майбутніх витрат і платежів і іншого майна виробничо-господарського призначення одержаного на правах правонаступництва;
- майна об’єктів соціального використання.
Відповідно п. 6.3 статуту, СВК є власником іншого майна, набутого на підставах не заборонених чинним законодавством України. Об’єктами права власності є також частики у майні на прибутках міжгосподарських підприємств та об’єднань, учасниками яких є СВК на правах правонаступництва.
Згідно п. 6.4 статуту, СВК набуває права власності на майно реорганізованого КСП в умовах правонаступництва в частині майнового фонду, що виділяється під погашення боргових зобов’язань згідно акту передачі майна КСП.
Позивач - СВК ім.Ватутіна, як правонаступник КСП, набув право на будівлю Будинку культури на підставі рішення зборів від 23.02.2002р. керівником підприємства -правонаступника майно загального призначення, в т.ч. будівля Будинку культури було прийнято відповідно до списку майна загального призначення, яке не підлягає паюванню та п.6.2. Статуту кооперативу.
Відповідно до прибутково-видаткового кошторису на 1957р., виробничо - фінансових планів на 1958р., 1960, 1961р., 1964р., позивачем виділялись грошові кошти та визначалась кошторисна вартість об’єкту.
Протоколом загальних зборів уповноважених членів колгоспу ім.Ватутіна від 04.02.1957р. було вирішено начати будівництво клубу.
Факт перебування на обліку позивача будинку культури підтверджується атом перевірки колгоспу ім. Ватутіна від 15.11.1965р.
В протоколі загальних зборів уповноважених членів колгоспу ім.Ватутіна Василевського району Запорізької області № 1 від 09.02.1965р. визначено, що по будівництву суспільних приміщень виконано значний об’єм роботи. Загалом колгосп зміг забезпечити всі будівельні роботи в колгоспі за свій рахунок. В 1964р. було зведено чотири телятники в бригадах № 2, 3, 4, 5. Построєні телятник та клуб в бригаді № 1, овочеве сховище та кукурудзосховище в бр. № 4, велись будівельні роботи по будівництву будинку культури.
Будівля будинку культури 1967р. п., за інв. номером 310 обліковується у СВК ім..Ватутіна за 103 номером бухгалтерського обліку основних засобів. Зазначена будівля є двоповерховою спорудою, площею 905 кв.м., спорудженою в 1967р. колгоспом ім.Ватутіна на Центральній садибі колгоспу, розташована за присвоєною адресою: Запорізька область, м.Василівка, вул. Леніна 75, використовується та утримується позивачем і був збудований на кошти поперердника позивача (остаточна балансова вартість об’єкту складає 156795грн. )
КСП ім..Ватутіна не було здійснено реєстрацію права власності на будівлю будинку культури.
Правонаступником КСП - СВК ім..Ватутіна на зазначений об’єкт нерухомості до 2009р. не проводилось оформлення права власності.
Позивач 26.12.2008р звертався із заявою до РКП «Василівське БТІ»про проведення технічної інвентаризації ряду об’єктів нерухомості СВК. В 2009р. частина робіт з інвентаризації були виконані. БТІ також було проведено виїзд спеціалістів на об’єкт -будинок культури, зроблені виміри, але складання техдокументації у 2009р. не було завершено.
03.01.2012р. та 04.01.2012р. позивач звернувся до РКП «Василівське БТІ»з заявою про завершення проведення технічної інвентаризації об’єктів, в т.ч. - будівлі будинку культури за адресою вул. Леніна, 75.
Листом начальника РКП «Василівське БТІ»ОСОБА_3 у проведенні інвентаризації будівлі будинку культури за адресою м.Василівка. вул.Леніна 75 було відмовлено у зв’язку із тим, що в лютому 2011р. зазначена будівля, на підставі листа Василівської міськради № 05-15/392 від 24.02.2011р., була взята БТІ на облік як безхазяйна, про що позивачу до 16.01.2012р відомо не було.
Відповідно до ст. 335 ЦК України, безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.
В січні 2011р. на колегії голови Василівської РДА, в присутності посадових осіб РДА та райради, міського голови та представника СВК ім..Ватутіна, вирішувалось питання про можливість передачі СВК на певних умовах будівлі будинку культури до комунальної власності. Тобто станом на початок лютого 2011р. широкому загалу, в т.ч. і міському голові було відомо. що СВК ім..Ватутіна є особою, якій належить право на зазначену будівлю, як правонаступнику, так як позивачем на вищевказану колегію було надано відповідні пояснення та документи у підтвердження прав на будівлю будинку культури.
На звернення позивача до Василівської міськради про надання копій листів до БТІ , та інших документів, на підставі яких було встановлено безгоспність будівлі відповіді не було надано.
Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позивач позбавлений можливості зареєструвати право власності, не може належним чином реалізувати свої правомочності щодо реалізації права власності на будівлю будинку культури у зв’язку з наявністю щодо цього права сумнівів з боку інших осіб, так як вбачається, що Василівська міськрада не визнає приналежності майна позивачу і не визнає за позивачем права здійснювати володіння, користування та розпорядження цим нерухомим майном, а дії відповідача 1 унеможливлюють проведення інвентаризації спірного майна.
Як вже зазначалось, СВК ім..Ватутіна створено шляхом перетворення КСП у СВК.
Перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов’язки попередньої юридичної особи.
До позивача, як до правонаступника, перейшло право власності на будівлю будинку культури, розташованої за адресою м. Василівка, вул. Леніна, 75. .
Згідно ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Відповідно до ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухому річ, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно п. 1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності (далі - Наказ МЮУ № 7/5 від 07.02.2002р.) державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" ( 1878-17 ) та підключеними до Реєстру
прав власності на нерухоме майно.
Відповідач 2 не міг здійснити свої функції по реєстрації права власності на спірний об’єкт наказом, із-за неправильних дій відповідача 1 (направлення відповідачем 1 листі щодо безхозності даного об’єкту на адресу відповідача 2).
Відповідно до п. 10 додатка №2 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності, підставою для проведення держреєстрації права власності на нерухоме майно, відповідно, є рішення суду про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об’єкти нерухомого майна.
Згідно зі ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтями 317, 319 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Ватутіна до 1.Василівської міської ради та 2. Районного комунального підприємства “Василівське бюро технічної інвентаризації” Василівської районної ради Запорізької області обґрунтованими, доведеними належними документальними доказами та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, суд вважає за можливе залишити за позивачем, враховуючи специфіку організаційно - правової форми відповідачів і форму (джерела) їх фінансування (Державний і місцевий бюджет).
Керуючись ст. ст. 2, 3, 22, 28, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд:
В И Р І Ш И В:
Позов Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Ватутіна до 1.Василівської міської ради, 2. Районного комунального підприємства “Василівське бюро технічної інвентаризації” Василівської районної ради Запорізької області задовольнити.
Визнати право власності Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім.Ватутіна на об’єкт нерухомого майна – будівлю, що розташована за адресою м.Василівка, Запорізька область, вул. Леніна, 75.
Зобов’язати Районне комунальне підприємство “Василівське бюро технічної інвентаризації” Ваилівської районної ради Запорізької області провести реєстрацію права власності СВК ім. Ватутіна на об’єкт нерухомого майна, будинок культури розташований за адресою м.Василівка, Запорізька область, вул. Леніна, 75.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.
Дата підписання рішення “11” травня 2012р.
Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет