Справа № 2-а-2975/09
П О С Т А Н О В А
іменем України
14 серпня 2009 року о 10 годині 50 хвилин м. Донецьк
Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:
Головуючий-суддя Сенчишин Ф.М.
При секретарі Мазур О.В.
За участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради про визнання дій відповідача протиправними, зобов’язання відповідача до вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В:
Згідно позову, позивачка 04 квітня 2005 року народила дитину ОСОБА_4, у зв’язку з чим перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та квітня 2007 року по квітень 2009 року отримувала відповідну соціальну допомогу в ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради. Позивачка вважає, що розмір призначеної та виплаченої їй допомоги не відповідає вимогам Закону України “Про державну соціальну допомогу сім’ям з дітьми”, оскільки є меншим за прожитковий мінімум для дитини віком до 6 років і весь період їй не доплачено 4061,65 гривень. Про порушення її прав відповідачем позивачка дізналася у жовтні 2008 року і на її думку саме з цього часу у неї виникло право пред’явити позовні вимоги до відповідача.
Позивачка просить:
- визнати протиправними дії відповідача по нарахуванню і виплаті їй сум соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
- стягнути з відповідача на її користь недоотриману допомогу по догляду за дитиною за період з 09.07.2007 року по 04.04.2008 року у розмірі 4061,65 гривень;
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала в повному обсязі заявлені позовні вимоги та доводи позовної заяви, на яких вони ґрунтуються. На запитання головуючого відповіла, що раніше до суду не зверталася, оскільки не знала про свої права.
Поедставник відповідача УПСЗН Будьоннівської районної в м. Донецьку ради ОСОБА_2В.в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог, оскільки на думку відповідача нарахування та виплата позивачці допомоги до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснені згідно вимог чинного законодавства. Наполягає на застосуванні до позовних вимог наслідків пропущення строку позовної давності.
В судовому засіданні досліджені надані позивачкою та витребувані судом в УПСЗН письмові докази. На підставі оцінених в сукупності пояснень сторін та досліджених письмових доказів, судом встановлені наступні фактичні обставини:
Згідно довідки КЗОЗ “Інформаційно-аналітичний центр медичної статистики” (а.с. 9), позивачка ОСОБА_1 є особою застрахованою в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Згідно копії свідоцтва про народження дитини (а.с. 6), ОСОБА_5 04 квітня 2005 року народила дитину ОСОБА_4. Згідно довідки (а.с. 9), з 30 травня 2005 року по 04 квітня 2008 року позивачка перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. Згідно копії заяви (а.с. 24-26) 05 березня 2007 року позивачка подала до відповідача ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради заяву про призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. Згідно копії розпорядження по УПСЗН (а.с. 27), відповідачем позивачці ОСОБА_5 07 березня 2007 року була призначена така допомога починаючи з 01 квітня 2007 року. Згідно копії розпорядження по УПСЗН (а.с. 28), виплата соціальної допомоги позивачці припинена з 05 квітня 2009 року у зв’язку з досягненням дитиною трирічного віку. Згідно довідки УПСЗН (а.с. 12), фактично позивачці відповідачем за період з 01 квітня 2007 року по 04 квітня 2008 року включно така допомога виплачена у мінімальному розмірі, оскільки позивачка не надавала до УПСЗН довідку про середньомісячний сукупний доход сім’ї, а саме:
- за квітень-липень 2007 року – по 129,03 гривень щомісяця;
- за серпень 2007 року – 132,64 гривні;
- за вересень 2007 року – 136,13 гривень,
- за листопад 2007 року – 140,05 гривень;
- за грудень 2007 року-березень 2008 року – по 144,10 гривень щомісяця;
- за квітень 2008 року – 19,21 гривень.
Аналізуючи правовідносини, що є предметом судового розгляду суд враховує наступне:
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 5 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” № 2811-ХІІ від 21.11.1992 року, всі види державної допомоги сім’ям з дітьми, крім допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків.
Згідно ч. 1 ст. 15 цього ж Закону (в редакції чинній до 31.12.2007 року), допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно ч. 1 ст. 15 цього ж Закону (в редакції чинній з 01.01.2008 року і на час розгляду справи в суді), допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Згідно ст. 23 цього ж Закону, рішення органу, що призначає і здійснює виплату державної допомоги, може бути оскаржено у вищестоящих органах виконавчої влади або у судовому порядку.
Згідно п. 3 Прикінцевих положень цього ж закону, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Згідно ст. 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” № 489-V від 19.12.2006 року, затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.
Згідно абз. 3 ч. 2 ст. 56 зазначеного Закону, встановлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 14 ст. 71 зазначеного Закону, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2007 рік дію частини першої статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.
Згідно Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, положення пункту 14 статті 71 та абзацу третього частини другої статті 56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” втратило чинність, як таке, що визнано неконституційним.
Згідно п. 3 Резолютивної частини зазначеного Рішення Конституційного Суду України, положення абзацу третього частини другої статті 56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно п. 8 Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми” № 13 від 11.07.2007 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується застрахованій особі щомісяця з дня настання відпустки по догляду за дитиною по день її закінчення, але не пізніше ніж по день досягнення дитиною зазначеного віку включно.
Згідно п. 9 зазначеного Порядку, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 23 відсотків зазначеного прожиткового мінімуму
Згідно п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України “Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку” № 32 від 16.01.2007 року, в 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям з 1 січня — призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб.
Згідно п. 18 Порядку призначення і виплати соціальної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
Згідно п. 19 вказаного Порядку, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення зазначеної допомоги по день досягнення дитиною вказаного віку включно.
Згідно п. 24 вказаного Порядку, покриття витрат на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (в тому числі військовослужбовцям) здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.
Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо нарахування та виплати соціальної допомоги позивачці з 01 квітня 2007 року по 08 липня 2007 року включно, суд виходить з того, що в зазначений період право позивачки на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років було зупинене п. 14 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” і допомога позивачці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідачем була призначена та виплачена у розмірі, визначеному чинною на той час правовою нормою - ст. 56 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, а саме - 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на місяць з врахуванням індексації. За наведених обставин дії відповідача у цей період були правомірними і у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо нарахування та виплати соціальної допомоги позивачці з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, суд виходить з того, що позов позивачкою до суду подано 28 липня 2009 року (а.с. 2), тобто позивачкою пропущено визначений ст. 99 КАС України річний строк звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права. Обґрунтування поважності пропущення строку позовної давності позивачкою зводиться до її необізнаності щодо своїх прав. Суд виходить з того, що усі нормативно-правові акти, що стосуються виплат соціальної допомоги позивачці по догляду за дитиною, в тому числі і рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, офіційно оприлюднені і необізнаність позивачки в них не є поважною причиною пропущення строку позовної давності. Позивачка не посилається на інші поважні причини, які б перешкоджали їй звернутися до суду за захистом порушеного права протягом 2008 року, дослідженими в судовому засіданні доказами такі поважні причини також не встановлені. За наведених обставин, позовну заяву про захист порушеного права в цій частині позивачкою до адміністративного суду подано з порушенням встановленого строку позовної давності, суд не вбачає поважних причин пропущення строку позовної давності, відповідач наполягає на застосуванні наслідків пропущення строку позовної давності, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Суд враховує, що позивачка просить поновити їй строк звернення до суду за захистом порушеного права. Зазначене питання суд окремо не вирішує, оскільки позивачка просить суд вчинити дію не передбачену процесуальним законом, оскільки:
- поновленим може бути тільки процесуальний строк, тобто строк, за перебігом якого втрачається право на вчинення процесуальної дії, що й обумовлює необхідність поновлення строку перед вчиненням такої дії;
- строк для захисту порушеного права (строк позовної давності) є не процесуальним, а матеріальним строком, оскільки з його перебігом право на звернення до суду з позовом не втрачається;
- перебіг строку позовної давності не є перешкодою для розгляду справи по суті, оскільки суд приймає вимогу про захист порушеного права до розгляду незалежно від закінчення строку позовної давності і у разі визнання поважною причину пропуску строку позовної давності (не поновлення строку позовної давності) захищає порушене право;
- згідно п. 2 ч. 1 ст. 161 КАС України, пропущення строку позовної давності віднесено до тих питань, які суд вирішує при прийнятті постанови, тоді як питання про поновлення просуального строку, згідно ст. 102 КАС України вирішується ухвалою.
Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо нарахування та виплати соціальної допомоги позивачці за період з 01 січня 2008 року по 04 квітня 2008 року, суд виходить з того, що нарахування та виплата такої допомоги відповідачем здійснювалася згідно чинної редакції ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, дії відповідача в цій частині є правомірними, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі, понесені позивачкою судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України, абз. 3 ч. 2 ст. 56, ст. 62, п. 14 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” № 489-V від 19.12.2006 року, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, ст. 58 Закону України ?ро Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107-VІ від 28.12.2007 року, ст. 5, 15, 23 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” № 2811-ХІІ від 21.11.1992 року, п. 8, 9 Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми” № 13 від 11.07.2007 року, п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України “Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку” № 32 від 16.01.2007 року, п. 18, 19, 24 Порядку призначення і виплати соціальної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 року, ч. 2 ст. 3, ст.ст. 9, 11, 14, 71, 99, 100, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради про визнання дій відповідача протиправними, зобов’язання відповідача до вчинення певних дій – відмовити в повному обсязі.
На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження у Апеляційний адміністративний суд Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а апеляційна скарга може бути подана у тому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання такої заяви.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови згідно ст. 160 КАС України складено 14 серпня 2009 року.
Головуючий :