УКРАЇНА
Справа № 2а-104/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 листопада 2009 року Царичанський районний суд Дніпропетровської області, як місцевий адміністративний суд, у складі:
головуючого - судді Тарабана Є.О.
при секретарі - Кузнецовій Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Царичанка Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпродзержинськ УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшого сержанта міліції ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся із адміністративним позовом до інспектора ДПС роти ДПС відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпродзержинськ УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшого сержанта міліції ОСОБА_2 (далі – ІДПС) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
На обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 посилався на наступні обставини:
- 12 травня 2009 року поштою він отримав копію постанови ІДПС від 3 квітня 2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 300 грн. До вказаної постанови було додано фотокартку із зображенням автомобіля та відміткою про те, що нібито швидкість руху автомобіля становить 108 км/год.
Вважаючи вказану постанову незаконною, позивач в даній справі просив її (постанову) скасувати з наступних підстав:
- дійсно йому належить на праві власності автомобіль НОМЕР_1;
- 3 квітня 2009 року вказаний автомобіль був у розпорядженні його дружини ОСОБА_3, яка має посвідчення водія та занесена до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу;
- отримавши копію постанови, він відразу ж повідомив про це відповідача в даній справі, однак перевірка проведена не була.
У судове засідання позивач не з’явився, надіславши заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутність, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з’явився, причин своєї неявки суду не повідомив.
Нормами ч. 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки відповідач у судове засідання не з’явився, причин своєї неявки суду не повідомив, заяви про визнання ним позову на адресу суду не надіслав, суд приходить до висновку про те, що відповідач позову не визнає, а тому саме він повинен довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності.
Згідно з нормами ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
В зв’язку із викладеним суд, розглядаючи даний позов, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, вважає за можливе перевірити і інші підстави правомірності винесення оскаржуваної постанови.
Як вбачається із матеріалів справи про адміністративне правопорушення (а. с. 9-20), при винесенні оскаржуваної в даній справі постанови відповідач в даній справі виходив із того, що ним було виявлене правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, яке вчинив водій автомобіля марки СУЗУКІ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, і яке зафіксоване з використанням приладу ВІЗІР № 0812544.
Дійсно, на доданій фотокартці зображено передню частину автомобіля марки СУЗУКІ та маються позначки про те, що фотознімок зроблений 3 квітня 2009 року о 10 год. 48 хв. 28 сек., та дані про швидкість руху – 108 км/год. Однак із зазначеної фотокартки неможливо встановити місце (місцевість), де було здійснено цей фотознімок. За викладених обставин будь-яких доказів того, що рух зазначеного вище автомобіля (державний реєстраційний номер НОМЕР_2) зафіксовано саме в населеному пункті, як це вказано в постанові, відсутні.
Нормами ст. 141 КУпАП встановлено, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючим в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягуються власники (співвласники) транспортних засобів.
Згідно з нормами ч. 6 ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису.
В даному випадку в матеріалах справи про адміністративне правопорушення будь-які дані про те, що прилад, за допомогою якого було здійснено фотозйомку, працював саме в автоматичному режимі відсутні, а тому у справі повинен був бути складений протокол про адміністративне правопорушення у встановленому нормами КУпАП порядку.
Однак протокол про адміністративне правопорушення відповідачем не складався, пояснення від особи, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, не відбиралися, права, передбачені ст. 268 КУпАП, не роз'яснювалися.
Нормами ч. 2 ст. 141 КУпАП встановлено, що за наявності обставин, які свідчать про вчинення правопорушення, зафіксованого відповідно до ч. 1 тієї ж ст. 141 КУпАП, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом 10 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини орган, що виніс відповідну постанову про накладення стягнення. На період з’ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила правопорушення.
В даному випадку позивач, отримавши 12 травня 2009 року поштою копію постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, 21 травня 2009 року (протягом 10 днів) письмово повідомив відповідача про те, що автомобілем керував не він, а його дружина, тобто інша особа, вказавши яка саме.
Однак, виконання постанови не було зупинено, перевірка викладених ним обставин взагалі не проводилася, що вбачається із направлених до суду матеріалів про притягнення позивача в даній справі до адміністративної відповідальності (а. с. 9-20).
За викладених обставин, на думку суду, відповідачем не доведено правомірності свого рішення про притягнення позивача в даній справі до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпродзержинськ УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшого сержанта міліції ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити у повному обсязі.
Постанову інспектора ДПС роти ДПС відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпродзержинськ УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшого сержанта міліції ОСОБА_2 від 3 квітня 2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області через Царичанський районний суд, як місцевий адміністративний суд, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з подальшою подачею апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, на адресу суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Є. О. Тарабан.