Справа № 2- 2396

                                                                                                                                                     2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

          03 листопада  2009 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

            В складі:     головуючого судді                       Грищенко Н.Н.

                        при секретарі                                Мельниченко К.В.

                        позивачки                                      ОСОБА_3

                        представника позівача                 ОСОБА_1

                                    представника відповідача            ОСОБА_2.

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в заліДержинського райсуду в  м. Кривому Розі цивільну справу за позовом: ОСОБА_3   до Відкритого акціонерного  товариства  «Арселор Міттал  Кривий  Ріг», про стягнення  моральної шкоди в зв’язку з ушкоденням здоров’я, суд

                                                            в с т а н о в и в:

        Позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду 22.04.2009 р. з позовом до  Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» - про відшкодування моральної шкоди.

             В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що на протязі більш ніж 28 років вона працювала в шкідливих  для людини умовах праці на посаді машиністу крану (кранівник).

             Виконуючи трудові обов’язки на підприємстві вона постійно знаходилася в шкідливих для людини умовах. Вона працювала в дуже тяжких умовах, запиленость повітря робочої зони перевищувала ГДК. Вона була вимушена звертатись до лікарень, тому що її самопочуття стабільно погіршувалося.

             Їй було встановлено діагноз: - Хронічне орбструктивне захворювання легенів 1 ступеню, пиловий бронхіт 1 ступеню, емфізема легень 1 ступеню) ЛН I-II ступеню J68.4.

             За висновком МСЕК від 04 вересня 2008 р. їй встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 30 % та третю групу інвалідності.

 Внаслідок отриманої хвороби  вона постійно відчуває задишку навіть при не значному фізичному навантаженні, напади утруднення дихання до 2-3 разів на добу, постійний кашель з утрудненим відходженням слизового в’язкого  харкотиння, біль у грудях і між лопатковій ділянці. Постійно вона вілчуває слабість, підвищену втому, запаморочення, болючість та обмеженість рухів, періодичний головний біль при підвищенні атмосферного тиску. Вона вимушена більшість часу проводити вдома.

Як що приходиться їхати в транспорті, то пасажири  намагаються не вступати з нею в контакт, так як її кашель їх  дуже непокоїть, що звичайно для неї є дуже не приємним фактом.

Їй дуже болісно відчувати себе обузою, вона повністю усвідомлює те, що вона взагалі  не може нісем допомогти близьким, всі побутові та господарчі проблеми доводиться вирішувати  чоловікові, зо звичайно її непокоїть, інагадує про її недоліки.

Хвороба повністю перевернула її життя. Дуже  не приємно також і те, що вона не така вже й літня жінка,не мое просто нормально працювати, не має змоги допомогти дітям, не може вести активне громадське життя.

             Наслідком хвороби є і відчуття морального страждання, вона замкнулася в собі. Її нинішній стан здоров’я дуже і дуже тяжкий. Майже весь сімейний бюджет доводиться витрачати на ліки.

Свої моральні страждання  вона оцінює в  сумі  62500 грн.

У судовому засіданні  позивачка  ОСОБА_3 на своїх вимогах наполягає, та просить суд її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Також  вона пояснила, що її постійно непокоїть той факт, що чесно відпрацювавши все своє життя, вона змушена тепер переносити постійний біль, не має можливості нормально відпочити.

За станом здоров’я  їй потрібні додаткові  витрати на медичну реабілітацію, діагностичні лікувальні засоби, тощо; планове курсове лікування 1-2 рази на рік, потребується оздоровлення в санаторії-профілакторії, а також санаторно-курортне лікування.  Все  вищевикладене спричиняє   їй   страждання  та  переживання.  У неї змінився рівень життєвої діяльності, їй необхідно  прикладати багато зусиль для організації свого життя.

Вона  вважає, що відповідач повинен відшкодувати їй моральну шкоду і вона просить суд стягнути на її користь в рахунок  відшкодування моральної шкоди 62500 грн.

            У судовому засіданні   представник  позивачки   позовні  вимоги  підтримав  повністю, при цьому  зіславшись  на  обставини  вказані  в  позовній  заяві. Також він пояснив, що на протязі багатьох років позивачка піддавалась негативному впливу виробничих процесів, в той час як на власника підприємства покладено обов’язок забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань. Фактично порушено право позивачки, що закріплено на рівні Конституції України.

  Зараз стан здоров’я дуже турбує позивачку. Постійні приступи кашлю зважають повноцінному її відпочинку, заважають їй та її близьким. Через хворобу вона стала відчувати задишку при ходьбі. Позивачка змушена часто лікуватися як амбулаторно так і на стаціонарі, що відобразилося на стосунках у родині, через це змінився її життєвий уклад.  Через постійну боротьбу з хворобою позивачка стала нервовою, важкою у спілкуванні, замкнутою, через що постійно відчуває себе неповноцінною, має пригнічений настрій. Все це спричиняє моральні страждання, які позивачка оцінює у 62500 грн. Він просить суд стягнути вказану суму на  користь ОСОБА_3

Представник відповідача – Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» проти  позову  заперечував, вважає,  що не  доведено  факт  заподіяння  моральної  шкоди,   не  надано  доказів які  підтверджують   глубину  фізичних  та  моральних  страждань,  погіршення  його  здібностей,  не  надано доказів  про перенесення  позивачем  моральних  страждань  та  переживань,  позивачка  не  обґрунтувала   розмір  моральних  страждань  та  переживань.

Передбачене ст.. 237-1 КЗпП України відшкодування моральної шкоди відповідачем не застосовується до осіб, що підлягають обов’язковому  соціальному страхуванню відповідно до Закону України „ Про  загальнообов’язкове державне соціальне  страхування від нещасного випадку  на виробництві та професійного  захворювання, які спричинили втрату працездатності ”. Саме такою особою і є позивачка. Відповідно до Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках  працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я , пов’язане з виконання трудових обов’язків , встановлення факту спричинення моральної шкоди покладено на медико-соціальні експертні комісії. Такого висновку позивачка суду не представила. З матеріалів, доданих до позовної заяви не вбачається, що позивачка зазнала стресу, депресії чи інших негативних виявів свого стану в результаті професійного захворювання.

Також позивачка не надала доказів, які б підтверджували факт спричинення моральної шкоди, наявність, характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких вона зазнала, характеру немайнових втрат, а також -  про зміну образу і якості життя в зв’язку з професійними захворюваннями. Тобто проф. захворювання не призвели до таких тяжких наслідків, які повністю змінюють життя постраждалого та тягнуть за собою значні немайнові втрати.

Згідно ст.. 9 Закону  України «Про охорону  праці»  відповідальність  за шкоду,  заподіяну  працівникові перекладено із  роботодавця  на  страховика.  Вони  сплачують  певну  суму   страхових  внесків  і  не  несуть матеріальних  затрат  у  разі  нещасного  випадку, тому  що  ці  відносини  регулюються  нормами соціального  забезпечення – Законом України  «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».  

Таким чином, ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не повинен виплачувати позивачці моральну шкоду.

  Вислухавши позивачку, її представника, представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає    частковому  задоволенню.

  При обговоренні питання про спричинення позивачці ОСОБА_3 моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини спричинення шкоди, стан її здоров'я, втрату професійної працездатності, вину підприємства в заподіянні шкоди.

             Із трудової книжки встановлено, що позивачка   працювала в шкідливих  для людини умовах праці на посаді машиністу крану (кранівник) на ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

             Виконуючи трудові обов’язки на підприємстві позивачка ОСОБА_3 постійно знаходилася в шкідливих для людини умовах. Вона працювала в дуже тяжких умовах, запиленость повітря робочої зони перевищувала ГДК. Їй було встановлено діагноз: - Хронічне орбструктивне захворювання легенів 1 ступеню, пиловий бронхіт 1 ступеню, емфізема легень 1 ступеню) ЛН I-II ступеню J68.4.

            В зв’язку  з професійним захворюванням , 25.06.2007 р. було складено Акт № 24 розслідування хронічного професійного захворювання ( а.с.6,7). Причиною професійного захворювання в п. 17 цього Акту  вказано, що причина професійного захворювання – є пил, що перебільшував ГДК.   Згідно п. 19 Акту  -  адміністрація  підприємства  допустила  порушення  про  охорону  праці – ст.. 153КЗпП України,  та  ст.. 13  Закону  України «Про  охорону  праці»

             За висновком МСЕК від 04 вересня 2008 р. позивачці встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 30 % та третю групу інвалідності. ( а.с.8)

                    Позивачка  періодично перебуває на  лікуванні, як на стаціонарному, так і амбулаторному.    Даний факт  підтверджується залученими до матеріалів справи випісними  епікризами. ( а.с.11-18). Лікарями   йому рекомендовано спостереження у дільничного терапевта, невропатолога за місцем проживання, уникати переохолоджень, ОСОБА_3 рекомендовано санаторно-курортне лікування,  у неї  виявлені зміни характеру, стан депресії, моральні переживання через погіршення здоров'я. Стан здоров'я позивачки не поліпшується. Позивачка потребує  подальшого  лікування  і спостереження,  через зміну  в стані  її здоров'я.

        Як пояснила в судовому засіданні позивачка, їй при  виконанні   трудових  обов’язків,  по  вині   підприємства  причинена   шкода  здоров’ю  професійними  захворюваннями , незважаючи  на  неодноразові  курси  лікування  стан  її  здоров’я  погіршився.   Душевний біль спричиняє їй і той фактор, що раніше вона  відчувала себе бадьорою та впевненою людиною, а тепер стала  інвалідом,  і     потребує допомоги та  моральної підтримки.

     Суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен виплатити позивачці моральну шкоду. Доводи відповідача ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про те, що він не є належним відповідачем по справі, а належним відповідачем повинно бути Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, і слід керуватися Законом України  „ Про  загальнообов’язкове державне соціальне  страхування від нещасного випадку  на виробництві та професійного  захворювання, які спричинили втрату працездатності ”, є безпідставними, оскільки  правовідносини сторін виникли  у вересні 2008 року , тобто в період, коли було скасовано ст. 28 та 34 Закону  України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності», відповідно яких обов’язок по відшкодуванню моральної шкоди покладено було на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

     Ст. 153 кодексу законів про працю України встановлено, що « Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган».

    Ст. 173 кодексу законів про працю України  закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяна каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків.

    Ст. 237-1 кодексу законів про працю України   передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законніх прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих  зв,язків і вимагають  він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

    Згідно вимог ст. 268 ЦК України позови про відшкодуванню шкоди здоров,ю  заподіяному при виконанні трудових обов,язків  не мають срока позовної давності.  

 Судом, виходячи з матеріалів справи, встановлено, що позивачці при  виконанні   трудових  обов’язків,  по  вині   підприємства  причинена   шкода  здоров’ю   професійним  захворюванням,  вона втратила 30 %  професійної працездатності, та була визнана інвалідом 3-х групи.  Від  отриманого   професійного захворювання   порушен  звичайний  спосіб  її життя,   позивачка  вимушена  прилагати    додаткові  зусилля  для  організації   свого  життя.  При  таких   обставинах,   суд  вважає, що  позивачка   переносить     моральні  страждання  та  переживання,  

              Беручи  до  уваги,  що обставини,   викладені  в  позові,  нашли  документальне  підтвердження,  встановлений   факт  спричинення   моральної  шкоди,    суд вважає,  що причинена  моральна  шкода  підлягає   відшкодуванню.  Обговорюючи  суму  за  причинену  моральну  шкоду, суд  виходить  із  суми   яку   визначила  позивачка,   тяжкості   наступивших   наслідків  в її здоров’ї,   відсотків  втрати    професійної  працездатності,   вину     підприємства, і  вважає   необхідним  назначити  позивачці   компенсацію    за  причинену  моральну  шкоду   в  розмірі  10000 гривень.

               Керуючись ст. 12 Закону України “Про охорону праці", ст. 237-1 КЗпП України, ст. 1167,1168 ЦК України, рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. № 1-рп/2004 р., № 20 –рп/2008 від 08.10.2008 р., Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03,1995 р. ( з доповненнями , внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 р.), ст. 10, 11, 27, 60, 119, 120, 213-215 ЦПК України, суд

                                                                 В И  Р І Ш І В:

              Позов   ОСОБА_3   задовольнити  частково.

         Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_3   10000 гривень в рахунок відшкодування  моральної шкоди.

         В іншій частині позову відмовити.

         Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь  держави  судовий сбір в сумі 8 грн. 50 коп.

         Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь  Територіального управління державної судової адміністрації Дніпропетровскої області витрати  на  інформаційно – технічне  забезпечення  судового розгляду справи в сумі   01 грн. 50 коп.

             Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду  Дніпропетровської області шляхом подання через Дзержинський районий суд м. Кривого Рогу заяви про апеляційне оскарження рішення суду  протягом 10 днів з дня проголошення рішення, та апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 днів  після подання заяви про його апеляційне оскарження.

    Після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає  законної  сили

                Суддя:                                             Н.М.Грищенко