Справа № 2-1687
2009 р.
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
26 жовтня 2009 р.
Дзержинский районний суд м. Кривого Рогу
в складі: головуючого, судді Грищенко Н.М.
при секретарі Мельниченко К.В.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Лутоніної Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом :
ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - про відшкодування моральної шкоди,
В с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, про відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач посилається на те, що працював він на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1.
Під час виконання ним службових обов’язків 13.01.1982 року з ним трапився нещасний випадок на виробництві. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди він отримав травму – закритий перелом лівої лонної кості без зміщення переломів наружного подмишелку правої б/берцової кості, вивих правого стегна, перелом вертлужної впадини.
15.01.1982 р. було складено Акт № 1 «Про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом.
Довгий час він не проходив комісію МСЕК, проте в лікарню звертався дуже часто, так як біль у травмованій нозі дає про себе знати.
Першу комісію МСЕК він пройшов у 2003 р., і йому було встановлено 40 % врати професійної працездатності, та3 групу інвалідності.
Після чергового переогляду у 2005 р. йому вже було встановлено 60 % втрати професійної працездатності, а при проходженні комісії 01.04.2009 р. йому встановлено безстроково втрату професійної працездатності 65 %, а также 2 групу інвалідності.
Постановою відповідача йому було призначено одноразову допомогу та щомісячні страхові виплати в розмірі 1122 грн.
У зв’язку із трудовим каліцтвом йому заподіяно моральну шкоду, яка полягає у тому, що він зазнає фізичних та душевних страждань.
Травума суттєво вплинула на його життя, відтепер він не може виконувати майже ніякі фізичні навантаження, навіть клопоти по домашньому господарству виявляються для нього складними, доводиться просити дружину їх виконувати, що для нього, як для чоловіка є дуже не приємним фактом та ударом по його самооцінці. Пересуваться йому доводиться з поміччю милиць, або ціпка, що спричиняє масу незручностей. Навіть по власній квартирі він не може рухатися самотужки, без стороннтої помічі.
Йому доводиться докладати максимальних зусиль для того, щоб зробити невелику подорож по вулиці. Перехожі звертають на нього увагу, потім відвертають погляд, це змушує його соромитися свого вигляду та фізичного стану, йому дуже боляче це відчувати.
Після травми йому довелося відмовитися від богатьох простих речей та звичок, порідів круг друзів, йому не вистачає спілкування. Все це змушує його нервувати, переживати.
Той факт, що він не може допомогти своєї дружині і рідним, відобразилося на стосунках з рідними, та оточуючими.
Йому дуже прикро відчувати себе неповноцінною людиною, став конфликтною людиною. Із-засвого стану він постійно перебуває в напрузі, ніяк не може звикнути до того, що він є інвалід. Прикро, але стан його здоров’я постійно погіршується, він відчуває. Його нинішній стан здоров’я дуже тяжкий. Хвороба постійно живе з ним, завжди поряд, це нестерпна фізична та моральна біль.
Він вважає, що йому заподіяна моральна шкода, і він просить стягнути на його користь моральну з відповідача шкоду в сумі 121000 гривень .
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 на своїх позових вимогах наполягає в повному обсязі, та пояснив, що в зв’язку з травмою він відчуває свою непотрібність суспільству. Він став нервовим, конфліктним, майже весь час знаходиться у недоброму настрою. П орушено звичний уклад життя, він змушений часто звертатися в лікувальні заклади. Усі вищевказані незручності викликають у нього почуття своєї неповноцінності, заподіює моральні страждання, переживання. Він вважає, що його моральні страждання через його незадовільний фізичний стан та погіршення його психічного стану є достатніми приводами для компенсації йому моральної шкоди. Він просить суд задовольнити його позовні вимоги, та стягнути на його користь моральну шкоду в сумі 121000 гривень.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі. При цьому підтвердив обставини, викладені в позовній заяві.
Також представник позивача пояснив, що позивач через придбані ним наслідки виробничої травми відчуває себе неповноцінною людиною, відчуває себе тягарем в сім'ї.
Позивач після аварії остерегається автомобілів, тому на вулиці відчуває сильний дискомфорт, страх перед вуличним рухом. Позивача постійно турбує біль у пошкодженій нозі, погано переносить зміни атмосферного тиску.
Позивачеві дуже часто приходиться звертатися до лікарні. Він вимушений прикладати великі зусилля для пристрою свого життя. Все це заподіює йому значні моральні і фізичні страждання.
Стан здоров'я його продовжує погіршуватися по теперішній час, не дивлячись на неодноразові курси лікування, що підтверджується довідками МСЕК. Позивач залишається в стані пригніченості і депресії. Він став дратівливим, запальним, внаслідок цього у нього зіпсувалися відносини з друзями. Він вважає, що разом з матеріальним збитком він переносить постійно моральні страждання і переживання, викликані пошкодженням його здоров'я, в результаті фізичної дії шкідливих і небезпечних чинників, при виконанні трудових обов'язків.
З указаних причин позивач не може також виконувати раніше звичну роботу по будинку, Життя для позивача стало суцільним стражданням. Заподіяний моральний збиток він оцінює в сумі 121000 грн. і просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заподіяну йому моральну шкоду з урахуванням ступеня пошкодження здоров'я, відсотка втрати працездатності і з урахуванням переносимих ним страждань і переживань.
Представник відповідача – Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі - проти позову заперечує і пояснила, що Законом України „ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” у разі втрати потерпілим професійної працездатності відшкодування моральної шкоди не передбачене. Фонд виплачує моральний збиток тільки за наявності факту спричинення моральної шкоди громадянинові МСЕК. Даний факт встановлений відносно позивача не був.
Крім того, у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» п 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку» Закону України „ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ”.
Законом України № 717 – V від 23.02.2007 р. внесено зміни до Закону України „ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ”, відповідно до яких всі норми даного закону , якими передбачалося виплата моральної шкоди – виключено.
Таким чином, Фонд соціального страхування… не повинен виплачувати позивачеві моральну шкоду.
Вислухавши позивача, його представника, представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню.
При обговоренні питання про спричинення позивачеві ОСОБА_1 морального збитку, суд враховує конкретні обставини спричинення шкоди, стан його здоров'я.
Позивач ОСОБА_1 працював на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 що підтверджуться копією трудової книжки.
Під час виконання ним службових обов’язків 13.01.1982 року з ним трапився нещасний випадок на виробництві. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивач отримав травму – закритий перелом лівої лонної кості без зміщення переломів наружного подмишелку правої б/берцової кості, вивих правого стегна, перелом вертлужної впадини. Після чого 15.01.1982 р. було складено Акт № 1 «Про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом» ( а.с.5).
Першу комісію МСЕК позивач пройшов у 2003 р., і йому було встановлено відповідно довідки МСЕК від 13.05.2003 р. ( а.с.25) - 40 % врати професійної працездатності, та 3 групу інвалідності.
Після чергового переогляду у 2005 р. йому вже було встановлено 60 % втрати професійної працездатності, а при проходженні комісії 01.04.2009 р. позивачеві встановлено безстроково втрату професійної працездатності 65 %, а также 2 групу інвалідності.( а.с.6,7).
Згідно наданих судові медичних документів (а.с.9,10, ) вбачається, що позивач неодноразово проходив курси лікування з приводу наслідків трудового каліцтва.
З документів медичних установ, наявних в матеріалах справи, встановлено, що позивач повинен спостерігатися у лікаря травмотолога, за місцем проживання. Потребує періодичного амбулаторного і стаціонарного лікування, оздоровлення в профілакторії і санаторно-курортному лікуванні. В даний час позивач перебуває на обліку у лікарів терапевта, невропатолога, травмотолога. Позивач випробовує фізичні і моральні страждання, має больові і інші неприємні відчуття, у нього понижена якість життя. Стан здоров'я його не поліпшується. Прогресуюче захворювання привело до його погіршення.
Як пояснив представник позивача, внаслідок трудового каліцтва та часткової втрати професійної працездатності у ОСОБА_1 суттєво змінилося життя. Через трудове каліцтво він змушений був тривалий час перебувати на лікарняному та потім звільнитися з роботи. Позивач абсолютно не можє працювати та забеспечувати своїх рідних. Він відчуває себе соціально невлаштованою людиною, часто перебуває під впливом негативних емоцій внаслідок переживань з приводу наслідків каліцтва. При цьому стан його здоров’я постійно погіршується, про що свідчать висновки МСЕК.
Позивачеві доводиться застосовувати додаткові зусилля для забезпечення його життєвих проблем.
За таких обставин суд вважає, що позивачу заподіяно моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню
Суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен виплатити позивачеві моральну шкоду в зв’язку з тим, що на той час, коли позивачеві було встановлено стійка втрата професійної працездатності, а це було у 2003 р., згідно зі ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відшкодовувати заподіяний громадянам збиток від нещасних випадків, включаючи і моральну шкоду, покладено було на відділення виконавчої дирекції Фонду… Також рішенням Конституційного Суду України № 1-рп/2004 від 27.01.2004 року встановлено обов'язок Фонду відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, з втратою потерпілим професійної працездатності. Громадяни, яким встановлена стійка втрата професійної працездатності мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.
Той факт, що у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» п 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» - в «частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку»», на думку суду не може бути прийнято до уваги. Згідно рішень Конституційного Суду України № 6- рп/2007 р. від 09.07.2007 р. № 10-рп/2008 р. від 22.05.2008 р. « Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію, чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина».
Зважаючи на ступінь втрати професійної працездатності позивача, стан його здоров'я, наслідки які можуть наступити, тяжкість вимушених змін в його житті, характер майнових втрат, тривалість страждань і переживань, суд вважає, що компенсацію за заподіяного морального ушкодження слід призначити у розмірі 40000 грн. , що буде відповідне тим стражданням і переживанням які зазнає ОСОБА_1 а в останній частини позову позивачеві слід відмовити.
Відповідно до статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», відповідач, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі та позивач в цій справі звільнені від сплати державного мита.
Керуючись рішенням Конституційного суду України від 27.01.2004 р. № 1-рп/2004 р.,
ст.ст. 21, 28, 34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. ( з доповненнями, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 р.), ст.ст.10, 11, 27, 60, 213-215 ЦПК України, суд
–
В И Р І Ш І В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнуті з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області ( р/р № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України у Дніпропетровський області, м. Дніпропетровськ, код 25913606) на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоду 40 000 грн.
В останній частині позову – відмовити.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області на користь територіального управління державної судової адміністрації в Дніпропетровській області 01 гривню 50 копійок в рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
Інші судові витрати віднести за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області на протязі 20 днів після надання заяви про його апеляційне оскарження, яка надається до суду на протязі 10 днів після оголошення рішення.
Після закінчення рядок подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає законної чинності.
Суддя: Н.М.Грищенко