Справа №_2-1605  

                                                                                                                                                         2008р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 жовтня 2009 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

                                 в складі: головуючого                             Грищенко Н.М.

                                      при секретарі                           Мельниченко К.В.

                                                представника позивача           ОСОБА_1

                                                представника відповідача       Баннова Є.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського райсуду м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом:  ОСОБА_2 до  Відкритого Акціонерного  Товариства  «АрселорМіттал  Кривий  Ріг», - про стягнення моральної шкоди, -

                                                                           в с т а н о в и в :

  Позивач ОСОБА_2 01.04.2009 р. звернувся до суду з  позовом до Відкритого Акціонерного  Товариства  «АрселорМіттал  Кривий  Ріг», - про відшкодування моральної шкоди.

 В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач посилається на те, що з  1970 р. по 1997 р. він  працював   люковим, машинісом завантажувального вагону цеху № 1, чистильником вуглепідготовчого цеху ВАТ «АрселорМіттал  Кривий  Ріг»,  де була заподіяна шкода його здоров'ю.

 У зв'язку з професійним захворюванням,  він  10.09.1997 р. пройшов  огляд   у МСЕК, де  йому  було  встановлено первино з 02.09.1997 р. 70 % втрати професійної  працездатності  по захворюванню сілікоз 1-го ступеня.

Надалі він проходив повторно огляди МСЕК і з 01.10.1998 р. йому було встановлено 50 %, а з 01.10.2002 р. – 50 % і третя група інвалідності безстроково.

 В зв’язку  з погіршенням стану здоров’я і прогресуючого враження легнів він пройшов хіміотерапію і за висновком МСЕК від 10.02.2009 р. йому встановлено 80 % втрати професійної працездатності і 2-га група інвалідності безстроково.

 У зв'язку із заподіянням шкоди  Відділення виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  в м. Кривому Розі Постановою НОМЕР_1 від 06.10.1997 р. призначило йому щомісячні страхові виплати в розмірі 234 грн. 58 коп.

  У зв'язку зі шкідливими і тяжкими умовами праці він отримав професійне захворювання, і йому був встановлений вперше наступний діагноз: силікоз першої стадії. Стан після лівосторонньої лобектомії з приводу рака нижньої долі лівої легені. Емфезема егень 1 ст. ЛН 1 ст.

  У зв'язку із профзахворюванням він часто перебуває на лікуванні, як на стаціонарному, так і на амбулаторному. Проходить курс лікування хіміотерапією. Визначається у нього прогресуюче погіршення стану здорров’я.

   Внаслідок професійного захворювання він постійно зазнає фізичного болю і страждань. Професійне захворювання спричинило  неможливість реалізації його фізичних і  професійних можливостей. В зв’язку зі станом здоров’я і інвалідністю він вимушений був звільнитися зі своєї роботи. Стан здоров’я не дозволяє йому робити.

  Відчуття безвиході не полишає його ні на хвилну. Він і його родина залишились наоинці в боротьбі за його життя з тяжким професійним захворюванням, яке стало можливим внаслідок порушення адміністрацією ВАТ «АрселорМіттал  Кривий  Ріг» вимог ст. 153 КЗпП України, ст. 13 З)акону України «Про охорону праці».

    З документів медичних установ,  встановлено, що йому протипоказані всі види праці навіть в звичайних умовах. Він проходить інтенсивний курс лікування хіміотерапією. В стані його здоров’я  внаслідок професійного заворювання сталися незворотні зміни,передумов для поліпшення стану його здоров’я немає.

    Він вважає, що  йому заподіяна моральна шкода. Він просить  стягнути на його  користь з відповідача моральну шкоду в сумі 130000 грн.

             У судовому засіданні позивач  ОСОБА_2 не був присутній.

             Представник позивача  на позовних вимогах ОСОБА_2 наполягає в повному обсязі, підтвердив обставини, вказані в позовній заяві, та пояснив, що позивач через отримане професійне захворювання відчуває себе неповноцінною людиною, відчуває себе тягарем в сім'ї. Він швидко утомлюється, він постійно зазнає фізичного болю і страждань, він втратив працездатність, і життя для нього стало суцільним стражданням.

Позивачеві протипоказані усі види праці навіть в звичайних умовах.   При такому самопочутті у позивача постійно пригнічений настрій.  Через придбані проф. захворювання і наслідки всього, позивач став нервовим, роздратованим, запальним, що відбилося на спілкуванні його з близькими, друзями. Позивач протягом тривалого періоду страждає швидкою стомлюваністю. У зв'язку з необхідністю проходження курсів лікування на стаціонарі лікувальних установ, а також з - за швидкої стомлюваності і загальної слабкості він не має можливості приділяти належну увагу своїй сім'ї.  

Позивач проходить інтенсивний курс лікування хіміотерапією. В стані його здоров’я  внаслідок професійного заворювання сталися незворотні зміни,передумов для поліпшення стану його здоров’я немає.   Він  вимушений витрачати  додаткові   зусилля  для  організації свого життя.

Представник позивача  також пояснив, що визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, позивач виходив з положень статті 3 Конституції України, згідно якої людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Він просить стягнути з відповідача  на користь ОСОБА_2  130000 грн.

   Представник відповідача – ВАТ «Арселор Міттал Кривий  Ріг» проти позову заперечує і пояснив, що позивачем ОСОБА_2 не доведено факту заподіяння йому  моральної шкоди з боку підприємства,  а також розмір моральної шкоди не обґрунтовані.

   Передбачене ст.. 237-1 КЗпП України відшкодування моральної шкоди відповідачем не застосовується до осіб, що підлягають обов’язковому  соціальному страхуванню відповідно до Закону України „ Про  загальнообов’язкове державне соціальне  страхування від нещасного випадку  на виробництві та професійного  захворювання, які спричинили втрату працездатності ”.  

   З гідно ст. 9 Закону  України «Про охорону  праці»  відповідальність  за шкоду,  заподіяну  працівникові перекладено із  роботодавця  на  страховика.  Вони  сплачують  певну  суму   страхових  внесків  і  не  несуть матеріальних  затрат  у  разі  нещасного  випадку, тому  що  ці  відносини  регулюються  нормами соціального  забезпечення – Законами України  «Про  страхування»  та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».  

            Відповідно до Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках  працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я , пов’язане з виконання трудових обов’язків , встановлення факту спричинення моральної шкоди покладено на медико-соціальні експертні комісії. Такого висновку позивач суду не представив. З матеріалів, доданих до позовної заяви не вбачається, що позивач зазнав стресу, депресії чи інших негативних виявів свого стану в результаті професійного захворювання.

               Також позивач не надав суду доказів, які б підтверджували факт спричинення йому моральної шкоди, наявність, характер та обсяг страждань. Таким чином, ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не повинен виплачувати позивачеві моральну шкоду.

               Вислухавши представників сторін,  дослідивши  письмові матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

              При обговоренні питання про спричинення позивачеві ОСОБА_2 морального збитку, суд враховує конкретні обставини спричинення шкоди, стан його здоров'я.

    Позивач ОСОБА_2. з з  1970 р. по 1997 р.  працював   люковим, машинісом завантажувального вагону цеху № 1, чистильником вуглепідготовчого цеху ВАТ «АрселорМіттал  Кривий  Ріг», ( копія трудової книжки а.с. 5,6).

   У зв'язку зі шкідливими і тяжкими умовами праці позивач отримав професійне захворювання, і йому був встановлений вперше наступний діагноз: силікоз першої стадії. Стан після лівосторонньої лобектомії з приводу рака нижньої долі лівої легені. Емфезема егень 1 ст. ЛН 1 ст.

   Було складено у зв'язку з цим Акт розслідування хронічного професійного захворювання форми від 07.08. 1997 р.   ( а.с. 6-7), де вказано діагноз: силікоз першої стадії. Стан після лівосторонньої лобектомії з приводу рака нижньої долі лівої легені. Емфезема егень 1 ст. ЛН 1 ст.

   Також в Акті вказано, що позивач протягом 26 років 11 міс. працював  в умовах впливу шкідливих факторів. Причина професійного захворюваня- це пил  приимущественно фиброгенного  воздействия.

  У зв'язку з професійним захворюванням,  позивач  10.09.1997 р. пройшов  огляд   у МСЕК, де  йому  було  встановлено первино з 02.09.1997 р. 70 % втрати професійної  працездатності  по захворюванню сілікоз 1-го ступеня. ( а.с.11)

 Надалі ОСОБА_2 проходив повторно огляди МСЕК і з 01.10.1998 р. йому було встановлено 50 %, а з 01.10.2002 р. – 50 % і третя група інвалідності безстроково. ( а.с.10).

  В зв’язку  з погіршенням стану здоров’я і прогресуючого враження легнів позивач пройшов хіміотерапію і за висновком МСЕК від 10.02.2009 р. йому встановлено 80 % втрати професійної працездатності і 2-га група інвалідності безстроково. ( а.с.8,9).

 У зв'язку із заподіянням шкоди  Відділення виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  в м. Кривому Розі Постановою НОМЕР_1 від 06.10.1997 р. призначило йому щомісячні страхові виплати в розмірі 234 грн. 58 коп. ( а.с. 36,26-35)

    У зв'язку із професійним захворювання ОСОБА_2 постійно перебуває на  лікуванні, як на стаціонарному, так і амбулаторному. З документів медичних установ,  встановлено, що йому протипоказані всі види праці навіть в звичайних умовах. Він проходить інтенсивний курс лікування хіміотерапією.  Позивач повинен періодично проходити курс  лікування,  передумовами  для  поліпшення стану  здоров'я  є   дотримання режиму. Згідно медичним документам  видно, що  у нього  виявлені зміни характеру, стан депресії, моральні переживання через погіршення здоров'я.  

            Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, у ОСОБА_2 постійно пригнічений настрій.  Через придбані проф. захворювання і наслідки всього, позивач став нервовим, роздратованим, запальним, що відбилося на спілкуванні його з близькими, друзями. Через поганий стан здоров'я  позивач не може здійснювати прогулянки,  вимушений вести пасивний спосіб життя.  Він не може справлятися з чоловічою роботою по будинку, не може бути твердою і надійною опорою своїй сім'ї.  

Всі незручності, пов'язані з проф. захворюванням   заподіює позивачеві моральні страждання, переживання. Позивачеві доводиться застосовувати додаткові зусилля для забезпечення його життєвих проблем.

              Суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен виплатити позивачеві моральну шкоду. Доводи відповідача ВАТ АрселорМіттал Кривий Ріг» про те, що він не є належним відповідачем по справі, а належним відповідачем повинно бути Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, і слід керуватися Законом України  „ Про  загальнообов’язкове державне соціальне  страхування від нещасного випадку  на виробництві та професійного  захворювання, які спричинили втрату працездатності ”, є безпідставними, оскільки  правовідносини сторін виникли ще у  1997 р. , тобто в період, коли  ще не був прийнятий Закон України «Про  загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели втрату працездатності»

              Ст. 153 кодексу Законів про працю України встановлено, що « Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган».

     Ст. 173 кодексу законів про працю України  закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяна каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків.

     Ст. 237-1 кодексу законів про працю України   передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законніх прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих  зв,язків і вимагають  він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

    Відповідно до ст.ст. 1167,1168 ЦК України  « моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві ч професійного захворювання полагає, зокрема, у  фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв’язку  з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я. Відшкодування шкоди, заподіяного працівникові внаслідок ушкодження здоров’я або випадку смерті працівника, здійснюється винною особою яка її завдала.

    У відповідності зі ст. 4 Закону України «Про охорону праці» - державна политика в області охорони праці, базується,  закрема, на принципах пріоритету життя і здоров’я  працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постражали від  нещасних випадків на виробніцтві і професійних захворювань.

    Згідно вимог ст. 268 ЦК України позови про відшкодуванню шкоди здоров,ю  заподіяному при виконанні трудових обов,язків  не мають срока позовної давності.  

      Беручи  до  уваги,  що обставини,   викладені  в  позові,  нашли  документальне  підтвердження,  встановлений   факт  спричинення   моральної  шкоди,    суд вважає,  що причинена  моральна  шкода  підлягає   відшкодуванню.  Обговорюючи  суму  за  причинену  моральну  шкоду, суд  враховує,   тяжкості  наступивши   наслідків  в  здоров’ї  позивача,  відсотків  втрати  працездатності – 80 %,  встановлення 2-ї групи інвалідності,   вважає   необхідним  назначити  позивачеві   компенсацію  в  рахунок відшкодування шкоди в розмірі 30000 гривень, а в останній  частини позову позивачеві слід відмовити.

    Керуючись ст. 12, Закону України «Про охорону праці», ст. 237-1 КЗпП України ст.ст. 1167,1168 ЦК України, рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. № 1-рп/2004 р., № 20-рп/2008 від  08.10.2008 р., Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. ( з доповненнями, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 р.), ст.ст. 10, 11, 27, 60, 119, 120, 213- 215 ЦПК України, , суд

В И Р І Ш И В:

     Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

     Стягнути з Відкритого Акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_2 30000  гр ивень в рахунок відшкодування  моральної шкоди.

     В іншій частині позову відмовити.

     Стягнути з Відкритого Акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави судовий сбір в сумі 8 грн. 50 коп.

                  Стягнути з Відкритого Акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь на користь Територіального управління державної судової  адміністрації Дніпропетровської області витрати на інформаційно-технічне  забезпечення  судового розгляду  справи в сумі 1 грн. 50 коп.  

              Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду  Дніпропетровської області шляхом подання через Дзержинський районий суд м. Кривого Рогу заяви про апеляційне оскарження рішення суду  протягом 10 днів з дня проголошення рішення, та апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 днів  після подання заяви про його апеляційне оскарження.

    Після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає  законної  сили

                Суддя:                                             Н.М.Грищенко