Справа № 2-2173

                                                                                                                                                      2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

 28 жовтня  2009 р.

 Дзержинский районний суд м. Кривого Рогу

                            в складі: головуючого  судді                       Грищенко Н.Н.                

                                           при секретарі                                   Мельниченко К.В.

                                           представника позивача                 ОСОБА_1

                                           представника відповідача             Лутоніної Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні вприміщенні Дзержинського райсуду м. Кривого Рогу цивільну  справу за позовом: ОСОБА_2 до  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровсмької області, про відшкодування моральної шкоди,

                                                   в с т а н о в и в  :

               Позивач ОСОБА_2 звернувся до  суду з позовом до  Відділення  виконавчої дирекції Фонду  соціального  страхування  від  нещасних  випадків  на  виробництві та  професійних  захворювань України в м. Кривому  Розі Дніпропетровської області (далі Фонд  соц.  страхування...)  про  стягнення на його користь 125000 грн.  за  спричинену  моральну  шкоду.    

             В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зіслався на те, що  з   1989 р. по  2008 р.   він  працював підземним електрослюсарем черговим та з ремонту гірничого устаткування, підземним прохідником на шахті ІНФОРМАЦІЯ_1 -  Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі – ВАТ «КЗРК»).

             25.10.2003 р. виконуючи обов’язки підземного прохідника на шахті ІНФОРМАЦІЯ_1 ВАТ «КЗРК», з ним стався нещасний випадок, в результаті якого  отримав травму 3-го пальця правої кисті, в результаті йому у лікарні було ампутовано кінцеву нігтьову фалангу 3-го пальця правої кисті.

            За висновком МСЕК  2003 р. йому  первинно було встановлено 10% втрати професіональної  працездатності у зв’язку з трудовим каліцтвом.  За повторними переоглядами у 2007 р.  та  2008 р.  за висновками МСЕК 10% втрати професійної працездатності не знято. А у 2008 р. втрата 10% працездатності встановлена безстроково.

             Він  посилається на те,  що   комісія, яка проводила розслідування нещасного випадку встановила, що винним  є керівництво підприємства. В свою чергу, керівництво підприємства допустило виконання робіт на робочому місці, яке не було приведено в безпечний стан, тим самим порушив законодавство – Закон України «Про охорону праці», а також посадові інструкцію та інструкції з техніки безпеки, що призвело до заподіяння шкоди  його здоров’ю, про що свідчить Акт розслідування нещасного випадку від  28.10.2003 р.                  

             Таким чином, він вважає, що з вини підприємства він втратив частину своєї професіональної працездатності, переносить моральні страждання та переживання, наявність яких в наступному:  під час  нещасного  випадку  він переніс  велику  фізичну  біль,  яка  тривала  довгий  час;    переніс  великий страх  та  психологічний стрес, спочатку  він  думав, що  йому  відірвало  усю кисть руки  і  він не  зможе  більше  працювати  нею,    переносив фізичний біль при зашиванні пальця та перев’язках; проходячи  лікування я також переносив як фізичну біль так і моральні страждання та  переживання;    після  закінчення  лікування    його  моральні  страждання  та  переживання  не  закінчились, з  моменту  закінчення  лікування   і  по  теперішній  час  позивача турбує пригнічений стан.  Він  й досі не може звикнути до своєї руки, на якій не вистачає частини пальця;    постійно відчуває себе неповноцінною людиною;    ампутованої фаланги не вистачає для виконання повноцінних функцій руки;   кисть руки не може приймати деякі положення, а це дуже не зручно; змушений постійно ховати травмовану руку.   Все це спричиняє позивачеві моральні страждання та переживання, викликані наслідками нещасного випадку, що стався з ним на підприємстві.   Також, із-за наслідків професійного захворювання він  вже не може виконувати в повному обсязі   свою звичайну роботу вдома. Йому дуже важко  усвідомити той факт, що фалангу пальця ампутовано і  він на все життя залишиться  неповноцінною людиною.  

               Тому він вважає, що відповідач повинен відшкодувати заподіяну йому моральну шкоду, та  просить  стягнути на його користь  компенсацію  за  причинену  моральну  шкоду   в  сумі   125000  гривень.

              У судовому засіданні позивач   ОСОБА_2  не був присутній.

              Представник позивача в судовому засіданні  позовні  вимоги ОСОБА_2  підтримав повністю, при  цьому  послався  на  обставини  вказані  в  позовній  заяві. Просить  при  винесені  рішення  врахувати, що  з  вини  підприємства  позивачу  заподіяна  шкода  здоров’ю, яка призвела до професійної втрати працездатності  -   10 % втрати  професійної працездатності безстроково. Позивач постійно лікується,  на його утриманні є дитина .

При такому самопочутті у позивача постійно пригнічений настрій.  Через придбане проф. захворювання і наслідки всього, він став нервовим, раздратованнім, запальним, що відбилося на спілкуванні його з близькими, друзями. Через поганий стан здоров'я  позивач вимушений вести пасивний спосіб життя.  Його не перестає покидати відчуття  глибокої діпресії, від чого він сильно страждає.  Також він  вимушений часто звертатися до лікувальних  установ Він вимушений прикладати великі зусилля для устрою свого життя. Все це заподіює позивачеві значні моральні і фізичні страждання.

Також пояснив, що   саме   керівництво підприємства допустило виконання робіт на робочому місці, яке не було приведено в безпечний стан, тим самим порушив законодавство – Закон України «Про охорону праці», а також посадові інструкцію та інструкції з техніки безпеки,  тим самим допустило порушення норм законодавства та заподіяння шкоди  здоров’ю позивача. Таким чином, з вини підприємства позивач втратив част

Промсить стягнути на користь позивача ОСОБА_2  в рахунок відшкодування моральної шкоди 125000 грн.

           Представник відповідача – Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в   м. Кривому Розі Дніпропетровської області - проти позову заперечує і пояснила, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі втрати потерпілим професійної працездатності відшкодування моральної шкоди не передбачене. Фонд виплачує моральний збиток тільки за наявності факту спричинення моральної шкоди громадянинові МСЕК.  Даний факт встановлений відносно позивача не був.

             Крім того, у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.»  п. 22  ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 в частині  « відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку» Закону  України « Про  загальнообов’язкове державне соціальне  страхування від нещасного випадку  на виробництві та професійного  захворювання, які спричинили втрату працездатності ».  Законом України № 717 – V від  23.02.2007 р. внесено зміни до Закону України  «Про  загальнообов’язкове державне соціальне  страхування від нещасного випадку  на виробництві та професійного  захворювання, які спричинили втрату працездатності » , відповідно до яких всі норми даного закону , якими передбачалося виплата моральної шкоди – виключено. Фонд соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань  не повинен виплачувати позивачеві моральну шкоду.

               Вислухавши представників сторін,  дослідивши  письмові матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

             При обговоренні питання про спричинення позивачеві моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини спричинення шкоди, стан здоров’я позивача, наслідки  визвані  захворюванням, відсоток втрати професійної працездатності по трудовому каліцтву, вину підприємства в заподіянні шкоди, матеріальну шкоду,  спричинену трудовим каліцтвом.                  

             З трудової книжки випливає , що  з    1989 р. по  2008 р.   позивач ОСОБА_2   працював підземним електрослюсарем черговим та з ремонту гірничого устаткування, підземним прохідником на шахті ІНФОРМАЦІЯ_1 -  Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі – ВАТ «КЗРК») про що свідчить копія трудової книжки ( а.с. 4-6).

             При виконанні 25.10.2003 р. позивачем обов’язків підземного прохідника на шахті ІНФОРМАЦІЯ_1 ВАТ «КЗРК», з ним стався нещасний випадок, в результаті якого він отримав травму 3-го пальця правої кисті. У лікарні було ампутовано кінцеву нігтьову фалангу 3-го пальця правої кисті.    

             За висновком МСЕК  2003 р. йому  первинно було встановлено 10% втрати професіональної  працездатності у зв’язку з трудовим каліцтвом. За повторним переоглядом у 2007 р. позивачеві  встановлено 35 % втрати працездатності – 25 % - хронічне обструктивне захворювання легень, 10 % - трудове каліцтво. При наступному переогляді  24.11.2008 р.  за висновками МСЕК було встановлено 35 % втрати працездатності  з яких 25 % - хронічне обструктивне захворювання легень, 10% - трудове каліцтво   на  безстроково. ( ас.13- 14).

             Коміссісією,  в  складі   представників: шахти ІНФОРМАЦІЯ_1 ВАТ «КЗРК», Фонду соціального страхування від нещасних випадків та профзахворювань,  було проведено  розслідування  та складено Акт розслідування нещасного  випадку НОМЕР_1 від  28.10.2003 р., який стався з позивачем 25.10.2003 р. о 02 годині 30 хвилин. Комісією , яка проводила розслідування нещасного випадку було  встановлено, що винним  є керівництво підприємства. В свою чергу, керівництво підприємства допустило виконання робіт на робочому місці, яке не було приведено в безпечний стан, тим самим порушив законодавство – Закон України «Про охорону праці», а також посадові інструкцію та інструкції з техніки безпеки, про що свідчить Акт розслідування нещасного випадку. Вина підприємства  заключається в тому, що згідно діючого законодавства, а саме Закону України  «Про охорону праці», ст.153 КЗпП України,  підприємство було зобов’язане створити безпечні та нешкідливі умови праці, але цього не зробило, тим самим допустило порушення норм законодавства. ( а.с.7-10).

                Згідно наданого свідоцтва,  у позивача є  - донька ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_2   року народження, яка знаходиться на  його утриманні. ( а.с.     ).

  Постановою Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської обл. від 10.12.2007 р. НОМЕР_2 позивачеві призначені одноразова допомога в розмірі 34080 грн. та щомісячні страхові виплати у відшкодування втраченого заробітку в розмірі по 1355 грн. 67 коп. на місяць. ( а.с. 19).

             Отже,  в судовому засіданні встановлено, що позивачу при  виконанні   трудових  обов’язків було спричинене трудове каліцтво,  з  вини   підприємства,   спричинена   шкода  здоров’ю    йому встановлено  10% втрати  працездатності безстроково,  на утриманні у позивача донька ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження. В свою чергу  він переніс фізичний  біль та моральні страждання та переживання . Комісією, яка  проводила  розслідування нещасного  випадку  встановлено, що винними  є  ВАТ « КЗРК»,а саме порушення вимог статті  13 Закону України  « Про охорону праці »,   та статті 153 КЗпП  України, підприємство  зобов’язано було створити безпечні та нешкідливі умови праці.  

              Від  отриманого трудового каліцтва   позивач    переносить фізичний  біль , моральні страждання та переживання. При вказаних  обставинах  суд  вважає, що від вищевказаного  у позивача  порушено звичайний  для  нього спосіб життя, він   вимушений  витрачати  додаткові сили для організації свого життя, а при таких обставинах  переносить  моральні  страждання  та  переживання.

  Беручи до уваги, що обставини, викладені в позові, нашли документальне  підтвердження, встановлений факт спричинення моральної шкоди, суд вважає, що причинена  моральна  шкода   підлягає  компенсації.

              Суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен виплатити позивачеві моральну шкоду в зв’язку з тим, що на той час, коли позивачеві було встановлено стійка втрата професійної працездатності, а це було у  2003 р., згідно зі ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відшкодовувати заподіяний громадянам збиток від нещасних випадків, включаючи і моральну шкоду, покладено було на Відділення виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань м. Кривого Рогу.  Також рішенням Конституційного Суду України № 1-рп/2004 від 27.01.2004 року встановлено обов'язок Фонду відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, з втратою потерпілим професійної працездатності. Громадяни, яким встановлена  стійка втрата професійної працездатності мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.

             Той факт, що у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.»  п. 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» - в «частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку»», на думку суду не може бути прийнято до уваги. Згідно  рішень Конституційного Суду України  № 6- рп/2007 р. від 09.07.2007 р. № 10-рп/2008 р. від 22.05.2008 р. « Конституційний Суд  України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти  їх  дію, чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює  протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина».  

              Зважаючи  на  те, що позивачеві було встановлено 10 %  втрати професійної працездатності  безстроково, на утриманні позивача дитина,  стан  його  здоров'я,  та   тяжкість вимушених  змін  в його житті,  характер  майнових  втрат,  тривалість  страждань  і переживань,  суд  вважає,  що компенсацію  за  заподіяного морального  ушкодження  слід  призначити у розмірі  10000 грн.,  що  буде  відповідати  тим  стражданням  і переживанням  які  зазнає  ОСОБА_2,  а в останній  частині позову позивачеві слід відмовити.

             Згідно ст. 4 Декрету  Кабінету  Міністрів  України  «Про державне  мито»  сторони  у справі  звільнено  від  державного  мита.

             Керуючись рішенням Конституційного суду від 27.01.2004 р. № 1-рп/2004 р., ст.ст. 21,28,34 Закону України „ Про  загальнообов’язкове державне соціальне  страхування від нещасного випадку  на виробництві та професійного  захворювання, які спричинили втрату працездатності ”, ст. ст. 10,11, 27, 60, 213-215 ЦПК  України,, суд                                                            

                                                 В И Р І Ш И В  :

            Позов  ОСОБА_2   задовольнити частково.

            Стягнути з  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (розрахунковий рахунок   № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, код 25913606)  на  користь  ОСОБА_2   в рахунок відшкодування моральної шкоди   10000 гривень.

            В останній  частині позову – відмовити.

            Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області на користь територіального управління державної судової адміністрації в Дніпропетровській області 01 гривню 50 копійок в рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.                 Інші судові витрати віднести за рахунок держави.

  Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду  Дніпропетровської області на   протязі 20 днів після надання заяви про його апеляційне оскарження, яка надається  до суду на протязі  10 днів після оголошення рішення.

  Після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає  законної чинності.  

 Суддя:                                               Н.М.Грищенко