Справа № 2-2174

                                                                                                                                                      2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

 28 жовтня  2009 р.

 Дзержинский районний суд м. Кривого Рогу

                            в складі: головуючого  судді                       Грищенко Н.Н.                

                                           при секретарі                                   Мельниченко К.В.

                                           представника позивача                 ОСОБА_1

                                           представника відповідача             Лутоніної Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні вприміщенні Дзержинського райсуду м. Кривого Рогу цивільну  справу за позовом: ОСОБА_2 до  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровсмької області, про відшкодування моральної шкоди,

                                                   в с т а н о в и в  :

       Позивачка ОСОБА_2  звернулась до  суду з позовом до  Відділення  виконавчої дирекції Фонду  соціального  страхування  від  нещасних  випадків  на  виробництві та  професійних  захворювань України в м. Кривому  Розі Дніпропетровської області (далі Фонд  соц.  страхування...)  про  стягнення  125000 грн.  за  спричинену  моральну  шкоду.    

      В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зіслалась на те , що  з  1970 р. по 1996 р. вона працювала лаборантом - радіометристом, машиністом конвеєру, бункіровщицею, дробильницею у шахті «Нова» Рудоуправлінні імені Ілліча (далі – РУ ім. Ілліча) об’єднання «Дзержинськруда», шахті ім. Валявко РУ ім. Дзержинського об'єднання «Кривбасруда», правонаступником яких є Відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» (надалі – ВАТ «КЗРК»).  

      В результаті тривалої роботи на вищевказаних підприємствах, яка по причині особливостей технологічного процесу (збір та доставка проб, прибирання просипі руди вручну, дробіння та кантівка негабаритів та ін.) відрізнялася важкою фізичною працею, несприятливими мікрокліматичними умовами із-за відсутності стаціонарного робочого місця, в зв’язку з широкою зоною обслуговування обладнання, вона  отримала професійне  захворювання.

    Рішенням ЛЕК Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 30.10.2003 р., їй було встановлено професійні захворювання діагноз:  варикозне розширення вен нижніх кінцівок з вираженими трофічними розладами і явищами тромбофлебіту ХВН – 2Б ст. ; двосторонній плечолопатковий періартроз в сочетании  з артозом плечових суглобів ПФС 2 ст., деформуючим артозом колінних ПФС 2 ст. та ліктьових суглобів ПФС 1 ст., стійкий больовий синдром, порушення функції ходи.

    Винним в професійних захворюваннях вона вважає ВАТ « КЗРК ». Згідно п. 17 Акту розслідування профзахворювання від 21.11.2003 р. вина підприємства  заключається в тому, що згідно діючого законодавства, а саме Закону України  «Про охорону праці», ст.153 КЗпП України, підприємство було зобов’язане створити безпечні та нешкідливі умови праці, але цього не зробило, тим самим допустило порушення норм законодавства та заподіяло  шкоду її здоров’ю.

    За висновком профпатологічної МСЕК  від 08.12.2003 р. їй  первинно та безстроково було встановлено  40%  втрати професійної працездатності, з яких 30% по деформуючому артрозу, 10% по варикозній хворобі,  та визнано інвалідом 3 группи  безстроково.

     З вини підприємства вона втратила своє здоров'я, працездатність, постійно відчуває фізичний біль,  переносить моральні страждання та переживання, наявність яких в наступному:  після ходьби на незначну відстань  у неї виникає отік ніг;  турбує масивний варікоз вен в області голені на задній верхній поверхні;  відчуває  біль із-за вузлів та старих тромбів;  вимушена постійно ховати під одежею  ноги, тому що із-за хвороби вони мають синюватий колір, а це дуже не зручно; турбує біль в плечових, ліктьових, колінних суглобах періодично гострого характеру;  внаслідок отриманого захворювання в неї з’явилося  запалення голені, яке періодично проявляється на шкірі ніг;  дуже важко присідати через больові відчуття та хруст в колінних суглобах,  через все вищевказане в неї виникає загальна втома та слабкість, постійно переслідуючий  біль дуже виснажує.

      Вона скаржиться на те, що вечорами вона довго не може заснути. Щоб хоч частково вгамувати біль  змушена постійно приймати ліки, а це відображається на її здоров’ї, значний відсоток якого вже й так втрачено працюючи тривалий час на підприємстві.

       Все це спричиняє їй моральні страждання та переживання, викликані пошкодженням  здоров'я. Раніше вона була підтримкою та опорою для своєї сім'ї, а тепер сама потребує допомоги, як фізичної, так і моральної. Це є причиною значного погіршення стосунків у її сім'ї. Також, із-за наслідків професійного захворювання вона вже не може виконувати в повному обсязі   свою   звичайну   роботу   вдома.

       Вона просить  стягнути   компенсацію  за  причинену їй моральну  шкоду   в  сумі  125000  гривень.  Вказана  сума   якимось  чином  зможе  компенсувати  її  страждання  та  переживання.  

       У судовому засіданні позивачка ОСОБА_2  не була присутня.

       Представник позивачки в судовому засіданні  позовні  вимоги ОСОБА_2  підтримав повністю, при  цьому  послався  на  обставини  вказані  в  позовній  заяві, також пояснив, що визначаючи розмір морального збитку, позивач виходив з проголошеного ст. 3 Конституції України визначення про те, що людина, її життя, здоров'я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Моральні страждання позивач випробовує з вини підприємства, яке неналежним чином забезпечило охорону праці працівників.

У зв'язку з професійними захворюваннями позивачці практично протипоказана важка фізична праця, особливо з  навантаженням на ноги. Вона страждає болем в області спини, онімінням обох рук від плечей до пальців, що не дозволяє повною мірою контролювати пальці рук. Постійно  страждає головними болями. відчуває значний біль в області колінних суглобів, через який вона не можє тривалий час знаходитися  в однієї позі.  При такому самопочутті у позивачці постійно пригнічений настрій.  Через придбані проф. захворювання і наслідки всього, вона стала нервовою, раздратованною, запальною, що відбилося на спілкуванні її з близькими, друзями.     Через поганий стан здоров'я  позивачка вимушена вести пасивний спосіб життя.  

  У зв’язку з професійним захворюванням позивачка втратила здоров’я та можливість повноцінно жити. Через професійне захворювання вона не може в повній мірі виконувати жиночу роботу по господарству. Вона відчуває себе неповноцінною людиною - зміни в укладі життя та постійна боротьба із захворюванням виснажила її нервову систему.  Позивачка неодноразово  звертався до лікувальних установ. Все це заподіює їй значні моральні страждання, через це  порушений її звичайний  життєвий устрій.

Для того, щоб поправити своє здоров'я позивачці  необхідне тривале лікування,   що вимагає великих матеріальних витрат.  Вона  вимушена витрачати  додаткові   зусилля  для  організації свого життя.

Він просить стягнути на користь позивачки з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 125000 грн.

      Представник відповідача – Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в   м. Кривому Розі Дніпропетровської області - проти позову заперечує і пояснила, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі втрати потерпілим професійної працездатності відшкодування моральної шкоди не передбачене. Фонд виплачує моральний збиток тільки за наявності факту спричинення моральної шкоди громадянинові МСЕК.  Даний факт встановлений відносно позивача не був.

    Крім того, у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.»  п. 22  ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 в частині  « відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку» Закону  України « Про  загальнообов’язкове державне соціальне  страхування від нещасного випадку  на виробництві та професійного  захворювання, які спричинили втрату працездатності ».  Законом України № 717 – V від  23.02.2007 р. внесено зміни до Закону України  «Про  загальнообов’язкове державне соціальне  страхування від нещасного випадку  на виробництві та професійного  захворювання, які спричинили втрату працездатності » , відповідно до яких всі норми даного закону , якими передбачалося виплата моральної шкоди – виключено. Фонд соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань  не повинен виплачувати позивачці моральну шкоду.

       Вислухавши представників сторін,  дослідивши  письмові матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

       При обговоренні питання про спричинення позивачці моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини спричинення шкоди, стан її здоров’я, наслідки  визвані  захворюванням, відсоток втрати професійної працездатності, вину підприємства в заподіянні шкоди, матеріальну шкоду,  спричинену встановленим професійним захворюванням.                  

      З трудової книжки випливає , що з  1970 р. по 1996 р.  позивачка працювала лаборантом-радіометристом, машиністом конвеєру, бункіровщицею, дробильницею у шахті «Нова» Рудоуправлінні імені Ілліча (далі – РУ ім. Ілліча) об’єднання «Дзержинськруда», шахті ім. Валявко РУ ім. Дзержинського об'єднання «Кривбасруда», правонаступником яких є Відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» (надалі – ВАТ «КЗРК»).  ( а.с. 6-10).    

     Рішенням ЛЕК Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 30.10.2003 р., їй було встановлено професійні захворювання діагноз:  варикозне розширення вен нижніх кінцівок з вираженими трофічними розладами і явищами тромбофлебіту ХВН – 2Б ст. ; восторонній плечолопатковий періартроз в сочетании  з артозом плечових суглобів ПФС 2 ст., деформуючим артозом колінних ПФС 2 ст. та ліктьових суглобів ПФС 1 ст., стійкий больовий синдром, порушення функції ходи.( а.с.12)

       21.11.2003 р. було проведено  розслідування   професійного захворювання позивача та складено Акт розслідування профзахворювання ( а.с.38). Комісією,  в  складі   представників: підприємства ВАТ « КЗРК », Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань, Саксаганської районної СЕС, міської лікарні № 4, згідно п. 15 встановлено,  що  причиною    профзахворювання  є  тривала робота в умовах важкої фізичної праці, несприятливого мікроклімата, а саме важкість праці – маса вантажу, який підіймався та переміщувався до 20 кг при нормі 10 кг, сумарний обіг вантажу за зміну від 2 до 5 тон. Також комісією, згідно п.  17 Акту розслідування профзахворювання встановлено, що винними в її профзахворюванні є адміністрація підприємства.

      За висновком профпатологічної МСЕК  від 08.12.2003 р. позивачці первинно та безстроково було встановлено  40%  втрати професійної працездатності, з яких 30% по деформуючому артрозу, 10% по варикозній хворобі,  та визнано інвалідом 3 группи  безстроково. ( а.с. 39).

     У суді встановлено, що позивачка  неодноразово знаходилась на стаціонарному, та амбулаторному лікуванні, що підтверджується виписними епікризами. При проходженні лікування їй двічі робили операцію: видаляли вени на ногах.     проте  стан  її здоров'я не поліпшується, вона потребує  тривалого  подальшого  лікування  і спостереження.  (а.с.12-38).                                

     Позивачці   призначено   Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі  одноразову допомогу в розмірі  10640 грн.   та провадяться виплати щомісячних страхових сум в розмірі  270 грн. 61 коп. , згідно постанови Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі  НОМЕР_1  від  12 грудня  2003 року, яка додається. ( а.с. 40-41).

        Отже,  в судовому засіданні встановлено, що позивачці при  виконанні   трудових  обов’язків   з  вини   підприємства,   спричинена   шкода  здоров’ю    -  встановлено  40% втрати  працездатності  безстроково,  встановлено 3 групу інвалідності,  при цьому вона   переносить фізичний  біль , моральні страждання та переживання . При вказаних  обставинах,  суд  вважає,  що від вищевказаного  у позивача  порушено звичайний  для  неї спосіб життя, вона   вимушена  витрачати  додаткові сили для організації свого життя, а при таких обставинах  переносить  моральні  страждання  та  переживання.

       Беручи до уваги, що обставини, викладені в позові, нашли документальне  підтвердження, встановлений факт спричинення моральної шкоди, суд вважає, що причинена  моральна  шкода   підлягає  компенсації.

        Суд також вважає, що в даному випадку відповідач повинен виплатити позивачеві моральну шкоду в зв’язку з тим, що на той час, коли позивачеві було встановлено стійка втрата професійної працездатності, а це було у  2003 р., згідно зі ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відшкодовувати заподіяний громадянам збиток від нещасних випадків, включаючи і моральну шкоду, покладено було на Відділення виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань м. Кривого Рогу.  Також рішенням Конституційного Суду України № 1-рп/2004 від 27.01.2004 року встановлено обов'язок Фонду відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, з втратою потерпілим професійної працездатності. Громадяни, яким встановлена  стійка втрата професійної працездатності мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.

     Той факт, що у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.»  п. 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» - в «частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку»», на думку суду не може бути прийнято до уваги. Згідно  рішень Конституційного Суду України № 6- рп/2007 р. від 09.07.2007 р. № 10-рп/2008 р. від 22.05.2008 р. « Конституційний Суд  України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти  їх  дію, чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює  протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина».    

     Зважаючи  на  те, що позивачці було встановлено 40 %  втрати професійної працездатності  безстроково, настання  3 групи  інвалідності ,  стан  її  здоров'я,  та   тяжкість вимушених  змін  в її житті,  характер  майнових  втрат,  тривалість  страждань  і переживань,  суд  вважає,  що компенсацію  за  заподіяного морального  ушкодження  слід  призначити у розмірі  24000 грн.,  що  буде  відповідати  тим  стражданням  і переживанням  які  зазнає  ОСОБА_2,  а в останній  частині позову позивачці слід відмовити.

                Згідно ст. 4 Декрету  Кабінету  Міністрів  України  «Про державне  мито» відділення  виконавчої  дирекції Фонду  соціального  страхування  від  нещасних  випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Кривому Розі і позивач  у справі  звільнені  від  державного  мита.

    Керуючись рішенням Конституційного суду від 27.01.2004 р. № 1-рп/2004 р., ст.ст. 21,28,34 Закону України „ Про загальнообов’язкове державне соціальне  страхування від нещасного випадку  на виробництві та професійного  захворювання, які спричинили втрату працездатності ”, ст. ст. 10,11, 27, 60, 213-215 ЦПК  України,, суд                                                            

                                                       В И Р І Ш И В  :                        

          Позов ОСОБА_2   задовольнити частково.

          Стягнуті з Відділення виковначої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань  України в м. Кривому Розі  Дніпропетровської області ( р/р № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України у Дніпропетровський  області, м. Дніпропетровськ, код 25913606) на користь ОСОБА_2   в рахунок відшкодування моральної шкоди 24000 грн.

           В останній  частині позову – відмовити.

           Стягнути з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних  випадків на виробництві  і професійних захворювань України в м.  Кривому Розі Дніпропетровської області на користь територіального управління державної судової адміністрації в Дніпропетровській оболасти  01 гривню  50 копійок в рахунок витрат на інформаційно-технічне забеспечення розгляду цивільної справи.

           Інші судові витрати  віднести  за рахунок держави.

           Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду  Дніпропетровської області на протязі 20 днів після надання заяви про його апеляційне оскарження, яка надається  до суду на протязі  10 днів після оголошення рішення.

          Після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає  законної чинності.

                                 Суддя:                               Н.М.Грищенко