Справа №_2-2248  

                                                                                                                                                         2009р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 жовтня 2009 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

                                 в складі: головуючого                             Грищенко Н.М.

                                      при секретарі                           Мельниченко К.В.

                                                представника позивача           ОСОБА_1

                                                представника відповідача       Голоцван Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом :

ОСОБА_2 до  Відкритого Акціонерного  Товариства  «Криворізький залізорудний комбінат», - про відшкодування моральної шкоди,

                                                                           в с т а н о в и в :

  Позивач ОСОБА_2 01.07.2009 р. звернувся до суду з  позовом до Відкритого Акціонерного  Товариства  «Криворізький залізорудний комбінат», - про відшкодування моральної шкоди.

  В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач посилається на те, що з 2001 р. по 24.09.2007 р. він працював прохідником на ш. ІНФОРМАЦІЯ_1 ВАТ «Кривбасруда», з 24.09.2007 р. він працює  ІНФОРМАЦІЯ_2.

 В наслідок порушення ст. 153 КЗпП України а ст. 13 Закону України «Про охорону праці» йому була заподіяна шкода його  здоров’ю.

  У зв'язку з цим,  він  12.09.2007 р. пройшов  огляд   у МСЕК, де  йому  було  встановлено первино 50 % втрати професійної  працездатності і третя група інвалідності. В подальшому в зв’язку зі станом  здоров'я він проходив огляд у 2008 р. і відповідно довідок МСЕК з 04.09.2008 р.,  відсоток втрати професійної працездатності і група інвалідності залишилась без змін.

  У зв'язку із заподіянням шкоди  Відділення виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  в м. Кривому Розі Постановою НОМЕР_1 від 26.11.2007 р. призначило йому щомісячні страхові виплати в розмірі 1647 грн. 26 коп., виходячи із середнього заробітку в сумі 3294 грн. 52 коп., що передували  до настання страхового випадку і відсотка втрати професійної працездатності. Крім того, цією  постановою йому було нараховане одноразова допомога в розмірі граничної суми – 33660  грн.

  У зв'язку зі шкідливими і тяжкими умовами праці він отримав професійне захворювання, і йому був встановлений наступний діагноз: радикулопатія  шийна і попереково-крижова з  вираженим (3 ст.) статико- динамічними порушеннями, стійким больовим і периферичним нейросудинним  синдромами, нейродистрофією у вигляді двостороннього плечолопаткового періартрозу  ПФС 2 ст., деф. Артрозу ліктьових і колінних суглобів ПФ 1-2 ст., та трофічними порушеннями на кистях.

  У зв'язку із профзахворюванням він часто перебуває на лікуванні, як на стаціонарному, так і на амбулаторному.

   Внаслідок професійного захворювання він постійно зазнає фізичного болю і страждань. Професійне захворювання спричинило погіршення реалізації його фізичних і  професійних можливостей. Стійкий біль та обмеження рухів в шийному та поперекових відділах хребта,  плечових, ліктьових і колінних суглобах, утруднення ходи, оніміння кінцевок, кашель, задишка при помірному фізичному навантаженні- все це  є наслідками його професійного захворювання , з якими він не може змиритися.

  В наслідок професійного захворювання він не може адаптуватися в теперішній розклад свого життя, він зазнає  фізичного болю навіть не виконуючи важкої фізичної праці, став роздратованим, невріноваженим, і відчуває себе інвалідом ще в молодому віці.

    З документів медичних установ,  встановлено, що йому протипоказана важка фізична праця і робота в умовах впливу  інших шкідливих факторів виробничого середовища. Він повинен періодично проходити курс  оздоровлення    і  санаторно-курортне лікування  в теплу  пору року,  і має потребу в періодичному   амбулаторному  і стаціонарному лікуванні. В стані його здоров’я  внаслідок професійного захворювання сталися незворотні зміни,  передумов  для поліпшення  стану  здоров'я  не має.    

    Він вважає, що  йому заподіяна моральна шкода. Він просить  стягнути на його  користь з відповідача моральну шкоду в сумі 120000 грн.

             У судовому засіданні позивач  ОСОБА_2 не був присутній.

             Представник позивача  на позовних вимогах ОСОБА_2 наполягає в повному обсязі, підтвердив обставини, вказані в позовній заяві, та пояснив, що позивач через отримане професійне захворювання відчуває себе неповноцінною людиною, відчуває себе тягарем в сім'ї. Він швидко утомлюється, він постійно зазнає фізичного болю і страждань, стійкий біль та обмеження рухів в шийному та  поперекових відділах хребта, плечових , ліктьових і колінних суглобах, утруднення ходи , оніміння кінцівок, він втрачає працездатність, і життя для нього стало суцільним стражданням.

Позивачеві протипоказана тяжка фізична праця та робота в умовах впливу інших шкідливих факторів виробничого середовища. При такому самопочутті у позивача постійно пригнічений настрій.  Через придбані проф. захворювання і наслідки всього, позивач став нервовим, роздратованим, запальним, що відбилося на спілкуванні його з близькими, друзями. Позивач протягом тривалого періоду страждає швидкою стомлюваністю. У зв'язку з необхідністю проходження курсів лікування на стаціонарі лікувальних установ, а також з - за швидкої стомлюваності і загальної слабкості він не має можливості приділяти належну увагу своїй сім'ї.  

Для того, щоб поправити своє здоров'я позивачеві  необхідне тривале лікування,   що вимагає великих матеріальних витрат.  Він  вимушений витрачати  додаткові   зусилля  для  організації свого життя.

Представник позивача  також пояснив, що визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, позивач виходив з положень статті 3 Конституції України, згідно якої людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Він просить стягнути з відповідача  на користь ОСОБА_2   120000 грн.

   Представник відповідача – ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат »  позов  не  визнав  та  суду  пояснив, що позивачем не  доведено  факт  заподіяння  йому моральної  шкоди,   не  надано  доказів які  підтверджують   глубину  фізичних  та  моральних  страждань,  погіршення  його  здібностей,  не  надано доказів  про перенесення  позивачем  моральних  страждань  та  переживань,  позивач  не  обґрунтував   розмір  моральних  страждань  та  переживань.

Передбачене ст.. 237-1 КЗпП України відшкодування моральної шкоди відповідачем не застосовується до осіб, що підлягають обов’язковому  соціальному страхуванню відповідно до Закону України „ Про  загальнообов’язкове державне соціальне  страхування від нещасного випадку  на виробництві та професійного  захворювання, які спричинили втрату працездатності ”. Саме такою особою і є позивач. Відповідно до Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках  працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я , пов’язане з виконання трудових обов’язків , встановлення факту спричинення моральної шкоди покладено на медико-соціальні експертні комісії. Такого висновку позивач суду не представив. З матеріалів, доданих до позовної заяви не вбачається, що позивач зазнав стресу, депресії чи інших негативних виявів свого стану в результаті професійного захворювання.

Також позивач не надав доказів, які б підтверджували факт спричинення моральної шкоди, наявність, характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких він зазнав, характеру немайнових втрат, а також -  про зміну образу і якості життя в зв’язку з професійними захворюваннями. Таким чином, ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» не повинен виплачувати позивачеві моральну шкоду.

             Вислухавши представників сторін,  дослідивши  письмові матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

             При обговоренні питання про спричинення позивачеві ОСОБА_2 морального збитку, суд враховує конкретні обставини спричинення шкоди, стан його здоров'я.

    Позивач ОСОБА_2 з 2001 р. по 24.09.2007 р. він працював прохідником на ш. ІНФОРМАЦІЯ_1 ВАТ «Кривбасруда», з 24.09.2007 р. він працює  ІНФОРМАЦІЯ_2,  що підтверджується копією трудової книжки ( а.с. 5-7).

    Було складено у зв'язку з цим акт НОМЕР_2 розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4 від 16.04. 2007 р.   ( а.с. 8-11), де вказано діагноз: радикулопатія  шийна і попереково-крижова з  вираженим (3 ст.) статико- динамічними порушеннями, стійким больовим і периферичним нейросудинним  синдромами, нейродистрофією у вигляді двостороннього плечолопаткового періартрозу  ПФС 2 ст., деф. Артрозу ліктьових і колінних суглобів ПФ 1-2 ст., та трофічними порушеннями на кистях.

   Також в Акті вказано, що позивач протягом 22 років 2 міс. працював  в умовах важкої фізичної праці, що перевищувала ГДН та несприятливого мікроклімату.

    Важкость праці відноситься до 3-го класу 2 ступеню шкідливості , що сказано в санітарно- гігієнійній характеристиці умов праці  ( а.с. 10-11).

   У зв'язку з цим, позивач  12.09.2007 р. пройшов  огляд   у МСЕК, де  йому  було  встановлено первино 50 % втрати професійної  працездатності і третя група інвалідності.( а.с.12).

   В подальшому в зв’язку зі станом  здоров'я він проходив огляд у 2008 р. і відповідно довідок МСЕК з 04.09.2008 р.,  відсоток втрати професійної працездатності і група інвалідності залишилась без змін. ( ас.13).

   У зв'язку із заподіянням шкоди  Відділення виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  в м. Кривому Розі Постановою НОМЕР_1 від 26.11.2007 р. призначило йому щомісячні страхові виплати в розмірі 1647 грн. 26 коп., та йому було нараховане одноразова допомога в розмірі граничної суми – 33660  грн. ( а.с. 23).

     У зв'язку із професійним захворювання ОСОБА_2 періодично перебуває на  лікуванні, як на стаціонарному, так і амбулаторному. З документів медичних установ,  встановлено, що йому протипоказана важка фізична праця й робота в умовах впливу  інших шкідливих факторів виробничого середовища. Позивач повинен періодично проходити курс  оздоровлення    й  санаторно-курортне лікування  в теплу  пору року,  і має потребу в періодичному   амбулаторному  й стаціонарному лікуванні,   передумовами  для  поліпшення стану  здоров'я  є   дотримання режиму. Згідно медичним документам  видно, що  у нього  виявлені зміни характеру, стан депресії, моральні переживання через погіршення здоров'я.  

            Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_2 практично протипоказана фізична праця,  пов'язана  з підняттям і перенесенням вантажів, речей.  При такому самопочутті у позивача постійно пригнічений настрій.  Через придбані проф. захворювання і наслідки всього, позивач став нервовим, роздратованим, запальним, що відбилося на спілкуванні його з близькими, друзями. Через поганий стан здоров'я  позивач не може здійснювати прогулянки,  вимушений вести пасивний спосіб життя.  Він не може справлятися з чоловічою роботою по будинку, не може бути твердою і надійною опорою своїй сім'ї.  

Всі незручності, пов'язані з проф. захворюванням   заподіює позивачеві моральні страждання, переживання. Позивачеві доводиться застосовувати додаткові зусилля для забезпечення його життєвих проблем.

              Суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен виплатити позивачеві моральну шкоду. Доводи відповідача ВАТ «КЗРК» про те, що він не є належним відповідачем по справі, а належним відповідачем повинно бути Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, і слід керуватися Законом України  „ Про  загальнообов’язкове державне соціальне  страхування від нещасного випадку  на виробництві та професійного  захворювання, які спричинили втрату працездатності ”, є безпідставними, оскільки  правовідносини сторін виникли у вересні 2007 року , тобто в період, коли  було скасовано ст. 28 та 34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності», відповідно яких обов’язок по відшкодуванню моральної шкоди покладено було на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.  

              Ст. 153 кодексу Законів про працю України встановлено, що « Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган».

     Ст. 173 кодексу законів про працю України  закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяна каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків.

     Ст. 237-1 кодексу законів про працю України   передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законніх прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих  зв,язків і вимагають  він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

        Беручи  до  уваги,  що обставини,   викладені  в  позові,  нашли  документальне  підтвердження,  встановлений   факт  спричинення   моральної  шкоди,    суд вважає,  що причинена  моральна  шкода  підлягає   відшкодуванню.  Обговорюючи  суму  за  причинену  моральну  шкоду, суд  враховує,   тяжкості  наступивши   наслідків  в  здоров’ї  позивача,  відсотків  втрати  працездатності – 50 %,  встановлення  інвалідності,   вважає   необхідним  назначити  позивачеві   компенсацію  в  рахунок відшкодування шкоди в розмірі 15000 гривень, а в останній  частини позову позивачеві слід відмовити.

    Керуючись ст. 4,13, Закону України «Про охорону праці», ст. 237-1 КЗпП України ст.ст. 1167,1168 ЦК України, рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. № 1-рп/2004 р., № 20-рп/2008 від  08.10.2008 р., Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. ( з доповненнями, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 р.), ст.ст. 10, 11, 27, 60, 119, 120, 213- 215 ЦПК України, , суд

В И Р І Ш И В:

     Позов ОСОБА_2  задовольнити частково.

     Стягнути з Відкритого Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_2  в рахунок відшкодування  моральної шкоди 15000 грн.

     В останній частині позову відмовити.

     Стягнути з Відкритого Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави судовий сбір в сумі 8 грн. 50 коп.

                  Стягнути з Відкритого Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь Територіального управління державної судової  адміністрації Дніпропетровської області витрати на інформаційно-технічне  забезпечення  судового розгляду  справи в сумі 01 грн. 50 коп.  

              Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду  Дніпропетровської області шляхом подання через Дзержинський районий суд м. Кривого Рогу заяви про апеляційне оскарження рішення суду  протягом 10 днів з дня проголошення рішення, та апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 днів  після подання заяви про його апеляційне оскарження.

    Після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає  законної  сили

                Суддя:                                             Н.М.Грищенко