Справа № 2а-1414/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 листопада 2009 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого – судді Прасолова В.М.
при секретарі – Горбуновій Л.С.
за участю представника позивачки – ОСОБА_1
та відповідача – ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, покладення зобов’язання виконати певні дії, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, покладення зобов’язання виконати певні дії.
В обґрунтування позову наводить наступне. Згідно процедури придбання цільових, іменних облігацій під придбання квартири, 10 жовтня 2006 року, вона – ОСОБА_4, як покупець, уклала з Акціонерним банком «Банк регіонального розвитку», як продавцем, договір № К-841 купівлі-продажу цінних паперів. Згідно п.1.2.1. укладеного договору, вид цінного паперу – облігація безпроцентна (цільова) іменна. Згідно п.1.2.3. укладеного договору, емітентом виступило Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто». Згідно п.1.2.5. укладеного договору, номінал 1 облігації - 22,20грн., згідно п.1.2.6. кількість цінних паперів – 5242 штуки. Згідно п.1.3. укладеного договору, ціна договору, тобто загальна договірна вартість цінних паперів складала 283068грн., внаслідок чого на момент укладення цього договору договірна вартість одного цінного паперу (облігації) дорівнювала 54,00грн.
На виконання вимог п. 2.1.3. укладеного договору, у підтвердження повного виконання своїх зобов’язань, 03 листопада 2006 року передала АБ «Банк регіонального розвитку» реквізити рахунку у цінних паперів, на який мають бути зараховані цінні папери. Крім того, 03 листопада 2006 року здійснила повну оплату договірної вартості цінних паперів у сумі 283068грн. і таким чином повністю розрахувалася за укладеним договором.
Одночасно з укладанням договору № К-841 купівлі-продажу цінних паперів, в той же день, тобто 10 жовтня 2006 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто» та нею був укладений договір № 10/192/06 про резервування квартири, а саме: однокімнатної квартири № 73, загальною площею 52,42 кв.м., житловою площею 20,80 кв.м., розташованої на 3-му поверсі, район забудови – м. Вишневе Київської області, адреса - вул. Жовтнева, 21А.
03 листопада 2007 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_5, у зв’язку з чим змінила прізвище. У зв’язку зі зміною прізвища, 28 лютого 2008 року між ТОВ «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто» та нею була укладена додаткова угода № 1 до раніше укладеного договору № 10/192/06 про резервування квартири, згідно якої у договорі № 10/192/06 про резервування квартири були внесені зміни щодо моїх реквізитів, а саме стосовно мого прізвища.
21 липня 2008 року, на підставі довіреності від 21.07.2008 року, уповноважила ТОВ «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто» вирішувати усі необхідні питання, що пов’язані з оформленням її права власності на квартиру АДРЕСА_1.
22 липня 2008 року, згідно акту передачі ключів від квартири, укладеного між мною та ТОВ «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто», отримала ключі від зазначеної квартири. З вказаного акту вбачається, що реквізити квартири, зазначені у договорі № 10/192/06 про резервування квартири, а саме стосовно номерів квартири та будинку, а також і найменування вулиці були будівельною адресою.
28 листопада 2008 року, згідно акту приймання-передачі правовстановлюючих документів на квартиру, ТОВ «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто» передало їй оригінали технічного паспорту, свідоцтва про право власності та витяг про реєстрацію права власності на квартиру № 79 за адресою: м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 17-А.
27 жовтня 2009 року звернулася до відповідача з метою посвідчити договір дарування належної їй квартири на ім’я батька, однак постановою від 27.10.2009 року їй було відмовлено у зв’язку з тим, що відсутня згода її чоловіка на відчуження нерухомості набутої в період перебування в зареєстрованому шлюбі.
З даною постановою повністю не згода, оскільки вважає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України, вказана квартира є її особистою приватною власністю, так як є майном, набутим нею за час шлюбу, але за кошти, які належали їй особисто. На час придбання нею облігацій будь з ким з чоловіків однією сім’єю не проживала.
Відповідно до ст. 46 Закону України «Про нотаріат», якщо нотаріус вважав, що подані нею документи не підтверджують факт придбання квартири за рахунок її коштів, він зобов’язаний був витребувати необхідні документи. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в України це система органів і посадових осіб, на які покладено обов’язок посвідчувати права та вчиняти інші нотаріальні дії з метою надання їм юридичної вірогідності. Таким чином, виконуючи свої обов’язки, нотаріуси здійснюють публічно-правову діяльність. Тому, спір між нею та нотаріусом є публічно-правовим.
Просить визнати протиправною відмову приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 у посвідченні договору дарування однокімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 та зобов’язати приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 посвідчити договір дарування однокімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 між ОСОБА_3 (як дарувальником) та ОСОБА_6 (як обдарованим).
У судовому засіданні представник позивачки повністю підтримала позов і в своїх поясненнях підтвердила зміст позову. Змінювати, уточнювати, доповнювати позов, подавати додаткові докази не бажає.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав повністю та пояснив, що вважає свої дії такими, що відповідають вимогам закону, оскільки на момент надання позивачкою документів з метою посвідчення договору дарування ним було з’ясовано, що позивачка перебуває у шлюбі. Крім того, ним було з’ясовано, що дата придбання квартири припадає на час її перебування у шлюбі.
У судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні письмові докази: постанова (а.с.6), процедура (а.с.8), договір купівлі-продажу (а.с.9), договір про резервування (а.с.12-13), додаткова угода (а.с.14), розпорядження (а.с.15), договір про відкриття рахунку (а.с.16-17), розпорядження (а.с.18), виписка (а.с.19), розпорядження (а.с.20), акт (а.с.21), свідоцтво про право власності (а.с.22), витяг про реєстрацію (а.с.23), свідоцтво про шлюб (а.с.24), лист (а.с.29), довіреність (а.с.31), акт передачі (а.с.33, 34, 35), акт приймання-передачі (а.с.36), технічний паспорт (а.с.37-39), рішення виконкому (а.с.44-46).
На підставі ст. 86 КАС України, оцінивши безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає встановленими наступні обставини.
При цьому, суд керується вимогами ст.71 ч.2 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
10 жовтня 2006 року, позивачка, як покупець, уклала з Акціонерним банком «Банк регіонального розвитку», як продавцем, договір № К-841 купівлі-продажу цінних паперів. Згідно п.1.2.1. укладеного договору, вид цінного паперу – облігація безпроцентна (цільова) іменна. Згідно п.1.2.3. укладеного договору, емітентом виступило Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто». Згідно п.1.3. укладеного договору, ціна договору, тобто загальна договірна вартість цінних паперів складала 283068грн. Вказані обставини підтверджуються договором (а.с.9).
10 жовтня 2006 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто» та позивачкою був укладений договір № 10/192/06 про резервування квартири, а саме: однокімнатної квартири № 73, загальною площею 52,42 кв.м., житловою площею 20,80 кв.м., розташованої на 3-му поверсі, район забудови – м. Вишневе Київської області, адреса - вул. Жовтнева, 21А, що підтверджується договором (а.с.12-13).
На виконання п. 2.1.1. укладеного договору, 03 листопада 2006 року позивачка здійснила повну оплату договірної вартості цінних паперів у розмірі 283068грн., що підтверджується актом виконаних зобов’язань (а.с.21).
На виконання п. 2.1.3. укладеного договору, у підтвердження повного виконання своїх зобов’язань, позивачка 03 листопада 2006 року передала АБ «Банк регіонального розвитку» реквізити рахунку у цінних паперів, на який мають бути зараховані цінні папери, що вбачається з акту виконаних зобов’язань (а.с.21).
03 листопада 2007 року позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_5, у зв’язку з чим змінила прізвище, що підтверджується свідоцтвом (а.с.24). У зв’язку зі зміною прізвища, 28 лютого 2008 року між ТОВ «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто» та позивачкою була укладена додаткова угода № 1 до раніше укладеного договору № 10/192/06 про резервування квартири, згідно якої у договорі № 10/192/06 про резервування квартири були внесені зміни щодо її реквізитів стосовно прізвища, що вбачається з додаткової угоди (а.с.14).
21 липня 2008 року, на підставі довіреності від 21.07.2008 року, уповноважила ТОВ «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто» вирішувати усі необхідні питання, що пов’язані з оформленням її права власності на квартиру АДРЕСА_1.
31 липня 2008 року рішенням виконавчого комітету Вишневої міської ради на позивачку, як на особу, що приймала участь у будівництві житлового комплексу по вул. Машинобудівників, 17А в м. Вишневе, було оформлено право приватної власності на квартиру АДРЕСА_3, що підтверджується рішенням (а.с.44-46).
17 листопада 2008 року виконавчим комітетом Вишневої міської ради позивачці було видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_3.
21 листопада 2008 року позивачка зареєструвала право власності на квартиру АДРЕСА_3 у КП «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області», що підтверджується витягом (а.с.23).
З метою укладення договору дарування квартири № 79 за адресою: м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 17-А, позивачка звернулася до відповідача, який 27 жовтня 2009 року виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії – посвідченні договору дарування, що встановлено постановою (а.с.6).
Встановленим фактам та обставинам відповідають такі правовідносини, які регулюються нормами СК України, Закону України «Про нотаріат».
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, є майно, набуте нею за час шлюбу, але за кошти, які належали їй особисто.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка згідно процедури придбання цільових, іменних облігацій під придбання квартири, 10 жовтня 2006 року, як покупець, уклала з Акціонерним банком «Банк регіонального розвитку», як продавцем, договір № К-841 купівлі-продажу цінних паперів, на виконання умов якого здійснила повну оплату договірної вартості цінних паперів у сумі 283068грн. - 03 листопада 2006 року. Крім того, позивачка 10 жовтня 2009 року уклала з ТОВ «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто» договір № 10/192/06 про резервування квартири, предметом якого було закріплення за позивачкою та передача позивачці квартири при погашенні Пакету Облігацій Товариства, кількість та вартість яких передбачена договором № К-841 купівлі-продажу цінних паперів.
Оскільки позивачка стала власницею квартири № 79 за адресою: м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 17А у період шлюбу, тобто 21 листопада 2008 року, однак ця квартира була придбана нею за рахунок коштів, які належали їй особисто, шляхом сплати договірної вартості цінних паперів у сумі 283068грн. - 03 листопада 2006 року, тобто до укладення шлюбу, суд приходить до висновку про те, що зазначена квартира є майном набутим позивачкою за час шлюбу, але за кошти, які належали їй особисто.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в України це система органів і посадових осіб, на які покладено обов’язок посвідчувати права та вчиняти інші нотаріальні дії з метою надання їм юридичної вірогідності.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про нотаріус», нотаріус зобов'язаний сприяти громадянам у
здійсненні їх прав та захисті законних інтересів.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси у своїй діяльності керуються законами України.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про нотаріат», нотаріус має право: витребувати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій. Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про нотаріат», нотаріус має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.
У судовому засіданні встановлено, що позивачка 27 жовтня 2009 року звернулася до відповідача з проханням посвідчити договір дарування квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, своєму батькові ОСОБА_6
Постановою від 27 жовтня 2009 року відповідач відмовив позивачці у вчиненні нотаріальної дії – посвідченні договору дарування зазначеної квартири у зв’язку з відсутністю згоди її чоловіка на відчуження нерухомості, набутої у період перебування у зареєстрованому шлюбі.
Право на оскарження відмови у її вчиненні, має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.
Відповідно до п. 45 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 року, договір щодо розпорядження майном, що подається для нотаріального посвідчення, може бути посвідчений нотаріусом без
згоди другого з подружжя у разі, якщо з правовстановлювального документа, договору, укладеного між подружжям, свідоцтва про шлюб та інших документів випливає, що зазначене майно є особистою
приватною власністю одного з подружжя, тобто набуте, зокрема, за кошти, які належали їй (йому) особисто.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні
оскаржуються до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 46 Закону України «Про нотаріат», неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.
Приймаючи до уваги, що у судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_4 є майном набутим позивачкою за час шлюбу, але за кошти, які належали їй особисто, однак відповідач не вжив заходів для встановлення вказаної обставини, суд вважає за можливе визнати постанову про відмову у посвідченні договору дарування протиправною та зобов’язати відповідача посвідчити договір дарування квартири, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Машинобудівників, 17А/79.
Вислухавши пояснення представника позивачки, відповідача, дослідивши письмові докази, суд на підставі ст.10 КАС України, відповідно до якої усі учасники адміністративного процесу є рівними, та ст.11 КАС України, у відповідності до якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, у межах позовних вимог, вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
Керуючись ст. 57 СК України, ст. ст. 1,4,5,7, 46,50 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 6, 10, 11, 86, 158, 161, 162, 163 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 – задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 у посвідченні договору дарування однокімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2.
Зобов’язати приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 посвідчити договір дарування однокімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 між ОСОБА_3 (як дарувальником) та ОСОБА_6 (як обдарованим).
На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови або в разі проголошення резолютивної частини – протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя: В.М. Прасолов