№2а-420/09
ПОСТАНОВА
Іменем України
12 жовтня 2009 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області, як місцевий адміністративний суд у складі:
Головуючого Багбая Є.Д.
при секретарі Чорній О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ІДПС ДАІ з обслуговування території м. Дніпродзержинськ УДАІ ГУ УМВС України в Дніпропетровській області прапорщика міліції ОСОБА_2 про визнання постанови про адміністративне порушення незаконною, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1. звернувся до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, як місцевого адміністративного суду з адміністративним позовом до інспектора ІДПС ДАІ з обслуговування території м. Дніпродзержинськ УДАІ ГУ УМВС України в Дніпропетровській області прапорщика міліції ОСОБА_2 про визнання постанови про адміністративне порушення незаконною. На обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 21 травня 2009 року відносно нього відповідачем було винесено постанову АЕ №178315 по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої 21 травня 2009 року о 17.50 годин в м. Дніпродзержинськ Элізаветівське шосе ОСОБА_1. керуючи автомобілем марки «Мерседес Бенц» держ .№ НОМЕР_1 рухався по дорозі яка має дві смуги в одному напрямку у лівій смузі при вільній правій без потреби чим порушив правила рядності. На ОСОБА_1. накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень на користь держави. Позивач вважає постанову не законною та просить її скасувати, оскільки йому не було роз’яснено його прав, а саме щодо можливості оскарження дій відповідача, крім того отримавши постанову та вивчивши її зміст позивач побачив, що не вказаний пункт ПДД України який він порушив. Крім того місцем порушення зазначено м. Дніпродзержинськ Э лізаветівське шосе, що взагалі не зрозуміле місце вчинення правопорушення, оскільки вищезазначеного шосе в місті не існує.
В судове засідання позивач не з ’ явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі просить задовольнити позов на підставі викладеного в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з ’ явився, неодноразово викликався в судове засідання, заперечень проти позову суду не надавав. Про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надавав. Оскільки ст. 122 КАС України передбачено що справа повинна бути розглянута в розумні строки, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності належним чином повідомленого відповідача по справі на підставі наявних доказів по справі. Крім того, в ідповідно до вимог ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача — суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Судом досліджені письмові докази по справі:
- копія постанови про адміністративне правопорушення /а.с. 3/, згідно якої підтверджується винесення постанови за правопорушення відносно позивача по справі;
Суд дослідивши матеріали справи, з’ясувавши обставини справи, вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню зі слідуючих підстав.
Судом встановлено, що 21 травня 2009 року відносно позивача ОСОБА_1. відповідачем- інспектором ІДПС РДПС ВДАІ м. Дніпродзержинськ прапорщиком міліції ОСОБА_2 було винесено постанову АЕ №178315 по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої 21 травня 2009 року о 17.50 годин в м. Дніпродзержинськ Элізаветівське шосе ОСОБА_1. керуючи автомобілем марки «Мерседес Бенц» держ .№ НОМЕР_1 рухався по дорозі яка має дві смуги в одному напрямку у лівій смузі при вільній правій без потреби чим порушив правила рядності. На ОСОБА_1. накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень на користь держави. Позивач вважає постанову не законною та просить її скасувати, оскільки йому не було роз’яснено його прав, а саме щодо можливості оскарження дій відповідача, крім того отримавши постанову та вивчивши її зміст позивач побачив, що не вказаний пункт ПДД України який він порушив. Крім того місцем порушення зазначено м. Дніпродзержинськ Э лізаветівське шосе, що взагалі не зрозуміле місце вчинення правопорушення, оскільки вищезазначеного шосе в місті не існує.
Згідно ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи , вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.252 КУпАП, Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 288 КУАП прямо передбачає оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в районний у місті суд в порядку визначеному КАС України.
Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» - Звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Згідно з п. 2.10. Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом МВС України від 22.02.2001 N 185:
Усі реквізити постанови заповнюються розбірливим почерком українською мовою .
Згідно з п. 2.11. Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом МВС України від 22.02.2001 N 1852.11. У постанові обов'язково проставляється число, місяць, рік і місце її винесення. Указується посада, найменування органу внутрішніх справ, звання, прізвище та ініціали посадової особи, яка розглядала матеріали адміністративної справи і винесла постанову. У розділі про відомості стосовно особи, яка вчинила правопорушення, зазначається повністю (без скорочень) її прізвище, ім'я та по батькові, число, місяць і рік народження, а також адреса місця народження, фактичне місце проживання особи на час вчинення правопорушення, найменування підприємства, установи, організації, де вона працює або навчається і посада; указується документ, який засвідчує особу.
У розділі "ВСТАНОВИВ" вказується число, місяць, рік, час скоєння адміністративного правопорушення, прізвище та ініціали особи, яка його вчинила, викладаються обставини і суть скоєного правопорушення , установлені при розгляді матеріалів адміністративної справи. Зазначається стаття КУпАП, яка передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.
У розділі "ПОСТАНОВИВ" посадова особа, яка розглядала матеріали адміністративної справи, виносить постанову про накладення адміністративного стягнення (попередження, штраф із зазначенням суми).
Згідно ст.69 КАСУ, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ч.2,3,4 ст.70 КАСУ,Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України, В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову..
Згідно ч.3 ст.143 КАС України, якщо доданий до справи або наданий суду особою, яка бере участь у справі, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності або є фальшивим, особа, яка бере участь у справі, може просити суд виключити його з числа доказів і
вирішувати справу на підставі інших доказів...
З огляду на викладене, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, суд не може прийняти до уваги як доказ по справі віщезазначену постанову, оскільки остання винесена в порушення вимог закону, а саме з тексту не зрозуміле прізвище посадової особи яка винесла постанову, не зрозуміло місце вчинення правопорушення, суть правопорушення, оскільки вищезазначене правопорушення, а саме порушення рядності не передбачено ст. 122 ч. 2 КУпАП, не зазначено пункт ПДР України який порушений позивачем.
Суд дійшов висновку, що відповідачем допущено порушення законодавства при винесенні постанови про адміністративне правопорушення, оскільки він не в повному обсязі виконав вимоги закону щодо з’ясування обставин правопорушення та не виконав всіх вимог щодо здійснення дій щодо доведеності вини позивача у скоєнні правопорушення. В матеріалах справи достатніх доказів суд не знайшов, постанова про адміністративне правопорушення не може бути прийнята судом як беззаперечний доказ вини правопорушника, крім того заперечень проти позову відповідач суду не надав, додаткових доказів також суду надано не було. На вимогу суду не надано матеріали адміністративної справи, згідно яких та інших доказів суд міг би зробити інші висновки по справі. З увагою на встановленні в судовому засіданні обставини та визначені відповідно до них правовідносини, з урахуванням вимог чинного законодавства України та встановленого порядку в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, приймаючи до уваги той факт, що будь-які відомості які б спростовували надані позивачем докази у суду відсутні та надані не були, з оглядом на відсутність заперечень проти позову з боку відповідача, суд приходить до висновку, що задоволення позову не суперечить закону та не порушає права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вимоги позивача є обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.
Керуючись ст. ст. 11,14,70,71,72,86,159-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ІДПС ДАІ з обслуговування території м. Дніпродзержинськ УДАІ ГУ УМВС України в Дніпропетровській області прапорщика міліції ОСОБА_2 про визнання постанови про адміністративне порушення незаконною – задовольнити повністю .
Скасувати постанову АЕ №178315 від 21 травня 2009 року інспектора взводу ІДПС РДПС ВДАІ м. Дніпродзержинська УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 за скоєння адміністративного правопорушення за ст. 122 ч.2 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави в розмірі чотириста двадцять п’ять гривень.
Адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення за ст. 122 ч.2 КУпАП від 21 травня 2009 року – закрити.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до адміністративного суду апеляційної інстанції Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дати виготовлення повного тексту постанови та шляхом подачі апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції Дніпропетровської області через суд першої інстанції та безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції Дніпропетровської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 14 жовтня 2009 року.
Суддя Є.Д. Багбая