Справа  № 2-3063/09

РІШЕННЯ

Іменем України

            28 жовтня 2009 року     Індустріальний районний суд м.  Дніпропетровська

у складі:

головуючого судді                                                                   Грищенко В.М.

при секретарі                                                                           Демченко О.Г.,

            розглянувши  у відкритому   судовому  засіданні в залі суду в м.   Дніпропетровську   справу  за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Амур-Нижньодніпровський відділ ДВС Дніпропетровського міського управління юстиції  “Про стягнення заборгованості по аліментам, про стягнення неустойки”, -

ВСТАНОВИВ:

            Позивачка у вересні 2009 року звернулася до суду із зазначеним позовом, де вказує, що за рішенням Індустріального районного суду  м. Дніпропетровська від 25.05.1995 року з відповідача на її користь стягувалися аліменти на утримання синаОСОБА_3 до його повноліття, однак відповідач ухилявся від сплати аліментів, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 1761,35 грн. За рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15.05.2008 року з відповідача на її користь стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3, на весь час його навчання, однак відповідач продовжує ухилятися від сплати аліментів, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 6234,97 грн. Зазначені суми заборгованості по аліментам позивачка просить стягнути з відповідача у примусовому порядку. Просила стягнути неустойку за прострочення сплати аліментів за рішенням суду від 25.05.1995 року у розмірі 8769,78 грн., та за рішенням суду від 15.05.2008 року у розмірі 13774,60 грн. Також просила стягнути з відповідача понесені нею витрати за надання правової допомоги у розмірі 300 грн.

           У судовому  засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити.

           Відповідач у судовому  засіданні позов визнав частково та пояснив, що за рішенням суду від 25.05.1995 року заборгованість по аліментам виникла у зв’язку зі скрутним матеріальним становищем. Стосовно заборгованості по аліментам, які стягуються за рішенням суду від 15.05.2008 року, пояснив, що він взагалі не знав про ухвалення зазначеного рішення, оскільки рішення було постановлено без його участі у заочному порядку, та його було позбавлено права на захист його законних інтересів. 19.10.2009 року ним було подано заяву про перегляд заочного рішення по справі № 2-1520/08 від 15.05.2008 року, та до сьогодні заяву не розглянуто, а оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості по аліментам є похідними від позовних вимог про встановлення аліментних зобов’язань, тому вважає, що в цій частині позовні вимоги не підлягають розгляду. Суму пені не визнав, оскільки заборгованість по аліментам виникла у зв’язку зі скрутним матеріальним становищем, а не в зв’язку з його категоричною відмовою від сплати аліментів.  

             Представник третьої особи у судовому засіданні просила постановити рішення на розсуд суду.  

            Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін , вважає , що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.          

            Судом встановлено, що сторони  знаходились у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 16.03.2004 року, від сумісного життя сторони мають повнолітнього сина  – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

            За рішенням Індустріального районного суду  м. Дніпропетровська від 25.05.1995 року з відповідача на користь позивачки стягувалися аліменти на утримання сина до його повноліття. Однак відповідач ухилявся від сплати аліментів, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 1761,35 грн., що підтверджується довідкою Амур-Нижньодніпровський відділ ДВС ДМУЮ № 1314-6248 від 20.07.2009 року (а.с 10).

            За заочним рішенням Індустріального районного суду  м. Дніпропетровська від 15.05.2008 року з відповідача на користь позивачки стягуються аліменти на утримання сина у розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу) на весь час його навчання, починаючи стягнення з 21.04.2009 року . Однак відповідач ухиляється від сплати аліментів, у зв'язку з чим станом на 01.08.2009 року утворилася заборгованість у розмірі 6234,97 грн., що підтверджується довідкою Амур-Нижньодніпровський відділ ДВС ДМУЮ № 12/145 (а.с 10).

            19.10.2009 року до суду від відповідача ОСОБА_2. надійшла заява про перегляд заочного рішення від 15.05.2008 року по справі № 2-1520/08  за позовомОСОБА_1. до ОСОБА_2. про стягнення аліментів. На момент ухвалення рішення зазначену заяву не розглянуто.

            В силу ст. 194 СК України аліменти можуть бути стягнені по виконавчому листу за минулий час, але не більш ніж за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа  до виконання. Заборгованість по аліментам погашається за заявою платника шляхом утримання з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх отримання або стягується за рішенням суду. Заборгованість по аліментам стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.  

           Згідно ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів  має право на стягнення неустойки (пені). У даному випадку відповідач не ухилявся від сплати аліментів, а заборгованість по аліментам у розмірі 1761,35 виникла у зв’язку зі скрутним матеріальним становищем, в якому він знаходився на той час.

             Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги в частині стягнення заборгованості по аліментам по виконавчому листу № 12-124 від 25.05.1995 року у розмірі 1761,35 грн. законні, обґрунтовані і тому підлягають задоволенню. Інші заявлені вимоги не законні та не доказані, і тому задоволенню не підлягають.  

            Згідно квитанції № 28 від 27.08.2009 року позивачкою за надання правової допомоги було сплачено 300 грн., які на підставі ст. 84 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на її користь.

            Оскільки позовні вимоги позивачки задоволено частково, на підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.  

             Керуючись ст. ст. 194, 195, 196 СК України, ст. ст. 3, 7, 14, 57, 58, 88, 197, 208, 212, 214, 215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

            Позовні вимоги  ОСОБА_1 задовольнити частково.

             Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по аліментам по виконавчому листу № 12-124 від 25.05.1995 року  в розмірі 1761,35 грн.

            Стягнути з  ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати за надання правової допомоги у розмірі 300 грн.  

             Стягнути з  ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.  

            В іншій частині позову відмовити.

            Рішення може  бути оскаржено в апеляційному порядку  до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом  подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього  протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя:                                                                  В.М.Грищенко