Справа №22-1148/2006 р.                                     Головуючий у 1-ій інстанції Бельченко Л.А.

Категорія   27                                                    Суддя - доповідач Власенко Л.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

7 грудня 2006 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

Головуючого - Дяченка В.М.

Суддів              - Власенко Л.І., Кочегарової Л.М.

При секретарі - Фїк К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 12 жовтня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Новоазовського районного суду Донецької області від 12 жовтня 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1- до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди - відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності

та відшкодування моральної шкоди задоволено частково.                                 

Постановлено зобов'язати ОСОБА_1 принести публічне вибачення ОСОБА_2 та стягнути з ОСОБА_1 на її користь у відшкодування моральної шкоди - 300 грн., витрат на правову допомогу - 200 грн., витрат на інформаційно -технічне забезпечення-15 грн., судовий збір -17 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить зазначене рішення скасувати, постановити нове рішення про задоволення його позову та про відмову у позові ОСОБА_2. Посилається на незаконність постановленого рішення суду, на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1, який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення ОСОБА_2, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повної і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, і це підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 є ІНФОРМАЦІЯ_1.

28 вересня 2005 року вона звернулася з письмовою заявою до голови територіальної організації ветеранів м. Новоазовська, в якій просила розібратися в конфліктній ситуації, що виникла між нею та ветераном ОСОБА_1

Крім того, 2 березня 2006 року під час зустрічі з народним депутатом України ОСОБА_3, в приміщенні Новоазовського РБК ОСОБА_1 прилюдно заявив, що ОСОБА_2 вкрала 15000 грн., які належать ветеранській організації.

Відмовляючи у позові ОСОБА_1, суд виходив про відсутності підстав для задоволення його позову, що позивачем не надано суду відповідних доказів на обґрунтування позовних вимог.

Задовольняючи частково зустрічний позов ОСОБА_2 суд виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 розповсюджував відносно ОСОБА_2 відомості, що не відповідають дійсності, чим принижують її честь та гідність.

Моральна шкода була визначена судом в розмірі 300 грн. з урахуванням порушених особистих немайнових прав позивачки ОСОБА_2

Такі висновки суду є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст. 28 Конституції України кожен має право на повагу його честі та гідності.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка її поширила. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Як вбачається зі змісту заяви від імені ОСОБА_2 на адресу голови територіальної організації ветеранів від 28 вересня 2005 року, вона ставить питання про те, чому ОСОБА_1 користується своїми пільгами більше ніж інші ветерани, що він постійно негативно критикує її діяльність, погрожує їй.

Посилання ОСОБА_1 про негативні висловлювання ОСОБА_2 в зазначеній заяві щодо незаконного отримання ним нагород, щодо приниження його бойових заслуг перед державою, що він є „користолюбцем" і це принижує його честь, гідність і ділову репутацію як людини - не відповідають дійсності.

Висновки суду, про відмову ОСОБА_1 у задоволенні його позову, ґрунтуються на тих обставинах, які були доведені позивачем ОСОБА_1 у судовому засіданні.

Разом з тим, задовольняючи позов ОСОБА_2, суд правильно виходив з того, що факт заяви ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 вкрала 15000 грн., які належать ветеранській організації, мав місце. Проти цього не заперечував і сам ОСОБА_1.

Про те, що зазначений факт є вигаданим і повністю не відповідає дійсності, підтверджується І актом ревізії фінансово - господарської діяльності ветеранської організації від 6 січня 2006 року, з якої вбачається, що порушень фінансової дисципліни не виявлено (а.с. 40-43)

Зазначені ствердження ОСОБА_1 принижують її честь, гідність і ділову репутацію як людини. Діями відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 завдана моральна шкода, що полягає в тому, що вона зазнала значних моральних страждань від публічних звинувачень її у протиправній діяльності.

Задоволення частково позову про відшкодування моральної шкоди в розмірі 300 грн., відповідає вимогам ст. 280 ЦК України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія

суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Новоазовськоґо районного суду Донецької області від 12 жовтня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий:

Судді: