Справа №22-1187/2006 р. Головуючий у 1-ій інстанції Пантелєєв Д.Г.
Категорія 12 Суддя -доповідач Власенко Л.І.
У X В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 грудня 2006 року.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:
Головуючого - Дяченка В.М.
Суддів - Власенко Л.І., Ігнатоля Т.Г.
При секретарі - Жило І.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Морський бізнес та юридичні послуги" (Далі ТОВ „Морський бізнес та юридичні послуги") про виселення та за зустрічним позовом ТОВ „Морський бізнес та юридичні послуги" до ОСОБА_1 про визнання угоди дійсною за апеляційною скаргою „Морський бізнес та юридичні послуги" на рішення Приморського районного суду міста Маріуполя від 24 жовтня 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя від 24 жовтня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, а в задоволенні зустрічного позову ТОВ „Морський бізнес та юридичні послуги" - відмовлено.
Постановлено виселити ТОВ „Морський бізнес та юридичні послуги" з квартири АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі директор ТОВ „Морський бізнес та юридичні послуги" просить зазначене рішення суду скасувати, постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 про виселення у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог та відсутністю предмета спору. Справу за зустрічним позовом ТОВ „Морський бізнес та юридичні послуги" виділити у самостійне провадження та повернути на новий розгляд до суду першої інстанції.
Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, а саме ст. ст. 387, 391 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника ТОВ „Морський бізнес та юридичні послуги" - Шестерик Ю.Ю., яка підтримала доводи апеляційної скарги, заперечення представників ОСОБА_1 - ОСОБА_2, ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд виділяє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено і це підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 на підставі біржового контракту НОМЕР_1 від 19 грудня 1996 року придбав у власність квартиру АДРЕСА_1.
Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя від 1 липня 2004 року, яке залишено без зміни ухвалою апеляційного суду Донецької області від 19 січня 2006 року, за ОСОБА_1 визнано право власності на спірну квартиру.
З грудня 1996 року за усною згодою з ОСОБА_1, відповідач ТОВ „Морський бізнес та юридичні послуги" користується спірним приміщенням.
На неодноразові письмові попередження директору ТОВ „Морський бізнес та юридичні послуги" про звільнення приміщення, відповідач продовжує їм користуватися.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ТОВ „Морський бізнес та юридичні послуги", суд першої інстанції виходив з того, що право власності на спірне примушення було порушено відповідачем ТОВ „Морський бізнес та юридичні послуги" і на підставі вимог ст. ст. 387, 391 ЦПК України право власника повинно бути захищено.
У задоволенні зустрічного позову було відмовлено у зв'язку з відсутністю законних на то підстав.
Такий висновок суду є обґрунтованим, відповідає матеріалам справи та вимогам закону.
Відповідно до ст. ст. 387, 391 ЦПК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на підставі рішення Приморського районного суду м. Маріуполя від 1 липня 2004 року, а раніше на підставі біржового контракту НОМЕР_1 від 19 грудня 1996 року, який діяв на той час і не був ніким скасований ( а.с. 10-16 т.1 та а.с. 137 т.1).
Посилання апелянта на незаконність договору купівлі - продажу спірного приміщення та на відсутність спору у справі є безпідставними і висновків суду не спростовують.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або може призвести до правильного вирішення справи
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ТОВ „Морський бізнес та юридичні послуги" - відхилити. Рішення Приморського районного суду м. Маріуполя від 24 жовтня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили, шляхом подачі касаційної
скарги безпосередньо до Верховного Суду України.