Справа №22-19/2007 р.                                          Головуючий у 1-ій інстанції Шатілова Л.Г.

Категорія  23                                      Суддя - доповідач Власенко Л.І.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

16 січня 2007 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

Головуючого - Ігнатоля Т.І.

Суддів             - Власенко Л.І., Кочегарової Л.М.

При секретарі - Фік К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - Житлово-комунальне підприємство „Жилкомплекс", ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 30 жовтня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 30 жовтня 2006 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири - 1735,32 грн., у відшкодування моральної шкоди - 200 грн., витрат за проведення судової експертизи -500 грн., за правову допомогу - 100 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить зазначене рішення суду змінити, зменшити розмір відшкодування шкоди. Посилається на своє матеріальне становище, що вона є інвалідом другої групи Великої вітчизняної війни. Крім того вважає, що її вини в залитті квартири немає.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3, які підтримали доводи апеляційної скарги, заперечення ОСОБА_1, представника ЖКП „Жилкомплекс", перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення зміни в частині відшкодування матеріальної шкоди з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є власником 2\3 частини квартири АДРЕСА_1.

Відповідачці ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 22 жовтня 1997 року належала АДРЕСА_2, а 21 грудня 2005 року ОСОБА_2 уклала договір довічного утримання з онукою ОСОБА_3 і зазначена квартира передана у власність ОСОБА_3

31 липня 2005 року квартира АДРЕСА_1, яка була залита водою з вини відповідачки ОСОБА_2, в квартирі якої на кухні лопнув шланг підведення холодної води до змішувача. Внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1, позивачці заподіяна матеріальна шкода, яка складає в розмірі 2603 грн. у зв'язку з пошкодженням стелі, стін у ванні, туалеті, коридорі, залі, коморі, стелі в кухні і двох спальнях, пошкодження електропроводки.

Позивачці була заподіяна і моральна шкода, оскільки внаслідок залиття її квартири вона перенесла моральні страждання, пережила нервовий стрес.

Постановляючи рішення та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності вини ОСОБА_2 у заподіянні матеріальної та моральної шкоди позивачці і постановив рішення, яким на відшкодування шкоди стягнув грошової суми в розмірі, які вважав доведеними позивачкою.

Такий висновок суду є обгрунтованим, відповідає матеріалам справи та вимогам закону.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи актів від 1 серпня 2005 року, 2 серпня 2005 року, 22 вересня 2005 року з вини відповідачки ОСОБА_2 31 липня 2005 року була залита водою квартира АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 (а.с. 6,7,8,46).

Відповідно висновку судової побутово-технічної експертизи від 9 березня 2006 року матеріальна шкода визначена в розмірі 2603 грн. (а.с. 15-18).

З урахуванням того, що позивачці належить на праві власності 2\3 частини квартири АДРЕСА_1, суд першої інстанції правильно визначив матеріальну шкоду в розмірі 1735,32 грн.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодовування, якщо вона доведе , що шкода завдана не з її вини.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкоди, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідачка ОСОБА_2 не довела, що шкоди завдано не з її вини.

Однак, при вирішенні питання щодо відшкодування матеріальної шкоди, суд

першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для визначення його

розміру.                                                                                                       

Відповідно до ч. 4 ст. 1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків коли шкода завдана вчиненням злочину.

Так, суд першої інстанції не врахував, що відповідачка ОСОБА_2 похилого віку, є інвалідом другої групи Великої вітчизняної війни, одержує пенсію в розмірі 700 грн.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 309 ЦПК України зазначені обставини є підставою для апеляційного суду для зміни рішення суду в цій частині.

З урахуванням матеріального становища ОСОБА_2, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди - 1400 грн. Законних підстав для зменшення розміру відшкодування моральної шкоди та судових витрат, колегія суддів не вбачає.

Посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на ті обставини, що її вини в залитті квартири не має є безпідставним і висновків суду в цій частині не спростовують.

Згідно ст.. 81 ЦПК України стягнути з ОСОБА_2 витрати з інформаційно-технічного забезпечення у розмірі 30 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя від ЗО жовтня 2006 року в частині відшкодування матеріальної шкоди змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди - 1400 грн. (тисяча чотириста).

Стягнути з ОСОБА_2 витрати з інформаційно-технічного забезпечення на рахунок 35228011000992, МФО 834016, банк одержувача - УДК в Донецькій області, код ОКПО 02891428, одержувач - Апеляційний суд Донецької області у розмірі 30 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.