Справа № 2-4259  

2009 року  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

22 жовтня   2009 року         Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим  

у складі: головуючого судді – Переверзєвої Г.С.  

при секретарі – Кононовій Ю.С.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті цивільну справу за позовом  ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Ялтинської міської Ради про визнання такими, що прийняли спадщину та визнання права власності на частку в квартирі,  

в с т а н о в и в:  

  Позивачі  просять суд визнати їх такими, що фактично прийняли у строк спадщину після смерті батька – ОСОБА_3, оголошеного померлим рішенням суду від 15 січня 2009 року з 22 червня 1998 року, та визнати за ними право власності на 1/3  частку  квартири АДРЕСА_1 – Слобідська в м. Ялта.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що їхній батько ОСОБА_3 був власником 1\3 частки квартири АДРЕСА_1 – Слобідська в м. Ялта. В 1994 році він виїхав за кордон та більше вони його не бачили. Спочатку в  1998 році він був визнаний безвісно відсутнім, а рішенням Ялтинського міського суду від 27 січня 2009 року – оголошений померлим, але днем його смерті зазначено - 22 червня 1998 року.  25 травня 2009 року було видане свідоцтво про його смерть. Вони є єдиними спадкоємцями першої черги за законом  після смерті батька, протягом встановленого законом строку для прийняття спадщини вступили в управління та володіння спадковим майном, проживали в квартирі,  оплачували комунальні послуги. Крім того, позивач ОСОБА_2 вже є власником 1\3 частки спірної квартири, але вчасно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини вони не могли, оскільки в них відсутні були документи, які б підтверджували смерть спадкодавця.  

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог не заперечував.  

  Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи,  вважає, що позов підлягає задоволенню.  

Згідно з ст. 525 ЦК України (в редакції 1963 року), - часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.  

  Згідно зі ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 року), - при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках діти, той з подружжя, який його пережив, і батьки померлого.  

  Відповідно до вимог ст. 548 ЦК України (в редакції 1963 року), - для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець прийняв його. Прийнята спадщина визнається приналежному спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.  

  Згідно зі ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року), - визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив у керування або володіння спадковим майном протягом шести місяців із дня відкриття спадщини.  

  Суд застосовує норми Цивільного кодексу України 1963 року, оскільки спадщина відкрилася і була прийнята до набрання чинності новим Цивільним кодексом України.  

  Судом встановлено, ОСОБА_3, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 23 квітня 1996 року, належала 1\3 частка квартири АДРЕСА_1 – Слобідська в м. Ялта (а.с. 13). Інші частки квартири належать ОСОБА_4 (1\3 частка на підставі договору дарування від 30 листопада 2006 року) і ОСОБА_2 (1\3 частка на підставі свідоцтва про право на спадщину від 11 липня 2008 року) (а.с. 13, 14).  

ОСОБА_4 була дружиною ОСОБА_3, шлюб з яким був нею розірваний 17 серпня 2004 року, що  підтверджено свідоцтвом про розірвання шлюбу (а.с. 20).  

ОСОБА_2 і ОСОБА_1 (раніше ОСОБА_2) ОСОБА_5 є рідними дітьми ОСОБА_3, що підтверджено їхніми свідоцтвами про народження, довідкою про зміну призвіща ОСОБА_6 на ОСОБА_1 (а.с. 11, 12).  

Рішенням Ялтинського міського суду від 15 січня 2009 року ОСОБА_3 був оголошений померлим. Датою його смерті зазначено 22 червня 1998 року. Рішення суду набрало законної сили  (а.с. 10).  

25 травня 2009 року видане свідоцтво про смерть ОСОБА_3, в якому зазначено, що він помер 11 червня 1998 року (а.с. 15).  

На цей час на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3, претендують його діти – спадкоємці першої черги і позивачі по справі, які не звертались до нотаріальної  контори щодо отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, яка складається з 1/3  частки  квартири АДРЕСА_1 – Слобідська в м. Ялта, але фактично прийняли його, проживаючи в зазначеній квартирі.  

Після смерті батька  позивачі продовжують проживати  в квартирі, власником 1\3 частки якої також є і позивач ОСОБА_2, оплачувати  комунальні послуги за  неї.  

  З урахуванням вищевикладеного можна вважати, що позивачі, як спадкоємці за законом першої черги, у встановлений законом строк фактично вступили в управління і володіння спадковим майном, тому що здійснювали  дії, які дають підставу вважати, що вони відносяться  до спадкового майна як до свого, але в передбачений законом шестимісячний строк з дня відкриття спадщини звернутися  до нотаріальної контори не могли у зв’язку з відсутністю документів, які б підтверджували смерть  їх батька. Отримали такий документ вони тільки 25 травня 2009 року.  

  Оскільки інших спадкоємців за законом чи за заповітом, що звернулися до нотаріальної контори немає,  суд вважає  можливим задовольнити позовні вимоги позивачів про визнання їх такими, що прийняли спадщину після смерті батька та визнання за ними права власності в порядку спадкування за законом після смерті батька .  

  На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 174, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 525, 529, 548, 549 ЦК України (в редакції 1963 року),  

ВИРІШИВ:  

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 – задовольнити.  

Визнати ОСОБА_1, ОСОБА_2 такими що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 у вигляді 1\3 частки квартири АДРЕСА_1 – Слобідська в м. Ялта.  

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\6 частку квартири АДРЕСА_1 – Слобідська в м. Ялта.  

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1\6 частку квартири АДРЕСА_1 – Слобідська в м. Ялта.  

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд АРК через Ялтинський міський суд в порядку і строки, передбачені ст. ст. 294, 296 ЦПК України.  

Суддя: