Справа № 2а-6222  

2009 рік  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

20 жовтня 2009 року Ялтинський міський суд АР Крим у складі головуючого судді Прищепа О.І., при секретарі Сігал М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялта адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної земельної інспекції АРК, державного інспектора Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в АРК Свистуна Олександра Миколайовича, треті особи – ОСОБА_3, Ялтинська міська рада, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження за адміністративною справою, -  

ВСТАНОВИВ:  

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить скасувати постанову державного інспектора Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в АРК Свистуна О.М. (надалі – держінспектор) про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП № 003117 від 03 серпня 2009 року.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що ніяких самовільних дій, пов’язаних із самовільним захватом та використанням земельної ділянки площею 0,00028 га, що належить ОСОБА_3 та на котрому збудована будівля о 1949 році, за що він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 340 грн., він не скоював. Відповідно до плану земельної ділянки, межові знаки розташовані на кутах існуючих будівель та огорожі, які ним ніколи не змінювались. При цьому межі земельної ділянки, що належить ОСОБА_3, не встановлені в натурі. Крім того, оскаржуваною постановою він визнаний винним у самовільному захваті земельної ділянки шляхом збудування будівлі о 1949 році, проте, він не мав можливості скоїти цього, оскільки народився він о 1974 році.  

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.  

Відповідач Свистун О.М., він же - представник відповідача Державної земельної інспекції АРК, в судове засідання не явився, про день та час розгляду справи був повідомлений завчасно, належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.  

Представник третьої особи – Ялтинської міської ради – в судове засідання не явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.  

Представники третьої особи ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, вважають постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності законною та обґрунтованою.  

Третя особа – ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог.  

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не явилась, про день та час розгляду справи була повідомлена завчасно, належним чином. Причин неявки суду не надала.  

Вислухавши думки позивача, відповідачів, третіх осіб, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги  підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Відповідно  до ч. 1  ст. 6  Конвенції  про захист  прав  і основних  свобод  людини  (Рим  4 листопада 1950  року), ратифікованої Верховною радою України 17 липня 1997  року,  кожен  при  вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов’язків або встановленні  обґрунтованості  будь – якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і  відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним судом, встановленим  законом.  

  Складовою частиною справедливого судочинства є доступ  до  процедури з усіма  атрибутами  контролю, тобто  право на  судовий  контроль  органів  державної влади. Конвенція  про захист  прав  і основних  свобод  людини  являється  складовою  частиною загальнонаціонального законодавства  України.  

  Згідно ст. 55  Конституції  України права, свободи громадян захищаються судом.  

  Суд  не може  відмовити  у  правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їхні права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються  перешкоди  для  їх  реалізації, або  мають  місце інші ущемлення прав  та свобод .  

Положення  Конвенції  та Конституції  України  з  цього питання  відтворені в ст. 2 Кодексу  адміністративного судочинства України.  

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод  та  інтересів  фізичних осіб, прав та  інтересів  юридичних осіб  у сфері  публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і  службових осіб, інших суб’єктів  при  здійсненні  ними  владних  управлінських  функцій на основі  законодавства, в тому  числі  на виконання  делегованих  повноважень.    

Відповідно до ст. 7 КУпАП, провадження по справам про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування заходів адміністративного впливу провадиться у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративне правопорушення забезпечується серед інших способів, правом оскарження відповідної постанови.  

Судом встановлено, що відповідно до постанови держінспектора   № 003117 від 03 серпня 2009 року, ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 КУпАП, у зв’язку з чим на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. З тексту постанови вбачається, що 17 липня 2009 року о 10-00 годині виявлений факт самовільного зайняття та використання ОСОБА_1 земельної ділянки орієнтовною площею 0,00028 га. Вказана земельна ділянка належить ОСОБА_3, однак самовільно зайнята та використовується ОСОБА_1 шляхом возведення будівлі о 1949 році, та розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 29).    

Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стали протокол про адміністративне правопорушення № 003117 від 17 липня 2009 року (а.с. 46), акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 17 липня 2009 року (а.с. 48) та припис, виданий позивачу, про усунення порушень земельного законодавства України (а.с. 47).  

Судом також встановлено, що відповідач є постійним користувачем земельної ділянки площею 0,0776 га, на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІV-КМ № 024358, виданого 01 лютого 1999 року (а.с. 4).  

Вказана земельна ділянка надана позивачу для сумісного обслуговування домоволодіння АДРЕСА_1 (3/10 часток).  

Постанова про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обґрунтована достатніми і незаперечними  доказами, в ній повинно бути наведено пояснення і ставлення до вчиненого правопорушення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, докази вини правопорушника (пояснення свідків, висновки експерта, речові докази, та інше) мотивовані висновки посадової особи про кваліфікацію вчиненого, вид та розмір покарання, вирішення питання про вилучені речі і документи.  

З оскаржуваної постанови вбачається, що факт самовільного зайняття та використання земельної ділянки ОСОБА_3 позивачем, здійснений позивачем шляхом возведення будівлі о 1949 році.  

Проте, відповідачами не було надано суду жодного доказу в підтвердження доводів, висловлених в оскаржуваній постанові, щодо возведення позивачем будівлі на земельній ділянці ОСОБА_3  

Більш того, позивач, відповідно до копії його паспорту, народився о 1974 році (а.с. 21), тому о 1949 році він ніяким чином не міг збудувати будівлю.  

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 46), будівля возведена позивачем за адресою: АДРЕСА_1.  

Але згідно довідки КП Ялтинське бюро технічної інвентаризації, вказана будівля належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 63).  

За таких обставин суд вважає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 по ст. 53-1 КУпАП не може бути визнана законною та обґрунтованою, оскільки не підтверджена ніякими доказами, і тому підлягає скасуванню, а провадження за адміністративною справою про притягнення позивача до адміністративної відповідальності - закриттю.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 10, 17, 71, 88, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України ст.ст. 7, 38, 53-1, 188-5, 256, 283, 284, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованою Верховною Радою України 17 липня 1997 року,   -  

ПОСТАНОВИВ:  

Адміністративну позовну заяву   ОСОБА_1 до Державної земельної інспекції АРК, державного інспектора Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в АРК Свистуна Олександра Миколайовича, треті особи – ОСОБА_3, Ялтинська міська рада, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження за адміністративною справою -   задовольнити.  

Скасувати   постанову державного інспектора Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в АРК Свистуна Олександра Миколайовича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП № 003117 від 03 серпня 2009 року.  

Закрити провадження   за адміністративною справою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП.  

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному поряду до Севастопольського Апеляційного адміністративного суду через Ялтинський міський суд у порядку та строки, передбачені  ст. 186  Кодексу адміністративного судочинства України.  

Суддя: