справа № 2-3660/09  

ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД  

А В Т О Н О М Н О Ї   Р Е С П У Б Л І К И   К Р И М  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

23 жовтня 2009 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого – судді Бондаренко Г.М., при секретарі Пархоменко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ялти цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, треті особи – ОСОБА_4, ОСОБА_5, виконавчий комітет Ялтинської міської ради, комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації», про усунення перешкод та стягнення моральної шкоди,  

у с т а н о в и в :  

ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з вимогами про заборону ОСОБА_2 перешкоджати йому у реконструкції квартири № 1 та господарчих будівель літер «М», «Н», «Т», «У», «Х», «Р» з надбудовою другого та мансардного поверхів у будинку № 72 по вулиці Київській в м. Ялті, зобов’язання знести самочинно збудований мур довжиною 11,1 м і товщиною 0,4-0,5 м, прилеглий до стін його квартири, та стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 10000 грн.  

На реалізацію частини першої ст. 33 ЦПК України за клопотанням позивача до участі у справі в якості співвідповідача було залучено ОСОБА_3  

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначав, що відповідачі самовільно, без належних правових підстав та з порушенням норм містобудівного законодавства спорудили капітальний мур, який перешкоджає йому здійснювати реконструкцію квартири. Наголошував, що спірний мур частково розташований на земельній ділянці, яка належить йому на праві власності.  

Представник відповідачів проти позову заперечував, посилаючись на протиправність будівельних робіт, які здійснюються ОСОБА_1, що, на його думку, не дає позивачу права звертатися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні реконструкції.  

На виконання ст. 35 ЦПК України до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову, на стороні позивача, було залучено ОСОБА_4 та ОСОБА_5 – співвласників земельної ділянки, межи якої, на думку позивача, порушено відповідачами, а також виконавчий комітет Ялтинської міської ради та комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації».  

ОСОБА_4 надіслала на адресу суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримала та просила розглянути справу за її відсутності (а. с. 77).  

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши доводи, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, ознайомившись з висновком експерта, дослідивши всебічно, повно та об'єктивно надані сторонами докази, оцінивши їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.  

Під час розгляду справи судом безпосередньо встановлено наступні обставини (факти) та відповідні їм правовідносини.  

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 в  
м. Ялті та 16/25 часток земельної ділянки площею 0,0596 га, яка розташована за цією ж адресою. Наведені обставини підтверджуються договорами купівлі-продажу від 6 вересня 2007 року № 4-1629 та № 4-1630, посвідченими державним нотаріусом Першої ялтинської державної нотаріальної контори, та державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 015370 (а. с. 6-14, 18).  

Рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 29 травня 2008 року  
№ 1084 ОСОБА_1 надано дозвіл на проведення проектно-вишукувальних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_1 (а. с. 21).  

Рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 14 листопада 2008 року № 2441 ОСОБА_1 надано дозвіл на реконструкцію квартири та господарчих будівель з надбудовою другого та мансардного поверхів (а. с. 21).  

22 грудня 2008 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в АРК ОСОБА_1 надано дозвіл на виконання робіт з реконструкції квартири та господарчих будівель літер «М», «Н», «Т», «У», «Х», «Р» (а. с. 20).  

ОСОБА_1 отримано низку висновків та узгоджень компетентних органів та служб, зокрема державного закладу «Ялтинська міська санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров’я України та Ялтинського міського управління Головного управління МНС України в АРК (а. с. 19, 22).  

  На замовлення ОСОБА_1 приватним підприємством «Окс-проект» виконано робочий проект реконструкції квартири та господарчих споруд (а. с. 23-31).  

  ОСОБА_2, яка разом з ОСОБА_3 є співвласницею будинку № 4 по вулиці Макаренка в м. Ялті, самочинно зайняла та використовує частину земельної ділянки площею 0,0002 га, що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1, ОСОБА_4 та  
ОСОБА_5  

Зазначена обставина підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складеним 27 липня 2009 року державним інспектором відділу Південнокримського регіону державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель АРК, та планом схеми накладення бетонної огорожі (муру) на земельну ділянку позивача, виконаним інженером-геодезистом товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпроект» (а. с. 49-50).  

Спірні правовідносини регулюються базовим (загальним) законом у сфері приватноправових відносин – Цивільним кодексом України, та спеціальними нормативно-правовими актами, які визначають правові і організаційні засади здійснення архітектурної та містобудівної діяльності – Земельним кодексом України та законами України «Про планування і забудову територій», «Про архітектурну діяльність», «Про основи містобудування».  

Згідно з положеннями частини першої ст. 376 ЦК України будівля, споруда, інше нерухоме майно, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил вважаються самочинним будівництвом.  

Зміст частини сьомої цієї статті надає підстави дійти висновку, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення про покладання на особу, яка здійснила будівництво, обов’язку провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок відповідача.  

Водночас за змістом частини четвертої ст. 376 ЦК України споруджена будівля підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, також у випадку порушення нею прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.  

  Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що закон пов’язує наслідки у вигляді знесення (демонтування) зведеної споруди (зокрема капітальної огорожі) з існуванням певних обставин, кожна з яких є самостійною та достатньою підставою для визнання будівництва самочинним.  

Однією з таких підстав є порушення при здійсненні будівництва прав фізичних та юридичних осіб.  

В силу ст. 124 Конституції України, ст. 15, частини першої ст. 16 ЦК України та ст. 3 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним із механізмів захисту цивільного права є звернення до суду. Відповідно до частини другої ст. 16 ЦК України захист прав фізичних осіб здійснюється, зокрема, шляхом припинення дії, яка порушує право, та відновлення становища, що існувало до порушення.  

Зі змісту частини п’ятої ст. 23 Закону України «Про планування і забудову територій» випливає, що планування окремої земельної ділянки та будівництво на ній здійснюється з урахуванням інтересів інших власників (користувачів) земельних ділянок, будинків і споруд.  

Спеціальними приписами ст. 391 ЦК України передбачено беззаперечне право власника звернутися до суду з негаторним позовом та вимагати усунення перешкод у здійсненні ним дій щодо користування та розпорядження своїм майном.  

Таким чином, питання щодо припинення самочинного будівництва та знесення споруд, внаслідок самовільного будівництва яких порушено права фізичних або юридичних осіб, може ставити у суді не тільки уповноважений орган влади, але і будь-яка інша особа, суб’єктивне право якої порушено.  

З огляду на це, порушені здійсненням самочинного будівництва права позивача підлягають захисту у судовому порядку.  

Розглядаючи вимоги щодо звільнення частини земельної ділянки площею 0,0002 га, що зайнята самовільно збудованим муром (бетонною огорожею), суд взяв до уваги правила ст. 212 ЗК України, відповідно до змісту якої самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власнику землі.  

  Одним із способів захисту прав на землю, перелік яких встановлено частиною третьою ст. 152 ЗК України, є відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права.  

Оскільки позивач є співвласником земельної ділянки, частину якої самовільно зайнято відповідачами, позовні вимоги в частині усунення ОСОБА_1 перешкод у користуванні власністю шляхом зобов’язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знести самочинно збудований мур підлягають задоволенню.  

Вирішуючи питання про знесення муру, суд взяв до уваги, що відповідачами не надано жодного доказу на підтвердження правомірності будівництва капітальної огорожі впродовж стіни квартири позивача та дотримання ними при її спорудженні містобудівних, протипожежних та інших норм та правил.  

  Розглядаючи вимоги в частині заборони відповідачам перешкоджати ОСОБА_1 у реконструкції квартири АДРЕСА_1 суд дійшов наступних висновків.  

В силу частини четвертої ст. 20 Закону України «Про планування і забудову територій» державні будівельні норми та інші нормативно-правові акти з питань планування і забудови територій є обов'язковими для суб'єктів містобудування.  

Частиною третьою ст. 375 ЦК України передбачено право власника на забудову ним земельної ділянки виключно за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил.  

Робоча документація для будівництва (в тому числі реконструкції квартири) згідно з частиною першою ст. 8 Закону України «Про архітектурну діяльність» та частиною першою ст. 23 Закону України «Про планування і забудову територій» повинна виконуватися відповідно до державних стандартів, норм і правил на підставі затвердженого проекту.  

Правила містобудування, планування та забудови міських і селищних поселень затверджено наказом Державного комітету України у справах містобудування та архітектури від 17 квітня 1992 року № 44 (ДБН 360-92**).  

Згідно з пунктом 3.25 зазначених Правил для догляду за будівлями та здійснення їх поточного ремонту відстань до від найбільш виступної частини споруди до межі сусідньої ділянки необхідно приймати не менше 1,0 м.  

  Позивачем при проведенні реконструкції квартири наведені вимоги порушено, що підтверджується висновком судово-землевпорядної експертизи № 9037 від 8 травня 2009 року та листом управління головного архітектора Ялтинської міської ради від 23 вересня 2009 року  
№ 14/4438, зі змісту якого випливає, що узгодження проекту реконструкції квартири АДРЕСА_2 з причини відхилення забудовником від проекту та порушення ним архітектурно-будівельних норм (а. с. 82, 85-88).  

  За таких підстав вимоги позивача в частині заборони відповідачам перешкоджати у реконструкції квартири задоволенню не підлягають, оскільки в силу частини четвертої ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.  

Розглядаючи вимоги щодо стягнення моральної шкоди, суд встановив, що в порушення приписів процесуального закону ОСОБА_1   не зміг довести наявність вини відповідачів   , ступень і глибину своїх фізичних та душевних страждань, факт погіршення здібностей або позбавлення можливості їх реалізації, настання негативних явищ та існування причинно-наслідкового зв’язку між діями відповідачів та заявленою шкодою.  

Позивач не надав жодного доказу на користь підтвердження душевного дискомфорту та не зміг обґрунтувати принцип визначення грошового еквівалента гіпотетичних моральних страждань.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 23, 375, 376, 391, 1167 ЦК України,  
ст.ст. 125, 126, 152, 212 ЗК України, ст.ст. 8, 32 Закону України «Про архітектурну діяльність»,  
ст.ст. 20, 21, 24, 32 Закону України «Про планування і забудову територій», ст.ст. 22, 25 Закону України «Про основи містобудування», ст.ст. 10, 11, 57-60, 212-215, 218 ЦПК України, суд  

в и р і ш и в :  

  Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.  

  Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні власністю шляхом зобов’язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знести самочинно збудований мур довжиною 11,1 м і товщиною 0,4-0,5 м, прилеглий до стін квартири АДРЕСА_3.  

  В іншій частині позову відмовити.  

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання до Апеляційного суду АРК через Ялтинський міський суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги у порядку передбаченому ст.ст. 294-296 Цивільного процесуального кодексу України.  

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

С у д д я –