У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
06.06.06 Справа №15/55/06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Антонік С.Г. судді Антонік С.Г. , Шевченко Т. М. , Юхименко О.В.
при секретарі Шерник О.В.
За участю представників позивача: Верета В.В. – дов. №141 від 28.09.05р.
представників відповідача: Мироненко В.В. – дов. №б/н від 08.02.06р.
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Запоріжнерудпром”, м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 07.04.2006р. у справі № 15/55/06
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя
до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Запоріжнерудпром”, м. Запоріжжя
про стягнення заборгованості по мировій угоді
ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду №1584 від 05.06.2006р. справа № 15/55/06 передана для розгляду колегії суддів у складі: Головуючого судді: Антоніка С.Г.(доповідач); суддів: Шевченко Т.М., Юхименка О.В.
Колегія суддів прийняла справу до провадження.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.04.2006 р. у справі № 15/55/06 (суддя Колодій Н.А.) з ВАТ “Запоріжнерудпром” на користь ВАТ “Запоріжжяобленерго” стягнуто борг по мировій угоді, затвердженій ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.07.2003 року по справі №14/216 в сумі 47683,37 грн. та судові витрати в сумі 220 грн.
Рішення господарського суду мотивоване ст.ст. 525,526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, ВАТ “Запоріжнерудпром” звернулось з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду. В обґрунтування заявлених вимог відповідач посилається на те, що він не був повідомлений судом про дату та час судових засідань, а тому позбавлений можливості викласти свої доводи та надати докази необґрунтованості вимог позивача. Вважає мирову угоду такою, що не підлягає виконанню внаслідок порушень, які мали місце при її укладанні та затвердженні судом. Просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі. Крім того, заявив клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду пов’язаної з нею іншої справи - №14/216 за нововиявленими обставинами.
Колегія суддів вважає клопотання відповідача таким, що не підлягає задоволенню, оскільки у разі зміни чи скасування рішення у справі №14/216, відповідач не позбавлений права звернутися до господарського суду з заявою про перегляд даної справи за нововиявленими обставинами.
ВАТ “Запоріжжяобленерго” у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні вказали на законність та обґрунтованість винесеного судом рішення. Просять у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Представниками сторін у судовому засіданні заявлено клопотання про відмову від застосування технічних засобів запису судового процесу, яке колегією суддів задоволене.
За їх згодою в судовому засіданні 06.06.2006 р. оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
10.06.2003р. між ВАТ “Запоріжжяобленерго” та ВАТ “Запоріжнерудпром” укладено мирову угоду, згідно якої сторонами визначено заборгованість відповідача перед позивачем, яка складає 47 049,88 грн. При цьому відповідач зобов’язувався перерахувати позивачу суму боргу та судові витрати у розмірі 588грн. 49коп. наступним чином: у листопаді 2004 року - 16783,25 грн., у грудні 2004 року - 20 755,00 грн., у січні 2005р. - 9 511,63 грн. основного боргу та 588,49 грн. судових витрат.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.07.2003р. у справі №14/216 затверджено зазначену мирову угоду, провадження по справі припинено на підставі п.7 ст.80 ГПК України.
Оскільки відповідач у зазначений строк не виконав прийняті на себе зобов’язання, ВАТ “Запоріжжяобленерго” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про спонукання до виконання мирової угоди та стягнення з ВАТ “Запоріжнерудпром” 47 049,88 грн. основного боргу та 470,49 грн. судових витрат. Дана вимога стала предметом спору у суді першої інстанції.
Відповідно до норм діючого законодавства України, а саме, ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми, дво- чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Положення даної статті стосовно того, що правочин – це дія особи, спрямована на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків, слід тлумачити поширювально у тому сенсі, що правочини можуть бути також підставою інших видозмін правовідносин.
Отже, виходячи з наведеного, укладена та затверджена господарським судом Запорізької області мирова угода між ВАТ “Запоріжнерудпром” відповідає вищезазначеним положенням, а тому є таким правочином, який відповідно до законодавства України повинен бути виконаний належним чином і відповідно до умов укладеної угоди.
Колегія суддів зауважує, що з моменту затвердження судом мирової угоди припиняються зобов’язання за одними правовідносинами та виникають зобов’язання по мировій угоді.
У зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань по виконанню умов мирової угоди, позивач у порядку позовного провадження, звернувся до господарського суду з позовною заявою.
Відповідно до роз’яснень Вищого арбітражного суду від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, у разі ухилення однієї із сторін від виконання мирової угоди наказ про примусове виконання не може бути видано, оскільки провадження зі справи господарським судом припинено. Однак інша сторона у цьому випадку не позбавлена права звернутися на загальних підставах з позовом про спонукання до виконання мирової угоди. Чим і скористався позивач.
В даному разі названа мирова угода є за своєю юридичною природою двостороннім правочином, яким учасниками спору узгоджено порядок виконання обов’язку ВАТ “Запоріжнерудпром” щодо сплати заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії. Тому зазначена мирова угода підлягає обов’язковому виконанню відповідно до загальних умов виконання зобов’язання.
Відповідачем у судове засідання не надано доказів виконання мирової угоди від 10.06.2003 року.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про правомірність задоволення позовних вимог судом першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги спростовуються на підставі вищевикладеного.
Посилання заявника апеляційної скарги на те, що рішення суду було прийнято без його участі колегією суддів не приймається до уваги у зв’язку з наступним:
Статтею 4 - 2 ГПК України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. В ст. 4 – 3 ГПК України закріплено здійснення судочинства на засадах змагальності, тобто сторони, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
На забезпечення виконання вказаної норми судом направлена ухвала від 18.01.2006 р. № 15/55/06, якою суд зобов’язав відповідача з’явитися в судове засідання 15.03.2006 р. та надати необхідні для розгляду справи докази, що відповідачем не було виконано. Таким чином, ВАТ “Запоріжнерудпром” було повідомлено належним чином про час, місце та дату проведення судового засідання.
Відповідно до п. 3.6 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського – процесуального кодексу України” №02-5/289 від 18.09.1997 р. у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі нез’явлення в засідання господарського суду представника відповідача, господарський суд має право відкласти розгляд справи відповідно до ст. 77 ГПК України, вжити заходів, передбачених п. 5 ст. 83 ГПК України або прийняти рішення за відсутності представника відповідача. У зв’язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, господарський суд ухвалою від 15.03.2006 року (а.с. 16) відклав розгляд справи на 07.04.2006 року, зобов’язав відповідача надати документи та виконати дії, вказані в ухвалі 18.01.2006 року та визнав явку представників сторін обов’язковою.
В матеріалах справи достатньо матеріалів для розгляду питання про стягнення заборгованості по мировій угоді.
Таким чином, порушення судом принципу рівності всіх учасників процесу або будь – яких процесуальних порушень апеляційним судом не встановлено. Неявка представника відповідача в судове засідання не є перешкодою для вирішення по суті питання про стягнення заборгованості, оскільки матеріали справи дозволяли розглянути спір.
Будь – яких порушень норм матеріального та процесуального права колегією суддів не встановлено.
За таких обставин суд вважає за необхідне рішення господарського суду Запорізької області від 07.04.2006р. у справі № 15/55/06 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Запоріжнерудпром”, м. Запоріжжя залишити без задоволення.
Між тим, враховуючи скрутне фінансове становище підприємства відповідача, на підставі ст.121 ГПК України, суд за власною ініціативною вважає можливим відстрочити виконання рішення суду у даній справі до 01.09.06р.
Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України, віднести на заявника апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 85, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України , суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Запоріжнерудпром”, м. Запоріжжя залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 07.04.2006р. у справі № 15/55/06 залишити без змін.
Відстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 07.04.2006р. у справі № 15/55/06 до 01.09.06р.
Головуючий суддя Антонік С.Г.
судді Антонік С.Г.
Шевченко Т. М. Юхименко О.В.