справа № 2-3254/09  

ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД  

А В Т О Н О М Н О Ї   Р Е С П У Б Л І К И   К Р И М  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ  

20 жовтня 2009 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого – судді Бондаренко Г.М., при секретарі Пархоменко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ялти цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя,  

у с т а н о в и в :  

  ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з вимогами про розподіл спільного майна подружжя та визнання за ним права власності на Ѕ частину будинку № 5 у провулку К.Лібкнехта в місті Ялті та права користування Ѕ частиною земельної ділянки загальною площею 0,0493 га за тією ж адресою.  

  В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначав, що спірне нерухоме майно придбано під час перебування з відповідачкою у шлюбі на спільні кошти, що, на думку позивача, дає йому право вважати таке майно спільним та підлягаючим розподілу.  

ОСОБА_3 до суду не з’явилася. Про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином – за правилами ст.ст. 74, 76 ЦПК України. Правом направити до суду свого уповноваженого представника не скористалася.  

За таких обставин, враховуючи, що не має необхідності заслуховувати особисті пояснення відповідачки, суд визнав можливим за заявою позивача розглянути спір на підставі наявних у справі письмових доказів на виконання частини 4 ст. 169 та частини 1 ст. 224 ЦПК України, в яких зазначено, що у випадку якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, суд постановляє заочне рішення.  

  Вивчивши матеріали справи,вислухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено наступні факти (обставини) та відповідні їм правовідносини.  

  2 листопада 1980 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, що вбачається зі штампу в паспорті ОСОБА_1 серії ЕС 535496 та штампу в паспорті ОСОБА_2 серії ЕС 535465 (а. с. 6, 8).  

  16 червня 2006 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, на підтвердження чого відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції м. Києва видано свідоцтво серії І-БК № 020966.  

  Під час перебування у шлюбі ОСОБА_2 стала власницею Ѕ частини будинку № 5 у провулку К.Лібкнехта в місті Ялті, що випливає з договору купівлі-продажу від 17 червня 1996 року та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30 грудня 2003 року (а. с. 9, 18).  

  26 жовтня 1998 року ОСОБА_2 отримала у постійне користування земельну ділянку для обслуговування Ѕ частини домоволодіння № 5 у провулку К.Лібкнехта в місті Ялті площею  
0,0493 кв. м., що підтверджується державним актом серії ІV-КМ № 002436 (а. с. 21).  

  Частиною 3 ст. 368 ЦК України та частиною 1 ст. 60 СК України передбачено, що майно,  набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю.  

В силу частини 1 ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Згідно з частиною 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на його поділ.  

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані.  

Зі змісту частини 1 ст. 70 СК України випливає, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними. Це відповідає загальним вимогам ст. 372 ЦК України щодо поділу спільного майна.  

За таких підстав, за позивачем необхідно визнати право власності на Ѕ частину того, що було придбано у шлюбі, тобто – на ј частину будинку № 5 у провулку К.Лібкнехта в місті Ялті.  

Вирішуючи питання про визнання за позивачем права користування Ѕ частиною земельної ділянки суд виходив з наступного.  

Відповідно до частини 2 ст. 377 ЦК України у разі якщо будівля або споруда розміщена на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі її відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вона розміщена, та частиною ділянки, яка необхідна для її обслуговування. Ці приписи у повному обсязі узгоджуються з вимогами частини 2 ст. 120 ЗК України.  

  Судом встановлено, що спірну земельну ділянку було надано відповідачці для обслуговування Ѕ частини будинку.  

  З огляду на це, при переході до відповідача права власності на ј частину будинку, за ним повинно бути визнано право користування Ѕ частиною ділянки.  

  Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд вважає за доцільне розподілити їх між позивачем та відповідачкою у рівних частинах та стягнути з ОСОБА_2 975 грн.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 325, 368, 372, 377 ЦК України, ст.ст. 60, 68-70 СК України, ст. 120 ЗК України, ст.ст. 212-215, 218 ЦПК України, суд  

в и р і ш и в :  

Позовну ОСОБА_1 задовольнити частково.  

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ј частину будинку № 5 у провулку К.Лібкнехта в місті Ялті АРК, Ѕ частина якого зареєстрована в комунальному підприємстві Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30 грудня 2003 року, реєстраційний № 394(5) .  

Визнати за ОСОБА_1 право користування Ѕ частиною земельної ділянки загальною площею 0,0493 га у провулку К.Лібкнехта, 5 в місті Ялті АРК, що знаходиться у постійному користуванні ОСОБА_2 на підставі державного акту на право постійного користування землею від 26 жовтня 1998 року, реєстраційний № 294.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору, у розмірі 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень 00 коп., та оплатою витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 125 (сто двадцять п’ять) гривень 00 коп., а загалом – 975 (дев’ятсот сімдесят п’ять) гривень 00 коп.  

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.  

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання до Апеляційного суду АРК через Ялтинський міський суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги у порядку передбаченому ст.ст. 294-296 ЦПК України.  

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

С у д д я –