Справа № 2- 1035/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 6 жовтня 2009 року Жовтоводський міський суд у складі:
головуючого судді: Чепурнова Д.В.,
при секретарі: Кіняк Т.Ю.,
з участю позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: Акусок О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Жовті Води цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Руда» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Погрібний І.В. звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ «Восток-Руда» в якій зазначає, що з 08.07.2004 р. по 01.06.2009 р. працював на підприємстві ТОВ «Восток-Руда». 01 червня 2009 р. позивач був звільнений з підприємства відповідача в зв’язку із зміною істотних умов праці на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП України про що було видано наказ № 184/лс від 01.06.09 р. але в день звільнення позивачу не була виплачена заробітна плата у розмірі 5577 грн. 83 коп. В зв’язку з порушенням строків виплати сум які належать вивільненому працівнику підприємство повинно сплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки у розмірі 6738 грн. 48 коп. починаючи з 01.06.09 р. по 01.10.09 за 4 місяці виходячи із середньомісячного заробітку у розмірі 1684 грн. 62 коп. Також вважає, що діями відповідача йому заподіяна моральна шкода, яка виразилася у втраті нормальних життєвих зв’язків і вимагає у позивача організації додаткових зусиль для організації свого життя, моральну шкоду позивач оцінює у розмірі 1000 грн.
У зв’язку з викладеним позивач просив стягнути з відповідача невиплачену йому при звільненні суму заробітної плати у розмірі 5577 грн. 83 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 6738 грн. 48 коп., а також моральну шкоду у розмірі 1000 грн. У відкритому судовому засіданні позивач повністю підтримав свої позовні вимоги просив задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача у відкритому судовому засіданні позов визнала частково, була згодна із заборгованістю по виплаті заробітної плати в іншій частині позовних вимог просила відмовити. В обґрунтування своїх заперечень посилалася на той факт, що затримка розрахунку заробітної плати виплачується лише за наявності вини власника або уповноваженого ним органу. Так в зв’язку із світовою фінансовою кризою, яка найбільше вплинула на гірничо-металургійний комплекс України підприємство відповідача опинилося у скрутному фінансову становищі в зв’язку із знеціненням продукції яку виробляє підприємство та зменшення попиту на її продаж. Просила відмовити у задоволенні позову також в зв’язку із пропуском позивачем тримісячного строку звернення до суду.
Суд вислухавши пояснення позивача, представника відповідача та вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
З 08 липня 2004 року по 01 червня 2009 року позивач працював на підприємстві відповідача (а.с.5).
Наказом № 184/лс від 01 червня 2009 року позивач був звільнений з підприємства відповідача за власним бажанням в зв’язку з відмовою продовжити роботу у зв’язку із зміною істотних умов праці на підставі п.6 ст. 36 КЗпП України (а.с. 5).
Згідно з довідкою № 132 від 01.10.2009 року заборгованість по заробітній платі підприємства ТОВ «Восток-Руда» перед працівником ОСОБА_1 при звільненні становить 5577 грн. 83 коп. Середньоденна заробітна плата позивача складає 120 грн. 33 коп., середньомісячна заробітна плата складає 1684 грн. 62 коп. (а.с.6).
На звернення позивача до підприємства з вимогою погасити заборгованість підприємство не відреагувало. Таким чином суд приходить до висновку, що зі сторони позивача були вжиті усі можливі заходи щодо отримання належних працівникові сум при звільненні.
З моменту звільнення з підприємства позивач не працював.
Сума заробітної плати у розмірі 5577 грн. 83 коп., яка підлягала виплаті при звільненні позивачу на день розгляду справи не виплачена.
Частиною 7 ст. 43 Конституції України гарантовано захист законом право громадян на своєчасне одержання винагороди за працю.
В силу ст. 116 цього ж Кодексу при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. КЗпП України а саме частиною 1 статті 117 передбачено один із способів такого захисту – в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24 грудня 1999 року, а саме п. 20 передбачено, що якщо працівникові не були виплачені належні йому платежі при звільненні, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.
Виходячи з викладеного вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі у розмірі 5577 грн. 83 коп. та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку у розмірі 6738 грн. 48 коп., починаючи з 01.06.09 р. по 01.10.09 р. виходячи із середньоденного заробітку – 120 грн. 33 коп. є правомірними та таким, що ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.
В той же час суд зазначає, що розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку на який має право позивач, становить 10468 грн. 71 коп., при цьому суд виходить із розрахунку саме - 87 робочих днів за період з 01 червня 2009 року по 01 жовтня 2009 року (120,33х87) = 10468 грн. 71 коп. при цьому враховані вимоги Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року.
А тому, враховуючи принцип диспозитивності, встановлений ст. 11 ЦПК України та положення п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24 грудня 1999 року, щодо пропорційності відшкодування середнього заробітку розміру спірної суми, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника та інших обставин справи вимоги позивача щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягають задоволенню саме у розмірі 6738 грн. 48 коп. про який просив позивач.
Посилання представника відповідача на світову фінансову кризу, яка вплинула на гірничо-металургійний комплекс України, в тому числі і на підприємство відповідача в зв’язку з чим останнє опинилося у скрутному фінансову становищі, не звільняє підприємство відповідача від обов’язку своєчасно розрахуватися з працівником в день його звільнення, який закріплений нормами вищевказаних законів та гарантований Конституцією України.
Як передбачено ч. 5 п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24 грудня 1999 року перебіг тримісячного строку звернення до суду з вимогою щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку. З позивачем розрахунок по заробітній платі на момент розгляду справи в суді не проведений в зв’язку з чим позивачем не пропущений тримісячний строк звернення до суду з вказаною вимогою, а тому суд не знаходить законних підстав відмовити у задоволенні позову в зв’язку із пропуском тримісячного строку звернення до суду як того просив представник відповідача.
Крім того, відповідно до положень ст. 2371 КЗпП України суд вважає, що підлягають частковому задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 100 грн., оскільки невиплата позивачу сум, що належали йому від підприємства в день звільнення є порушенням діючого законодавства за яке передбачена відповідальність – все це призвело до моральних страждань, втраті нормальних життєвих зв’язків і вимагало додаткових зусиль по організації свого життя позивачем. Визначаючи такий розмір моральної шкоди суд виходить з вимог розумності і справедливості, враховує характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань позивача.
В силу ч.2, 3 ст. 88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, таким чином з відповідача слід стягнути судовий збір на користь держави у розмірі 123 грн. 16 коп. – за вимоги майнового характеру та 08 грн. 50 коп. – за вимоги немайнового характеру – всього 131 грн. 66 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 116, 117, 2371 КЗпП України, п.п. 20, 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24 грудня 1999 року, ст.ст. 10, 11, 57,60, 158 ст.ст. 212-215, 367 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Руда» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Руда», код ЄДПРОУ 19354901 що розташоване по пров. Капітальному, буд. 2 в м. Жовті Води на користь ОСОБА_1 невиплачену при звільненні заробітну плату у розмірі 5577 грн. 83 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 6738 грн. 48 коп., моральну шкоду у розмірі 100 грн. - всього 12416 грн. 31 коп.
Рішення суду в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за один місяць у розмірі 1684 грн. 62 коп. допустити до негайного виконання.
В іншій частині позовних вимог позивачу відмовити в зв’язку їх необґрунтованістю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Руда», код ЄДПРОУ 19354901 судовий збір на користь держави в розмірі 131 грн. 66 коп.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Руда», код ЄДПРОУ 19354901 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 120 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі до Жовтоводського міського суду у 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про намір оскаржити судове рішення і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя