Справа № 2-а-266/2009 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 жовтня 2009 року Замостянський районний суд м. Вінниці
в складі: головуючого судді Чезганової А.М.,
при секретарі Конецул О.А.,
за участю: позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Жукової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці №2 (Вишенька) про визнання дій незаконними та стягнення разової щорічної допомоги, як учаснику бойових дій ,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління праці і соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці №2 (Вишенька) про визнання дій незаконними та стягнення разової щорічної допомоги, як учаснику бойових дій, мотивуючи свої вимоги тим, що він є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 18 вересня 2007 року.
Відповідно до п. 22 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» йому щорічно до 5 травня повинна була надаватися грошова допомога у розмірі п”яти мінімальних пенсій за віком, але всупереч чинному законодавству грошова допомога призначена йому за 2006, 2007, 2008 роки була виплачена не в повному обсязі.
Мінімальна пенсія у 2006 році, згідно із Законом України „Про Державний бюджет на 2006 рік”, складала 350 гривень і йому повинно було виплачено 1750 гривень, однак він отримав лише 250 гривень.
Мінімальна пенсія у 2007 році, згідно із Законом України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, складала 410 гривень і йому повинно було виплачено 2050 гривень, а виплатили всього 280 гривень.
Мінімальна пенсія у 2008 році, згідно із Законом України „Про Державний бюджет на 2008 рік”, складала 520 гривень, і йому повинні були виплатити 2600 гривень, а виплатили – 310 гривень. Отже за три роки недоплата щорічної разової допомоги склала 5560 гривень. Просить визнати дії відповідача незаконними та стягнути з останнього на його користь 5560 гривень недоплаченої в 2006, 2007, 2008 роках разової грошової допомоги до 5 – го травня, а також зобов”язати відповідача в подальшому виплачувати йому до 5-го травня щорічну разову допомогу у розмірі п”яти мінімальних пенсій за віком.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1, пославшись на обставини викладені вище, уточнив позовні вимоги та просив визнати незаконними дії відповідача щодо виплати щорічної разової допомоги, як учаснику бойових дій за 2008 - 2009 роки в сумі 4607 гривень..
Представник Управління праці і соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці №2 (Вишенька) Жукова Н.В. проти позову заперечувала, пославшись на те, що частиною другою Закону України від 25 грудня 1998 року №367 – ХІУ „Про внесення змін до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, яким було введено в дію зазначені пільги для ветеранів війни, виплата щорічної разової допомоги до 5 травня, порядок її виплати та розмір встановлюється Кабінетом Міністрів України, зобов”язано уряд держави щорічно у проекті Закону України „Про Державний бюджет” передбачити цільові кошти на виплату даного виду допомоги. Згідно чинного законодавства забезпечення виконання державних програм соціального захисту ветеранів війни відноситься до делегованих повноважень органів державної влади органам місцевого самоврядування, які використовують кошти на вищезазначені цілі в межах наданих їм фінансових ресурсів. Отже, управлінням праці та соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці, в межах наданих йому повноважень, було дотримано норм діючого законодавства та не допущено його порушень
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в позові слід відмовити з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 18 вересня 2007 року (а.с. 8).
Відповідно до ст. 12 п. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» йому, як учаснику бойових дій, щорічно до 5 травня повинна була надаватися разова грошова допомога у розмірі п”яти мінімальних пенсій за віком.
Однак, Законами України «Про Державний бюджет України” на 2008-2009 роки учасникам бойових дій передбачена виплата щорічної разової допомоги до 5-го травня у меншому розмірі, ніж це передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Тобто, в даному випадку на період виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно – правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по різному встановлюють розмір щорічної допомоги до 5 травня вищевказаній категорії громадян.
Вирішуючи питання про те, положення якого Закону підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин суд зважає на наступне.
За змістом ст. 75 Конституції України, єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання, немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3.10.1997 року №4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
Згідно положень ст. 150 Конституції України, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов»язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеними Законами України «Про Державний бюджет України” на 2008-2009 роки фактично змінено положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону України «Про Державний бюджет України” на відповідні роки.
Як встановлено в судовому засіданні, позивачу разова грошова допомога до 5 травня була виплачена відповідачем у розмірі, передбаченому Законами України «Про Державний бюджет України” на 2008-2009 роки.
При цьому судом враховується, що рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», які обмежують виплати разової щорічної допомоги, передбаченої ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визнано такими, що не відповідає Конституції України.
Разом з тим, відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 22 травня 2008 року.
Крім того, за загальновизнаним принципом права, закріпленим у ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно – правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно – правовий акт, під час дії якого вони настали.
Відтак, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не зобов»язаний проводити зазначені виплати у будь – який інший спосіб та в розмірах, окрім тих, що передбачені Законами України «Про Державний бюджет України” на 2008-2009 роки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 86, 158, 159, 160-163 КАС України, ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Управління праці і соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці №2 (Вишенька) про визнання дій незаконними та стягнення разової щорічної допомоги, як учаснику бойових дій.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя:
Справа № 2-а-266/2009 р.
Р Е З О Л Ю Т И В Н А Ч А С Т И Н А
П О С Т А Н О В И
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 жовтня 2009 року Замостянський районний суд м. Вінниці
в складі: головуючого судді Чезганової А.М.,
при секретарі Конецул О.А.,
за участю: позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Жукової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці №2 (Вишенька) про визнання дій незаконними та стягнення разової щорічної допомоги, як учаснику бойових дій ,-
В С Т А Н О В И В:
Зважаючи на складність у викладенні повної постанови суду, пов”язаної з потребою у обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити її вступну та резолютивну частини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 86, 158, 159, 160-163 КАС України, ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Управління праці і соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці №2 (Вишенька) про визнання дій незаконними та стягнення разової щорічної допомоги, як учаснику бойових дій.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя: