справа № 2а-5852/09/0308  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

26 травня 2009 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в особі судді Олексюка А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку в порядку письмового провадження за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби відділення дорожньо-патрульної служби (з обслуговування міста Луцька) і автомобільно-технічної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області Цивінського Віталія Мирославовича, Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про оскарження рішення суб’єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:  

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до інспектора ФПС ВДПС (з обслуговування міста Луцька) і автомобільно-технічної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області Цивінського Віталія Мирославовича про оскарження рішення суб’єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.  

Позов мотивує тим, що 27 квітня 2009 року о 18 год. 23 хв. він керував автомобілем марки «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1, по  вул. Глушець в м. Луцьку. проїхавши перший світлофор регульованого перехрестя на зелене світло, він змушений був зупинитись перед другим, так як на ньому загорівся червоний сигнал і на пішохідний перехід вийшли пішоходи. Пропустивши пішоходів, він зачекав зеленого сигналу та продовжив рух. За переходом він був зупинений працівниками ДАІ які склали на мене протокол про адміністративне правопорушення. Свою вимогу про зупинку інспектор ДАІ Цивінський В.М. мотивував тим, що  ОСОБА_1 не закінчив маневр, чим порушив правила дорожнього руху. Постановою від 27 квітня 2009 року позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 440 грн. після чого був зроблений відповідний запис в талон попереджень З винесенням даної постанови та накладенням штрафу не погоджується та винним себе не рахує, а дану постанову вважає необґрунтованою, та такою що не відповідає нормам чинного законодавства України.

Просить з ціллю забезпечення позовних вимог і уникнення збільшення штрафу з плином встановленого терміну його сплати винести ухвалу щодо зупинення дії постанови про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу до розгляду справи по суті в суді, скасувати постанову серії АС № 059114 по справі про адміністративне правопорушення від 27.04.2009 року щодо притягнення його до адміністративної відповідальності на підставі ч. 2 ст. 122 КУпАП як незаконну та анулювати запис в талоні попереджень.

В судове засідання позивач та представник відповідача не з’явилися, подали клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності. Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

В поданій суду заяві представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.  

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково.

В судовому засіданні встановлено, що 27 квітня 2009 року відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АЛ №0685875 за ч. 2 ст. 122 КУпАП, згідно якого останній 27 квітня 2009 року о 18 год. 23 хв. керував автомобілем марки «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1, по вул.. Глушець в м. Луцьку. виїхав на перехрестя вулиць Глушець - Замкова на дозволений сигнал світлофора та не виїхав у дозволеному напрямку , чим порушив пункт 16.8 ПДР (а.с. 4).

Постановою серії АС № 059114 від 27 квітня 2009 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 440 грн. (а.с.3).

Як вбачається з п. 16.8. Правил дорожнього руху України, водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді.  

Відповідно до п. 18.2. Правил дорожнього руху України на регульованих пішохідних переходах і перехрестях при сигналі світлофора чи регулювальника, що дозволяє рух транспортним засобам, водій повинен дати дорогу пішоходам, які закінчують перехід проїзної частини відповідного напрямку руху і для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух та зупинився щоб дати дорогу пішоходам, які закінчують перехід проїзної частини відповідного напрямку руху і для яких може бути створена перешкода чи небезпека, а тому в його діях не вбачається порушення вимог п. 16.8 ПДРУ, та правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Згідно ст. 251 КУпАП  доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом встановлено, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення зі сторони особи, яка склала протокол, допущено ряд процесуальних порушень, зокрема, не зазначено відомостей про свідків, які були присутніми на місці події, не відібрано пояснення від свідків, порушника, оскільки останній не був згідний з вказаним порушенням, не  враховано характеру вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність .

Частиною 2 ст. 71 КАС України  передбачено, що по адміністративних справах про  протиправність рішень, дій чи бездіяльності  суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дані обставини не були спростовані відповідачами, суду не було представлено жодних доказів в підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що постанову від 27 квітня 2008 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП слід скасувати, провадження по справі закрити в зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 11, 159, 163, 167 КАС України, на підставі ч. 1 ст. 247, ст. 256, ч.2 ст.293 КУпАП, суд,

          П О С Т А Н О В И В :  

Позов задовольнити частково.

Постанову інспектора дорожньо-патрульної служби відділення дорожньо-патрульної служби (з обслуговування міста Луцька) і автомобільно-технічної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області Цивінського Віталія Мирославовича серії АС № 059114 від 27 квітня 2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП скасувати.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Зобов’язати відділення дорожньо-патрульної служби (з обслуговування міста Луцька) і автомобільно-технічної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області анулювати запис в талоні попереджень ОСОБА_1.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана  в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили  після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано до Львівського апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову може бути також подана в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя  

Луцького міськрайонного суду               А.В. Олексюк