У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
04.07.06 Справа №15/68/06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Яценко О.М. судді Яценко О.М. , Кагітіна Л.П. , Радченко О.П.
при секретарі: Шерник О.В.
за участю представників:
позивача: Мисенко Д.М. довіреність № 1-38 від 03.01.2006 року;
відповідача: Шкарбан Л.А., довіреність № 54/08 від 18.01.2006 року;
третьої особи: Проскурін О.В., довіреність № б/н від 03.07.2006 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ “Укртелеком” в особі Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Запорізької дирекції ВАТ “Укртелеком”, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 27.03.2006 року по справі № 15/68/06
за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Запорізької дирекції ВАТ “Укртелеком”, м. Запоріжжя
до відповідача : Комунального підприємства “ВРЕЖО №9”, м. Запоріжжя
за участю тертої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Закрите акціонерне товариство «Запоріжзв'язоксервіс», м. Запоріжжя
про стягнення 96 046,80 грн.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1841 від 03.07.2006 року розгляд апеляційної скарги передано колегії суддів - Яценко О.М.(головуючий), Кагітіна Л.П., Радченко О.П..
Колегія суддів прийняла справу до провадження.
За згодою представників сторін у судовому засіданні 04.07.2006 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.03.2006 року по справі № 15/68/06 (суддя Колодій Н.А.) було відмовлено у задоволенні позовних вимог. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд зазначив, що позивачем не доведено факт настання виникнення у відповідача зобов’язання щодо оплати заявленої до стягнення суми.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, ВАТ “Укртелеком” в особі Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Запорізької дирекції ВАТ “Укртелеком”, м. Запоріжжя у поданій апеляційній скарзі вважає вищезазначене рішення господарського суду Запорізької області незаконним, необґрунтованим та таким, що не відповідає обставинам справи. Пунктом 2 додаткової угоди до договору № 90053 від 01.04.1998 р. і, в пункті 3.6 договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей до цього договору), передбачено, що ВРЕЖО № 9 забезпечує збір абонплати з мешканців квартир за користування радіоточками та перераховує позивачу зібрану абонплату на його розрахунковий рахунок. Тобто ДКП "ВРЕЖО № 9" на підставі цієї додаткової угоди взяло на себе безумовне зобов'язання по перерахуванню позивачу абонентської плати за користування радіоточками. Підтвердженням обґрунтованості позовних вимог є також те, що сторони по справі підписали акт звіряння розрахунків, згідно з яким заборгованість відповідача перед нашим підприємством за договором № 90053 за станом на 26.01.2006 р. складає 96046 грн. 80 коп. Таким чином, зроблений судом в рішенні висновок про те, що позовні вимоги підприємства по даній справі не обґрунтовані належними документальними доказами (в тому числі доказами отримання відповідачем від споживачів відповідної суми абонентської плати), є неправильним. Просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області по справі № 15/68/06 від 27.03.2006 року. Прийняти нове рішення, яким задовольнити у повному обсязі позовні вимоги.
У судовому засіданні представник заявника апеляційної скарги підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі та підтримав раніше направлену на адресу суду заяву про зменшення розміру позовних вимог.
КП “ВРЕЖО № 9”, м. Запоріжжя відзиву на апеляційну скаргу не представив. Повноважний представник позивача у судовому засіданні заперечив проти вимог викладених у апеляційній скарзі, вважає рішення суду законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачається. Зазначає, що ВРЕЖО № 9 виконує угоду від 01.04.2005 року укладену між ВРЕЖО № 9 та позивачем, щомісячно сплачуючи зібрану абонплату з населення, що підтверджено позивачем, в тому числі шляхом внесення змін у позов. До того ж, позивачем не зазначено, які саме норми матеріального чи процесуального права порушено судом при винесенні оскаржуваного рішення.
26.05.2006 року на адресу Запорізького апеляційного господарського суду надійшла заява відповідача із обґрунтованим клопотанням про залучення до участі у справі третьої особи: ЗАТ «Запоріжзв'язоксервіс», м. Запоріжжя.
Колегія суддів задовольнила клопотання відповідача та залучила до участі у справі ЗАТ «Запоріжзв'язоксервіс», м. Запоріжжя, в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідач, про що було винесено відповідну ухвалу.
Повноважний представник третьої особи у судовому засіданні 04.07.2006 року надав інформацію про перераховані грошові кошти за квартирну плату та технічне обслуговування на адресу КП ВРЕЖО № 9 за період з листопада 2003 року по березень 2006 року. Повідомив, що за зазначений період оплата за користування радіоточкою, як окремо сплачена сума, не приймалась.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників відповідача, суд
ВСТАНОВИВ:
01.04.1998 між позивачем (Підприємство зв'язку) та відповідачем (Споживач) укладений договір № 90053 на надання послуг електрозв'язку і провідного мовлення, за умовами якого Підприємство зв'язку зобов'язується забезпечити встановлення та підключення кінцевих пристроїв Споживача через абонентську лінію до телефонної мережі загального користування та мережі радіомовлення (а.с. 12,13) .
У пункті 3.6 Договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей) (а.с. 15) сторони домовилися, що Споживач забезпечує збір абонентної плати з мешканців квартир за користування радіоточками та перераховує Підприємству зв'язку зібрану абонплату на його розрахунковий рахунок. Перерахування грошових коштів здійснюється по мірі надходження абонплати від Споживачів, але не пізніше 5-ти банківських днів з моменту надходження.
Додатковою угодою від 01.04.2005 про розірвання договору № 90053 від 01.04.1998 року сторони передбачили, що при надходженні платежів від населення в рахунок погашення попередньої заборгованості, яка виникла до розірвання договору, відповідач перераховує оплату за ці послуги позивачу на тих же умовах, які були передбачені договором № 90053 від. 01.04.1998.
Вважаючи, що його право порушено позивач звернувся за стягненням цієї суми до господарського суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вже зазначалося вище, правовідносини між сторонами були врегульовані Договором, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Але, як вище зазначалося, договір надання послуг було сторонами розірвано, і підставою для звернення із позовними вимогами стала угода про розірвання договору.
Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, із платежів, що надходять від населення, а саме ці грошові кошти він зобов’язаний, у разі їх надходження, перерахувати позивачу.
У відповідності до статі 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу (стаття 21 ГПК України).
У відповідності до статі 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Тобто при зверненні із подібними позовними вимогами позивач має довести факт надходження відповідних грошей (оплату за радіомовлення) на рахунок відповідача, оскільки виконання умов додаткової угоди поставлено в залежність не від певної дати, і не від факту існування будь-якої іншої заборгованості, а від факту надходження грошових кошти. До того ж, представник позивача, пояснив, у судовому засіданні, що оплата споживачами за услуги радіомовлення проводиться через відділення «Укртелекому».
Тобто позивачем не доведено факту порушення відповідачем прийнятих на себе зобов’язань за угодою від 01.04.2005 року.
Представник третьої особи, пояснив у судовому засіданні, що при визначені призначення платежу, навіть немає окремої графи для зазначення цього виду платежів.
КП “ВРЕЖО №9”, м. Запоріжжя не є споживачами послуг радіомовлення (в рамках цих правовідносин), а тому наявні борги населення за послуги радіомовлення, не є підставою для стягнення цього боргу з Комунального підприємства “ВРЕЖО № 9”, м. Запоріжжя.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а також наступним: наявність взаємних актів звіряння складених та підписаних позивачем та відповідачем свідчить лише про наявність між сторонами господарських відносин, і ні в яком разі не підтверджує заборгованість за договором № 90053, як це стверджує заявник апеляційної скарги. Акти лише свідчать про можливу заборгованість за договором № 90053, а як зазначалося вище підставою для стягнення заборгованості позивачем визначена угода від 01.04.2005 року.
Апеляційною інстанцією з метою з’ясування всіх обставин справи, зокрема розміру грошових коштів, які надійшли ВРЕЖО № 9 від населення, в рахунок погашення заборгованості, було призначено повторне завіряння рахунків, для чого заявник апеляційної скарги (позивач) повинен був з’явитись до відповідача. Як з’ясовано в судовому засіданні позивач обмежився лише надсиланням відповідачу своєї редакції акту звіряння.
В угоді про розірвання договір № 90053 сторони передбачили, що ВРЕЖО № 9 передає оплату за послуги провідного мовлення тільки при надходженні коштів від населення, в рахунок погашення попередньої заборгованості.
Рахунки, які були надані позивачем, стосувались саме оплати за послуги, які відповідач не отримував (а.с. 21-41), оскільки в пункті 3.2. договору № 900053 передбачена оплата фактично наданих послуг. За таких обстави, вказані документи не можуть бути прийняті в якості доказів розміру позовних вимог.
За викладених вище обставин, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення господарського суду, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
Постановив:
Апеляційну скаргу ВАТ “Укртелеком” в особі Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Запорізької дирекції ВАТ “Укртелеком”, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 27.03.2006 року по справі № 15/68/06 – залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 27.03.2006 року по справі № 15/68/06- залишити без змін.
Головуючий суддя Яценко О.М.
судді Яценко О.М.
Кагітіна Л.П. Радченко О.П.