АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
26 жовтня 2009 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Сопруна В. В.,
суддів: Медяного В. М., Матківської М. В.,
при секретарі: Сніжко О.І.,
за участю ОСОБА_1 його представника ОСОБА_2, прокурора Вінницького гарнізону Непийводи Вадима Анатолійовича, представника Військово – лікарської комісії Західного регіону Карпана Ігоря Федоровича
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,
за апеляційною скаргою військового прокурора Західного регіону України на рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 20 жовтня 2006 року, –
встановила:
Рішенням Піщанського районного суду Вінницької області від 20 жовтня 2006 року заяву ОСОБА_1. про встановлення факту, що має юридичне значення задоволено.
Встановлено факт того, що ОСОБА_1. 05 листопада 1971 року отримав травму, яка пов’язана з виконанням обов'язків військової служби , в результаті ураження електрострумом.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, військовий прокурор Західного регіону України оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на його необґрунтованість, просив скасувати зазначене рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вимог ОСОБА_1. відмовити.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення районного суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення учасників по справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що з серпня 1969 року по липень 1973 року ОСОБА_1. навчався в Камянець-Подільському вищому військово-інженерному командному училищі. Восени 1971 року за наказом командира його відділення працювало на закладці бетонного фундаменту в котловані. На зазначеному будівництві заявник виконував зварювальні роботи, оскільки мав необхідну для цього кваліфікацію. 05 листопада 1971 року ОСОБА_1., відправивши курсантів на вечерю, залишився в котловані для завершення зварювальних робіт на арматурній решітці, оскільки в іншому випаду відділення не змогло б виконати наказ командира роти про завершення закладки фундаменту в установлений строк. Під час проведення зварювальних робіт пішов сильний дощ. ОСОБА_1. був уражений електрострумом при цьому втратив свідомість.
Командування училища знало про зазначений факт, однак документально його не оформило. Крім того, ОСОБА_1, попередили щоб він не розголошував даний факт під страхом звільнення з військової служби.
Після ураження електрострумом стан здоров'я заявника став погіршуватись і в квітні 1974 року його було звільнено з військової служби в запас за станом здоров'я.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлене неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення (ч.3 ст.303 ЦПК України).
Відповідно до ч.4 ст.303 ЦПК України, якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилась очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, апеляційний суд перевіряє справу в повному обсязі.
Згідно п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України обов’язковою підставою для скасування судового рішення є вирішення судом питання про права та обов’язки осіб, які не брали участь в справі.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1., звернувся до суду про встановлення даного факту, який необхідний йому для перерахунку пенсії, однак до участі в справі не були залучені такі особи, як відділення пенсійного фонду у Піщанському районі, та Військово – лікарська комісія Західного регіону.
Таким чином, судом першої інстанції, було вирішено питання про права і обов’язки осіб, які не приймали участі у справі.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 311 ЦПК України рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участь у справі.
Разом з тим, суду першої інстанції, при встановленні даного факту, слід врахувати п.2 Постанови Пленуму Верховного суду від 31 березня 1995 року №5, згідно якого не можуть розглядатися судами заяви про одержання поранень і контузій при виконанні обов’язків військової служби. Якщо заява не підлягає судовому розгляду, а справу вже порушено, то суд на підставі ст. 205 ЦПК України - закриває провадження в ній.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 311, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу прокурора Західного регіону, задовольнити частково.
Рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 20 жовтня 2006 року, – скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили до Верховного Суду України.
Головуючий: підпис В. В. Сопрун
Судді: підпис В. М. Медяний
підпис М. В. Матківська
З оригіналом вірно: В.В.Сопрун
.