У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

04.07.06                                                                                       Справа №14/111

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Яценко О.М. судді  Яценко О.М.    , Радченко О.П.  , Шевченко Т. М.

при секретарі: Шерник О.В.

за участю:

представників позивача: Доля Є.І., довіреність № 10 від 14.06.2005 року;

представників відповідача 1: Оленець С.М., довіреність № 05-1549 від 14.11.20005 року;

представників відповідача 2: не з’явився;  

розглянув в судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “Стимул”, м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 10.05.2006 року

у  справі № 14/111

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “Стимул”, м. Запоріжжя

до відповідача-1: Акціонерного банку “АвтоЗАЗбанк”, м. Запоріжжя

до відповідача-2: Орендного підприємства “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації”, м. Запоріжжя

про скасування державної реєстрації

     Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1838 від    22.06.2006 року справа № 14/111 передана для розгляду колегії суддів у складі: Головуючий: Яценко О.М. – доповідач; суддів: Радченко О.П., Шевченко Т.М..

     Колегія суддів прийняла справу до провадження.

     За клопотанням представника заявника апеляційної скарги запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду».

     У судовому засіданні 30.06.2006 року оголошувалась перерва для підготовки тексту постанови у повному обсязі.

     Рішенням господарського суду Запорізької області  від 10.05.2006 року (суддя Хоролець Т.Г.)  по справі № 14/111 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

     Рішення господарського суду мотивоване  нормами Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеження», Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно,  статтями 33, 35 Господарського процесуального кодексу України.

     Не погоджуючись з рішенням господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Стимул» м. Запоріжжя звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати повністю, прийняти нове рішення у справі. При цьому заявник апеляційної скарги посилається на наступні обставини: договір купівлі-продажу від 30.08.2004 року є нікчемним; господарський суд повинен був надати правову оцінку доводам викладеним в рішенні господарського суду Запорізької області у справі № 16/407д-20/87д;  рішення суду у справі № 16/407д-20/87д суперечить Конституції України, Цивільному кодексу України та Закону України «Про приватизацію державної власності» і є правовим актом нижчого рівня ніж вказані нормативні акти, суд зобов’язаний в цьому випадку застосувати статтю 4 Господарського процесуального кодексу України; судом порушені норми матеріального та процесуального права.

     В судових засіданнях представник заявника апеляційної скарги підтримав її доводи, наполягає на скасуванню рішення суду. Крім того, в судовому засіданні 30.06.2006 року представник заявника апеляційної скарги наполягав на задоволенні позовних вимог згідно уточнень та доповнень позовної заяви, що були отримані судом 31.01.2006 року, які судом не розглянуто.

     Акціонерний банк «АвтоЗАЗбанк» та його представник в судових  засіданнях не визнали доводи апеляційної скарги, вважають рішення суду законним та обґрунтованим: договір купівлі-продажу від 30.08.2004 року нотаріально посвідчений, дії нотаріуса в судовому порядку незаконними не визнані;  рішенням господарського суду Запорізької області у справі № 16/407д-20/87д договір купівлі-продажу від 30.08.2004 року визнано дійсним, чим підтверджено право власності на спірні об’єкти банку; реєстрація права власності здійснена БТІ правомірно.

     Орендне підприємство «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні 30.06.2006 року пояснили,  що державна реєстрація прав власності за акціонерним банком «АвтоЗАЗбанк» здійснена на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя. Крім того, на цей час приміщення ІХ літера А2-1, А-16 зареєстровано за Бриль О.О. на підставі договору купівлі-продажу від 04.05.2006 року № 185.

     Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

     Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

     30 серпня 2004 року товариство з обмеженою відповідальністю виробнича-комерційна фірма «Стимул» - далі ТОВ «Стимул» та акціонерний банк «АвтоЗАЗбанк» - далі Банк уклали договір купівлі-продажу об’єктів нерухомості ( а.с.21-24 т. 1).

     Вказані об’єкти належали позивачу на праві власності на підставі укладених договорів купівлі-продажу та зареєстровані орендним підприємством «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» - а.с.141, 142 т.1.

     Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20.10.2005 року  у справі № 2-4500/0  виділено в натурі спірні нежитлові приміщення та зобов’язано бюро технічної інвентаризації здійснити державну реєстрацію права власності на вказані приміщення ( а.с.19 т.2). Таким чином, державна реєстрація спірних приміщень здійснена орендним підприємством «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20.10.2005 року (а.с.21-26 т.2).

     Господарським судом розглядались уточнені в судовому засіданні 31.01.2006 року позовні вимоги, а саме скасування державної реєстрації права власності на нерухомі об’єкти за акціонерним банком «АвтоЗАЗбанк», позивач відмовився від позовних вимог про визнання права власності на спірні об’єкти за  ТОВ «Стимул». Заява позивача від 31.01.2006 року про зміни та доповнення до позовної заяви судом першої інстанції не прийнята, оскільки вона суперечить статті 22 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, предметом апеляційного оскарження є рішення господарського суду з уточнених позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності за акціонерним банком «АвтоЗАЗбанк».

     Доводи апеляційної скарги спростовуються наступними обставинами:

     Тимчасове  положення  про  порядок  реєстрації  прав власності на нерухоме майно (далі -  Положення) № 7/5 від 07.02.2002 року визначає  порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні і спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав,  створення умов  для функціонування  ринку нерухомого майна,  активізації інвестиційної діяльності.

     Державна  реєстрація  прав  власності на нерухоме майно-це внесення запису до Реєстру прав власності  на  нерухоме  майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за  місцезнаходженням  об'єктів  нерухомого майна на підставі правовстановлювальних  документів  коштом  особи, що звернулася до БТІ.   

     У відповідності до вищезазначеного Положення реєстрація прав проводиться в такому порядку:

    1) приймання й перевірка документів, поданих для реєстрації прав власності на нерухоме майно;

    2) установлення  відсутності  підстав  для  відмови в реєстрації прав;

    3) прийняття  рішення  про  реєстрацію  прав  власності  або про відмову в реєстрації прав;

    4) унесення записів до Реєстру прав;

    5)учинення написів на правовстановлювальних документах;

    6)видача витягів із Реєстру прав про реєстрацію прав.

     Для  реєстрації  виникнення, існування, припинення прав власності  на  нерухоме  майно  та  оформлення  прав  власності на нерухоме  майно  до  БТІ  разом  із  заявою  про  реєстрацію  прав власності подаються правовстановлювальні документи, їх копії   (нотаріально  засвідчені),  а  також  інші  документи,  що визначені цим Положенням.

    Відповідальність  за  достовірність  та  повноту інформації у документах несе власник (власники) нерухомого майна.

     БТІ може бути відмовлено у реєстрації права власності на нерухоме майно у разі якщо:

    - заявлене  право не є таким, що підлягає реєстрації відповідно до цього Положення;

-     об'єкт нерухомого майна розташований на території, реєстрацію прав власності на якій здійснює інше БТІ;

-     із  заявою  про  реєстрацію  прав власності на нерухоме майно звернулась  особа,  яка не може бути заявником відповідно до цього Положення;

-     подані  документи  не  відповідають вимогам, установленим цим Положенням  та іншими актами чинного законодавства України, або не дають  змоги  установити  відповідність  заявлених  прав і поданих документів вимогам законодавства;

-     заявлене право вже зареєстроване;

-    не  проведено  інвентаризаційних  робіт або вони проведені не тим БТІ, яке здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно;

-     право   власності  на  нерухоме  майно  виникло  на  підставі договорів  відчуження,  за  наявності  інформації  про  накладення арешту  на  відчуження об'єктів нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна;

-     право  власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло без дотримання встановленого порядку відчуження;

-     відчуження  нерухомого майна відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився.

     Діюче законодавство не передбачає обов’язок органу реєстрації перевіряти правовстановлюючі документи на їх відповідність чинному законодавству. До того ж, державна реєстрація прав власності на об’єкти нерухомості за відповідачем здійснена на виконання рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя.

     Господарський суд правомірно послався на рішення суду у справі № 16/407д-20/87д, яке набрало законної сили ( а.с.112-120 т.1) і в порядку статті 115 Господарського процесуального кодексу України є обов’язковим для виконання на всій території України. Порядок оскарження судових актів господарських судів передбачений Господарським процесуальним Кодексом України.  

     Посилання заявника апеляційної скарги на Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» колегія суддів спростовує тією обставиною, що, по-перше, як було вказане вище, державна реєстрація права власності здійснена на підставі рішення суду та підлягала обов’язковому виконанню, по-друге, стаття 19 вказаного Закону України передбачає перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких здійснюється державна реєстрація прав на нерухоме майно, а не сукупність матеріалів.

     Відповідач-1 (банк) є неналежним відповідачем за вимогами про скасування державної реєстрації права  власності на об’єкти нерухомості.

     Згідно статті 101 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом в суді першої інстанції. Зміни та доповнення до позовної заяви  від 03.02.2006 року, на яке посилається представник заявника апеляційної скарги, по суті є повторенням клопотання від 31.01.2006 року, яке відхилено судом як не обґрунтоване;  відсутність розгляду судом клопотання від 03.02.2006 року не може вплинути на законність та обґрунтованість судового рішення, оскільки позов з цих підстав може бути предметом окремого спору.

     Суд першої інстанції правомірно із посиланням на статтю 22 ГПК України вказав, що зміни та доповнення до позовної заяви від 31.01.2006 року (як і зміни та доповнення від 03.02.2006 року) не є конкретними, не відповідають способу захисту порушеного права, що передбачені статтею 16 ЦК України. Крім того, колегія суддів констатує, що уточнення до позовної заяви стосується невстановленого кола третіх осіб, інтереси яких будуть порушені рішенням господарського суду.

     Крім того, на сьогоднішній день частина приміщень, а саме, приміщення літери А2-1, А-16 зареєстрована не за АБ «АвтоЗазбанк», а за фізичною особою.  

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення господарського суду. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Судові витрати покласти на заявника апеляційної скарги.

     Керуючись ст. 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу  товариства з обмеженою відповідальністю   виробничо-комерційна фірма «Стимул» м. Запоріжжя  на рішення господарського суду  Запорізької області  від  10.05.2006 року  у справі № 14/111 залишити без задоволення.

     Рішення господарського суду  Запорізької  області від 10.05.2006 року  у справі           № 14/111  -  без змін.

  

Головуючий суддя Яценко О.М.

 судді  Яценко О.М.  

 Радченко О.П.  Шевченко Т. М.