Справа №1-38 2007 p.

ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня  2007 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді                                        Корольової Г.Ю.

при секретарі                                                Наливайкіній Н.Л.

за участю прокурора                                    Клименко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Охтирка кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця АДРЕСА_1 українець, з середньою   освітою, одруженого, мешканця АДРЕСА_2, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого   ст. 122 ч. 1    КК України,

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2006 року близько 21 години в АДРЕСА_3 ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на грунті неприємних стосунків, навмисне наніс ОСОБА_2 близько 5 ударів ногою та рукою по голові та тулупу, чим завдав потерпілому згідно висновку судово-медичної експертизи тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ, струс головного мозку, забійні рани тім'яної ділянки, обох підочних ділянок, перелом 10 ребра зліва, що відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я більше 21 дня.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину свою визнав повністю та пояснив, що 02 листопада 2006 року розпивав спиртні напої у ОСОБА_3 в АДРЕСА_3 і з ним була ОСОБА_4 Перед тим як їхати додому, до ОСОБА_3 прийшла мати ОСОБА_4, яка в їх присутності розповіла, що син вигнав її з будинку і погрожував фізичною розправою. ОСОБА_4 пішла разом з матір'ю додому, а він і ОСОБА_5. чекали таксі. В цей час підійшла ОСОБА_4, була заплакана і жалілась, що її побив брат і попросила захистити її матір, він погодився і вони підійшли до будинку, де знаходився ОСОБА_2 і коли він вийшов з будинку, вдарив його кулаком в обличчя, від чого він впав і продовжував його бити ногами по тулупу раза 4-5. Залишили ОСОБА_2 лежати на землі, а самі поїхали на таксі у м. Охтирка. Пізніше стало відомо, що у ОСОБА_2 було поламане ребро.

Крім повного визнання підсудним своєї вини, його винність у скоєному злочині, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України підтверджується показаннями потерпілого, свідків, зібраними матеріалами справи, дослідженими у судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що 2 листопада 2006 р. він ввечері був вдома з матір'ю і у них виникла сварка, під час якої мати втекла з хати. Потім вона повернулась і разом з нею прийшла його сестра ОСОБА_4 і з нею виникла сварка і коли виходила з будинку, вдарив її ногою об її ногу, після чого вона вибігла з хати. Він також пішов до ОСОБА_6 Близько 21 години хтось постукав у двері будинку, пішов відчиняти двері і коли відчинив, то його схопили за одяг і виштовхнули на вулицю, а що було далі не пам'ятає. Через деякий час дільничий інспектор ОСОБА_7завів до хати ОСОБА_6, а потім відвіз до лікарні, де перебував 2 тижня у неврологічному відділенні. Прохає суворо не карати підсудного. Претензій до нього немає.

Свідок ОСОБА_8 суду показала, що вона проживає разом з сином ОСОБА_2, який часто її виганяє з хати і вона ночує на фермі і 2 листопада 2006 р. також влаштував сварку і вирішила пітти на ферму, але спочатку зайшли до сусідів ОСОБА_3, а там була дочка ОСОБА_4, яка розповіла, що її з хати вигнав ОСОБА_2. ОСОБА_4 пішла до їх будинку, де між ОСОБА_2і ОСОБА_4 виникла сварка і син вдарив ОСОБА_4 по нозі і погрожував ножем. Вийшли з будинку і більше в цей день нікого не бачила. На наступний день від дільничного інспектора їй стало відомо, що ОСОБА_2 побили у дворі ОСОБА_6.                          

2

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила показання своєї матері ОСОБА_8 і не заперечувала, що вона попрохала ОСОБА_1 допомогти розібратися з братом. Підсудний дійсно наніс декілька ударів по тулупу ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_5. підтвердив в суді, що ОСОБА_1 наніс декілька ударів ОСОБА_2 ногою по різним частинам тулупу.

Згідно висновку судово- медичної експертизи за № НОМЕР_1 від 29.11.2006 р. тілесні ушкодження ОСОБА_2 у вигляді перелому 10 ребра зліва не є небезпечними для життя і згідно з пунктом 2.2.1 "Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень" відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я більше 21 дня, а тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, забіних ран тім'яної ділянки, обох підочних ділянок відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Таким чином, суд вважає, що подія злочину мала місце в наявності, дії скоєні ОСОБА_1 є злочинними і суд кваліфікує за ст. 122 ч. 1 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

До обставин, що обтяжує покарання суд відносить вчинення злочину підсудним в стані алкогольного сп'яніння, але враховуючи обставини, які пом'якшують покарання: щире каяття і сприяння розкриттю злочину, усунення заподіяної шкоди, як особа позитивно характеризується за місцем мешкання і за останнім місцем роботи, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, працює, а тому суд дійшов висновку про обрання підсудному міри покарання у вигляді виправних робіт за місцем роботи.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України і призначити йому покарання за цим законом у вигляді одного року виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням 10% заробітку в дохід держави.

Запобіжний захід залишати попередній - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області протягом 15 діб з дня оголошення  через Охтирський міськрайонний суд.