ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.10.2009 року Справа № 7/56-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Павловського П.П.
суддів Чус О.В. (доповідач), Швеця В.В.,
при секретарі судового засідання Резніченко С.Ю.
За участю представників сторін:
від позивача : ОСОБА_2, довіреність № б/н від 13.02.09 р.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. П'ятихатки Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.09 року по справі 7/56-09
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. П'ятихатки Дніпропетровської області
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Дніпропетровськ
про визнання договору оренди дійсним
ВСТАНОВИВ:
В березні 2009 р. Фізична особа - підприємець ОСОБА_3, м. П'ятихатки Дніпропетровської області звернулась в господарський суд Дніпропетровської області з позовом та уточненнями позовних вимог до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Дніпропетровськ про визнання договору оренди № А-118/06 від 10.10.06р. дійсним.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.09р. у справі № 7/56-09 (суддя –Коваль Л.А.) в задоволенні позовних вимог –відмовлено.
При винесені оскаржуваного рішення господарський суд виходив з того, що спірний договір не містить, передбачених законодавством істотних умов.
Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, позивач звернувся в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, просить рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Оскаржуване рішення вважає винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відзив на апеляційну скаргу подано не було.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів справи 10.10.2006р. відповідачем як орендодавцем, та позивачем, як орендарем, укладено договір оренди нерухомого майна № А-118/06.
Згідно умов якого, з метою ефективного використання майна орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне використання (оренду) наступне нерухоме майно:
- житлове приміщення (квартира) по АДРЕСА_1, загальною площею 84, 3 кв.м та житловою площею 52, 6 кв.м, оціночною вартістю у розмірі 276 000, 00 грн.;
- житлове приміщення (квартира) по вулиці АДРЕСА_1, загальною площею 45, 2 кв.м та житловою площею 26, 5 кв.м, оціночною вартістю у розмірі 140 000, 00 грн. (п. 1.1. Договору).
З матеріалів справи вбачається, що зазначені об’єкти оренди, зареєстровані за відповідачем на праві приватної власності.
До того ж укладений договір вчинений у письмовій формі, але нотаріально не посвідчений.
Згідно п.8.1. договору, укладений договір, вступає в силу з моменту здійснення його нотаріального посвідчення та вчинення державної реєстрації, відповідно до чинного законодавства, і діє до 31.12.2046р.
Відповідно до п.2.1. договору вступ орендаря в користування об’єктом оренди відбувається згідно акту приймання-передачі майна у десятиденний строк з моменту підписання договору, з урахуванням проведення його нотаріального посвідчення та державної реєстрації, відповідно до положень чинного законодавства.
Про передачу в оренду нерухомого майна від відповідача до позивача складено акти прийому-передачі нерухомого майна від 10.10.2006р. –окремо по кожній квартирі.
Згідно п. 3.2. договору розмір орендної плати встановлюється стосовно кожного із об'єктів оренди, вказаних у п. 1.1. договору, та визначається, виходячи із ставки оренди 10 кв.м загальної площі у розмірі 70, 00 грн. на місяць без урахування ПДВ..
Матеріали справи містять копії квитанцій до прибуткового касового ордера, за змістом яких відповідач приймав від позивача орендну плату за договором за жовтень –грудень 2006 року, січень –березень 2007 року, квітень –червень 2007 року, липень –вересень 2007 року, жовтень –грудень 2007 року, січень –березень 2008 року, квітень –червень 2008 року, липень –вересень 2008 року, жовтень –грудень 2008 року.
Як вбачається, позивач звертався до відповідача з приводу недотримання умов договору про нотаріальне посвідчення договору, вимагав від відповідача виконання останнім договірних зобов’язань щодо підготовки документів, необхідних для нотаріального посвідчення договору, інформування позивача про підготовку таких документів та надання пропозицій щодо дати для здійснення нотаріального посвідчення договору .
За наведених вище обставин позивач вважає, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору, що передбачено умовами самого договору та в зв’язку з чим нотаріальне посвідчення є обов’язковим в силу закону, недотримання якого має наслідком нікчемність договору, що порушує права позивача та що і є причиною спору.
На час розгляду даної справи в судах обох інстанцій, договір нотаріально не був посвідчений.
Згідно ч.1 ст. 209 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Договором було передбачено його нотаріальне посвідчення.
Як вірно встановив господарський суд, оскаржений договір підлягає нотаріальному посвідченню, однак не в силу закону, а лише домовленістю сторін.
У ст. 220 Цивільного кодексу України визначаються правові наслідки недійсності лише тих договорів, обов’язковість нотаріального посвідчення яких прямо передбачена законом.
Отже, правові наслідки недотримання сторонами домовленості про нотаріальне посвідчення договору, для якого за законом воно не є обов’язковим, мають визначатися за іншими правилами.
Як на підставу задоволення вимог, в апеляційній скарзі позивач посилається на часткове виконання сторонами умов договору та ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору, нотаріальне посвідчення якого передбачено самим договором.
Відповідно до умов п. 8.1 договору від 10.10.06р. зазначений договір вступає в силу з моменту його нотаріального посвідчення та вчинення державної реєстрації, відповідно до чинного законодавства.
До того ж як вірно встановив суд першої інстанції, зазначений договір не в повній мірі містить умови, необхідні для договорів такого виду, встановлені законом.
Згідно ст. 810 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.
Згідно п.1.1. Договору житло передане в оренду з метою ефективного використання майна.
Тобто зазначена норма встановлює істотною умовою договору найму житла факт передачі житла для проживання в ньому, яка у спірному договорі відсутня.
Також, згідно ч.1 ст. 816 Цивільного кодексу України у договорі найму житла мають бути вказані особи, які проживатимуть разом із наймачем.
Відповідно до п. 112 розділу 10 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р. № 20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.03.2004р. за № 283/8882, з подальшими змінами, якщо наймачем є юридична особа, вона може використовувати житло лише для проживання у ньому фізичних осіб, прізвища, ім'я, по батькові яких повинні бути зазначені в тексті договору.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що сторонами при укладенні зазначеного договору не було дотримано всіх істотних умов, передбачених законодавством, у зв”язку з чим, господарський суд дійшов правильного висновку, щодо відмови в задоволенні позовних вимог.
На підставі зазначеного, колегія суддів приходить висновку, що вимоги, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими, а отже задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. П'ятихатки Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.09 року по справі 7/56-09 –залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду.
Головуючий суддя П.П.Павловський
Суддя О.В. Чус
Суддя В.В. Швець