2-444/07

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

16  лютого  2007року                     Будьонівський  районий  суд  м.Донецька

у  складі:  головуючого  судді  Шишова  О.О.

при  секретарі                                              Редько  С.В.

за  участю  позивача                                   ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про  усунення  перешкод  у управлінні  майном  дитини,   -

Встановив:

17  січня  2007  року  ОСОБА_1 звернулася  у  Будьонівський

районний  суд м.Донецька  з  позовною  заявою у  якій  просила  суд дозволити  укладення  угоди  купівлі-продажу  квартири  АДРЕСА_1,   частка  власності  в якій  належить  малолітній  доньки  ОСОБА_3.   без  згоди  її  батька.

У  судовому  засіданні  позивач  підтримала  позовні  вимоги  в обгрунтування  яких  вказала,  що  квартира  АДРЕСА_1 належить  на  праві  приватної  власності їй,   ОСОБА_4   ІНФОРМАЦІЯ_1,   ОСОБА_3.,   ІНФОРМАЦІЯ_2.   У  теперішній  час  минулий  чоловік  ОСОБА_2.,   який  є батьком  ОСОБА_3.   знаходиться  в  місцях  позбавлення  волі.  ОСОБА_3.  хворіє  та  їй  необхідно  змінити  місце  мешкання,   для  чого необхідно  продати  наявну  квартиру.  Чоловік  заперечував  проти укладення  договору  купівлі-продажу,  у  зв'язку  з  чим  просила  суд дозволити  укладення  договору  купівлі-продажу  квартири  без  згоди батька  дитини  -  ОСОБА_2.

Від  ОСОБА_2.  надійшла  заява  в  якій  він  не  заперечував проти  укладення  договору  купівлі-продажу  квартири  АДРЕСА_1.  Просив  суд  розглянути  справу  у його  відсутність.  Суд  вважає  можливим розглянути  справу  у відсутність  нез^чявившегося  відповідача  та  прийняти  заочне  рішення проти  чого  позивачка  не  заперечувала.

Суд вислухав пояснення позивача, дослідивши матеріали справи у межах  заявлених  позовних  вимог,   приходить  до  наступного.

Відповідно  договору міни  від  ІНФОРМАЦІЯ_3, квартира  АДРЕСА_1 належить  ОСОБА_1,   ОСОБА_3.,   ОСОБА_4

Згідно  з  свідоцтвом  про  народження  ОСОБА_3.,   ІНФОРМАЦІЯ_2  має  батьків:   батька  ОСОБА_2.,   матір ОСОБА_1

Свідоцтвом  від  ІНФОРМАЦІЯ_4  підтверджено,   що  шлюб між  ОСОБА_2.   та  ОСОБА_1   розірваний.

В  підтвердження  необхідності  продажу  квартири  позивач  надала до  суду  довідку  з  лікарні,   відповідно  якої  дитині  рекомендовано зміна  місця  мешкання.

Стаття  177  в  частині  2,   З  СК  України  передбачає,   що  при вчиненні  одним  з  батьків  правочинів  щодо  майна  малолітньої  дитини

2

вважається,   що  він  діє  за  згодою  другого  з  батьків.  Другий  з батьів  має  право  звернутися  до  суду  з  вимогою про  визнання правочину  недійсним  як  укладеного  без  його  згоди,   якщо  цей правочин  виходить  за  межі  дрібного  побутового.  Батьки  вирішують питання  про  управління  майном  дитини  спільно.   Спори,   які виникають  між  батьками  щодо  управління  майном  дитини,  можуть вирішуватися  органом  опіки  та  піклування  або  судом.

Вироком  від  01  квітня  2005року  ОСОБА_2.   засуджений  по ст.ст.   15  ч.2,   ч.1  ст.   115,   129  УК України  до  7  років  позбавлення волі.

Відповідно  доручення  суду  про  допит  ОСОБА_2.  в  місцях позбавлення  волі,   від  нього  надійшла  заява  в  якої  він  не заперечує  проти  укладення  договору  купівлі-продажу  квартири  АДРЕСА_1

Оцінюючи  наведені  позивачем  у  відповідності  зі  ст.   57  ЦПК України  докази  у  їх  сукупності  суд  приходить  до  висновку,  що оскільки  раніше  ОСОБА_2.   заперечував  проти  укладення  договору купівлі-продажу  квартири,   бути  присутнім  під  час його  укладення він  не  може,   але  необхідність  продажу  квартири  викликана  станом здоров'я  дитини,   тому  позовні  вимоги  підлягають  задоволенню.

На  підставі  викладеного  і  керуючись    ст.ст.   10,   11,   57,   60, 215,   226  ЦПК  України,   суд,-

Вирішив:

Позовні  вимоги    ОСОБА_1  задовільнити.

Дозволити укладення угоди купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 без згоди ОСОБА_2, який є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом  десяти  днів  з  дня  отримання  його  копії.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення  рішення.

Апеляційна    скарга    на    рішення    суду    подається    протягом двадцяти  днів  після  подання  заяви  про  апеляційне  оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк двадцять днів, рішення суду набирає законної сили після закінчення  цього  строку.